Аудіоверсія: Користуймося тим, що про нас мало хто знає
Вносьте корективи, усувайте вади, випробовуйте випадкові ідеї, пробуйте щось нове. Ніхто про вас не знає, тож нічого страшного, якщо ви сядете в калюжу.
Невідомість захищає ваше еґо і допомагає зберегти впевненість у своїх силах. Саме тому роздрібні торгівці постійно експериментують з «пробними» ринками.
Чудовим прикладом тестування ідей є бродвейські шоу на малій сцені. Перш ніж вийти з виставою на сцену в Нью-Йорку, вони обкатують її в якомусь маленькому місті. Це дозволяє акторам і режисерам перевірити свою майстерність перед живою аудиторією, а потім уже виносити виставу на суд більш вимогливих театральних критиків та осіб, що формують смаки публіки.
Чи хотіли б ви, аби цілий світ дивився, як ви робите щось уперше? Якщо ви ніколи раніше не виступали публічно, ви б хотіли виступити перед десятьма тисячами осіб? І ви напевне не захочете, аби усі спостерігали за тим, як ви починаєте свою справу.
Нема сенсу привертати до себе загальну увагу, якщо ви до цього наразі не готові.
І пам’ятайте: щойно ви станете більшими й відомішими, ви неминуче будете брати на себе менше ризиків. Коли до вас прийде успіх, з’явиться певний тиск таких факторів, як передбачуваність і стабільність. Тож ви станете більш консервативними. Вам буде складніше йти на ризик. У цей час ви почнете втрачати гнучкість, а зміни стануть для вас складною справою.
Якщо мільйони людей користуються вашим продуктом, будь-яка зміна, яку ви запроваджуватимете, справлятиме значно більший вплив. Раніше, коли ви щось змінювали, це могло роздратувати сотню людей. Тепер ви маєте шанс роздратувати тисячі.
Згодом, коли ви відчуєте, як кожну вашу дію розглядатимуть наче під мікроскопом, ви будете сумувати за тими часами, коли ніхто ще про вас не знав. Тому зараз – саме час брати на себе ризики й не боятися, що можете сісти в калюжу.
Про це читаємо у книзі «Rework», автори – Джейсон Фрайд і Девід Хайнемайєр Хенссон.
Попередні статті:
Отримуймо переваги на кожній стадії нашого розвитку.
Коментарі
Наведу маленьку аналогію, що виступити в перший раз перед сотнею людей, а що перед десятьма тисячами то різниці немає жодної.. що в першому варіанті це є перший раз, а що в другому варіанті це також перший раз, а тому тут попросто все дійсно залежить реально від внутрішньої готовності, а отже і байдуже буде чи то буде облом на сотню, а чи на десять тисяч, адже головне це сама участь..
Ну якось так)
Тобто ця тема як на мене не зовсім відповідає дійсності..
Візьмемо знову ж таки ще одну аналогію політик з великими амбіціями ратше одразу увірветься на публіку сотню тисяч, аніж буде длубатися з маленькою жменькою глядачів яким дійсно якось байдуже буде до його подальшої політичної карєри, чого от не скажеш перед сотнею тисяч людей де завжди навіть при найбільшому обломі знайдеться реальна потужна жменька людей яка буде готова з ним пробиватися по кар'єрі через тернії зірок..
Адольф Гітлер записався в партію СЬОМИМ!
ШТУРМОВІ ЗАГОНИ починалися з декількох осіб, які взяли на себе місію охорони партійних зібрань від комуністів! Всередині 1930-х штурмові загони нараховували більше 3 мільйонів штурмовиків!
СС були започатковані двома штумовиками і зросли до мільона!
Все залежить від світогляду. який виносить на глядачів оратор!
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Зі свого досвіду, а я виступав перед аудиторіями в 20 людей, і перед аудиторією в 4000 людей, кажу, що відмінність у відчуттях - величезна. Після виступу перед 4000- ю аудиторією мене тіпало півгодини, а від виступу перед 20-ма людьми я відчував лише легке хвилювання. І, готовність тут відіграє дуже маленьку роль. Адже, мій виступ перед 4000 аудиторією був далеко не першим моїм публічним виступом.
ми людей
Якщо прагнеш чуда - створюй його!
Ідея в тому, що все треба робити поступово. Якщо робиш презентацію якогось важливого проекту, то спочатку розкажи одній людині, потім невеликому гурту друзів, потім на зборах своїх прихильників ... І лише після цього, виправивши всі недоліки, виставляй на загальний огляд.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Зрозуміло, дякую
Ідея цілком правильна, та відповідає одному з трьох засадничих принципів тренування - принципу регулярності та поступовості. А, також, відповідає іншому засадничому принципу тренування - від простого до складного.
Якщо прагнеш чуда - створюй його!
Може доречна така приказка:
«Не показуй дурневі половини роботи» :))
Тобто, не виходь в люди, поки Ти не готовий…
Прочитавши вдруге ці рядки, годжуся : якщо не готовий - можеш підправитися завдяки друзів, або вузького оточення.
Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !
Для того щоб щось робити потрібні знання. Тут доречно пам'ятати, що людина яка не знає не може зрозуміти. Знання без практика це як філософія яка не використовується - мертва філософія. Ідеально якби усі теоретичні напрацювання можна було б застосовувати на практиці в реальному світі, висвітлюючи при цьому друзів і ворогів. Навчитись з ворогів робити друзів. За такої практики виникає не просто досвід а віра у власні сили, у те, що знання корисні і працюють. Як це станеться, то зможеш відчути ,що таке віра, відчути її силу і це неймовірно.
Від мрії до слова, від слова до дії, від дії до світлової події.