Меркель анонсувала масове вигнання арабських нелегалів із ЄС

Передбачається, що вже до кінця січня Італія, Іспанія, Португалія, Греція та Франція створять єдину структуру з протидії нелегальній міграції, а з Данії, Швеції, Фінляндії, ФРН і Нідерландів будуть видворені сотні тисяч сирійців, іракців, лівійців, суданців, єменців і сомалійців.

Міжнародні правозахисники називають ці плани «драконівськими» і погрожують Брюсселю в цьому контексті судовими позовами. Втім, немає ніяких сумнівів в тому, що такі позови будуть або відхилені, або програні.  

Слід віддати належне самовладанню німецького канцлера. На тлі тривалої політичної кризи в Німеччині, коли протягом чотирьох місяців християнські демократи не можуть створити коаліційний уряд, у пані Меркель вистачило сміливості визнати неспроможність широко розрекламованої Берліном програми допомоги арабським мігрантам.

«Європа забезпечила їжею і дахом близько мільйона людей, які попросили притулку в Євросоюзі. Сьогодні ми вичерпали цей ресурс, - констатувала, зокрема, вона. - Як би це жорстко не звучало, більше користуватися нашою гостинністю нелегалам не доведеться».

Під настільки розлогим формулюванням Меркель має на увазі намір ЄС депортувати за межі структури не менше ніж половину прибулих в 2014–2017-го роках мігрантів.   Пояснення горезвісної депортації гранично просте. У зв'язку з нормалізацією ситуації в Сирійській Арабській Республіці (знищення ІГІЛ), Судані (закінчення громадянської війни) і Ємені (примирення ворожих сторін) громадяни цих держав повинні повернутися на батьківщину - мовляв, життю біженців вже нічого не загрожує.

Згідно з планом того ж Брюсселя, кожен нелегал, який добровільно вирішить покинути межі Євросоюзу, отримає від європейського керівництва по 1 тисячі євро готівкою і картку щомісячної грошової допомоги (сума її не розголошується). Решту біженців чекає примусова висилка або в табори тимчасового проживання в Туреччині, або в так звані «комуни» на островах в Атлантичному океані.  

«Тут мова аж ніяк не йде про будь-яке порушення прав людини, - сказала в коментарі ГолосUA європейський політичний оглядач Марі Пьюдеба. - Ні для кого не секрет, що в більшості європейських держав сплеск злочинності асоціюється саме з арабськими мігрантами. Рішення ЄС відправити нелегалів додому продиктоване суто міркуваннями внутрішньої безпеки».  

І це дійсно так. Причому поняття «внутрішня безпека» в цьому конкретному випадку трактується не тільки, як «перестраховка» від можливих терактів з боку ісламських екстремістів.  

Так, наприклад, в Данії ультраправа організація «Діти Одіна» висунула місцевому уряду ультиматум: або з країни будуть вигнані всі мігранти, які не мають дозволу на проживання, або неонацисти залишать за собою право ініціювати масові заворушення.

У сусідній Швеції радикали пообіцяли акції непокори, якщо Стокгольм не відмовиться дати їжу і дах новоприбулим здобувачам. Йдучи за суспільними настроями, про різке скорочення квот на надання притулку нелегалам заявили уряди Австрії, Угорщини, Словенії, Хорватії, Італії та Іспанії.  

Після воістину історичної заяви популярність Меркель в Німеччині зокрема і Євросоюзі в цілому знову почала зростати, образно висловлюючись, в геометричній прогресії. Втім, тепер Берліну і Брюсселю явно знадобиться витримка: за вимушених переселенців з країн арабського світу може заступитися Рада Безпеки ООН, яка має право оскаржити відповідне окреме рішення ЄС.