Норвегія вибачилась перед "коханками нацистів". Чому?

Нацистські війська вторглися в Норвегію у квітні 1940 року.

За деякими оцінками, близько 50 тисяч норвезьких жінок мали сексуальні стосунки з німецькими солдатами.

Один із лідерів Третього рейху Генрі Гіммлер також заохочував своїх підлеглих вступати у стосунки з норвежками. Він вважав, що це допоможе втілити в життя концепцію арійської раси.

Жінок, що мали сексуальні стосунки з нацистами, у Норвегії стали називати "німецькі дівчата". Після закінчення війни їх звинуватили у зраді і колабораціонізмі.

"Німецьких дівчат" позбавляли громадянських прав, саджали до в'язниці, а іноді навіть висилали до Німеччини разом з дітьми.

"Невинний флірт"

"Молоді норвезькі дівчата і жінки, що мали стосунки з німецькими солдатами, або підозрювалися у цьому, стали жертвами негідного ставлення", - заявила прем'єр-міністр Норвегії Ерна Солберг.

Прем'єр-міністр Норвегії Ерна Солберг

"Наш висновок - норвезька влада порушила фундаментальні принципи, які говорять про те, що громадян не можна покарати і відправити до в'язниці без суду та слідства", - додала Солберг.

"Для багатьох це було звичайними підлітковим коханням, для когось - коханням усього життя, для інших - невинним фліртом, який зрештою визначив їх подальшу долю".

"Сьогодні від імені уряду я хочу вибачитися", - заявила Солберг.

Цей крок став наслідком звіту, який оприлюднив норвезький Центр досліджень Голокосту і проблем меншин.

Рейдар Габлер, який був присутнім під час зачитування вибачень уряду, каже що для його сім'ї це має величезне значення.

Його мамі, Ельз Хат із Сарпсборгу, було всього 22, коли у 1944 році вона закохалася у 25-річного німецького солдата.

"Багато хто, з тих, кого стосуються ці вибачення, вже не з нами… Проте це важливо для їхніх сімей та дітей", - додає пан Габлер.

Вважається, що від стосунків між норвезькими жінками і німецькими солдатами народилися близько 12 тисяч дітей.

Деякі з них так само ставали жертвами репресій: їх могли відібрати у батьків і передати у прийомні сім'ї.

У 2007 році група з кількох таких дітей подали позов до Європейського суду з прав людини, проте розглядати справу там відмовилися через те, що з моменту можливих порушень прав пройшло занадто багато часу.