"Ватники" з нагоди війни з Україною і 70-річчя "Вєлікой Пабєди" випустили "ювілейний" календар...
Підбірка ілюстрацій з німецького сатиричного тижневика "Simplicissimus" (1941)
Висилка поволзьких німців до Сибіру
Сталін: "У світі ні в кого не повинно існувати жодних підстав для того, щоб заявляти про те, що я ніколи не брав перемог над німцями!"
Прохання Рузвельту
"... і в кінці допишіть: Від щирого серця хочу щоб бог заздалегідь Вас благословив! Ваш Сталін."
Сутінки країни Рад
"Тимошенко, Тимошенко, поверни мені мої легіони ..!"
SOS
Світова революція на марші!
Запаморочення
"Мій любий друже Сталін, за довгі роки нашої співпраці з Вашого боку самим негарним з'явився той факт, що Ви намагалися мене обманювати в 90% всіх випадків!"
Друг Сталін
"Англійський король прислав мені фотографію! Передай її в ГПУ для збереження, можливо, ми зможемо її коли-небудь використовувати для розміщення в оголошенні про розшук злочинця!"
Цирковий силовий номер
"Сталін, тримайтеся з усіх сил. Ви ж бачите, що ми вам допомагаємо!"
Підбірка ілюстрацій з німецького сатиричного тижневика "Simplicissimus" (1942)
Людина на Місяці
"Серп постійно тоншає. Як довго я ще зможу утримуватися на ньому?"
Плутократично-більшовицька присяга на вірність
Співають втрьох: "Ми хочемо стати одним братнім народом ...!" Кожен думає про себе: "До тих пір, поки я перебуваю в тяжкому становищі і небезпеки!"
Поцілунок в честь дня народження
"Георг (король Великобританії Георг VI), Ви ніколи не повинні більше думати про історію з російським царем Миколою II (факт його розстрілу більшовиками в 1918 році). В іншому випадку я не на жарт ображуся!"
Комівояжер
"Містер Іден (міністр закордонних справ Великобританії), а Ви можете запропонувати мені щось ще на цій карті післявоєнного розділу Європи?"
Секрет
Маленький Уїнстон і хлопчик Йосип шепочуться між собою на вушко про післявоєнні кордони.
Голосіння Сталіна
"Черчілль, Черчілль, поверни мені мої легіони!"
Новини з Криму
"Здається стало настільки жарко, що мене пробиває холодний піт!"
Пересохле джерело
"Чорт забирай, як мені їхати далі, якщо я не можу заправитися ні від однієї з них?"
У Севастополі
"Його зуби стає все більш і більш поганими, а в цей раз він навіть втратив свої ікла!"
Сталін і Британія
"Дорогий Йосип, тобі не доведеться просити мене занадто довго. Але ти ж знаєш, що я відчуваю по відношенню до тебе лише тільки платонічну любов!"
Провал битви за французький Дьепп
"От чорт, як багато своєї крові мені доведеться пролити, перш ніж він наповниться нею по саме горло?"
Ненаситний молох
"Цих канадців і американців я вживу лише в якості закуски, а в якості основного харчування я хочу використовувати англійців!"
Смертний вирок
"Ви їх ліквідували?" - "Що значить ліквідував? Ми їм зачитали наказ товариша Сталіна!"
Підбірка ілюстрацій з німецького сатиричного тижневика "Simplicissimus" (1943)
Дух Сталінграда
"Сталін, ти думаєш, що переміг мене. Але все одно ти будеш переможений мною"
Приборкувач
"Той, кого ви тут бачите, колись був диким британським левом, а сьогодні я можу змушувати його показувати свою покірність при кожному зручному для мене разі"
Великобританія в якості обскубаної різдвяної індички
"Я не знаю, чому ці двоє так сильно прагнуть дістати мене, тим більше з урахуванням того, що в мені не міститься будь-якого різдвяного духу"
«Simplicissimus»
«Simplicissimus» – сатиричний тижневик в Німеччині, який видавався з 4 квітня 1896 року по 13 вересня 1944 року в Мюнхені. Емблемою журналу був створений художником Томасом Т. Гейне червоний бульдог на чорному тлі. Журнал був заснований видавцем Альбертом Лангеном і художником Т.Т. Гейне і спершу розглядався своїми творцями як подоба літературно-художнього видання, за прикладом французького «Gil Blas Illustré». Метою сатиричних опусів журналу були церква, дрібнобуржуазна міщанська мораль, зовнішня політика кайзерівської Німеччини, чиновництво і бюрократія, реакційна вояччина і ін. В Австро-Угорщині «Simplicissimus» був заборонений.
Однак незабаром журнал випускався вже як сатирично-гумористичний. Першого номера, що вийшов величезним накладом в 480.000 примірників, розпродано було дуже мало (близько 1.000, за ціною в 10 пфенігів). Незабаром, проте, «Simplicissimus» завойовує у читачів велику популярність і через деякий час починає приносити дохід видавцям.
Серед авторів і співробітників журналу слід назвати наступні прізвища: Герман Гессе, Томас Манн, Генріх Манн, Еріх Кестнер, Людвіг Тома, Густав Майринк, Карл Арнольд, Франк Ведекинд, Якоб Вассерман, Альфред Кубін, Бруно Пауль, Генріх Цилле, Гуго фон Гофмансталь, Георг Гросс, Олаф Гульбранссон, Кеті Кольвиц, Курт Тухольский.
Під час Першої Світової війни «Simplicissimus» втратив сатиричну тональність, почав друкувати патріотичні і пропагандистські матеріали, а мішенню його критики стали противники Німеччини. Такий різкий розворот шокував багатьох колишніх прихильників «Simplicissimus» з лав лівої інтелігенції. У той же час деякі діячі культури журнал підтримали, в тому числі Томас Манн. Після закінчення війни редакція довго не могла визначитися у своїй політиці. У 1919-24 роках, з одного боку, вона дозволяла собі іноді досить гостру критику ситуації в Німеччині, з іншого – продовжувала триматися дуже ворожої позиції по відношенню до її колишніх військових супротивників, особливо до Франції і Росії. Поступово «Simplicissimus» втрачає свою довоєнну гостроту і загально німецьке значення, чому сприяло також становлення Берліна як культурного центру країни.
Положення видання почало поліпшуватися з 1924 року, коли редактором його стає Герман Зінсхеймер і в журнал починають повертатися деякі талановиті автори – К. Тухольский, К. Кольвиц, І. Рінгельнац і інші. У 1929 році «Simplicissimus» очолив журналіст Франц Шенбернер, який дотримується радикально-революційних поглядів, і до 1933 року журнал знову є одним з найпопулярніших видань Німеччини.
У лютому 1933 року редакція «Simplicissimus» була розгромлена штурмовиками СА, автори і художники єврейського походження були вигнані, в тому числі сам Т. Гейне. В той же час, О. Гульбранссон, К. Арнольд і ряд інших художників і журналістів залишилися на своїх місцях. Еріх Шилінг, наприклад, перший активний критик націонал-соціалізму, з 1933 року стає його захопленим пропагандистом. Ця позиція викликала хвилю обурення серед емігрантів-антифашистів. Так, Клаус Манн писав: «З усіх друкованих в Третьому Рейху гидот для мене т. зв. «сатиричний» тижневик «Simplicissimus» найбільш огидний ... » (в «Новому щоденнику», 1937). Журнал, що видавався в Третьому Рейху, зумів опублікувати чимало і талановитих творів – в тому числі гумористичні вірші Ойгена Рота, перші твори Вольфганга Борхерта, оригінальні малюнки художниці Франціски Білек, засновниці сучасної німецької культури коміксу. Продовжував публікувати в ««Simplicissimus»» свої малюнки аж до його закриття А. Кубін.
13 вересня 1944 року вийшов останній номер журналу – як відповідь на втому від війни його весь перший лист займав малюнок Отто Нюкеля під назвою «Битва привидів», що зображав величезні руїни, що нагромаджуються, заповнені скелетами полеглих воїнів…
У 1954-67 рр. «Simplicissimus» знову виходив у Мюнхені, потім спроби відродити журнал робилися в 1981-82 і в 1997-98 роках.
Джерела:
Інтернет-публікації.
Немецкая сатира на тему войны против СССР в еженедельнике "Simplicissimus", 1941-1943 гг. // http://propagandahistory.ru/2321/Nemetskaya-satira-na-temu-voyny-protiv-SSSR-v-ezhenedelnike-Simplicissimus--1941-1943-gg/
Simplicissimus. Eine Auswahl der Jahrgänge 1896—1914 von Richard Christ. Rütten & Loening (DDR). 1978.
Наші інтереси:
Вивчати досвід пропаганди і інформаційних війн минулого; творчо використовувати спадщину в галузі пропаганди для сучасних потреб боротьби з ворогом.
Метою «церкви програмістів» Aryan Softwerk є колективне досягнення Царства божого шляхом розробки софту для самоорганізації шляхетних духовних демосів – арійських церков. Розробка церковного софту –...
Образ Сталіна в пропаганді Третього Райху…
Світ:
Спецтема:
Сатиричний тижневик Simplicissimus, як інформаційна зброя Третього Райху у Другій Світовій війні.
002kalendar-2015.jpg
Підбірка ілюстрацій з німецького сатиричного тижневика "Simplicissimus" (1941)
Висилка поволзьких німців до Сибіру
Сталін: "У світі ні в кого не повинно існувати жодних підстав для того, щоб заявляти про те, що я ніколи не брав перемог над німцями!"
Прохання Рузвельту
"... і в кінці допишіть: Від щирого серця хочу щоб бог заздалегідь Вас благословив! Ваш Сталін."
Сутінки країни Рад
"Тимошенко, Тимошенко, поверни мені мої легіони ..!"
SOS
Світова революція на марші!
Запаморочення
"Мій любий друже Сталін, за довгі роки нашої співпраці з Вашого боку самим негарним з'явився той факт, що Ви намагалися мене обманювати в 90% всіх випадків!"
Друг Сталін
"Англійський король прислав мені фотографію! Передай її в ГПУ для збереження, можливо, ми зможемо її коли-небудь використовувати для розміщення в оголошенні про розшук злочинця!"
Цирковий силовий номер
"Сталін, тримайтеся з усіх сил. Ви ж бачите, що ми вам допомагаємо!"
Підбірка ілюстрацій з німецького сатиричного тижневика "Simplicissimus" (1942)
Людина на Місяці
"Серп постійно тоншає. Як довго я ще зможу утримуватися на ньому?"
Плутократично-більшовицька присяга на вірність
Співають втрьох: "Ми хочемо стати одним братнім народом ...!" Кожен думає про себе: "До тих пір, поки я перебуваю в тяжкому становищі і небезпеки!"
Поцілунок в честь дня народження
"Георг (король Великобританії Георг VI), Ви ніколи не повинні більше думати про історію з російським царем Миколою II (факт його розстрілу більшовиками в 1918 році). В іншому випадку я не на жарт ображуся!"
Комівояжер
"Містер Іден (міністр закордонних справ Великобританії), а Ви можете запропонувати мені щось ще на цій карті післявоєнного розділу Європи?"
Секрет
Маленький Уїнстон і хлопчик Йосип шепочуться між собою на вушко про післявоєнні кордони.
Голосіння Сталіна
"Черчілль, Черчілль, поверни мені мої легіони!"
Новини з Криму
"Здається стало настільки жарко, що мене пробиває холодний піт!"
Пересохле джерело
"Чорт забирай, як мені їхати далі, якщо я не можу заправитися ні від однієї з них?"
У Севастополі
"Його зуби стає все більш і більш поганими, а в цей раз він навіть втратив свої ікла!"
Сталін і Британія
"Дорогий Йосип, тобі не доведеться просити мене занадто довго. Але ти ж знаєш, що я відчуваю по відношенню до тебе лише тільки платонічну любов!"
Провал битви за французький Дьепп
"От чорт, як багато своєї крові мені доведеться пролити, перш ніж він наповниться нею по саме горло?"
Ненаситний молох
"Цих канадців і американців я вживу лише в якості закуски, а в якості основного харчування я хочу використовувати англійців!"
Смертний вирок
"Ви їх ліквідували?" - "Що значить ліквідував? Ми їм зачитали наказ товариша Сталіна!"
Підбірка ілюстрацій з німецького сатиричного тижневика "Simplicissimus" (1943)
Дух Сталінграда
"Сталін, ти думаєш, що переміг мене. Але все одно ти будеш переможений мною"
Приборкувач
"Той, кого ви тут бачите, колись був диким британським левом, а сьогодні я можу змушувати його показувати свою покірність при кожному зручному для мене разі"
Великобританія в якості обскубаної різдвяної індички
"Я не знаю, чому ці двоє так сильно прагнуть дістати мене, тим більше з урахуванням того, що в мені не міститься будь-якого різдвяного духу"
«Simplicissimus»
«Simplicissimus» – сатиричний тижневик в Німеччині, який видавався з 4 квітня 1896 року по 13 вересня 1944 року в Мюнхені. Емблемою журналу був створений художником Томасом Т. Гейне червоний бульдог на чорному тлі. Журнал був заснований видавцем Альбертом Лангеном і художником Т.Т. Гейне і спершу розглядався своїми творцями як подоба літературно-художнього видання, за прикладом французького «Gil Blas Illustré». Метою сатиричних опусів журналу були церква, дрібнобуржуазна міщанська мораль, зовнішня політика кайзерівської Німеччини, чиновництво і бюрократія, реакційна вояччина і ін. В Австро-Угорщині «Simplicissimus» був заборонений.
Однак незабаром журнал випускався вже як сатирично-гумористичний. Першого номера, що вийшов величезним накладом в 480.000 примірників, розпродано було дуже мало (близько 1.000, за ціною в 10 пфенігів). Незабаром, проте, «Simplicissimus» завойовує у читачів велику популярність і через деякий час починає приносити дохід видавцям.
Серед авторів і співробітників журналу слід назвати наступні прізвища: Герман Гессе, Томас Манн, Генріх Манн, Еріх Кестнер, Людвіг Тома, Густав Майринк, Карл Арнольд, Франк Ведекинд, Якоб Вассерман, Альфред Кубін, Бруно Пауль, Генріх Цилле, Гуго фон Гофмансталь, Георг Гросс, Олаф Гульбранссон, Кеті Кольвиц, Курт Тухольский.
Під час Першої Світової війни «Simplicissimus» втратив сатиричну тональність, почав друкувати патріотичні і пропагандистські матеріали, а мішенню його критики стали противники Німеччини. Такий різкий розворот шокував багатьох колишніх прихильників «Simplicissimus» з лав лівої інтелігенції. У той же час деякі діячі культури журнал підтримали, в тому числі Томас Манн. Після закінчення війни редакція довго не могла визначитися у своїй політиці. У 1919-24 роках, з одного боку, вона дозволяла собі іноді досить гостру критику ситуації в Німеччині, з іншого – продовжувала триматися дуже ворожої позиції по відношенню до її колишніх військових супротивників, особливо до Франції і Росії. Поступово «Simplicissimus» втрачає свою довоєнну гостроту і загально німецьке значення, чому сприяло також становлення Берліна як культурного центру країни.
Положення видання почало поліпшуватися з 1924 року, коли редактором його стає Герман Зінсхеймер і в журнал починають повертатися деякі талановиті автори – К. Тухольский, К. Кольвиц, І. Рінгельнац і інші. У 1929 році «Simplicissimus» очолив журналіст Франц Шенбернер, який дотримується радикально-революційних поглядів, і до 1933 року журнал знову є одним з найпопулярніших видань Німеччини.
У лютому 1933 року редакція «Simplicissimus» була розгромлена штурмовиками СА, автори і художники єврейського походження були вигнані, в тому числі сам Т. Гейне. В той же час, О. Гульбранссон, К. Арнольд і ряд інших художників і журналістів залишилися на своїх місцях. Еріх Шилінг, наприклад, перший активний критик націонал-соціалізму, з 1933 року стає його захопленим пропагандистом. Ця позиція викликала хвилю обурення серед емігрантів-антифашистів. Так, Клаус Манн писав: «З усіх друкованих в Третьому Рейху гидот для мене т. зв. «сатиричний» тижневик «Simplicissimus» найбільш огидний ... » (в «Новому щоденнику», 1937). Журнал, що видавався в Третьому Рейху, зумів опублікувати чимало і талановитих творів – в тому числі гумористичні вірші Ойгена Рота, перші твори Вольфганга Борхерта, оригінальні малюнки художниці Франціски Білек, засновниці сучасної німецької культури коміксу. Продовжував публікувати в ««Simplicissimus»» свої малюнки аж до його закриття А. Кубін.
13 вересня 1944 року вийшов останній номер журналу – як відповідь на втому від війни його весь перший лист займав малюнок Отто Нюкеля під назвою «Битва привидів», що зображав величезні руїни, що нагромаджуються, заповнені скелетами полеглих воїнів…
У 1954-67 рр. «Simplicissimus» знову виходив у Мюнхені, потім спроби відродити журнал робилися в 1981-82 і в 1997-98 роках.
Джерела:
Вивчати досвід пропаганди і інформаційних війн минулого; творчо використовувати спадщину в галузі пропаганди для сучасних потреб боротьби з ворогом.
Зверніть увагу
Стартап Aryan Softwerk запрошує ІТ-фахівців спільноти Народний Оглядач до освоєння ринку самоорганізації арійських церков