Погрози Москви лише прискорюють зміни енергетичної політики ЄС

"Чому ваш керівник “Нафтогазу” закликає нас відмовитися від російських нафти й газу, коли Україна отримує роялті через транзит газу?" – часто питають мене французькі колеги-телевізійники. Відповісти не складно, бо парадокс насправді відносний. Так, попри повномасштабну війну, Київ намагається залишатись надійним транспортером для європейських споживачів російського енергетичного продукту згідно з укладеними контрактами. Але ділова порядність Києва не спростовує того очевидного факту, що гроші за газ допомагають Кремлю триматись на плаву та здійснювати війну в Україні. Гроші за газ фінансують смерть. Тому ЄС, в інтересах власної ж енергетичної безпеки, варто відмовлятися від газового партнерства з Москвою чим швидше, тим краще, пише у своїй статті в журналі "Український Тиждень" відома українська журналістка, що багато років мешкає у Франції, Алла Лазарева.

Шквал емоцій на французьких телеканалах виглядає ще більш недоречним тому, що для Франції втрата російського газу не стала б фатальною. У системі розподілу енергетичних джерел країни загальна частка газу лише 16%, і тільки 17% з оцієї невеликої частки надходить з РФ. В абсолютних цифрах цей сегмент не перевищує 3%. Здавалося б, причин для паніки нема. Але заголовки французьких медіа підштовхують до протилежних висновків. «Російський “Газпром” кинув ЄС напризволяще та обіцяє холод і темряву», – попереджає BFM TV.

"Західні санкції стали причиною зупинки газових поставок", – цитує Кремль часопис Le Figaro. "Повна відмова від російського газу може скоротити зростання французької економіки на 1%», – зазначає міністр економіки Бруно Ле Мер.

Безперечно, применшувати проблему теж не варто. Москві не вдаються перемоги на полі бою, тож вона звично вдається до шантажу: досвід та важелі для цього у неї є. Але тиск працює лише там, де йому поступаються.

Ще рік тому більшість експертів-енергетиків не уявляли, що «Північний потік-2» вдасться зупинити, а сьогодні РФ сама перекрила й «Північний потік-1». Якийсь рік тому можливість спільної енергетичної політики ЄС розглядалась як дуже непевна імовірність, проте нині вона формується на наших очах і стає реальністю. І що цікаво: найбільше постаралась створити собі проблеми на європейських ринках сама Москва. Не було б повномасштабного наступу на Україну, обидві нитки «Північного потоку» працювали б без перешкод.

Євросоюз ціною пролитої української крові здобув для себе унікальний шанс позбутись небезпечної залежності від російських викопних джерел енергії. Нагодою цією Брюссель користується без ентузіазму, але справи помалу рухаються в правильному напрямку. Французька Engie, наприклад, скоротила за півроку закупівлі російського газу до 4%. Причина – широкомасштабна агресія РФ в Україні. Бензин та газ узимку, звичайно, подорожчають, але заступниця генерального директора енергетичного концерну Клер Вейзанд переконана, що колапсу не станеться.

"На випадок повного припинення поставок російського газу цієї зими Євросоюзу може забракувати 20 мільярдів кубометрів газу, – сказала в інтерв’ю радіо France Inter Агнес Паньє-Рунаше, міністерка екології Франції. – Обсяг відповідає половині споживання всього ЄС впродовж одного місяця... Очевидно, що Росія використовує газ як зброю під час війни, і ми повинні готуватися до найгіршого сценарію, себто до повної зупинки поставок".

Кремль старається, щоб європейські країни добре усвідомили, наскільки ненадійним партнером є Росія, та навчилися жити, готувати їсти та грітися взимку без неї. Тема енергетичної безпеки обговорюється віднедавна на засіданнях Ради Безпеки Франції, група республіканців у Національній Асамблеї ініціювала створення спеціальної парламентської комісії, котра мусить «встановити відповідальність за втрату енергетичного суверенітету Франції». А Урсула фон дер Ляєн оголосила в перші дні вересня майбутню реформу ринку електроенергії в ЄС.

Російським лобістам стає дедалі важче залякувати публіку перспективами «холодної та голодної зими», хоч вони дуже стараються, розганяючи по афілійованих з Кремлем медіа статті-страшилки.

Видовищності додають фото та відео, на яких газпромівці, зупинивши роботу «Північного потоку-1», палять газ на кордоні з Фінляндією. Згідно з підрахунками британської ВВС, Москва щодня втрачає на цій презентації можливостей еквівалент 10 мільйонів євро. Газогони – громіздкий бізнес, його за кілька тижнів не переорієнтуєш, а достатніх сховищ для природного газу РФ не має.

"Якщо ми вирішили, що свобода важливіша за матеріальне багатство, змінити можна все, і саме сьогодні для цього склалися сприятливі умови, – зазначив колишній дипломат, який працював в Україні. – Головне, добре рахувати й не піддаватись емоціям, що їх підігріває Москва. Важливо не забувати: ціни на газ та нафту ростуть не тому, що Україна чинить відчайдушний спротив. Все з точністю до навпаки: українська армія створює для світу нові можливості, насамперед – у царині енергетичної безпеки".