Виступ на Всеукраїнській Народній Раді — Київ, Український дім, 16 червня 2006 р.
Шановне товариство!
Сьогодні вже мало хто сумнівається в тому, що Україна переживає кризове перетворення. На наших очах відбувається розпад існуючого політичного устрою. Тут дуже важливо поставити правильний діагноз, адже вірне формулювання проблеми — це 50% її успішного вирішення.
Після проголошення Україною державної незалежності ми жили переконанням, що у нас досконалий державний устрій, а всі негаразди спричинені старою компартійною номенклатурою. Проте після останніх президентських і парламентських виборів до влади прийшли нові люди, а суттєвих змін так не відбулося. Це примушує нас глибше приглянутися до існуючої моделі державного управління. Вона є хворою, тому навіть коли в неї потрапляє нормальна людина, то через якийсь час сама стає такою ж хворою.
Отже, діагноз. Об’єктивний аналіз показує, що сучасна держава є запереченням фундаментальних принципів існування соціальних систем.
Перший принцип:Єдиноначальність, яка забезпечує персональну відповідальність, цілісність і керованість. Річ у тім, що влада — це передусім відповідальність. А там, де відповідає більше одного, там не відповідає ніхто: для того, щоб завалити справу, достатньо двох відповідальних. В Україні ж відповідальність розділена аж на 4 взаємопоборюючі гілки влади, тому за кінцеві результати не відповідає ніхто.
З цього погляду найбільш проблемно виглядає Верховна Рада, яка абсолютно не відповідає за якість прийнятих законів. Ось я вас запитаю: Чи має право приймати рішення той, хто за них не відповідає? Звісно, що ні. Чи приймає рішення Верховна Рада? Так, вона приймає не просто рішення, а закони, які ми повинні виконувати. Чи відповідає вона за ці закони? Ні, не відповідає. Отже, Верховна Рада не може бути законодавчим органом. Вона може виконувати лише дорадчу, експертну і контролюючу функцію, а для цього вона повинна представляти не олігархічні клани, а територіальні громади і професійні групи.
Закони ж повинен видавати той, хто несе персональну відповідальність за всю державу зі всіма її гілками влади — сильний Президент, Гетьман.
Другий принцип:Свобода і різноманітність, яка забезпечує творчість, прозорість і контроль за владою з боку громадськості. Сьогодні влада абсолютно непрозора, ми так і не знаємо, що насправді відбувається в державі, звідси всі ці корупційні скандали, підкилимові коаліції і таке подібне.
Третій принцип:Справедливість і вдячність. За плоди своєї діяльності кожний відповідальний керівник повинен отримати справедливу винагороду або покарання. Чим вищий рівень повноважень керівника, тим серйозніша його відповідальність. Зокрема, за плоди свого правління Гетьман має відповідати своїм майном, своєю свободою і своїм життям. В сьогоднішній системі ніхто не несе персональної відповідальності за плоди своєї роботи, звідси суцільний хаос і неефективність.
Повторю, що нині існуюча соціально-політична система є брутальним запереченням описаних вище природних принципів, тому вона не є життєспроможною. Нову державу, що виросте на перегної старої системи, ми називаємо Третім Гетьманатом. Гетьманатом — тому що вона передбачає персональну відповідальність на всіх рівнях державного управління та самоврядування. Щось подібне було у П’ятій республіці, керованій «французьким гетьманом» Шарлем де Голлем. Називаємо Третім гетьманатом — тому що така держава грунтується на трійці універсальних метафізичних принципів і є історично третьою після Першого гетьманату Богдана Хмельницького і Другого гетьманату Павла Скоропадського.
Могутність і продуктивність Третього Гетьманату основується на українській Традиції, законах управлінської науки, розумінні специфіки української землі та її народу. Йдеться про усвідомлення того факту, що Україна не є периферією Європи чи Азії — вона є самодостатнім центром. Вся її історія свідчить про те, що українська земля завжди була і є серединною землею, сакральним полюсом планети Земля. Тут корені європейської цивілізації, тут батьківщина індоєвропейської спільноти. Ця істина записана в наших генах. Тому будь-які спроби кудись інтегрувати Україну лише роздирають її на частини: коли її тягнуть на Схід, тоді просинається ідея галицького сепаратизму, коли ж її тягнуть на Захід, просинається сепаратизм на Донбасі.
Тому Україна повинна лишатися на своєму природному місці як самодостатня держава з самостійною політикою, з опорою на власні сили. В цьому запорука її єдності. Натомість будь-яка політична сила, що намагається інтегрувати Україну чи в ЄЕП, чи в ЄС, є деструктивною. Україні треба не інтегруватися в Європу, а пробуджувати Європу в собі, бо Україна є джерелом Європи, її географічним центром і духовно-культурним полюсом.
Карта з книги Артура Кемпа “Марш титанів. Історія білої раси” (March of the Titans. A History of the White Race) — USA, Ostara Publications 1999, 2001. www.white-history.com
Перехід до Третього Гетьманату має відбутися легітимно — шляхом конституційної реформи. Для цього потрібне всенародне обговорення і серйозна інтелектуальна підготовка з залученням юристів, політологів, соціологів, істориків, управлінців, культурологів. Цей процес вже розпочався: проводяться «круглі столи», видається газета «Третій Гетьманат», концепція гетьманату входить до програм політичних партій. Важливим кроком у цьому напрямку є і наше сьогоднішнє зібрання. Тому що Третій Гетьманат — це держава української мрії.
Метою «церкви програмістів» Aryan Softwerk є колективне досягнення Царства божого шляхом розробки софту для самоорганізації шляхетних духовних демосів – арійських церков. Розробка церковного софту –...
Метафізичні основи Третього Гетьманату
Категорія:
Світ:
Спецтема:
Виступ на Всеукраїнській Народній Раді — Київ, Український дім, 16 червня 2006 р.
Шановне товариство!
Сьогодні вже мало хто сумнівається в тому, що Україна переживає кризове перетворення. На наших очах відбувається розпад існуючого політичного устрою. Тут дуже важливо поставити правильний діагноз, адже вірне формулювання проблеми — це 50% її успішного вирішення.
Після проголошення Україною державної незалежності ми жили переконанням, що у нас досконалий державний устрій, а всі негаразди спричинені старою компартійною номенклатурою. Проте після останніх президентських і парламентських виборів до влади прийшли нові люди, а суттєвих змін так не відбулося. Це примушує нас глибше приглянутися до існуючої моделі державного управління. Вона є хворою, тому навіть коли в неї потрапляє нормальна людина, то через якийсь час сама стає такою ж хворою.
Отже, діагноз. Об’єктивний аналіз показує, що сучасна держава є запереченням фундаментальних принципів існування соціальних систем.
Перший принцип: Єдиноначальність, яка забезпечує персональну відповідальність, цілісність і керованість. Річ у тім, що влада — це передусім відповідальність. А там, де відповідає більше одного, там не відповідає ніхто: для того, щоб завалити справу, достатньо двох відповідальних. В Україні ж відповідальність розділена аж на 4 взаємопоборюючі гілки влади, тому за кінцеві результати не відповідає ніхто.
З цього погляду найбільш проблемно виглядає Верховна Рада, яка абсолютно не відповідає за якість прийнятих законів. Ось я вас запитаю: Чи має право приймати рішення той, хто за них не відповідає? Звісно, що ні. Чи приймає рішення Верховна Рада? Так, вона приймає не просто рішення, а закони, які ми повинні виконувати. Чи відповідає вона за ці закони? Ні, не відповідає. Отже, Верховна Рада не може бути законодавчим органом. Вона може виконувати лише дорадчу, експертну і контролюючу функцію, а для цього вона повинна представляти не олігархічні клани, а територіальні громади і професійні групи.
Закони ж повинен видавати той, хто несе персональну відповідальність за всю державу зі всіма її гілками влади — сильний Президент, Гетьман.
Другий принцип: Свобода і різноманітність, яка забезпечує творчість, прозорість і контроль за владою з боку громадськості. Сьогодні влада абсолютно непрозора, ми так і не знаємо, що насправді відбувається в державі, звідси всі ці корупційні скандали, підкилимові коаліції і таке подібне.
Третій принцип: Справедливість і вдячність. За плоди своєї діяльності кожний відповідальний керівник повинен отримати справедливу винагороду або покарання. Чим вищий рівень повноважень керівника, тим серйозніша його відповідальність. Зокрема, за плоди свого правління Гетьман має відповідати своїм майном, своєю свободою і своїм життям. В сьогоднішній системі ніхто не несе персональної відповідальності за плоди своєї роботи, звідси суцільний хаос і неефективність.
Повторю, що нині існуюча соціально-політична система є брутальним запереченням описаних вище природних принципів, тому вона не є життєспроможною. Нову державу, що виросте на перегної старої системи, ми називаємо Третім Гетьманатом. Гетьманатом — тому що вона передбачає персональну відповідальність на всіх рівнях державного управління та самоврядування. Щось подібне було у П’ятій республіці, керованій «французьким гетьманом» Шарлем де Голлем. Називаємо Третім гетьманатом — тому що така держава грунтується на трійці універсальних метафізичних принципів і є історично третьою після Першого гетьманату Богдана Хмельницького і Другого гетьманату Павла Скоропадського.
Могутність і продуктивність Третього Гетьманату основується на українській Традиції, законах управлінської науки, розумінні специфіки української землі та її народу. Йдеться про усвідомлення того факту, що Україна не є периферією Європи чи Азії — вона є самодостатнім центром. Вся її історія свідчить про те, що українська земля завжди була і є серединною землею, сакральним полюсом планети Земля. Тут корені європейської цивілізації, тут батьківщина індоєвропейської спільноти. Ця істина записана в наших генах. Тому будь-які спроби кудись інтегрувати Україну лише роздирають її на частини: коли її тягнуть на Схід, тоді просинається ідея галицького сепаратизму, коли ж її тягнуть на Захід, просинається сепаратизм на Донбасі.
Тому Україна повинна лишатися на своєму природному місці як самодостатня держава з самостійною політикою, з опорою на власні сили. В цьому запорука її єдності. Натомість будь-яка політична сила, що намагається інтегрувати Україну чи в ЄЕП, чи в ЄС, є деструктивною. Україні треба не інтегруватися в Європу, а пробуджувати Європу в собі, бо Україна є джерелом Європи, її географічним центром і духовно-культурним полюсом.
Карта з книги Артура Кемпа “Марш титанів. Історія білої раси” (March of the Titans. A History of the White Race) — USA, Ostara Publications 1999, 2001. www.white-history.com
Перехід до Третього Гетьманату має відбутися легітимно — шляхом конституційної реформи. Для цього потрібне всенародне обговорення і серйозна інтелектуальна підготовка з залученням юристів, політологів, соціологів, істориків, управлінців, культурологів. Цей процес вже розпочався: проводяться «круглі столи», видається газета «Третій Гетьманат», концепція гетьманату входить до програм політичних партій. Важливим кроком у цьому напрямку є і наше сьогоднішнє зібрання. Тому що Третій Гетьманат — це держава української мрії.
Хай Буде!
В тему:
Відбувся Другий збір засновників Третього Гетьманату
Україна на виставці ЕКСПО-2010 у Шанхаї
Випуск 5 «Народного Оглядача» – для засновників Третього Гетьманату
Свята простота
Що робити? Програма «Три О»: Оздоровлюйся! Організовуйся! Озброюйся!
Паралельне суспільство як цивілізаційна надбудова (настанови для снайперів)
Третій Гетьманат
Куди ведеш Україну — до Гетьманату чи в Руїну?
Зверніть увагу
Стартап Aryan Softwerk запрошує ІТ-фахівців спільноти Народний Оглядач до освоєння ринку самоорганізації арійських церков