Маніпулятор і актуалізатор

Е. Фромм казав, що речі можна розчленовувати, речами можна маніпулювати без ушкодження їх природи. Інша справа — людина. Ви не зможете розчленувати її, ні зруйнувавши, ні умертвивши. Ви не можете маніпулювати нею, не заподіюючи їй шкоди, не вбиваючи її.

Однак головна задача ринку — домогтись від людей того, щоб вони були речами! І — небезуспішно.

В умовах ринку людина вже не стільки людина, скільки споживач. Для торговця він — покупець. Для кравця — костюм. Для комівояжера — банківський рахунок. Навіть у тих закладах, що роблять вам досить інтимні особисті послуги, мадам — це лише складова її клієнта.

Ринок прагне знеособити нас, позбавити індивідуальності, а ми не хочемо цього, ми — обурюємось. Я не хочу бути «головою» у мого перукаря, я хочу скрізь і всюди бути Евереттом Шостроммом — цільною особистістю. Ми всі хочемо бути особливими. І ми всі перестаємо бути особливими, коли потрапляємо на гачок комерційної думки, що прагне зруйнувати саме нашу «особливість».

Я вже казав, що в кожному з нас сидить маніпулятор. Зараз я скажу вам ще більш страшну річ: у кожному з нас сидить кілька маніпуляторів. І я готовий їх перелічити. У різні моменти життя то один, то інший із них береться керувати нами. Але — урахуйте це — серед них є головний, тобто в кожній людині переважає один, характерний для неї тип маніпулятора.

Основні маніпулятивні типи.

Отже, існує вісім основних маніпулятивних типів, і ви їх напевно з легкістю пригадаєте, оскільки кожний із них є серед ваших друзів чи знайомих.

1. ДИКТАТОР. Він безумовно перебільшує свою силу, він домінує, наказує, цитує авторитети — коротше, робить усе, щоб керувати своїми жертвами.
Різновиди Диктатора: Ігуменя, Начальник, Бос, Молодші Боги.

2. ГАНЧІРКА. Звичайно жертва Диктатора та його пряма протилежність. Ганчірка розвиває велику майстерність у взаємодії з Директором. Вона перебільшує свою чутливість. При цьому характерні прийоми: забувати, не чути, пасивно мовчати.
Різновиди Ганчірки: Недовірливий, Дурний, Хамелеон, Конформіст, Бентежливий, Відступник.

3. КАЛЬКУЛЯТОР. Перебільшує необхідність усе й усіх контролювати. Він обманює, ухиляється, бреше, намагається, з одного боку, перехитрити, з іншого — перевірити ще раз інших.
Різновиди: Ділок, Аферист, Гравець у покер, Рекламодавець, Шантажист.

4. ПРИЧЕПА. Полярна протилежність Калькулятору. З усіх сил перебільшує свою залежність. Це особистість, яка жадає бути предметом турбот. Дозволяє та поволі змушує інших робити за нього його роботу.
Різновиди: Паразит, Скиглій, Вічна Дитина, Іпохондрик, Утриманець, Безпомічний, Людина з девізом «Ах, життя не вдалось, і тому…».

5. ХУЛІГАН. Перебільшує свою агресивність, жорстокість, недоброзичливість. Керує за допомогою погроз різного роду.
Різновиди: Образник, Ненависник, Гангстер, Загрожувач. Жіноча варіація Хулігана — Сварлива Баба («Пила»).

6. СЛАВНИЙ ХЛОПЕЦЬ. Перебільшує свою турботливість, любов, уважність. Він убиває добротою. У деякому сенсі зіткнення з ним куди важче, ніж із Хуліганом. Ви не зможете боротися зі Славним Хлопцем. Дивно, але в будь-якому конфлікті Хулігана зі Славним Хлопцем — Хуліган програє.
Різновиди: Догідливий, Доброчесний Мораліст, Людина організації.

7. СУДДЯ. Перебільшує свою критичність. Він нікому не вірить, сповнений обвинувачень, обурення, тяжко прощає.
Різновиди: Усезнаючий, Обвинувач, Викривач, Збирач доказів, Ганьбитель, Оцінювач, Месник, Той, хто змушує визнати провину.

8. ЗАХИСНИК. Протилежність Судді. Він надмірно підкреслює свою підтримку та поблажливість до помилок. Він псує інших, співчуваючи понад усяку міру, й відмовляється дозволити тим, кого захищає, стати на власні ноги та вирости самостійними. Замість того щоб зайнятися власними справами, він піклується про нестатки інших.
Різновиди: Квочка з курчатами, Утішник, Заступник, Мученик, Помічник, Самовідданий.

Повторю, ми звичайно являємо собою якийсь один із цих типів у найбільш вираженій формі, але час від часу в нас можуть прокидатися й інші. Маніпулятор безпомилково знаходить собі партнера, найбільш підходящого йому за «типом». Наприклад, дружина-ганчірка швидше за все вибере собі чоловіка-диктатора для того, щоб найбільш ефективно керувати ним за допомогою своїх підривних заходів.

Іноді ми здаємося зовсім різними різним людям. І справа тут аж ніяк не в їхньому сприйнятті. Просто різним людям ми демонструємо різних маніпуляторів, які живуть у нас. Ось чому ми повинні бути досить обережні у своїх судженнях про людей, якщо ці судження ґрунтуються на чужих думках. Пам’ятайте, вони бачили лише частину особистості. Можливо, аж ніяк не головну.

А. Маслоу називав особистостями, які самоактуалізуються, тих, хто живе повним життям; більш повним, ніж середній індивід. Мова йде не про долю, не про везіння, а про вмінні використовувати свій внутрішній потенціал.

Маніпулятор — це дуже зайнята людина. Вона зайнята тим, що контролює інших, і тому не бачить і не чує багато з того, що відбувається навкруги. Маніпулювання непомітно робить її сліпою. У результаті вона може добре та з почуттям говорити про красу заходу, але в неї не здригнеться душа, коли вона побачить захід своїми очима. Вона втрачає здатність по-справжньому переживати, по-справжньому радуватись. Вона не завжди хвора, але завжди занадто зайнята, щоб жити нормально й повноцінно.

Психологія минулого ґрунтувалась на тому, що психологічне здоров’я зрозуміле лише за умови розуміння психологічної хвороби. Маслоу пропонує протилежний підхід. Він уважає, що зрозуміти психологічне здоров’я можна, лише вивчивши гранично здорових людей, чемпіонів здоров’я, що у психологічному сенсі досягли високого ступеня самозаспокоєності та самореалізації. Інакше кажучи — актуалізаторів.

Тільки один відсоток американців, уважає Маслоу, можна віднести до актуалізаторів. «А хто ж ми?» — із тривогою волають інші 99 відсотків до психотерапевта Маслоу. За всіх не поручусь, але ми, читачі, — на шляху до актуалізації, чи не так? І щоби переконатись, як ми вже відмінні від маніпуляторів, давайте порівняємо ЇХНІЙ стиль життя та НАШ (у недалекому майбутньому).

Стиль життя маніпулятора базується на чотирьох китах: неправда, неусвідомленість, контроль і цинізм.

Кити, на яких «стоїть» актуалізатор, — це чесність, усвідомленість, свобода та довіра.

Перехідний період від маніпуляції до актуалізації являє собою рух від апатії та нарочитості до життєнаповненості та спонтанності.

Згубна орієнтація нашого суспільства на ринок надзвичайно ускладнює актуалізування. Середній бізнесмен (а хто з нас у тому чи іншому ступені не бізнесмен?) жодної спроби стати актуалізатором не зробить доти, доки серцевий приступ не прив’яже його на якийсь час до ліжка й не змусить замислитись над метою свого буття.

Перша половина життя, писав К. Юнг, — це досягнення: навчання, пошуки роботи, одруження. Зате у другій половині життя настає час, коли може розвинутись власне внутрішнє неповторне Я. Якщо цього не відбувається, якщо людина, як і в молодості, патологічно налаштована на придбання та прагнення когось наздогнати, — вона занедужує. Неодмінно занедужує. Тому що правила післяобіднього життя кардинальним чином відрізняються від правил життя ранкового.

Пожалійте себе — ось що я вам скажу. Актуалізатор знаходиться в більшій безпеці, ніж маніпулятор, оскільки розуміє, по-перше, те, що він унікальний; а по-друге, те, що його унікальність — це цінність. М. Бубер говорив про це так: «Кожна особистість, народжена в цьому світі, являє собою щось особливе, котра ніколи не існувала колись, нова, оригінальна, унікальна. Кожний зобов’язаний увесь час пам’ятати, що ніколи до того у світі не жив ніхто, подібний до нього, і тому кожний покликаний здійснити свою особливу місію в цьому світі...».

Актуалізатор шукає в собі самобутність та унікальність. Маніпулятор, навпаки, заганяє свою самобутність усередину й повторює, копіює, тиражує чиїсь поведінкові моделі. Він старається, пихкає, карабкається вгору, але по вже освоєних горах.

Бубер уважає, що маніпулятивне ставлення до людей відрізняється від актуалізаційного головним чином тим, чим відрізняються відносини «Я — ЦЕ» від «Я — ТИ». Я би не перебільшував його думку, по суті, дуже вірну. Мені здається, що маніпулятивне ставлення можна порівняти з відносинами «Це — ЦЕ», а актуалізаційне — «Ти — ТИ». Тільки особистість, яка ставиться до іншого, як до «ТИ», а не як до «ЦЕ», здатна знайти своє «Я». Якщо ж ви бачите в інших «ЦЕ», тобто річ, то й самі неминуче станете «ЦИМ», тобто річчю.

Той же, хто захоче знайти себе, відчує особливу принадність і задоволення в тому, щоби щиро поступитись бажанням іншого, а не затіватися зі складною маніпулятивною грою «у смиренність». В актуалізаторів стосунки тісні; у маніпуляторів — дистантні.

Чому ж сучасній людині так подобається бути річчю?

Тому, напевно, що сучасна людина мало цінує себе. І намагається прикинутись більш вартою чогось. По суті, маніпулятор сподівається на те, що оточуючим більше сподобається його гра, його маска, ніж він сам. Чим більшого значення він надає своїй масці, тим більше знецінює себе. А чим більше він знецінює себе, тим більше недооціненим він себе почуває і тим глибше в ньому почуття незадоволеності. А звідси вже рукою подати до неврозів.

Для невротизованої особистості характерний особистісний розпад. Тобто людина як би дробить себе на частини — «хороші» й «погані» — і у взаємодії з іншими людьми прагне приховати, не виявити «погані» й випнути, продемонструвати «хороші». Ми пам’ятаємо, що людина не може бути розчленована, тому що вона не річ. І якщо вона навчилась поділяти себе на частини й оцінювати себе вроздріб, то, по суті, стала річчю.

Актуалізатор — цільна особистість, і тому його вихідна позиція — свідомість самоцінності. Маніпулятор — розірвана особистість, отже, він виходить із позиції недостатності.

Дії маніпулятора проходять під знаком того, що його власна недостатність може бути переборена шляхом боротьби із собою («поганими» частинами себе) й оточуючими. Для нього життя — це битва зі своєю стратегією й тактикою, прийомами та іграми, необхідними для виживання. Програвши ту чи іншу битву або битвочку, він відчуває, що втратив усе. Актуалізатор сприймає життя як процес росту; і ті чи інші свої поразки або невдачі сприймає філософськи, спокійно, як тимчасові труднощі.

Висновок, який я можу зробити з цих міркувань, а також із моєї багаторічної психологічної практики: маніпулятор — це багатогранна особистість з антагоністичними протилежностями в душі; актуалізатор — багатогранна особистість зі взаємодоповнюючими протилежностями.

Справа, отже, за тим, щоби переробити маніпулятивні грані своєї натури в актуалізаційні.

З Диктатора може розвинутись прекрасний Лідер. Різниця в тому, що Лідер не диктує умови, а веде.

З Ганчірки може вийти Співчуваючий. Він не тільки говорить про свою слабкість, а й реально її усвідомлює. Він може вимагати хорошої роботи, але лояльно ставитись до того, що будь-яка людина схильна помилятися.

З Калькулятора може розвинутись Уважний.

Із Причепи може вийти Вдячний. Він не просто залежить від інших, а й високо оцінює працю інших та їхню майстерність. Це істотна відмінність, оскільки класичний Причепа ніколи не поважає працю тих, за чий рахунок він існує, йому весь час усе не так і всього мало. Вдячний же з повагою ставиться як до іншого способу життя, так і до інших точок зору і не відчуває потреби в тому, щоб усі думали так, як він.

З Хулігана розвивається Наполегливий. Він щиро радується супротивнику, що дуже добре, й відрізняється відвертістю та прямотою. Він більше не прагне до домінування, як Хуліган, і не страждає жорстокістю.

Зі Славного Хлопця розвивається Турботливий. Він дійсно прихильний до людей, дружелюбний, здатний на глибоку любов. І в ньому немає (це головне!) раболіпства Славного Хлопця.

Із Судді розвивається Виразник. Він має рідке вміння виражати свої принципові переконання, не критикуючи та не принижуючи інших.

Із Захисника може вийти Проводир. Він не учить і не захищає сліпо всіх поспіль, але допомагає кожному знайти свій власний шлях, не нав’язуючи своїх поглядів.

Цікаво ось іще що: маніпулятор, як правило, попадає під класифікацію одного якого-небудь із маніпулятивних типів; актуалізатор же ніколи не буває настільки примітивним та інтегрує в собі кілька типів. Він і Наполегливий, і Турботливий, оскільки енергійний у своїх міжособистісних відносинах і піклується про них. Він може інтегрувати і Виразність, і Проводирство, оскільки думає не ЗА інших, а РАЗОМ з ними. Нагорна проповідь була глибоко виразною, але в ній немає ніяких вимог, тільки заклики. Це дуже характерно для ауктуалізованої природи Ісуса.

Індивіда можна порівняти із суспільством, де функціонує двопартійна система, або з батареєю, зарядженою, з одного боку, позитивно, з іншого — негативно. Актуалізатор розвивається завдяки інтеграції протилежних полюсів (або партій), а маніпулятора ця ж протилежність рве на частини і не дає йому жити спокійно.

Сподіваюсь, ви не зрозуміли мене так, що самоактуалізована особистість — це надлюдина без усяких слабкостей. Уявіть собі, актуалізатор може бути дурним, марнотратним чи впертим. Але він ніколи не може бути безрадісним, як мішок із половою. І хоча слабкості дозволяє собі досить часто, але завжди за будь-яких умов залишається захоплюючою особистістю!

Коли ви почнете відкривати в собі свої актуалізаційні потенціали, не намагайтесь досягти досконалості. Шукайте радість, що приходить у результаті інтеграції як сильних сторін вашої