Перехід-IV, або палінгенезія: сім кроків до Homo triplex і універсальної нації нового циклу

«Сила, що рухала його корабель у космосі, була відома під назвою ПРАЗ, або Всесвітнє прагнення здійснитися. ПРАЗ – це те, що творить всесвіти з нічого – примушує ніщо вперто прямувати до перетворення на щось»
(Курт Воннегут. Сирени Титана).

Людина, демос, нація

Завдяки війні Україна прискорено завершує етнотворчий Перехід-I та наближається до формування початкової нації другого рівня. Ми не можемо суттєво вплинути на цей Перехід-II, адже він відбувається під потужним зовнішнім впливом. Проте у нас є досить часу, волі та знань для закладання основ переходу до реалізованої (шляхетної, арійської) нації третього рівня. А далі почнеться найцікавіше – перехід до безсмертної універсальної нації з формуванням нового типу людини – Homo triplex. Історичним прикладом є Гіперборійська нація трипільців, яка проіснувала три тисячі років і заклала основи сучасної європейської цивілізації.

Ця стаття продовжує серію публікацій, започаткованих рівно рік тому статтею «Вічне життя: 7 необхідних компонентів режиму керованої молодості» від 05.03.2023. Як ми вже з’ясували, для переходу в режим біологічного безсмертя необхідно здійснити перехід із третього на четвертий рівень розвитку – від Homo duplex до Homo triplex, конкретніше – від «реалізованої людини» (людини-3, реалізованого дуплекса) до «універсальної людини» (людини-4, початкового триплекса).

Оскільки людина є соціальною істотою, то обов’язковою умовою такого переходу є формування сприятливого соціального середовища. Найбільший вплив на розвиток людини має група її однодумців, яка в соціології позначається термінами «органічна група» або «природна група». Такі групи створюються вільно, «самі по собі», виходячи з потреб суспільства або включених у такі групи людей. Цій темі присвячена стаття «Внутрішній космос «природних груп»: якість керування, структурованість, простір подій».

Правильно організовані природні групи позначаємо терміном «демос». Демос – це соціальне тіло людини. Для того, щоб людина могла з ним вдало взаємодіяти, це соціальне тіло має бути співмірним з людиною, відповідати людським пропорціям. Тому демос – це природна група особисто знайомих людей чисельністю від 22 до 100 осіб, яка має голову (лідера-керівника) і «дéмено» – групу з 8 посадовців (4 чоловіка-офіцери і 4 жінки-діяконіси).

Отже, для розвитку людини необхідно, щоб розвивалася її природна група, а розвиток такої групи залежить від ширшого соціального середовища, яким є народ. У результаті доходимо висновку, що для розвитку людини від першого до п’ятого рівня необхідно, щоб цими ж самими сходинками просувалися і природна група людини, і весь народ. Це питання досліджене у статтях:

• Палінгенезія, нова людина і нова нація, або Навіщо трипільці спалювали свої старі міста
• П’ять рівнів нації: «політична», початкова, реалізована, універсальна, боголюдська
• П’ять рівнів розвитку громад з наочними прикладами – від Гіперборійської церкви до бостонських брахманів

П’ять переходів

Нині український народ здійснює Перехід-I, який полягає у формуванні нового українського етносу. Подібно до козацького етносу, сформованого українцями п’ять століть тому, новий етнос народжується у тотальній війні проти зовнішнього ворога і внутрішніх паразитів. Головною рушійною силою сучасного етнотворення є рух добровольців та волонтерів.

Судячи з наявних тенденцій, у 2025 році Україна розпочне Перехід-II – від етносу до нації. Цей процес передбачає знесення некомпетентної владної верхівки та перехід України від психопатичної диктатури ОП до початкової республіки.

Природно, що формування нового устрою відбуватиметься за «Американською моделлю», головну роль у якій відіграють локальні духовні громади білих людей. Їх позначають абревіатурою БАСП – «білі англо-саксонські протестанти» (WASP – White Anglo-Saxon Protestant). Їхні організації складають Американську націю. Цю природну націю нині намагається знищити «політична нація» расових та сексуальних меншин.

Формуванню початкової української нації присвячена стаття «Американська модель – Євангеліє, виборність, озброєність: українці формують сучасну націю за активної підтримки США». Цей процес може тривати з десяток років.

Природним розвитком «Американської моделі» буде перехід України від початкової до реалізованої (шляхетної, арійської) Української нації. Цій темі присвячена стаття «Американський трамплін: структура переходу України до реалізованої нації третього рівня». Це буде Перехід-III. Його головною рушійною силою будуть правильно організовані українські громади – демоси. Підготовку до третього переходу розпочинаємо вже сьогодні шляхом заснування стартапу «Aryan Softwerk». Він розроблятиме програмно-інформаційне забезпечення для самоорганізації демосів, а демоси виступатимуть у ролі замовників необхідного для них софту.

Наступним буде перехід на четвертий рівень розвитку – від реалізованої (арійської) до універсальної (ельфійської) нації. Для позначення цього переходу Ісус застосував термін «палінгенезія», що значить «знову народження» в розумінні «перенародження на вищому рівні розвитку». Провідною рушійною силою Переходу-IV буде мережа демосів, організована в Аріянську Вільну Церкву.

П’ятим буде перехід від універсальної до боголюдської нації. Це справа віддаленого майбутнього, натомість підготовку до четвертого, палінгенетичного переходу можна розпочати вже сьогодні. Тим більше, що Євангеліє пропонує нам для цього чіткий дороговказ, проголошений Ісусом під час Нагірної проповіді – у славетному «Навчанні на горі». Сенс цього дороговказу розкрито у статті «Стратегія заснування нового світу та вічне життя – розшифрована Нагірна проповідь».

Три рівні палінгенезії

У згаданій вище статті йшлося про палінгенетичний перехід, що його здійснює спільнота Ісусових послідовників, без конкретизації структури цієї спільноти. Проте зрозуміло, що заснування нової цивілізації потребує організованих зусиль великої кількості людей, отже потрібна нація, причому нація третього рівня розвитку – реалізована, шляхетна. Шляхетна нація складається зі шляхетних демосів, а шляхетні демоси складаються зі шляхетних людей (аріїв).

З другого боку, для здобуття індивідуального безсмертя людині необхідне сприятливе середовище, а саме демос, спрямований на здійснення палінгенезії. Для досягнення успіху такий демос, своєю чергою, також потребує сприятливого середовища, а ним є нація, охоплена ідеєю відродження.

Отже, Перехід-IV треба здійснювати одразу ж на трьох рівнях – індивідуальному, груповому (демоси) і національному. Погляньмо ще раз, чому це так важливо.

Нова нормальність

«Проблема в тому, що реформатори не володіють знаннями, а ті, що ними володіють, надто байдужі, щоб намагатися провести реформи. Але настане день, коли знання та воля об’єднаються – і тоді світ рине вперед»
(Луї Повель і Жак Берж’є, «Ранок магів», 1960).

Найбільшу мотивацію для вдосконалення нам дають люди, яких ми особисто знаємо. Ось недавно мій сусід, якого я вважав «безнадійним», протягом одного місяця скинув 30 кг зайвої ваги. Каже, що на цей час він повністю перейшов на яблука, хурму і подібні речі. Я б йому не повірив, але ж по ньому видно, що він реально став значно стрункішим. А кілька днів тому інший знайомий розповів мені, що практикує щотижневе понеділкування – і це йому дуже подобається, бо надає енергії та легкості.

Такого роду прості приклади впливають на нас потужніше, ніж найрозумніші книжки. І це при тому, що згадані події мають випадковий характер: один відкрив для себе новий спосіб відтискання від землі, інший вилікував свого кота за допомогою «Живого Слова» і тому подібне.

А що відбудеться, якщо такі надихаючі історії ми чутимемо систематично? І якщо всі люди з нашого оточення будуть ділитися між собою своїми успіхами та відкриттями? Очевидно, що розвиток кожного з нас різко прискориться. Цілі, які раніше видавалися фантастичними й туманними, набудуть чітких обрисів, а їх реалізація перетвориться на справу часу.

У спільноті, де люди активно діляться своїми успіхами, неминуче формується «нова нормальність», і те, що для пересічної людини вважається дивом, тут, серед своїх, стає звичною буденністю. Людина, яка прагне розвитку, перестає виглядати «білою вороною», «диваком», «маргіналом». Навпаки, диваками виглядають ті, яких не цікавлять нові можливості.

А що відбудеться, якщо прагнення піднятися на вищий рівень розвитку охопить не окрему групу однодумців, а цілу націю? І якщо ідея палінгенезії приведе в рух мільйони людей? Тоді почнуться чудеса, а досягнення керованої молодості стане звичаєвою соціальною технологією.

Отже, для здійснення індивідуального палінгенетичного переходу людині треба діяти у складі арійського демосу, а демосу треба діяти у складі арійської нації. Тому що демос – це велика людина, а нація – це великий демос.

Арій (шляхетна людина) цілеспрямовано рухається до перетворення на лебедя (елбедя, ельфа, універсальну людину), а шляхетний демос прагне стати ельфійським (універсальним) демосом. Усе це відбувається у складі мережі демосів – Аріянської Вільної Церкви, яка здійснює палінгенетичний перехід за прикладом Галілейської Церкви Ісуса Хреста.

Сім кроків до безсмертя

Ісус пообіцяв своїм послідовникам піднесення у простір Царства божого та здобуття біологічного безсмертя: «Ви, що пішли за мною, в палінгенезії у стократ більше отримаєте і життя вічне успадкуєте». Але як здійснити таке перенародження? Ісус дав виразний дороговказ у «семи блаженствах» Нагірної проповіді.

Кожний крок палінгенетичного переходу являє собою неймовірну концентрацію сенсів – щонайменше «п’ять в одному», про що ми вже говорили у згаданій вище статті.

По-перше, це нова чеснота, тобто важлива суспільно корисна звичка.

По-друге, це мотивація виробляти цю чесноту.

По-третє, це повноцінна реалізація попереднього кроку.

По-четверте, це новий аспект мети, адже мета постійно уточнюється та визріває разом з рухом до неї.

По-п’яте, це формулювання нової проблеми, розв’язання якої підштовхує до наступного кроку.

З погляду колективного розвитку, кожна з семи чеснот має ретельно плекатися демосами, а згодом стати базовим елементом культури нової нації. Нагадаємо, що культура – це все те, що активно культивується, плекається, заохочується всією спільнотою.

1. Скромність

Скромність – це звичка позбуватися зайвого і, відповідно, здобувати необхідне. Ця чеснота є обов’язковою умовою досягнення третього рівня розвитку, відтак терміни «скромна людина» і «шляхетна людина» є синонімами.

Чесноту скромності необхідно виробляти передусім для досягнення Царства божого: «Щасливі скромні, бо їхнє Царство боже». Шляхетна людина – арій – за визначенням перебуває у Просторі волі. Нескромна людина не увійде в Царство боже.

Водночас чеснота скромності є фундаментом і точкою опори для здійснення переходу від «шляхетної» людини-3 до «універсальної» людини-4. Ісус розповідає, як проявляється згадана чеснота: «Подібне також Царство боже до невода, що, закинутий у море, набрав усякої всячини. Коли він виповниться, тягнуть його на берег і, сівши, відбирають, що добре, в посуд, а непридатне викидають». Сенс чесноти скромності – переосмислити цінності свого життя і позбутися всього несуттєвого, непотрібного, зіпсованого, непридатного, надмірного. Це стосується і шкідливих звичок, і нездорового харчування, і неправильного режиму дня, і зайвого мотлоху, і надмірної ваги, і безглуздих справ, і марних соціальних зв’язків, і тривожних думок, і застарілих знань.

Подібним чином згадана чеснота проявляється на колективному рівні. Громада, яка прагне стати шляхетною, плекає скромність як фундамент своєї культури. Для цього позбувається зайвих речей, зайвих розмов і зайвих справ.

На рівні цілої нації чеснота скромності проявляється в ліквідації паразитичних процесів, зайвих структур та посад, звільненні від застарілих звичаїв, скороченні нераціональних витрат та дотацій, утилізації сміття, відновленні інфраструктури, запровадженні передових рішень в царині світогляду, організації та технологій, оздоровленні населення, підвищенні народжуваності, поліпшенні виховання та освіти. Це все скромність – звичка скидати зайве і набувати необхідне. Паразитичні процеси, нерозумні закони, застарілі інституції – це все «шкідливі звички» народного організму.

Для того, щоб перетворити чесноту скромності на сталий елемент національної культури, Ісус пропонує плекати наступну чесноту – «приязність».

2. Приязність

Приязність – це доброзичливість, взаємна довіра, взаємодопомога, прагнення зробити для ближніх щось корисне, приємне, цікаве. Тому приязність є потужною продуктивною силою. Суспільства з високим рівнем приязності та довіри гарно роблять справи без зайвих безпекових процедур та контролюючих органів. Найкращі проекти робляться за допомогою волонтерства та благодійництва. Найкращий спосіб поєднання зусиль – це обліковане дарування, адже воно вмикає ігрову змагальність. Економіка дарування – це економіка приязності.

Приязність прямо пов’язана зі скромністю, понад те – ці дві чесноти посилюють одна одну. З одного боку, приязність допомагає позбуватися зайвих речей шляхом взаємного дарування, адже те, що для одного є зайвим, для іншого є необхідним. З другого боку, скромність сприяє формуванню приязності, адже допомагає суспільству очищуватися від брехунів, злодіїв та шахраїв, які зловживають людською добротою та довірою.

Проте приязність не є самоціллю: «Щасливі приязні, бо вони успадкують Землю». Приязність є засобом для заснування нової цивілізації, яка має стати провідною планетарною силою. І це не рожева мрія, а конкретна мета, адже Ісус пропонує поставитись до неї з усією серйозністю і бути реалістами.

3. Реалізм

Як ми вже знаємо, фраза «Щасливі засмучені, бо вони отримають допомогу» означає «Щасливі реалісти, бо вони отримають допомогу». Її сенс полягає в тому, щоб не боятися викликів. Опанування планети («успадкування Землі») на перший погляд виглядає нереальною метою, адже для її здійснення у нас нема достатніх часових і матеріальних ресурсів. Проте є інша сторона реальності, яка полягає в тому, що Всесвіт створений доброзичливим до людини. Всесвіт – це велика захоплююча гра. Так, вона вимагає творчого напруження та винахідливості, але водночас пропонує захопливі пригоди й безмежні можливості.

Отже, для отримання допомоги в заснуванні нового світу необхідно бути реалістами. Реалізм полягає в усвідомленні деяких базових речей.

1. Для заснування нового світу можуть знадобитися сотні років, тому спільнота засновників має забезпечити собі біологічне безсмертя («вічне життя», керовану молодість) – за прикладом творців Гіперборійської цивілізації.

2. Існує чотири простори подій: страждань, боротьби, пригод, волі. Для досягнення стійких позитивних результатів треба перенести діяльність у Простір волі.

3. Для здійснення людиною палінгенезії та досягнення особистого безсмертя треба привести в рух усю націю. Ідея Великого відродження – «перенародження на вищому рівні» – має стати національною ідеєю.

4. Нація складається з демосів, тому впливати на націю людина може тільки через власний демос. Отже, палінгенетичний перехід треба починати зі свого демосу.

5. Перебування у Просторі волі та володіння вищими знаннями дозволяє здійснювати масштабні проекти з мінімальними стартовими ресурсами. Цей спосіб досягнення цілей називається стратегією. Ключова особливість стратегії полягає в тому, що всі необхідні ресурси здобуваються в ході її реалізації, тобто стратегія сама генерує необхідні ресурси.

6. Після перетворення на Гомо триплекс людина набуває спроможність матеріалізувати будь-які речі в будь-якій кількості, вміло застосовувати функціонал ангелів («небесних чат-ботів»), активувати у своїй душі дрімаючі внутрішні архетипи (підпрограми) – героя, царя, воїна, мецената, цілителя, чарівника, пророка тощо

Ось така наша реальність. Для того, щоб у цій реальності досягнути «неможливого», необхідні дві речі – прагнення і знання.

Прагнення – це твердий намір, мотивація, внутрішнє бажання, цілеспрямованість, воля, любов до своєї мети.

Під знаннями маються на увазі вищі, тобто метафізичні знання, які позначаються терміном «паравіда», по-сучасному – правда.

Рішуче прагнення здобути правдиві знання позначається терміном «праведність».

4. Праведність

«Щасливі спраглі праведності, бо вони наситяться». Праведність має стати четвертою чеснотою демосів, що стали на шлях палінгенетичного перенародження. Реалізація цієї чесноти полягає в культивуванні вищих знань – паравіди – у всіх сферах життя, передусім у вихованні, освіті, науці, мистецтві, військовій справі, масовій культурі.

Вищі знання завжди активні, тому як тільки людина їх засвоює, то одразу ж починає застосовувати. Стимулами для їх застосування є продуктивна практика – виразні добрі плоди: здоров’я, бадьорість, омолодження, плодючість, гармонійне соціальне оточення, здійснення мрій, довгоживучість, матеріальний добробут, красивий і чистий фізичний простір, легкість у справах.

Ви запитаєте: А де брати ці вищі знання? Де шукати паравіду? Згідно з Євангелієм – усюди. Відкритість та неупереджене ставлення до усіх джерел знань позначається терміном «милосердя».

5. Милосердя

«Щасливі милосердні, бо вони зазнають милосердя». У контексті Нагірної проповіді термін «милосердя» має точне і конкретне значення. Річ у тім, що в сучасному світі, враховуючи загальний занепад епохи Калі-юги, нема ідеальних джерел інформації. Зазвичай кожне джерело в окремих аспектах може стояти на адекватних позиціях, натомість в інших аспектах – нести суцільну маячну та деструкцію.

Відтак виникає спокуса гамузом, без розбору записати всі джерела в «чорний список» і вже ніколи до них не звертатися – але в цьому випадку ми залишимось узагалі без інформаційних джерел.

Євангельський принцип «милосердя до джерел знань» полягає в тому, що ми працюємо з УСІМА доступними джерелами, при цьому жодне джерело не сприймаємо як авторитетне, відтак ретельно перевіряємо ВСІ джерела. Цей євангельський принцип стосується і самого Євангелія, адже з’ясувалося, що його нинішній «канонічний» текст являє собою псевдоепіграф Філона Іудея з єгипетського міста Александрія. Розуміння цього факту дозволяє впевнено відокремити «пшеницю» Доброї Новини від беззмістовної купи згенерованого Філоном «куколю». Про це йдеться у серії з трьох статей:

• Кукіль без пшениці: про що розповідають вставки в Євангеліє
• Психологічний профіль фальсифікатора Євангелія
• Філон Іудей та його псевдоепіграф

За такого підходу ми можемо видобувати корисні знання навіть з дезінформації, інформаційного шуму та психопатичного графоманства.

Отже, все треба перевіряти та випробовувати. Понад те: «Коли нам здається, що ми щось знаємо, то це саме той момент, коли треба приглянутись якомога глибше» (Френк Герберт, «Дюна»).

6. Чистота

Проте відкритість до всіх доступних джерел породжує нову проблему – як не втонути в морі інформації та дезінформації, як відрізнити правду від облуди. Звичайна інтелектуальна перевірка мало що дасть, адже ми живемо у світі фейків, для прикриття яких використовуються інші фейки. То що робити?

Для швидкого виявлення істинних, суттєвих, актуальних речей найкраще підходить духовний погляд на ситуацію, адже він дозволяє охоплювати проблему цілісно та миттєво. Погляд очима духу – це те, що називається «вищою інтуїцією».

Річ у тім, що подібне притягується до подібного. Щоб читати книгу, треба знати її мову. Щоб побачити світло, треба самому стати світлом. Чистота серця (серцевини, нутра), тобто духу та душі, дозволяють відчувати та знаходити правдиві знання (паравіду) методом резонансу: «Щасливі чисті серцем, бо вони побачать бога». Що менше інформаційного бруду, помилкових стереотипів та паразитичних програм, то потужніший зв’язок з власним духом, а через нього – з усім багатством «духовного інтернету».

З цього слідує, що для здобуття знань про безсмертя необхідно в усьому плекати чистоту – в намірах, думках, словах, вчинках, харчуванні, стосунках, побуті. Забрудненість навіть в одному аспекті псує всі інші сторони нашого життя. Забрудненість інформаційного каналу блокує доступ до знань. Лихослів’я руйнує генетику та опускає у Простір страждань. Низьковібраційна їжа гальмує розвиток.

– Але з чого почати?

Якщо рухаєшся до високої мети, то життя саме розставляє правильні пріоритети. Що вища мета, то ясніша ієрархія цілей.

7. Світотворчість

Правдиві знання завжди активні, тому засвоєння таких знань одразу ж спрямовує людину до їх застосування. Відтак ті, які відновили чистий зв’язок з власним духом і отримали звідти «паравіду», негайно починають активно змінювати себе і творити новий світ – стають творцями нового миру, нового ладу, нової цивілізації.

З другого боку, щоденна практика творення нового світу спонукає активно шукати необхідні знання та активно вдосконалюватися – духовно, інтелектуально, фізично, організаційно, технологічно. Тому ті, що бажають прискорити свій рух до безсмертя, мають ставити перед собою високі цілі та цілеспрямовано йти до них.

Найвища ціль – заснування нового світу, творення нової цивілізації, формування нової людини – Homo triplex. Найвищим рівнем людського розвитку є рівень реалізованого триплекса – боголюдини, Сина божого. Тому-то «Щасливі миротворці, бо вони синами Божими стануть».

Воля і знання

Якщо підсумувати згадані 7 кроків, то для їх реалізації необхідно поєднати два чинники – вищі знання та волю їх застосувати. Поєднання знань та волі народжує віру. Для віри нема нічого неможливого.

Нам пощастило жити в час, коли розвиток подій відбувається з шаленим прискоренням. Ще трохи, і «настане день, коли знання та воля об’єднаються – і тоді світ рине вперед».

Висновки

1. Обов’язковою умовою переходу людини на вищий рівень розвитку є наявність сприятливого соціального середовища. Найбільший вплив на розвиток людини має її «органічна група». Найдосконалішою органічною групою є демос. Демоси складаються з людей, а нація складається з демосів. Успішний розвиток демосів може відбутися тільки разом з усією нацією.

2. Для перетворення людини на боголюдину необхідно здійснити п’ять переходів.

3. Завдяки російсько-українській війні Україна прискорено завершує формування новітнього українського етносу. Це перший перехід від умираючого старого світу до нового світу Золотої ери.

4. Другий перехід – від аморфного етносу до структурованої початкової нації – відбувається під потужним впливом США. Ми не зможемо змінити хід цих подій, тому не варто перейматися тим, на що не можеш вплинути.

5. Ми можемо суттєво вплинути на наступний, третій перехід – від початкової до реалізованої (шляхетної, арійської) нації. Для того, щоб успішно реалізувати третій перехід, треба розуміти сенс і механіку наступного, четвертого переходу.

6. Перехід з третього на четвертий рівень розвитку відбудеться як «нове народження» нації, тобто Перехід-IV буде палінгенетичним переходом.

7. У Нагірній проповіді Ісус сформулював 7 кроків палінгенезії – переходу від смертного Гомо дуплекс до безсмертного Гомо триплекс.

8. У кінцевому підсумку для здійснення палінгенезії необхідно поєднати два чинники – вищі знання (паравіду, правду) та волю їх застосувати. Воля видобуває знання, знання підсилюють волю. Поєднання знань і волі народжує віру.

9. Знання і воля творять стратегію. Для запуску стратегії не потрібні ресурси – вона сама їх генерує.

10. Віра є найпотужнішою силою всесвіту. Віра творить нові світи. «Коли матимете віру хоч як зерно гірчичне, і горі оцій скажете: Перейди звідси туди, то й перейде вона, і нічого не буде для вас неможливого».

Продовження:

Фільм і роман «Дюна» як війна людей і психопатів – три вибухові ідеї таємного послання Френка Герберта

Простір волі та Царство боже є двома окремими, але суміжними просторами подій – докази

Руслана - Остання поема