Панування індустріальної формації призвело до руйнування традиційної соціальної структури і максимального взаємного відчуження. На зміну «спільноті» з відчуттям спільного буття прийшло «суспільство» – аморфне населення. Особливо гостро це відчувається у мегаполісах: що більше місто, то більше самотності.
Доіндустріальна людина була частиною соціального організму, оскільки належала до територіальної громади, ділової корпорації (цеху) або духовного братства, де знаходила розраду, захищеність і впевненість у майбутньому. Індустріалізм зруйнував ці природовідповідні утворення і поставив самотню людину віч-на-віч з бездушною соціальною мегамашиною – «великим конвеєром», в якому людині відведена роль «живої гайки».
Відтак головним процесом постіндустріального переходу є відновлення «соціальної тканини», формування територіальних, ділових та духовних спільнот – демосів. Одночасно відбувається відновлення природовідповідного світогляду і демократії в її первинному сенсі – як «влади демосів».
Для того, щоб полегшити і прискорити правильне соціальне структурування, спільнота «Народного Оглядача» діє у трьох напрямках.
Сайт «Народний Оглядач» нині виконує функцію і засобу масової інформації, і дослідницької лабораторії, і світоглядної соціальної мережі. Природним етапом його розвитку є виокремлення цих трьох функцій та їх спеціалізація.
Віднині «Народний Оглядач» робить наголос на виконання функції засобу масової інформації. Для цього працюємо професійніше:
1. Ретельніше стежимо за збереженням авторських прав при передруку текстів чи використанні графічних ілюстрацій. Що більше ми поважатимемо авторів, то більше вони поважатимуть нас.
2. Намагаємось подавати інформацію у формі, зручній для її сприйняття. Для цього даємо правильні заголовки та анонси, щоб після їх прочитання користувач сайту отримав достатньо точне уявлення про головну думку публікації.
Якщо даємо публікації з інших джерел, то тут найціннішими є концентровані україномовні огляди цих публікацій.
Дуже добре, якщо стаття лаконічна, але при цьому гарно проілюстрована, а головні думки виділені жирним шрифтом.
3. Ретельніше дотримуємось сучасних літературних норм. Експерименти з давніми чи новими словами краще здійснювати в рамках спеціалізованих лінгвістичних досліджень. Натомість для ЗМІ вони недоречні. Досить того, що наші світоглядні публікації і так несуть велику новизну, засвоєння якої потребує значної розумової роботи. То ж не варто утруднювати людям життя нашими лінгвістичними вправами.
Для швидкого перетворення аморфного суспільства на структуровані спільноти (демоси) розробляється інтернет-сервіс Intermarium.online. Розробка перебуває на початковій стадії, проте це не заважає вже сьогодні створювати демоси Міжмор’я. Річ у тім, що демос – це передусім узгоджена система правил, завдяки якій можна створювати добре організовані і життєздатні спільноти. Правила легко запам’ятовуються, тому формування постіндустріальних спільнот можна здійснювати вже зараз – не чекаючи появи інтернет-сервісу. Прикладом руху в цьому напрямку є формування науково-освітнього демосу Intermarium Institute – Інституту Міжмор’я. Це перший демос екосистеми Intermarium.online.
Якщо сайт «Народний Оглядач» відтепер зосереджується на поширенні інформації, то на її генеруванні зосереджується Intermarium Institute. Для цього Інститут пропонує кожному прихильнику постіндустріального солідаризму увійти до спільноти постіндустріального козацтва, захистити дипломний проект, отримати вчене звання магістра, започаткувати власну наукову школу, навчальний курс, діловий проект, духовне братство, територіальну громаду тощо. Розгортаючи свій напрямок, козак може стати сотником-доцентом або полковником-професором.
Модель роботи Інституту описана у статтях:
Найбільше щастя – це щастя людського спілкування, особливо, якщо воно поєднується зі спільним творенням чогось нового, світлого, цікавого і суспільно корисного. Інститут Міжмор’я створює сприятливі умови для знаходження духовно близьких людей та їх об’єднання.
Не секрет, що ми живемо в суспільстві з розірваними природними соціальними зв’язками. Причому, що розвиненіша людина, то вона самотніша. Але навіть коли ми знаходимо близьких за духом людей, які нам подобаються, то соромимося познайомитися – щоб не виглядати нав’язливими або смішними.
Інститут Міжмор’я вирішує цю проблему. Річ у тім, що захист дипломного проекту передбачає заснування демосу – своєрідної групи підтримки. Причому це структурована група з чітко розписаними ролями.
У ролі лідера групи автоматично виступає сам здобувач звання магістра. Інші ролі:
радник – науковий керівник або просто розумна людина, яка може дати корисну пораду;
правник – людина, яка може допомогти з підтримання справедливого порядку у групі або дати пораду з правових аспектів;
захисник – той, хто допоможе з безпекою проекту, або своєю присутністю допоможе зберегти спокій та гармонію;
скарбник – людина, яка допоможе з матеріальним забезпеченням, впорядкує господарські питання, візьме на себе збір благодійних пожертв чи організує спільне заробляння грошей.
Що це дає? Те, що відтепер кожен здобувач має гарний привід звернутися до кого завгодно з пропозицією долучитися до спільної діяльності.
Почнемо з того, що тут присутній ігровий компонент, адже всі учасники стають постіндустріальними козаками – шляхетною верствою майбутньої держави. Це вже цікаво.
Проте важливішим є те, що загальна ідея Інституту – творення спільного блага у вигляді гармонійного суспільства, людяної держави, чистої природи, передових технологій, правдивих знань. Тож коли здобувач звертається до когось з проханням увійти до групи підтримки, то він просить не для себе, а для всіх. Для загальної користі. Для сучасників і для нащадків, для дітей і дорослих.
Це додає людині сміливості звернутися з пропозицією до кого завгодно: і до великого начальника, і до старого знайомого, і до симпатичної людини, з якою бажаєш познайомитися. Шанси досягнути успіху дуже значні, адже як можна відмовити дипломнику, який вчиться, вдосконалюється, працює на загальне благо та ще й прагне здобути вчене звання?!
Формат Інституту дає великий простір для маневру. Наприклад, формуючи свій демос, талановиту молодь можна зацікавити тим, що до групи підтримки погодився увійти "мільйонер", а "мільйонера" зацікавити тим, що у групі зібралася талановита молодь. Поєднання життєвого досвіду і молодої енергії – це потужний двигун суспільного розвитку.
Окрім п’яти системних ролей, діяльність в демосі передбачає запровадження будь-яких додаткових ролей, наприклад, «помічника мільйонера» чи «асистента топ-моделі» :) Головна ідея в тому, що глибоко пізнати людину можна тільки у спільній праці, а найприємніше спілкування відбувається під час спільного творення нового заради вищих цілей.
1. Головним завданням постіндустріального переходу є формування правильного світогляду і творення на його основі природовідповідної соціальної структури.
2. Постіндустріальне суспільство являє собою багаторівневу екосистему демосів – солідарних духовних, ділових і територіальних спільнот, у яких всі знають всіх.
3. Генерування нових знань і творення постіндустріальної соціальної організації відбувається в рамках діяльності Інституту Міжмор’я.
4. Сайт «Народний Оглядач» розвивається в напрямку перетворення на повноцінний і впливовий засіб масової інформації.
5. Триває розробка інтернет-сервісу Intermarium.online, спрямованого на формування постіндустріальної цивілізації Міжмор’я.
Навчаємось працюючи, працюємо граючись! Всі навчають всіх!
Самотність народила байдужість... І не треба шукати різновидів, вона є там де нема Радости і співтворчості. Буває в сім'ях де немає грошей і достатку то члени такої родини самотні кожен в своєму страху і бажанні вижити, а буває і так що багато грошей та розкіш породжують страх втрати цього від революцій, терористів і просто всесвітньої пожежі. Тоді в чеканні цього апокаліпсису людина дуже самотня...
Змінити це все і обєднати людей може спільна солідарна справа, візьміть український феномен волонтерства. Є багато позитиву яким треба ділитись з сусідом і ближнім, треба бути як діти, які хочуть мати друзів пропонують іншим дітям гру, чи пізнання чогось нового. Світ наповнений відкриттями та красою - діліться ними і ви не будете самотній, а разом з вами ще хтось не спізнає цю духовну хворобу....
Коментарі
Є два види самітників:перший-це коли людина самотня через своє надмірне почуття надважливості у цьому Всесвіті.Такою самотністю страждають напевне 90-95 відсотків від усіх самотніх.
Друга частина самітників-це люди,котрі якимось чином прокинулися від сну і в своїй самотності хочуть "перетравити" загальноприйняту дійсність.
Вірю в те, що розумію.
В аріїв не має бути питань з пошуком однодумців і знайомством. Хто шукає - знаходить. Підхід такий: не тільки ти, а й з тобою хочуть познайомитись, тому вмикаємо сміливість, рішучість, завзятість і діємо.
Сидить Мамай, в кобзу грає, що замислить - то все має.
Єдине джерело, форма і міра самотності - хиба під назвою "самість".
У кількох релігіях це гріх/кривизна. При чому різні релігії вказують на патронаж цієї хиби іншим, на її хронологічну і вагову першість серед гріхів.
ДуББлог https://t.me/+vcjh0iZEug00YjFi
Коли людина виходить із "лона" Бога-Всесвіту та замикається у своєму світі (Я),тоді і починається накопичення гріхів (карма).Та мені самотність бачиться подібною до якогось сталого простору у свідомості,через який проходить людина і який важко обминути.Навіть та людина,що рухається вверх,мусить через цей простір самотності пройти в якості відпрацювання карми.А та людина,що рухається вниз,простір самотності можливо і буде першим гріхом.Так би мовити "самість" стане тим "магнітом",що буде притягувати до людини всі інші гріхи (карму)...(м.д).
Вірю в те, що розумію.
Самотність народила байдужість... І не треба шукати різновидів, вона є там де нема Радости і співтворчості. Буває в сім'ях де немає грошей і достатку то члени такої родини самотні кожен в своєму страху і бажанні вижити, а буває і так що багато грошей та розкіш породжують страх втрати цього від революцій, терористів і просто всесвітньої пожежі. Тоді в чеканні цього апокаліпсису людина дуже самотня...
Змінити це все і обєднати людей може спільна солідарна справа, візьміть український феномен волонтерства. Є багато позитиву яким треба ділитись з сусідом і ближнім, треба бути як діти, які хочуть мати друзів пропонують іншим дітям гру, чи пізнання чогось нового. Світ наповнений відкриттями та красою - діліться ними і ви не будете самотній, а разом з вами ще хтось не спізнає цю духовну хворобу....
Самотність має багато відтінків... Наприклад, коли людина духовно багата волею випадку потрапляє в бездуховне середовище...
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Ігор Каганець сказав-".Інститут Міжморя створює сприятливі умови для знаходження духовно близьких людей та їх обєднання." Прекрасна мета інституту! Щодо правника-він повинен мати юридичну освіту?Чи в Новій Україні буде діяти правовий кодекс ,який діє в сучасній Україні чи треба створити простіший досконаліший кодекс? Навчання в Інституті Міжморя спонукає розширювати знання з різних аспектів життя в суспільстві.Це мене радує.
Досить мати відчуття справедливості. Проте наявність правової освіти вітається.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Часто освіта індастріалу грає недобрий жарт із її володарем: вона зашорює людину: звужує її сприйняття до завченого матеріалу, а все що їй суперечить автоматично вважає неправильним. Наприклад одиниці сучасних лікарів здатні зрозуміти правильність живого харчування(сироїдіння) або дієвість Живого Слова. Теж саме можна сказати про істориків, мовознавців, будівельників, попів, економістів і т.п.
Один мудрий чоловік сказав, що людина йде в школу із природним здоровим глуздом, який вона там обмінює на псевдознання. На виході звідти маємо безглуздий "продукт", без який вже не вміє думати і піддавати критиці власні "знання". Все що він вміє - оперувати вивченою інформацією. Ось вам і зомбі індастріалу.
Сидить Мамай, в кобзу грає, що замислить - то все має.
?Як же перемогти овіту-industrial? Секрет криється в самоосвіті. Потрібно вміти критично осмислити наявні знання, відкинути непотріб (а його багато!) і працювати над собою.
Дієвий приклад показують програмісти. Жодного не навчила вища школа, всі програмісти високого рівня постійно вчаться самі, причому тут така інформаційна динаміка, що ІТ-спец, щоб тримати свій рівень має більше часу вкладати в постійне самонавчання, ніж напрацювання коштів. Інакше через два роки він вже не програміст.
Ця сфера задає темп майбутнього, ця тенденція пошириться на всі без винятку сфери діяльності. Людина совкового періоду могла отримати диплом, роботу і працювати до пенсії без самоосвіти, але хіба це цікаво!!
Час прискорюється, ми теж.
Сидить Мамай, в кобзу грає, що замислить - то все має.
Це вже крайнощі! Почнемо з того, що наявність "здорового глузду" у дитини залежить від батьків, тобто їх загальної культури і освіченості. По-друге, здоровий глузд і знання - різні речі.
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Здоровий глузд в дитини є від народження, а мудрі батьки можуть тільки допомогти його розвинути, або приспати. Так само сироїдіння закладено в дітях, а більшість батьків замість вчитися в них, йдуть всупереч природі - напихають їх кашами та м’ясним непотребом.
А здоровий глузд і освіченість - це зовсім різні програми, які мало пов’язані між собою.
Глузд перебуває на рівні підсвідомості, всесвітнього розуму, освіта - це рівень свідомого розуму.
Глузд - це програма базової матриці, закладена Творцем, освіта - набір програм закладених іншими людьми, рідше - самим гравцем (самоосвіта).
Сидить Мамай, в кобзу грає, що замислить - то все має.
Друже Святославе, не змішуйте в один мікс глузд, сироїдіння, матриці, ЖС... :-)
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Друже Святославе Сонячний, гарно і правильно сказав!
Зробив собі скріни з трьома Твоїми коментарями ))
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)