Катастрофа пасажирського літака – трагедія, проте не рідкість. Світова історія дозволяє навіть складати моторошні рейтинги таких катастроф: за кількістю жертв, за масштабністю, за причинами аварії…Тепер їх можна ще сортувати й за політичною резонансністю.
Мова про трагедію малазійського лайнеру «Boeing-777» рейсу MH17, що був знищений у небі над Донбасом 17 липня 2014 року.
З моменту трагедії минуло вже три з половиною роки, проте світові ЗМІ невідривно стежать за цією темою під гаслом боротьби за справедливість, що має взяти гору. Якщо ж пильніше придивитися, катастрофа Боїнга над Донецьком дуже змахує на великий фінансовий проект, у який вкладені величезні грошові ресурси, і який приносить дивіденди інвесторові, проте, більше всього, - політичні. Питання в тому – чий це проект?
У тому, що від самого початку у «Проект MH17» (назвемо його так) були вкладені величезні гроші – сумнівів нема. Адже для того, аби здійснити злочин такого рівня і так якісно приховати його подробиці, потрібно «купити» дуже багато ресурсів. Розробка плану, матеріальна база, виконавці, мовчання…усе це коштує грошей. Так само як і наступні інформаційний галас, фальсифікації, годі й казати про офіційне розслідування.
Якщо зібрати воєдино усі ті програми та заходи, що здійснюються в рамках «Проекту MH17», виходить дуже довгий кошторис. Організація офіційного розслідування Міжнародною слідчою групою (JIT), прокуратурою Нідерландів, Україною, їх дослідження, слідчі заходи, щоденна робота виконавців, проведення презентацій, прес-конференцій, ділові поїздки, пошук свідків та матеріалів. Діяльність міжнародних організацій: ОБСЄ, ООН, ІКАО. Проведення натурних експериментів та досліджень науковими та військовими інститутами. Організація проектів на кшталт Bellingcat, офіційних та неофіційних журналістських розслідувань. Ефірний час телеканалів, інформаційний простір друкованих та інтернет-видань, дослідження та блоги політичних та авіа експертів. Аби ці дії відбувалися, вони мають бути оплачені, адже у сучасному світі нічого не відбувається просто так – люди мають отримувати зарплатню.
Очевидно, що фінансування цього «проекту» не відбувається за рахунок бюджетів України, Малайзії та Нідерландів. Отже, слід шукати «інвестора» серед тих, хто отримує зиск. Дуже кортить одразу ж показати пальцем на Росію. З образою за Крим, з ненавистю за Донбас, з прикрістю за успіхи в Сирії, та й взагалі з оглядом на увесь цей «рускій імперіалістичний шовінізм». Якби не санкції. Якби не ізоляція. Якби не весь західний цивілізований світ, що відвернувся від Росії…Нумо подумаємо, хто зараз потирає руки?
І все б списати на невдалий російський план звинуватити Україну в катастрофі літака, а заодно й у злочинах проти власного ж народу на Донбасі. Та ж тільки нормально й офіційно звинуватити можна було вже давно. Розслідування можна було б завершити за кілька місяців, знайти свідків, розкрити американські «секретні факти й дані», пред’явити Росії рахунок на компенсацію родичам жертв, поставити тавро терориста.
Але ж ні, «Проект MH17» живе та процвітає і, навіть, був продовжений ще на невизначений термін. До бюджетів організацій та держав (України в тому числі) на 2018 рік закладені статті витрат на проведення слідчих та інших допоміжних заходів.
Тим часом на Донбасі є справжні живі свідки, не з Інтернету, які кажуть про те, що все чудово бачили та знають, хто запускав ракету, адже лише сліпо-глухо-німий не бачив, де на їхній землі того літа знаходилися позиції та техніка ЗСУ та ніким не визнаної ДНР. Потрібно лише ПРИЇХАТИ та СПИТАТИ їх про це.
Замість цього вже четвертий рік поспіль розслідування ведеться на сторінках інформаційних інтернет-видань, Facebook, Twitter, на екранах телебачення, у залах прес-конференцій. А хура й досі там…
Наші інтереси:
.
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Пряма і точна цитата з Гіперборійської інструкції про здобуття керованої молодості є майже в кожній українській родині. Саме з неї починається вчення Ісуса Хреста про перенародження та вічне життя...
Катастрофа Боїнга MH17 як бізнес-проект
Розслідування триває вже більше трьох років, а конкретних висновків ще й досі нема. Випадковість, чи це робиться умисно?
6a2ab62046ce7c4fe98c2404ceb9f598.png
Катастрофа пасажирського літака – трагедія, проте не рідкість. Світова історія дозволяє навіть складати моторошні рейтинги таких катастроф: за кількістю жертв, за масштабністю, за причинами аварії…Тепер їх можна ще сортувати й за політичною резонансністю.
Мова про трагедію малазійського лайнеру «Boeing-777» рейсу MH17, що був знищений у небі над Донбасом 17 липня 2014 року.
З моменту трагедії минуло вже три з половиною роки, проте світові ЗМІ невідривно стежать за цією темою під гаслом боротьби за справедливість, що має взяти гору. Якщо ж пильніше придивитися, катастрофа Боїнга над Донецьком дуже змахує на великий фінансовий проект, у який вкладені величезні грошові ресурси, і який приносить дивіденди інвесторові, проте, більше всього, - політичні. Питання в тому – чий це проект?
У тому, що від самого початку у «Проект MH17» (назвемо його так) були вкладені величезні гроші – сумнівів нема. Адже для того, аби здійснити злочин такого рівня і так якісно приховати його подробиці, потрібно «купити» дуже багато ресурсів. Розробка плану, матеріальна база, виконавці, мовчання…усе це коштує грошей. Так само як і наступні інформаційний галас, фальсифікації, годі й казати про офіційне розслідування.
Якщо зібрати воєдино усі ті програми та заходи, що здійснюються в рамках «Проекту MH17», виходить дуже довгий кошторис. Організація офіційного розслідування Міжнародною слідчою групою (JIT), прокуратурою Нідерландів, Україною, їх дослідження, слідчі заходи, щоденна робота виконавців, проведення презентацій, прес-конференцій, ділові поїздки, пошук свідків та матеріалів. Діяльність міжнародних організацій: ОБСЄ, ООН, ІКАО. Проведення натурних експериментів та досліджень науковими та військовими інститутами. Організація проектів на кшталт Bellingcat, офіційних та неофіційних журналістських розслідувань. Ефірний час телеканалів, інформаційний простір друкованих та інтернет-видань, дослідження та блоги політичних та авіа експертів. Аби ці дії відбувалися, вони мають бути оплачені, адже у сучасному світі нічого не відбувається просто так – люди мають отримувати зарплатню.
Очевидно, що фінансування цього «проекту» не відбувається за рахунок бюджетів України, Малайзії та Нідерландів. Отже, слід шукати «інвестора» серед тих, хто отримує зиск. Дуже кортить одразу ж показати пальцем на Росію. З образою за Крим, з ненавистю за Донбас, з прикрістю за успіхи в Сирії, та й взагалі з оглядом на увесь цей «рускій імперіалістичний шовінізм». Якби не санкції. Якби не ізоляція. Якби не весь західний цивілізований світ, що відвернувся від Росії…Нумо подумаємо, хто зараз потирає руки?
І все б списати на невдалий російський план звинуватити Україну в катастрофі літака, а заодно й у злочинах проти власного ж народу на Донбасі. Та ж тільки нормально й офіційно звинуватити можна було вже давно. Розслідування можна було б завершити за кілька місяців, знайти свідків, розкрити американські «секретні факти й дані», пред’явити Росії рахунок на компенсацію родичам жертв, поставити тавро терориста.
Але ж ні, «Проект MH17» живе та процвітає і, навіть, був продовжений ще на невизначений термін. До бюджетів організацій та держав (України в тому числі) на 2018 рік закладені статті витрат на проведення слідчих та інших допоміжних заходів.
Тим часом на Донбасі є справжні живі свідки, не з Інтернету, які кажуть про те, що все чудово бачили та знають, хто запускав ракету, адже лише сліпо-глухо-німий не бачив, де на їхній землі того літа знаходилися позиції та техніка ЗСУ та ніким не визнаної ДНР. Потрібно лише ПРИЇХАТИ та СПИТАТИ їх про це.
Замість цього вже четвертий рік поспіль розслідування ведеться на сторінках інформаційних інтернет-видань, Facebook, Twitter, на екранах телебачення, у залах прес-конференцій. А хура й досі там…
.
Зверніть увагу
Мова Сенсар – головний інструмент заснування нового світу. З чого почнемо формування словника?