Кінець епохи «СБУ на Лексусах»: Чи зможе спецназівець Хмара зачистити корупційне крило Служби?

Попередня стаття: 
Трамп перехопив управління Зеленським і перезавантажує Україну: роль Кирила Буданова

Справжня роль Малюка в СБУ

Перший і найочевидніший висновок полягає в тому, що публічний образ Василя Малюка кардинально відрізнявся від його реальних пріоритетів. Аналіз показує, що він був значно більше зосереджений на бізнес-складовій роботи СБУ та власному медійному просуванні, аніж на реальному командуванні бойовими операціями. За час його керівництва «бізнесове крило» Служби набуло небаченого розмаху. Універсальна формула – звинуватити будь-кого у шпигунстві на користь РФ – дозволяла не лише звітувати про успіхи, а й ефективно відтискати бізнес. Для піару також періодично влаштовувалися фейкові замахи та велася гучна діяльність із нібито знешкодження російської агентури.

Для підтримання іміджу ефективного керівника Малюк активно піарився на успіхах своїх підлеглих, іноді доходячи до абсурду. Його розповіді про те, як президент Зеленський нібито особисто керував операціями, яскраво ілюструють цей фокус на саморекламі, а не на суті справи.

Іронія полягає в тому, що насправді успішними операціями, як-от «Павутина», займався не сам Малюк, а саме той самий генерал Євген Хмара, який тепер прийшов на його місце.

Новий очільник – спецназівець, а не кабінетний генерал

Призначення виконувачем обов’язків голови СБУ Євгена Хмари – це другий ключовий елемент пазла. Він є повною протилежністю своєму попереднику. Хмара – це не «кабінетний генерал», а кадровий спецназівець «Альфи», який усе своє професійне життя присвятив бойовій роботі. Про нього вкрай мало публічної інформації, що є ознакою справжнього професіонала, а не політика.

Його спеціалізація – розробка та активне використання ударних дронів для операцій у глибокому тилу Російської Федерації. Його практичний і системний підхід до війни демонструє пряма мова про поділ території ворога на зони для ударів:

«...ми розділили територію ворога... на окремі зони відповідно до глибин і можливостей своїх засобів, тобто є зона A... зона B, зона C, зона D... ми маємо вбивати 100 орків на день в тактичній глибині, це показники ефективності».

Така фігура на чолі головної спецслужби країни – явище нетипове. Важко уявити собі бойового командира спецназу на чолі ЦРУ чи МІ-6. Це прямо вказує на те, що перед Хмарою поставлена особлива, некласична для цієї посади місія.

Головне завдання – зачистка бізнес-крила СБУ

Третій висновок логічно випливає з другого: призначення бойового спецназівця має конкретну мету – ліквідувати або принаймні значно послабити вплив корумпованого «бізнес-крила» всередині СБУ. Хмара як людина, що без зайвих запитань звикла виконувати накази й має незаперечний авторитет серед бойових підрозділів, є ідеальним кандидатом для цієї ролі. Він чужий для системи тилових сбушників на лексусах і мерседесах.

Його відданість бойовому братерству та розуміння потреб особового складу підтверджуються його ж словами про те, чому командири мають особисто брати участь в операціях:

«...коли особовий склад, особливо в важких ситуаціях, бачить поруч там свого командира, там усе вирівнюється... коли ти працюєш разом з хлопцями, бачиш їхні успіхи, ти повертаєшся на свій фронт... і ти просто готовий кусати і рвати».

Його завданням буде знищувати корупційну вертикаль, виконуючи накази, які ставитимуть керівники інших спецслужб – ті, хто й забезпечив йому це призначення через Кирила Буданова.

Хто насправді стоїть за змінами?

Четвертий висновок полягає в тому, що ця кадрова ротація є спробою західних партнерів зробити СБУ більш керованою та продуктивною структурою. Головна мета – повністю виключити вплив Служби на внутрішні політичні процеси.

Призначення Хмари виглядає як прагматичний крок, спрямований на те, щоб ключова спецслужба країни виконувала чітко визначені функції, а не паразитувала на економіці та не втручалась у велику політику.

Для країни це може стати позитивним кроком, адже очищення силових структур від корупціонерів є однією з ключових умов виживання держави.