- Відвідувань: 15
- Переглядів: 16
Обонато
Світ:
Спецтема:
Він поставив біля дерева кошик з фруктами і оголосив, звернувшись до дітей: "Той з вас, хто першим добіжить до дерева, удостоїться всіх солодких фруктів".
Коли він зробив знак дітям почати забіг, вони міцно зчепилися руками і побігли всі разом, а потім всі разом сиділи і насолоджувалися смачними фруктами.
Вражений антрополог запитав у дітей, чому вони побігли всі разом, адже кожен з них міг насолодитися фруктами особисто для себе. На що діти відповіли: "Обонато". Хіба можливо, щоб один був щасливий, якщо всі інші сумні?
"Обонато" на їхній мові означає: "я існую, бо ми існуємо".
Цей висновок важливий як для сім’ї, родини, для колективів, в яких інший характер зв’язків, для етносу, для нації, для держави.
Мені стало сумно, коли деякі гравці вже почали змагатися за гетьманство ще не збудованої держави.
Зверніть увагу
Останні записи
Кращий коментар
Гарно, пані Ганно!
Пам'ятаєте, у нас на НО говорилося, що "Запам'ятовується мовлене останнім" (або Штірліца згадаймо ще раз ;) ). Запам'ятовується, а значить фіксується затираючи те, що було перед цим сказане.
Тому, в цілому вірну думку ("Хіба можливо, щоб один був щасливий, якщо всі інші сумні?") варто подавати зменшуючи негатив... якось так: "Хіба можливо, щоб інші сумували, якщо один серед них щасливий?"
Хочете цьому ще одне підтвердження? Згадайте, хоч як були б замучені дорослі, а глянувши на щасливу дитину, самі стають хоч на мить, а щасливими!
;)
П.С. Я одразу подумав, що "Обонато" - це по нашому "А тому що!!! ;)"
П.С.С. Після такого мого коментара, скажіть, (?)що тепер пульсує на першому місці у вашій пам'яті? ;)
РаДіймо! ))
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Коментарі
Публікація - супер! Не факт, що так би зробили діти всіх африканських племен, але все-таки нам теж є в них чого повчитися.
Гарна притча! Тільки не зрозумів щодо "змагання за гетьманство". Якщо це правильна змагальність, то треба радіти!
Радіймо, пані Ганно! Своїми публікаціями ти також долучилася до змагання.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Я змагання тільки підтримую, а стаття гарна!
Сидить Мамай, в кобзу грає, що замислить - то все має.
Просто є речі які краще робити гуртом, а є які краще робити індивідуально. Просто треба відрізняти одне від другого
Арійський варіант виглядає так: діти щодуху побігли, а переможець усіх пригостив: "потім всі разом сиділи і насолоджувалися смачними фруктами".
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Чи так чинять діти в усіх африканських племенах , чи був здійснений антропологом такий експеримент чи ні -це не суттєво.Можливо якийсь філософ його придумав.Основне..єдиномисліє на духовному рівні -буде духовна єдність відпадуть проблеми на фізичному плані.Згадався приклад з історії Київської Русі ,як князь повчає своїх синів з допомогою вязки прутиків.Мене експеримент антрополога впливає бо в ньому вищий смисл.Ця притча пройшла крізь моє серце."як промінь сонця що закружляв та Язавертівся .тьму (недосконалість мого розуму)прошив своїм творінням...Ця притча перекликається з настановою Ісуса апостолам любити один одного.Ця притча буде моім духовним скарбом.Я дякую Доброславу Велесовому що надихнув мене на цей коментар
Гарно, пані Ганно!
Пам'ятаєте, у нас на НО говорилося, що "Запам'ятовується мовлене останнім" (або Штірліца згадаймо ще раз ;) ). Запам'ятовується, а значить фіксується затираючи те, що було перед цим сказане.
Тому, в цілому вірну думку ("Хіба можливо, щоб один був щасливий, якщо всі інші сумні?") варто подавати зменшуючи негатив... якось так:
"Хіба можливо, щоб інші сумували, якщо один серед них щасливий?"Хочете цьому ще одне підтвердження? Згадайте, хоч як були б замучені дорослі, а глянувши на щасливу дитину, самі стають хоч на мить, а щасливими!
;)
П.С. Я одразу подумав, що "Обонато" - це по нашому "А тому що!!! ;)"
П.С.С. Після такого мого коментара, скажіть, (?)що тепер пульсує на першому місці у вашій пам'яті? ;)
РаДіймо! ))
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Ви праві ,Арсене!Один щасливий поділиться щастям з усіма.І тепер Ви знаєте що пульсує напершому місці у моїй памяті.Десь о пів четвертої год.дня я відчувала радісне піднесення в цей час Ви ви передавали позитивну енергію мені(і не тільки а всім хто прчитаї Ваш коментар) Ї тільки що в моїй уяві виникла картина(спонтанно).як запалюють свічки люди один від одного підчас освячення пасхальних кошиків.Чого б то,,.Дякую ,Арсене!