Ці слова належать Олександру Поліщуку, засновнику музею Аратта у селі Трипілля, що під Києвом, знаному колекціонеру трипільських артефактів, який ще в 90-х намагався донести правду про нашу трипільську археологічну культуру.
Олександр Степанович Поліщук помер 16 жовтня 2021 року, про що повідомив Віктор Жердицький на своїй сторінці у Фейсбук.
"В далекі 90-ті, коли він звернувся до Градобанку за фінансуванням видання книги про трипільську спадщину, тоді це видавалось чимось досить віддаленим від наших національних проблем. Але його книги й уся діяльність світлої душі Олександра протягом довгих перемінних років ствердили в суспільному сприйнятті нашу глибоку спорідненість з трипільською цивілізацією та, у великій мірі, усвідомлення причин наших безкінечних битв за нашу Правду у бурхливому світі. Спочивай з миром і правдою великий патріоте нашого народу, Олександре! Посіяна тобою нива ще дасть багаті плоди!", - написав Віктор Жердицький.
Мені поталанило з Ним познайомитися у 2004 році й просувати в маси тему Трипільської культури. Була на відкритті його знаменитого музею 9 лютого 2006 року. Завдяки його фінансовій підтримці був зроблений сайт Аратта для просування музею та Трипільської культури, на якому я писала у 2005-2006 роках. Цю світлину я зробила у нього вдома у листопаді 2006 року, коли їздила до нього в Бортничі для інтерв'ю.
Серце Олександра Поліщука не витримало невігластва у суспільстві, небажання "професійних археологів" приймати правдиву історію, байдужості влади. Для нього українська культура та історія були китами, на яких тримається планета Україна.
Олександр Поліщук. Трипільське коріння українців.
Дивіться також Олександра Поліщука у фільмі "Арійський Стандарт" (2010).
Пам'ятати Людину-ентузіаста, яка поширювала правду про давню історію України, яка за власні гроші збирала старожитності та пропагувала Трипільську культуру. Ця Людина – Олександр Поліщук.
Олександр Поліщук дуже прихильно ставився до всієї нашої справи. Коли у 2008 році я звернувся до нього за допомогою у виданні 13-го випуску журналу "Перехід-IV" (2009), він без жодних запитань дав усе, що в нього було. Це була дуже серйозна сума грошей. Я вражений, що він так несподівано нас покинув. Світла пам'ять!
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Коментарі
Олександр Поліщук дуже прихильно ставився до всієї нашої справи. Коли у 2008 році я звернувся до нього за допомогою у виданні 13-го випуску журналу "Перехід-IV" (2009), він без жодних запитань дав усе, що в нього було. Це була дуже серйозна сума грошей. Я вражений, що він так несподівано нас покинув. Світла пам'ять!
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Дуже шкода. Я його добре пам'ятаю. Світла пам'ять про світлу людину!
Творю, отже існую.