- Відвідувань: 92
- Переглядів: 105
Людей, які нас оточують, потрібно вибирати так само ретельно, як їжу, яку ми щодня споживаємо
Категорія:
Світ:
Спецтема:
Можливо, це давно відома всім істина, але мені довгий час здавалося, що вибору нема. Ось вони люди, хочеш не хочеш – будь люб’язний, постарайся сподобатися. Образили – не драматизуй, що ж ти вразливий такий, як ти в світі житимеш? Але вибір є і він, як завжди, за нами, пише Аліна Гримчак.
Люди навколо формують твій порядок денний, так чи інакше. І ті, хто до тебе прихильні, хто бачить в тобі прекрасне, вибудовують, як пазл, картину світу, де ти чудова його частина. Ті ж, хто несе в собі негатив щодо тебе, створюють картинку, в якій ти, можливо, навіть зайвий, а зайвий елемент або забирається в коробку з непотрібними дрібницями, або знищується.
Нещодавно прочитала історію про Чарльза Діккенса і його дружину, яку він всіляко публічно принижував, коли вона йому набридла, а на горизонті з’явилася нова, молода жінка. Так ось, авторка висловила дуже точну, на мій погляд, думку:
"Критика – це коли нас не люблять. І хочуть позбутися. Але не зізнаються в цьому навіть собі".
Люди діляться один з одним тим, що живе у них всередині і не можуть поділитися тим, чого у них нема. Ті, які нас не люблять, щедро діляться своєю нелюбов’ю, але тільки ми в праві вирішувати: чи варто приймати цю нелюбов або ж спокійно відмовитися.
Ретельно вибираючи оточення, ми вибираємо не тільки людей, з якими радісно йти по життю, ми вибираємо самих себе: наповнених світлом, упевненістю в своїх силах і любов’ю, або ж тугою, невпевненістю і недоречністю.
Ми вибираємо те, що зможемо потім нести у світ. Ми вибираємо те, якими ми будемо завтра.
Люди, з якими комфортно дружити, працювати, відпочивати, наповнюють наше життя радістю. Не варто витрачати його на негативні стосунки і дружити, працювати, відпочивати з тими, з ким некомфортно, неприємно, напряжно.
Зверніть увагу
Останні записи
Кращий коментар
Ще є цікаве слово "іронія" - непряме протиставлення, прихована критика.
Критика не веде до істини.
Істина народжується в діалозі - зацікавленій шанобливій бесіді, спрямованій на пошук істини.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Коментарі
Цікава думка "про критику".
Дякую!))
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Ще є цікаве слово "іронія" - непряме протиставлення, прихована критика.
Критика не веде до істини.
Істина народжується в діалозі - зацікавленій шанобливій бесіді, спрямованій на пошук істини.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Думка, висловлена у статті, цілком відповідає духу четвертої квадри і Простору волі.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Постійне "критикування" будь якої влади в Україні підтверджує наведену "думку авторки":
Цитата:
Їнтерпретую стосовно держави Україна.
1) Україну її сусіди не хочуть бачити самостійною державою.
2) Народ України не хоче бачити над собою зверхників.
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
"Іронія-пташеня" може вилупитися з яйця не зігрітого Любов"ю.
А може - від невміло сказаних слів, але пропахлих критикою.
Варіантів може бути ще багато ...
Усе проминає, за винятком Бога і Любові.
Григорій Сковорода
Годжуся! Але чи критика не може бути позитивною?
Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !
Мені здається, що критика може бути позитивною лише для людей з сильною волею, які здатні прийняти критику та змінити себе вольовими зусиллями. Бо критика викликає сильні негативні емоції. Люди з більш слабкою волею не здатні сприйняти критику і не можуть змінити себе власними вольовими зусиллями. Вони сприймають критику як незаслужену особисту образу і починають вважати критика за особистого ворога.
Чому критика не веде до істини, чи не може бути позитивної критики?
Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !