Український стартап Space Cossacs представлятиме Україну на міжнародному конкурсі Європейського космічного агенства ActInSpace з гібридною повітряної платформою, яка може замінити дрони в багатьох сферах. В чому суть розробки і чим вона важлива для космічної галузі?
Космічні стартапи – досить рідкісне явище навіть в Україні, де є інженери і база знань в цій області. Ще рідше з'являються проекти подібного плану, які займаються розробками без фінансування, адже космічна галузь – наукомістка і фінансово затратна.
Український космічний стартап Space Cossacs займається проектом повітряного старту з 2017 року і робить це фактично за свої гроші. Попутно команда знайшла для своїх розробок нові ніші на землі.
Нещодавно Space Cossacs переміг в українському відборі тепер уже міжнародного конкурсу ActInSpace, який проводиться Європейським Космічним Агентством (ESA) з повітряної платформою Unmanned hybrid Air Platform і представлятиме нашу країну у фіналі у Франції 27 червня.
Космічна Одіссея
Первинною ідеєю Space Cossacs стало створення платформи і ракети, які дозволять здійснювати запуск супутників в космос в 10 разів дешевше існуючих тарифів – за $999. Оптимальними для цього в команді визнали повітряні старти, адже найбільші витрати припадають якраз на те, щоб відірвати ракету від землі – двигуну потрібен потужніший і матеріали покриття міцніше, адже вони сильніше обгорають. Та й стаціонарний космодром. В Україні свого, як відомо, немає. А на світових – черги на запуск.
Тим більше що про повітряний запуск вже подумували інші відомі проекти. Наприклад, Річард Бренсон, який хоче відправляти туристів в космос з-під крила літака. Про стартапи в цьому напрямку поки що не чутно. Зате ведуться розробки невеликих ракет для запуску малих супутників із Землі.
Спочатку команда планувала використовувати ракету відомого моделіста, потім взялася за розробку власного рішення.
Дмитро Хмара – випускник КПІ, розробник, каже, що всю інформацію шукали в інтернеті, а мейкери охоче допомагали порадами. Партнер Дмитра Александ Лозницький, випускник НАУ, спеціалізація – управління супутниками і ракетами.
Платформу створювали самостійно. Планувалося, що в повітря її будуть піднімати повітряні кулі з гелієм і дрон. Але серед існуючих відповідних не було, так що команда взялася за модернізацію і цього пристрою, щоб датчики позиціонування і гіроскоп були в центрі. Тут і навички програмування допомогли – Дмитро модифікував прошивку виходячи з нового положення датчиків. Каже, що при цьому вдалося досягти того, що модель вирівнювався в 20 разів швидше.
Більше бізнесу
Незважаючи на те, що проектом команда займається з 2017 року, оцінити його корисність для ринку вдалося лише цієї весни, після участі в інкубаційній програмі Business Factory. До цього команда фокусувалася виключно на розробці і спиралася на власну експертизу. Досвіду в бізнесі засновники не мають.
За словами співрозмовника, інкубаційна програма допомогла команді підтягнути бізнес-складову і поспілкуватися з потенційними клієнтами, з'ясувати їхні потреби і отримати відгуки. Це допомогло знайти нові ніші і визначити подальші кроки, які повинні допомогти перетворити хобі на повноцінний стартап.
Новий поворот
За порадою менторів Space Cossacs відмовилися від первісної затії створити відразу і платформу, і ракету, адже такий проект був занадто складний і в роботі, і в позиціонуванні, і зосередилися на більш коротких планах – власне, платформі.
Фідбек від потенційних клієнтів показав нові ніші, де рішення команди може виявитися революційним і затребуваним.
Так, платформа виявилася цікава тим, хто знімає відео за допомогою дронів. Вона працює майже беззвучно, а дрони видають гучне дзижчання. Гвинти крутяться не так швидко, тому що їм не потрібно боротися з гравітацією, тільки допомагати з позиціонуванням об'єкта. Якщо вітру немає, їх можна відключити в принципі, наприклад, це цілком реально в приміщенні.
Крім того, дрони стали предметом регулювання в багатьох країнах. Їм заборонено літати над великими скупченнями людей, адже в разі поломки ті падають вниз каменем. Це може закінчитися летальним результатом. А ось платформа українських розробників, навіть якщо зламається, знижуватися буде плавно, апарат в цьому плані безпечний, каже його творець.
Ще одна потенційна ніша для рішення – це заміна дронів там, де їм потрібно тривалий час перебувати в одній точці на великій висоті. Наприклад, для охорони або роздачі зв'язку. Найчастіше моделі, які використовуються зараз, живляться від електромережі, висота їх польоту обмежена можливостями кабелю. Зараз це близько 150 метрів. Чим вище, тим більш товстий кабель потрібен, тим він важче і тим складніше і дорожче виходить конструкція.
Для охорони великих територій, як, наприклад, колишні радянські заводи, які тепер використовуються з новою метою, оптимальною є висота в декілька сотень метрів. Тому, за словами Дмитра Хмари, тут платформа української розробки буде дуже доречною.
«Ми зосередилися зараз на невеликій платформі з діаметром 3,2 м, яка може підніматися до 5 км. Хочемо випустити її як окремий продукт і рухатися далі», – каже стартапер.
Щоб почати серійне виробництво, команда шукає інвестиції в розмірі $140 тис. За словами співрозмовника, до них вже проявляли інтерес інвестори з декількох країн Європи, також ведуться переговори з українськими.
Найскладніший момент розробки – пошук оптимального матеріалу плівки, яка буде тримати гелій, вже пройдено і закуплено обладнання для виробництва.
Попутно компанія планує запатентувати свої технології.
«Наша платформа – це маленький дирижабль, і ідеї, які ми в неї заклали, використовуються в великих, проте деякі технології не підходять, – пояснює Хмара. Для управління висотою команда розробила власне рішення. – Ми збільшуємо тиск в оболонці, стискаючи її, через це тиск в середині збільшується, зменшується архімедова сила, і так ми можемо управляти висотою. Ми зробили кілька прототипів і побачили, що воно працює. Плануємо патентувати технологію, адже більше ніхто такого не робить».
Наступним кроком буде розробка платформи, яка спочатку була потрібна для повітряного старту. Вона зможе піднімати вгору вантаж вагою до 300 кг. Для запуску обох розробок, за попередніми підрахунками, потрібно $300 тис. Якщо у стартапа все вийде, то український проект зможе зробити прорив в запуску невеликих супутників.
Метою «церкви програмістів» Aryan Softwerk є колективне досягнення Царства божого шляхом розробки софту для самоорганізації шляхетних духовних демосів – арійських церков. Розробка церковного софту –...
Краще за дрон. Український стартап Space Cossacs розробляє гібридну повітряну платформу
Світ:
Спецтема:
Український стартап Space Cossacs представлятиме Україну на міжнародному конкурсі Європейського космічного агенства ActInSpace з гібридною повітряної платформою, яка може замінити дрони в багатьох сферах. В чому суть розробки і чим вона важлива для космічної галузі?
startap.jpg
Зміст
Космічні стартапи – досить рідкісне явище навіть в Україні, де є інженери і база знань в цій області. Ще рідше з'являються проекти подібного плану, які займаються розробками без фінансування, адже космічна галузь – наукомістка і фінансово затратна.
Український космічний стартап Space Cossacs займається проектом повітряного старту з 2017 року і робить це фактично за свої гроші. Попутно команда знайшла для своїх розробок нові ніші на землі.
Нещодавно Space Cossacs переміг в українському відборі тепер уже міжнародного конкурсу ActInSpace, який проводиться Європейським Космічним Агентством (ESA) з повітряної платформою Unmanned hybrid Air Platform і представлятиме нашу країну у фіналі у Франції 27 червня.
Космічна Одіссея
Первинною ідеєю Space Cossacs стало створення платформи і ракети, які дозволять здійснювати запуск супутників в космос в 10 разів дешевше існуючих тарифів – за $999. Оптимальними для цього в команді визнали повітряні старти, адже найбільші витрати припадають якраз на те, щоб відірвати ракету від землі – двигуну потрібен потужніший і матеріали покриття міцніше, адже вони сильніше обгорають. Та й стаціонарний космодром. В Україні свого, як відомо, немає. А на світових – черги на запуск.
Тим більше що про повітряний запуск вже подумували інші відомі проекти. Наприклад, Річард Бренсон, який хоче відправляти туристів в космос з-під крила літака. Про стартапи в цьому напрямку поки що не чутно. Зате ведуться розробки невеликих ракет для запуску малих супутників із Землі.
Спочатку команда планувала використовувати ракету відомого моделіста, потім взялася за розробку власного рішення.
Дмитро Хмара – випускник КПІ, розробник, каже, що всю інформацію шукали в інтернеті, а мейкери охоче допомагали порадами. Партнер Дмитра Александ Лозницький, випускник НАУ, спеціалізація – управління супутниками і ракетами.
Платформу створювали самостійно. Планувалося, що в повітря її будуть піднімати повітряні кулі з гелієм і дрон. Але серед існуючих відповідних не було, так що команда взялася за модернізацію і цього пристрою, щоб датчики позиціонування і гіроскоп були в центрі. Тут і навички програмування допомогли – Дмитро модифікував прошивку виходячи з нового положення датчиків. Каже, що при цьому вдалося досягти того, що модель вирівнювався в 20 разів швидше.
Більше бізнесу
Незважаючи на те, що проектом команда займається з 2017 року, оцінити його корисність для ринку вдалося лише цієї весни, після участі в інкубаційній програмі Business Factory. До цього команда фокусувалася виключно на розробці і спиралася на власну експертизу. Досвіду в бізнесі засновники не мають.
За словами співрозмовника, інкубаційна програма допомогла команді підтягнути бізнес-складову і поспілкуватися з потенційними клієнтами, з'ясувати їхні потреби і отримати відгуки. Це допомогло знайти нові ніші і визначити подальші кроки, які повинні допомогти перетворити хобі на повноцінний стартап.
Новий поворот
За порадою менторів Space Cossacs відмовилися від первісної затії створити відразу і платформу, і ракету, адже такий проект був занадто складний і в роботі, і в позиціонуванні, і зосередилися на більш коротких планах – власне, платформі.
Фідбек від потенційних клієнтів показав нові ніші, де рішення команди може виявитися революційним і затребуваним.
Так, платформа виявилася цікава тим, хто знімає відео за допомогою дронів. Вона працює майже беззвучно, а дрони видають гучне дзижчання. Гвинти крутяться не так швидко, тому що їм не потрібно боротися з гравітацією, тільки допомагати з позиціонуванням об'єкта. Якщо вітру немає, їх можна відключити в принципі, наприклад, це цілком реально в приміщенні.
Крім того, дрони стали предметом регулювання в багатьох країнах. Їм заборонено літати над великими скупченнями людей, адже в разі поломки ті падають вниз каменем. Це може закінчитися летальним результатом. А ось платформа українських розробників, навіть якщо зламається, знижуватися буде плавно, апарат в цьому плані безпечний, каже його творець.
Ще одна потенційна ніша для рішення – це заміна дронів там, де їм потрібно тривалий час перебувати в одній точці на великій висоті. Наприклад, для охорони або роздачі зв'язку. Найчастіше моделі, які використовуються зараз, живляться від електромережі, висота їх польоту обмежена можливостями кабелю. Зараз це близько 150 метрів. Чим вище, тим більш товстий кабель потрібен, тим він важче і тим складніше і дорожче виходить конструкція.
Для охорони великих територій, як, наприклад, колишні радянські заводи, які тепер використовуються з новою метою, оптимальною є висота в декілька сотень метрів. Тому, за словами Дмитра Хмари, тут платформа української розробки буде дуже доречною.
«Ми зосередилися зараз на невеликій платформі з діаметром 3,2 м, яка може підніматися до 5 км. Хочемо випустити її як окремий продукт і рухатися далі», – каже стартапер.
Щоб почати серійне виробництво, команда шукає інвестиції в розмірі $140 тис. За словами співрозмовника, до них вже проявляли інтерес інвестори з декількох країн Європи, також ведуться переговори з українськими.
Найскладніший момент розробки – пошук оптимального матеріалу плівки, яка буде тримати гелій, вже пройдено і закуплено обладнання для виробництва.
Попутно компанія планує запатентувати свої технології.
«Наша платформа – це маленький дирижабль, і ідеї, які ми в неї заклали, використовуються в великих, проте деякі технології не підходять, – пояснює Хмара. Для управління висотою команда розробила власне рішення. – Ми збільшуємо тиск в оболонці, стискаючи її, через це тиск в середині збільшується, зменшується архімедова сила, і так ми можемо управляти висотою. Ми зробили кілька прототипів і побачили, що воно працює. Плануємо патентувати технологію, адже більше ніхто такого не робить».
Наступним кроком буде розробка платформи, яка спочатку була потрібна для повітряного старту. Вона зможе піднімати вгору вантаж вагою до 300 кг. Для запуску обох розробок, за попередніми підрахунками, потрібно $300 тис. Якщо у стартапа все вийде, то український проект зможе зробити прорив в запуску невеликих супутників.
Нові технології.
Зверніть увагу
Стартап Aryan Softwerk запрошує ІТ-фахівців спільноти Народний Оглядач до освоєння ринку самоорганізації арійських церков