Ліваки розчаровані Фейсбуком і вимагають більше цензури, їх підтримують ТНК

На зустрічі були від Фейсбуку: Марк Цукерберг (Mark Zuckerberg), операційна директорка Шеріл Сендберґ (Sheryl Sandberg) та директор з продуктів Кріс Кокс (Chris Cox).

Від ініціаторів бойкоту: генеральний директор Антидефамаційної ліги Джонатан Грінблатт (Jonathan Greenblatt), президент «Color of Change» Рашад Робінсон (Rashad Robinson), співголова «Free Press» Джессіка Гонсалес (Jessica González) та президент NAACP Деррік Джонсон (Derrick Johnson).

Зустріч проходила у вигляді відео конференції і тривала трохи більше години.

Нагадаємо, низка громадських організацій, серед яких Free Press, Common Sense, Color of Change, Anti-Defamation League, Sleeping Giants, the NAACP тощо, звернулись до багатьох компаній з пропозицією припинити давати рекламу у фейсбуці з метою примусити фейсбук до більш жорсткої цензури тих матеріалів, які вони вважають «ненависницькими». Саму кампанію бойкоту вони назвали #StopHateforProfit (стоп ненависті заради прибутку).  Несподівано цей бойкот підтримали багато великих компаній, насамперед транснаціональні корпорації, серед яких Coca-Cola, Starbucks, Ford, Verizon, Levi Strauss тощо.

Ініціатори бойкоту серед іншого вимагають найняти і ввести у вище керівництво фейсбуку «фахівця з громадянських прав». Якщо відкинути словесне маскування – високопоставленого цензора. Також вимагають провести аудит і «компенсувати витрати тим компаніям, які, не знаючи про бойкот, розмістили свою рекламу на тих матеріалах, які потім були вилучені, як ненависницькі».  Вимагають від Фейсбука закрити групи, які вони (ініціатори бойкоту) вважають такими, що проповідують зверхність білої раси, поширюють дезінформацію про вакцини, заперечують зміни клімату, підтримують різні народні міліції тощо.

Ще на думку ініціаторів Фейсбук неправильно структурує свій контент і має неправильні стосунки з адміністрацією Трампа. Так завуальовано ініціатори бойкоту вимагають банити матеріали від адміністрації Трампа або хоча б штучно понижувати їхні рейтинги. Ініціаторів бойкоту розлютило рішення керівництва компанії не банити пост Президента Трампа, де він погрожує учасникам протестів проти расової несправедливості. Те, що Трамп це говорить  про учасників погромів – ініціатори замовчують. (А пам’ятаєте, ще в осені минулого року сенаторка-демократ Елізабет Воррен (Elizabeth Warren) вимагала від Фейсбука банити рекламу Трампа і вважала, що Фейсбук допомагає Трампу виграти вибори).

Хоча ініціатори вважають, що і з іншими інтернет-монополістами не все чисто, проте об’єктом своєї атаки вони обрали тільки Фейсбук.

Ініціатори бойкоту висловили розчарування результатами переговорів. За словами Дерріка Джонсона: «Фейсбук більше зацікавлений в діалозі, ніж в дії!». Це можна розуміти як те, що Фейсбук не виконав миттєво всі їхні вимоги.

Взагалі, вся ця діяльність виглядає якимось театром абсурду. Зараз і у Сенаті, і у Конгресі йдуть слухання щодо незаконності цензури інтернет-монополістами. На тлі цього організації, серед яких така з промовистою назвою «Free Press» (вільна преса), вимагають більш жорсткої цензури. Вимагають банити пости Президента, проте спокійно ставляться до погромів, які тривають у великих містах США.

Згідно з деякими оціночними судженнями, цензура у Фейсбуці трохи м’якіше у порівнянні з іншими інтернет-монополістами. Певно саме це й дратує ліваків. Ми на собі добре знаємо, як Фейсбук часто банить навіть нешкідливі матеріали, проте лівакам і цього замало. Їхня мета – цифровий концтабір китайського зразка. І в цьому їх підтримують великі транснаціональні корпорації (ТНК).

Річ у тім, що ТНК – це такі собі аналоги радянської системи, тільки в межах не однієї країни, а розкидані по різних частинах світу. Як в радянській системі були потрібні «гвинтики» – покірні виконавці, задоволені мінімумом того, що отримують, – так і ТНК зацікавлені саме в таких «гвинтиках». Їхніми природними ворогами є малий та середній бізнес, національні держави, вільні самозайняті/самозабезпечені громадяни. Тому й не дивно, що ТНК підтримують ліваків, які часто просто не уявляють, куди йдуть. В СРСР романтики комунізму не уявляли собі, що саме вони першими «підуть під ніж» після перемоги їхньої революції, а ті, хто знищував першу хвилю революційних романтиків – теж не могли собі уявити, що наступними «під ніж» підуть саме вони.

Тож ці лівацькі романтики не розуміють, що не ТНК їм допомагають, а саме вони допомагають ТНК будувати глобальний цифровий концтабір китайського зразка, в якому вони самі з часом стануть пересічними цифровими з/к.

(пояснення для молодих читачів: "з/к" (вимовляється зе-ка) - скорочене написання рос. слова "заключённый". Так в СРСР називали в'язнів сталінських концтаборів)