Передбачати майбутнє людства можна і на литовському хуторі

- Як Ви стали письменником?

- Кожен письменник перш був читачем. Все моє життя я із захватом читав товсті книги, особливо фантастику. Стати письменником було моїм ідеалом. З багатьох прочитаних книг я створював образ майбутнього, що може бути і що не може. Я написав роман, який дуже наближений до життя, де я описав найближче і далеке майбутнє до 2190 року. Це не вузькосюжетний роман, а широкопанорамний - у прямому сенсі. У ньому я описую майбутні винаходи, а також зміни в усіх відношеннях. У романі чимало курйозів, а також реальні історії від наших днів і на 200 років вперед. Звичайно, спостерігаючи традицію фантастичного роману, я вирішив політати кораблями з інопланетянами, а ще мій роман комедійний з американським хеппі-ендом. Читач скаже: «У ньому всього занадто багато», - але ж це роман. І в ньому я мало залишив з дня сьогоднішнього.

- В історії людства є етапні цивілізаційні переходи, які бувають приблизно кожних 532 роки, Ви це брали до уваги у своєму сюжеті?.. Як Вам вдається відчувати цей пульс і в літературній формі моделювати варіанти цього переходу?

- Почну з дитинства, коли я мріяв стати бджолярем або лісником... Я і став бджолярем. Основна освіта у мене середня, я закінчив литовську школу, а потім, як я кажу багатьом, у мене є основні інститути людства - інвестиції в самоосвіту. У мене нема дипломів вищої школи, але прочитані мною більше двох тисяч книг за 50 років мого життя - це справжній і найкращий університет.
Зараз більше пишу, це акумульовані знання, які генерую у творчість.

 - У 2012 році Ви видали фантастичний роман «Психологічне рівняння», і, якщо у Вас була б одна хвилина, щоб пояснити інопланетянам, про що ця книга, то що б Ви сказали?

- Ця книга перенесла мене, а я вже вас, у 2190 рік. Я широко показую стосунки людей. За моїми прогнозами, до того часу на Землі все гармонізується і стане, як уявний нами Рай. Я постарався на нинішні турботи і проблеми подивитися з майбутнього. У мене те, що буде, описано, як ніби воно вже було, але насправді воно тільки починається. Я вірю і кажу: найкращий вид прогнозування - це оптимізм. Можу назвати мій роман футурологічним. У світі існують дві протилежності - правда і брехня, чорне і біле.., але я бачу і третій вимір - кондеціоз. Зараз поясню.
Скажу алегорію: якщо дитині сказати, що Дід Мороз є, то твоя думка буде брехлива, але кондеціозна. Якщо сказати, що Діда Мороза нема, ти скажеш правду, але твоя думка буде некондеціозна. І кондеціозність кожен розуміє по-своєму. Політики не люблять письменників і людей мистецтва. Їхні думки, навіть футурологічні - це кондеціозна інформація, від якої можна чекати що завгодно. А письменник-фантаст живе в цих трьох вимірах. 

- Людина сприймає світ в образах.  Для цього потрібно в поезії, прозі, фантастиці створювати парадигму, є якийсь еталон, до якого хочеться йти. Адже життя людини - це втілення сценарію, хтось говорить - долі чи неминучості обставин часу і місця.

- Моя парадигма є в одній претензії до Бога. Він іноді не акуратний у вирішенні кадрових проблем Землі. Вибирає священиків, може й добре, але, даючи нам вибір правителів, дає людству великий шанс на помилки. Люди моляться, виконуючи волю Творця, але приходить така особистість як Гітлер, Сталін чи зараз Путін, і наші молитви залишаються непочутими.

- У наш час Голівуд і інші кінокомпанії масово зомбують, створюючи образ негативу, ненависті й агресії. Створюється у світі такий образ, що здається - нема місця позитиву, як це подолати, що протиставити?

- Я шукав у своєму романі позитив і знайшов. Я зловив за хвіст повітряного змія, який дає ключ до розуміння цієї інформації. Я, як фермер, знайшов на своєму полі коло діаметром у три метри і кільця шириною 40 сантиметрів по цьому колу. Неначе армія мишей з одним генералом в центрі марширували цілу ніч, щоб так точно викосити конюшину. Я знав, що ця інформація фантастична і нікому не сказав, тому що це все сприймуть несерйозно, з недовірою до мене.
Я бджоляр, і коли спостерігаю, як виробляють бджоли мед, то це і є моя співпраця з Богом. Він дає світло, росу, цвітіння.., Він дозволяє бджілкам літати, дає їм гарний настрій. Він велить вчасно розквітати яблуні та груші, іншим квітам. Я цей мед збираю і приходжу на базар продавати. Тут вже компетенція Бога менше. Я бачу, як мої колеги підігрівають мед, і сама продаж перетворюється вже не на промисел Божий, а потрапляє під вплив диявола. Комерція, реклама, обман... Перше - це творчість, а друге - перетворення в грішну матерію.
 Я вивчив психологію бджіл. Чим вона відрізняється від людини? Бог створював бджолу та людину на землі з двома різними цілями. Людину створив для мук і творчості, а бджолу для щастя. Бджола живе в казковому просторі, бачить чотири виміри і навіть ультрафіолетові промені. Вона народжується у своїй ласкавій жовтій кімнатці, їй не потрібно нічого вивчати, вона все знає, що їй потрібно робити. Коли настає десять днів від народження, вона вилітає і летить, радіючи квітам, своєї праці. Бджоли не чіпляються за життя, як люди. Вони вмирають по-різному - бджола просто гасне, в її крові закінчується глюкоза, енергія. Вона переходить в інший вимір. Бджоли не страждають, якщо щось не так зробив бджоляр або екологія. Вони йдуть з життя і більше не служать людині.
  Бджолам потрібна увага і зв'язок з людиною. Бджола створена для щастя. Має певні рамки: від вулика вона може відлетіти на кілометрів п'ять. А людина долає відстань до інших планет.

 - А Ваших романах є такі істоти, як бджоли, і що Ви зі спостережень за ними берете для своїх книг? Або інші музи Вас надихають?

- У моїх романах немає сюжетів, пов'язаних з бджолами. Вони мені дають натхнення, вчать працьовитості, а це дуже потрібно у всьому, навіть у письменницький творчості. Найсвітліше я беру від бджіл, і, думаю, в майбутнє ми перенесемо працьовитість від бджіл.
Зараз я пишу роман для підлітків і намагаюся вирішити всі їхні проблеми через фантастичний вимір.
Я вам відкрию секрет, про який жоден священик не розповість. Самий таємний: це його досвід спілкування з Богом. Ось жив собі звичайний хлопець, і він не знав, що стане священиком. Але, якщо Бог на нього націлився, то досвід спілкування з Богом сильніше, і він, відчувши покликання, вирішує йти цією дорогою, навіть незважаючи на відмовляння друзів і батьків.
Я вірю в музи творчості. Є різні види муз. Є муза художника, наприклад... Провівши з нею якийсь час, можеш написати картину. Музі письменника потрібно більш тривалий час. Є ще й муза потойбічна, ще більш досконала, вона надихає на багато у творчості.

- Як у Ваших творах показана Литва в майбутньому, і які світлі шляхи Ви приготували своїм читачам?

- Бути футурологом сьогодні дуже  відповідально - треба зібрати всі кращі думки і тенденції, переплести їх і спроектувати в майбутнє. Людство зібрало стільки проблем і негативу, що негативний варіант у творчості неможливий. Є тільки один - позитивний варіант або ніякого... Позитив - це сьогодення, спрямоване в майбутнє.
Я написав у цьому романі про екологічні проблеми - тривимірні шляхи, дороги, гібриди трамвая і електромобіля.
В особистих стосунках - повна рівність прав між чоловіком і жінкою з витікаючими наслідками. Частина цього можна побачити, якщо подивитися на життя скандинавських держав.
У моєму романі я пішов ще далі.  Не буде воєн, не буде проблем і тоді будуть вирішуваться задачі, які зараз не вирішуються. Проблеми особистих відносин - це вдосконалення чоловіка та жінки в гармонійному союзі. Творчість вийде за звичні рамки мистецтва. В одному з епізодів показую територію зла: кінокомпанії Голівуду створюють не тільки фільми, але і створюють сюжети для зон зла. Там можна зайти і відчути себе в ХХ-му чи ХVI столітті, побути актором у театрі реальних картин, де можна одночасно відчути себе також і глядачем.
У моєму фантастичному романі людина потрапляє у сценарій. Бути сценаристом - це інший рівень. Я в романі описав Евровуд, який засновано на островах біля Клайпеди. Є там епізод з пам'ятником, який символізує перемогу людини над злом. Пам'ятник - золота будка, інкрустована діамантами, до неї золотим ланцюгом прив'язана собака, і знаходиться все це в центрі Евровуда. Таке можливо, коли ніхто не захоче вкрасти. Настав час, коли матеріальні цінності не коштують стільки, як духовні. А собака символізує зло - диявола прив'язаного. У моєму романі один маніяк вкрав цю собаку...

- Чи є у Вашому романі щось для молоді ?

- У мене в романі є образ двох дівчат-інопланетянок, які інспектують Землю, щоб прийняти в космічне суспільство. Людство дозріло, щоб вступити до спільноти і спілкуватися з іншими цивілізаціями. А вимоги такі: сто років після останньої війни, добре ставлення до інших, нескінченний творчий пошук і повне рішення демографічно-екологічних проблем. Ці інопланетянки інспектують, спілкуються з молоддю, розмірковують... У цьому романі для юнаків не має значення, що дівчата прилетіли з іншої планети. Це тільки початок нових відносин великого переходу.

- Роман фантастичний і не може замикатися територією Литви, де ще живуть герої Вашого роману?

- Події та епізоди є на Місяці, в пустелі Наса. Є у мене і прогноз для майбутнього сусіда Литви – України. Він у тому, що свого часу Захід не зрозумів і не інвестував в Україну, як колись за планом Маршала до Німеччини. Але Україна встала на ноги, а Білорусь повернула стару назву, стала Кривченою. І тоді Литва, Латвія, Естонія, Кривчена, Пруссія і Україна стали союзом 6 сестер. Створили нову європейську територію успіху і процвітання, новий центр рівноправних держав.

- А які творчі плани, і що зможе прочитати литовський читач найближчим часом?

- У мене вже готовий фантастичний роман про підлітків і для підлітків. Написав я також продовження роману «Психологічне рівняння». Зараз збираю матеріал до нового роману про відносини між людьми. Мої книги цікаві для створення коміксів, також думаю про варіанти ширшого кінематографічного втілення, можливо і в серіалі. У моїй першій книзі є десять позитивних героїв і тільки один негативний. У моїх героїв приналежність до нації визначається законом: поширювати культуру свого народу. Це патріотичне наставляння. Є в романі і нове соціальне явище - демократія на новому рівні. Це народ, влада і творчий початок. Головне - ідеологія, яку створюють кращі уми, а політики тільки втілюють у життя під контролем і безпосередньою участю народу. 

- Чи має перспективу перекладу на інші мови ця книга, адже проблеми фантастичного роману «Психологічне рівняння» мають інтерес і значення для інших народів, і не тільки Європи?

- Я помітив, що футурологією зараз цікавляться все більше і більше. Мене все більше людей на зустрічах питають про майбутнє. Людям потрібна парадигма, якась перспектива. І створення образу світлого майбутнього, в якому нам хочеться жити, є моя найголовніша задача.
Повертаючись до своєї роботи фермера, я скажу: яскрава і світле життя бджіл надихає мене на створення радісного місця проживання на Землі, а головне - треба бути готовими вступити в такий новий світ, який чекає нас завтра. А наше Завтра настає сьогодні в мріях, фантазіях і прочитаних книгах.

Діалог з Ремігіюсом Жукаускасом - письменником-фантастом з Литви, автором фантастичного роману«Психологічне рівняння», провів журналіст Петро Олар.