Майбутнє фермерства — це вже не сільськогосподарська діяльність

Хочеш вижити? Вирощуй бізнес!

Сьогодні фермерське господарство – це вже бізнес, неймовірно капіталомісткий і вельми ризикований. У будь-якій країні світу. Кожного року фермер вкладає чималі кошти у ресурси й активи, продає певну кількість виробленого товару (вирощених сільськогосподарських культур) і отримує «прибуток», який на кінець року, зазвичай, не перевищує пересічну заробітну плату країни цього самого фермера. Мізерна винагорода за надзвичайні ризики. І коли ринок вимагає зниження ціни на продукцію, фермери-бізнесмени шукають способу знизити хоч деякі зі своїх ризиків, все частіше шляхом запровадження нових підприємств на своїх фермах.

Яких саме? Буквально будь-яких:

• це може бути перетворення товарного зерна на високоякісний, ексклюзивний віскі чи бурбон з невеликого спиртзаводу у межах ферми;
• чи мережа теплиць, з яких постачаються овочі та зелень до супермаркетів регіону;
• чи фермерське господарство, що вирощує пшеницю, випікає з неї хліб і продає його у невеликих магазинах;
• або різновид «зеленого» туризму з використанням платформи AirBnB, коли відвідувачі можуть на власному досвіді спробувати усі принади фермерського життя;
• чи навіть здача в оренду невикористовуваних сараїв і комор для тематичних весіль і заходів у міжсезоння;
• або виготовлення постільної білизни з вирощеної власними силами бавовни.

Цей перелік – лише деякі з бізнес-ідей, які були сплановані та успішно втіленні в життя. Суть полягає в тому, що найуспішніші фермери у світі намагаються приділяти менше уваги зростанню (з точки зору гектарів і підвищення врожайності), а замість цього зосереджуються на тому, щоб працювати «розумніше». Вони шукають можливостей оновити вже існуючі ресурси своїх ферм, отримати дохід з альтернативних джерел. І це прекрасно, адже чим більше грошей у фермерів, тим краще нам усім. Так склалося, що зазвичай саме невеликі фермерські господарства – це стійкі, органічні підприємства, які борються проти великого бізнесу, що засаджує сотні гектарів землі монокультурами і гребе прибутки, просто знущаючись над навколишнім середовищем і насміхаючись над впливом своєї продукції на здоров’я споживачів.

Роль «не фермерів» у сільському господарстві майбутнього

Хочеться більш стійкої системи харчування? Не можна почати з переконання фермерів змінити їх практику господарської діяльності. Необхідно створити умови для змін. Важливо розуміти, що, всупереч поширеній думці, нам не потрібні більш продуктивні фермери. Реальна проблема – це розподіл продуктів харчування, а не їх виробництво. Фермер не садитиме покривні культури, якщо він не може дозволити собі придбати їх насіння. Фермер не може турбуватися про виснаження підґрунтових вод, якщо полив – єдиний спосіб вберегтися від банкрутства. Фермер, який не має доступу до покупців органічної продукції, не може виправдати витрати на її вирощування. І хоча перелічені проблеми – багатогранні, всі вони мають спільний фактор – гроші. То як допомогти? Інвестувати.

Сьогодні у Кремнієвій долині майже будь-який білий хлопець у балахоні, в окулярах і з шаленою ідеєю може зайти до офісу венчурної компанії о 8 ранку, а о півдні – вийти з мільйоном доларів. Звісно, мільйон на розробку чергового телефонного додатку з доставки їжі принесе прибуток раніше, ніж мільйон, витрачений на будівництво сучасних теплиць, де ця сама їжа вирощується, але можна стверджувати, що цей другий мільйон матиме триваліший вплив на наше майбутнє.

Безсумнівно, фермери, як і раніше, фінансуватимуть свої проекти та повільно запускатимуть свій власний бізнес, плоди якого споживатимемо ми всі, однак, якщо ми хочемо підштовхнути процес змін, особливо з урахуванням нинішньої політики щодо клімату, варто уважніше придивлятися до шалених ідей у сільському господарстві. Адже поліпшення якості життя фермерів сьогодні – краще для всіх, у тому числі і для продовольчої системи майбутнього. Диверсифікація сільськогосподарських підприємств і допомога фермерам створювати підприємства, які не тільки підтримують їхню родину, але потенційно можуть дати роботу іншим – шлях до стійких сільських громад і сталого майбутнього.