Частина 2. Продовження…
Після загальної доповіді фельдмаршала фон Рундштета про обстановку і його розповіді про бойові дії під Уманню, всі поснідали і виїхали на машинах вітати італійські дивізії.
Ось що згадує про це Ганс Бауер, особистий пілот Гітлера: «Із аеродрому кортеж автомобілів проїхав декілька кілометрів до кар’єру. Тут утримували тисячі радянських військовополонених [1]. Гітлер наказав, щоб усіх українців негайно звільнили [2]. Зрозуміло, що багато полонених заявили, що вони українці. Більшість із звільнених потім довго ходили у прифронтовій смузі, поки знову не були взяті в полон нашими частинами. Декому із них, напевно, вдалося перебратися через лінію фронту…
Гітлер викликав до себе лікаря, теж полоненого, і розмовляв з ним протягом тривалого часу…».
У пункті призначення німецькі війська стояли на плацу в повній готовності згідно наказу. Зі спогадів свідка тих подій 86-річного Г.К. Брижко стало відомо, що німецькі війська стояли на вулиці Радянській.
Гітлер з балкону колишнього готелю «Регіна» (будинок де знаходився – кінотеатр «Хроніка» вул. Радянська, 10) виголосив перед військами невелику промову [3].
Але італійці туди не прибули. Їхні вантажівки застрягли в українському чорноземі після сильного дощу.
Не дочекавшись, обидва диктатори виїхали назустріч італійським військам. Зустріч відбулася біля села Легедзино.
Муссоліні стояв у відкритій машині поруч з Гітлером, приймаючи парад маршових частин.
Муссоліні також зустрівся з генералом Джованні Мессе і командирами італійського корпусу в Такушку, яка перебувала в декількох милях від аеродрому. Муссоліні сфотографувався з Мессе, стоячи за чотириста миль від колишнього кордону Радянського Союзу.
Диктатори Європи повернулися на аеродром і вилетіли в Кросно. В польоті Муссоліні знову попросив дозволу пілотувати «Кондор».
Особистий пілот Гітлера Г. Бауер згадував: «… Під час польоту назад Муссоліні знову сидів поряд зі мною. Політ для нього був великим задоволенням. Я показав Муссоліні свій фотоапарат «лєйку» і кінокамеру, і попросив у нього дозволу декілька разів його сфотографувати... Я відзняв перші шість метрів, але Муссоліні сидів нерухомо, ніби манекен, з високо піднятою головою, але з абсолютно нерухомим виразом обличчя… Я продовжував знімати. Очі у Муссоліні були широко відкриті, але він залишався нерухомим. Так довго продовжуватися не могло – але ні, він так і залишався нерухомим. Тільки виразно скосив очі у бік камери… Весь фільм вийшов із зображенням дуче в його звичайній позі».
Коли Муссоліні вже пересів у свій спецпотяг і прямував до італійського кордону, йому стало відомо, що Ріббентроп готується опублікувати комюніке про візит, не погодивши його з італійською стороною. Цього Муссоліні ніяк не міг перенести. «Передайте німцям, – сказав він, – що я накажу зупинити поїзд на найближчій зупинці і не вирушу з місця, поки мені не представлять тексту». Документ принесли, і Муссоліні був дуже гордий здобутою перемогою. Він наказав виділити ті місця, де говорилося, що він пілотував літак, на якому летів Фюрер.
Посилання:
1. Цей тимчасовий табір для військовополонених – територія птахофабрики і кар’єру цегляного заводу на південно-східній околиці Умані – отримав назву «Уманська яма».
2. Правдивість свідчення Бауера підтверджується багатьма джерелами.
У 1941 році, впевнені в перемозі, німці звільняли багатьох полонених з України і країн Прибалтики. Такою була політика тодішньої німецької влади. Про це також пише у своєму щоденнику від 27 липня 1941 року керівник Генерального штабу сухопутних військ Німеччини генерал-полковник Франц Гальдер: «Українці і уродженці Прибалтійських держав будуть звільнені з полону».
Ще одне свідчення від старожила Умані Г.К. Брижко, який згадував: «Наша сім'я проживала в Умані на її південно-східній околиці. Прямо за нашими будинками знаходився цегельний завод, а далі кар'єр, де видобували глину для виробництва цегли. Саме з цього боку в останні дні липня 1941 німці підійшли до міста…
Радянських бійців, полонених в районі Підвисокого, під конвоєм привели і загнали в глиняний кар'єр, який перебував менш ніж в кілометрі від нашого будинку. У перший час охорона цього табору була дуже слабкою, а німці мали наказ відпускати військовополонених з числа українців з тим, щоб не займатися їх годівлею. Цю турботу про решту в ямі полонених взяли на себе місцеві жителі. Щодня десятки жінок, в тому числі і моя мама, варили у величезних чанах картопля, буряк і відрами відносили їх до табору». (Цит. по: «Тюменский курьер» №160 (3177), 2 сентября 2011 г, №161 (3178), 3 сентября 2011 г.)
3. В. Давидюк. Історія Умані - Гітлер та Муссоліні в Уманію - Сайт: 04744.info
Фотографії, опубліковані в 2-й і 3-й частинах, взяті з ресурсу «МЕДІА УМАНІ».
Скріншоти, опубліковані в 2-й і 3-й частинах, зроблені автором блогу з хронікальних фільмів:
1941 Amateur Footage Filmed in Ukraine by Hitler's Pilot Hans Baur
1941-MUSSOLINI-HITLER IN RUSSIA
Ми повинні знати ВСЮ ПРАВДУ про Другу світову війну, незалежно від того, під якими прапорами воювали українці: під прапорами РСЧА, під прапорами Вермахту чи під прапорами ОУН-УПА.
Коментарі
"Історію слід розуміти тільки в контексті часу".
[31 березня 1942 р., «Вовче лігво».]
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Остаточний дiагноз:
https://www.ar25.org/article/cherven-41-go-ostatochnyy-diagnoz-strategichni-studiyi-vid-marka-solonina.html
Хай Буде!
Остаточним діагнозом є тільки те, "що більшовицько-радянська система була злочинною і її злочини перевершують всі скоєні злочини в історії людства".
ВІдносно ж Другої світової і її радянського періоду - т.зв. Великої Вітчизняної війни, то Марк Солонін відкрив свою частину правди... Практично пішовши по шляху наміченому Віктором Суворовим. Але і Віктор Суворов розкопав далеко не все...
Роботи вистачить ще на багато років!
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
"Люди повинні вчитися історії не для того, щоб забути її уроки якраз тоді, коли потрібно їх практично застосовувати, а також не для того, щоб припустити, ніби в дану хвилину історія піде зовсім іншим шляхом врозріз з усім тим, що ми бачили до цих пір. Вивчати історію треба саме для того, щоб вміти застосувати її уроки до поточної сучасності"і. (1925 р.)
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Добре сказано! І хто автор цієї цитати? Якийсь філософ?
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
"Моя боротьба" - це практична філософія... Ще до кінця не осмислена.
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
«При зустрічах з Дуче я завжди відчуваю особливу радість; він грандіозна особистість. Безумовно: моя програма написана в 1919 році, тоді я ще нічого про нього не знав. Наші вчення аж ніяк не запозичили один в одного духовні основи, але кожна людина є продукт як своїх, так і чужих ідей.
І не можна сказати, що події в Італії не здійснили на нас ніякого впливу. Без чорних сорочок, можливо, не було б і коричневих. Похід на Рим в 1922 році був одним з переломних моментів в історії. Уже сам факт, що таке взагалі можливо, послужив нам хорошим стимулом. (Через кілька тижнів мене взяв міністр Швейер, в іншому випадку він би ніколи цього не зробив.)
Якби марксисти здолали Муссоліні, не знаю, змогли б ми вистояти. Націонал-соціалізм був тоді рослинкою зі слабкими коріннями.
Смерть дуче була б найбільшим нещастям для Італії. Хто походжав з ним по залах вілли Боргезе і бачив його голову на тлі бюстів римлян, той відразу відчув: він один з римських цезарів! У чомусь він прямий нащадок великих людей тієї епохи».
(21 липня 1941 р. Ставка фюрера «Вовче лігво»)
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!