Матеріалізація грошей: Як 400 євро зникли, а потім з'явились у новеньких купюрах іншого номіналу – реальна історія
Категорія:
Світ:
Спецтема:
Отже, Ольга Петрівна, киянка, людина точна, практична, дисциплінована та відповідальна.
Виконуючи доручення свого чоловіка, вона купила 1200 євро і разом з банківським чеком про здійснену операцію поклала грошові купюри в прозорий пластиковий конверт, який був закритий на кнопку.
Тобто гроші з конверта випасти не могли. Коли вона прийшла додому, то віддала цей конверт з грошима своєму чоловікові. Він його відкрив, перерахував, але там було не 1200, а 800 євро – 16 потертих купюр по 50 євро. Чека також не було. Чоловік узяв з конверта ці 16 купюр і поклав їх собі, а дружині порадив згадати весь шлях від банківського відділення до свого дому.
Жінка почала детально відтворювати кожен свій крок.
Ольга Петрівна подумала, що 400 євро міг взяти її племінник, 15 років, поки вона відвідувала свою сестру. Тобто конверт був у сумці, а сумка була в кімнаті без особистого нагляду Ольги Петрівни. Вона одразу ж зателефонувала племіннику і запитала, чи він не взяв ті 400 євро. Племінник сказав, що не брав гроші, що навіть не знав, що в сумці був конверт з євро.
Ольгу Петрівну охопила паніка, вона перетрусила сумку в пошуку купюр і чека, але не знайшла. Як могли зникнути 400 євро з конверта? Чому зникли саме 400 євро? Чому зник чек? Як могли зникнути ці 400 євро і чек, якщо племінник не брав, а сама Ольга Петрівна не відкривала той конверт до приходу додому? Якщо гроші хтось вкрав, то чому не всі? А якщо взяв частину, то навіщо йому чек?
Поки ці думки крутилися в її голові, поки дивування, сум’яття й розпач переповнювали Ольгу Петрівну, пройшло не більше ніж півгодини. Аж раптом вона побачила на письмовому столі той самий конверт, а в ньому – чек і 400 євро. Але 400 євро були не в 50-ти єврових купюрах, які їй видали в обмінному пункті, а в новісіньких 100-єврових, а конверт був на письмовому столі, а не на комоді, куди вона його поклала разом з сумкою та усім вмістом сумки, коли шукала зниклі 400 євро і чек.
Характерно, що коли вона в касі отримала гроші, то звично загорнула їх у чек, тому чек повинен був мати сліди згортання. Натомість "новий" чек був абсолютно рівненький, так наче щойно вийшов з принтера і його ніхто навіть не торкався.
Що це було, Ольга Петрівна пояснити не могла. Коли їй зателефонувала її сестра з обуренням, що Ольга Петрівна запідозрила племінника у крадіжці, вона описала їй ситуацію. Але сестра не повірила. Сестра подумала, що Ольга Петрівна або з глузду з’їхала, або вигадала цю історію.
Але навіщо Ользі Петрівни це вигадувати? Який мотив? Тим більше, що у неї був свідок – її чоловік, який відкрив конверт, не дорахувався 400 євро і не знайшов чек.
Тож для чого відбулася ця історія з Ольгою Петрівною? Навіщо Всесвіт влаштував їй такий "розіграш"? Чому їй не повірила сестра?
Дива трапляються. Але треба вміти читати натяки і сигнали, щоб ліпше зрозуміти природу нашого світу.
Зверніть увагу
Останні записи
Кращий коментар
Десь приблизно місяць тому під час вечірньої пробіжки знайшов барсетку. Всередині був паспорт, військові документи, медичні довідки, листок із номерами телефонів, п’ять тисяч гривень готівкою та банківські картки. Власником виявився військовий, літній чоловік. Подзвонив за записаним номером телефону: слухавку взяв його син, я описав йому ситуацію, сказав, що все поверну власнику — мені нічого не треба. На наступний день усе повернув, як винагороду отримав тисячу гривень. Чи ця ситуація сильно вплинула на моє життя? Та начебто нічого суттєво не змінилося.
Вір у себе!
Коментарі
Радіймо Олено!
А Ольга Петрівна читає Живе Слово?
То чи буде відповідь, чому це трапилося?)
Мабуть комусь у світі вони були дуже потрібні, і Всесвіт позичив їх в Ольги Петрівни.
У нас є вічність!
Радіймо життю граючи!
Я запитала Ольгу Петрівну. Вона читає ЖС, але нерегулярно. Сказала, що читає щодня цифрону дня, Світлову допомогу, а інколи ще й структуризацію простору (цифрони + звукони).
1 вересня 2022 року я також пережив подібний шок, але в "бюджетному варіанті" – прямо переді мною (в супермаркеті) матеріалізувався пакет швидкозамороженої кукурудзи. Я потім перевірив: вона нічим не відрізнялась від звичайної – ні за оформленням пакету, ні за смаком. Але психологічно в мене була складніша ситуація, тому що не було свідків.
Ще чув історію про одну жінку з Одещини – вона поїхала з села в місто (досить далеко) виробляти якісь документи, але вже на місці з'ясувала, що забула вдома пенсійне свідоцтво. Вона була в розпачі, тож почала багато разів повторно перевіряти свої сумки та кишені. І нарешті знайшла! Проте справжній шок її чекав пізніше – коли вона повернулась додому, то в шухляді знайшла своє "справжнє" пенсійне свідоцтво.
Ще одна подібна історія була з жінкою, яка не могла знайти у себе якийсь дуже рідкісний шампунь для фарбованого волосся. Згодом вона його таки "знайшла", але через якийсь час знайшовся і справжній шампунь, так що вона одночасно мала два ідентичні примірники цього шампуня.
Ще відома історія з Євангелія, коли Ісус помножив хліби, почергово дістаючи їх з торби.
На мою думку, якщо дослідити це питанння, то можна з'ясувати умови, за яких відбувається матеріалізація.
Що вже зараз зрозуміло, то, по-перше, потрібне сильне бажання отримати бажану річ. Тобто це має бути не якась забаганка, а реальна потреба.
По-друге, потрібно "відпустити" проблему, змиритися з втратою.
По-третє, треба точно, в деталях уявляти те, що ти хочеш отримати.
По-четверте, треба перебувати у сприятливому просторі подій.
Якщо опанувати цю сідгу матеріалізації, то можна суттєво підвищити свій рівень самодостатності. Тоді, як казав Ісус, "Нічого не буде для вас неможливого. Дерзайте".
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Дякую за цю розповідь, це все справді цікаво. Такі речі трапляються, я навіть не буду це заперечувати.
Щось схоже відбулося зі мною, коли я проходив базовий курс Живого Слова.
Склянка з водою, яка стояла весь час читання перед мною, на початку читання 4ї УФ кудись зникла!? Коли дочитав до кінця, побачив, що вона стоїть заді мене на тумбі.
Потім я довго сидів і думав, як це так взагалі можливо? Звичайно в мене в голові відразу виникло пояснення, що це я її туди сам поставив через неуважність. Але роздумуючи, дійшов висновку, що я точно ставив її біля себе тому, що робив так кожен раз коли читав.
Вір у себе!
Я пригадую десь в році 2008-09, я жив у гуртожитку і в мене взуття зимове зникло, ну і я так сильно хотів його знайти, хоча особливо і шукати було ніде, але потім таки знайшлося майже там де і мало бути (десь може так само за пів години). То були черевики зверху замшеві темно коричневі, майже нові. Але суть в тому, що знайдені, були теж нові, але чорні і на пів розміра більші, і трішечки загин носка інший. Я тоді ніяк не міг змиритися і зрозуміти де мої поділися, хто міг підмінити. Всі логічні варіанти не витримували критики. В продажі таких не було(їх мені привезли з країни агресора), також ні в кого таких більше не бачив. Я потім періодично як згадаю, все думав ну як і хто міг мені поміняти, це ж майже не можливо. Тоді я періодично читав ЖС.
Тепер після прочитаної статті, я можу припустити, що в мене щось подібне відбулося.
Ще хочу добавити, що в той час, а це були студентські роки, я мав друга з яким ми купували літературу в магазині Фен Шуй, був такий у Кривому Розі, ну шукали ми себе, тому з різних книг інформацію брали. Там про різні тантричні практики, ритуали, люди і йогіни різні їздили в місця сили, в гори з дивовижними краєвидами, робили фотографії описували то все. От наприклад ритуал, береться книга товста, робляться ще якісь штучки, що допомагають повірити в то, я не пам'ятаю того, ну хай буде кувирок зробити з тою книгою, чи підстрибнути, і відчуття радості якимись способами викликати, потім та книга гортається швидко, або перевертаєш і трясеш і так купюри матеріалізувались. Ще як не йде, то треба своїх купюр покласти туди, а потім до твоїх ще додавалися нові матеріалізовані.
Я пробував, в мене не вийшло). Але я мав з ким про це поговорити, і якщо про такі речі думати чи обговорювати, то тоді якимсь чином трапляються випадки коли кошти або знаходиш, або в банкоматі зайву купюру отримуєш. Тобто в той час я мав інформацію з прикладами матеріалізації, а також обговорював про це з товаришем.
Хоча такої думки, що річ може зникнути і з'явитися аналогічна, я не зустрічав тоді.
Щодо мого випадку, то один відсоток я лишаю на те, що мені фізично могли підмінити взуття.
<blockquote><strong>Олег Ціома wrote:</strong> або в банкоматі зайву купюру отримуєш</blockquote>
Хіба буває "зайва" купюра, вона ж належить банку, це майбутня касова нестача при зведенні грошових залишків, еге ж, мосьпане Олеже?
Кажу це без негативу чи дорікання, натомість порядком обговорення цікавих ситуацій, коли.. коли Божий промисел, Боже провидіння букв. тестує нашу внутрішню мораль!
Отримавши таку купюру я би віднесла в банк і наполягла на тому, щоби склали Акт (акт про подію та повернення, має бути процедура для такого).
Хтось фіксував, як непідробна активна чесність покращує ваше здоров'я та горизонт майбутніх подій?
У когось є подібний досвід, він точно має бути, цікаво би почути історії..
<blockquote><strong>Інгрід Холікат wrote:</strong> Хіба буває "зайва" купюра, вона ж належить банку, це майбутня касова нестача при зведенні грошових залишків, еге ж, мосьпане Олеже?</blockquote>
Тут Ти 99,99 % права, он як мене підловила. Доречі, гарне ім'я).
Я погано пояснив, такий випадок стався не зі мною, а серед моїх тоді знайомих, які допускали думку, що гроші можуть прийти легко.
Щодо мене, то гроші які я знаходжу не піднімаю. Колись в дитинстві я найшов гроші, а потім майже відразу загубив бумеранг, який чудово літав і так мені подобався. З тих пір я не піднімав гроші, бо сформував думку, що після втрачу щось дорожче.
Десь приблизно місяць тому під час вечірньої пробіжки знайшов барсетку. Всередині був паспорт, військові документи, медичні довідки, листок із номерами телефонів, п’ять тисяч гривень готівкою та банківські картки. Власником виявився військовий, літній чоловік. Подзвонив за записаним номером телефону: слухавку взяв його син, я описав йому ситуацію, сказав, що все поверну власнику — мені нічого не треба. На наступний день усе повернув, як винагороду отримав тисячу гривень. Чи ця ситуація сильно вплинула на моє життя? Та начебто нічого суттєво не змінилося.
Вір у себе!
У 2003 році я їхала поїздом. В туалеті знайшла жіночу сумочку, у якій була товста пачка грошей (гривень) і мобільний телефон (розкіш на той час). Це було вночі. Я б могла спокійно взяти частину грошей або телефон, або і те, і те. Але я занесла сумочку провіднику. Зранку я запитала провідника, чи знайшов він власницю сумочки. Він сказав, що знайшов. Але мені ніхто навіть не подякував, не кажучи про винагороду. Після цього випадку у мене також нічого суттєво не змінилося (подарунків від Всесвіту не було), я більше не знаходила таких великих грошей.
Матеріалізація життя у якому хочеться жити в екстазі любові і навищій радості. Радіймо ельфи!
А все, браття, тото диво!