Порівняння надзвичайних можливостей, описаних в сутрах Патанджалі і Євангелії

Одразу хочу зазначити, що тут прийняті наступні позначення.

ПБК — це “Пшениця без куколю”, друге видання, 2012 рік; ст. - означає сторінку в згаданій книзі.

Нумерація типу 3.18. означає відповідно розділ і конкретну сутру з Йога-сутр Патаджалі. Я користувався виданням “Класическая йога” в перекладі і реконструкції Островської і Рудого, М., 1992 рік. Але така ж нумерація має бути і в інших виданнях. Хоча коментарі до сутр можуть різнитись.

3.18. Знання минулих втілень.

Цікавий випадок описано в “Пшениці без куколю”. “Проходячи, Ісус побачив чоловіка, сліпого зроду. Спитали Його учні: Учителю, хто згрішив: він чи батьки його, що він сліпим родився? Відповів Ісус: Ні він не згрішив, ні батьки його” (ПБК, ст. 535). Цікаве тут те, що чоловік був сліпий з народження. А питання стояло так: чи мій той чоловік сам згрішити, що народився сліпим. Тож згрішити він міг тільки до народження, отже у минулому втіленні. Тут Ісус демонструє знання минулого втілення іншої особи. На таке, згідно з Патанджалі, здатен хіба що просунутий йог.

Також є чітке розуміння про наслідки у майбутніх втіленнях. "Тоді озвався Петро і сказав до Нього: Ось ми покинули все й пішли за Тобою; що будемо за те мати? Ісус відповів їм: Істинно кажу вам: ви, що пішли за Мною, в палінгенезії у сто разів більше одержите і життя вічне успадкуєте" (ПБК, ст. 526).

3.19 Завдяки прямому сприйняттю пізнавального акту виникає знання чужої ментальності.

Коли фарисеї розмовляли між собою, “тоді Ісус, знаючи думки їхні, прикликав їх до себе” (ПБК, ст 507). Схоже на те, що Ісус міг читати думки інших осіб.

3.21. Невидимість.

Натяк на це є у випадку, коли один з учнів, можливо Іван, непоміченим проходить до палат юдейського служителя культу, ще й згодом проводить туди Петра. Хоча там не вказано, що він став фізично невидимим для оточення. Може, його просто не помітили або не впізнали. Хоча дім впливової особи мав би добре охоронятись і туди не мали би впускати випадкових осіб. Є підстави припускати, що цей учень міг ставати невидимим або непомітним для інших.

3.30. Здатність усувати голод і спрагу.

Як відомо на початку своєї діяльності Ісус здійснив очисне голодування. "Він пробув на безлюдді із дикими звірами сорок днів, протягом яких нічого не їв" (ПБК, ст. 495). Не відомо чи він користувався при цьому спеціяльними техніками зосередження, як йоги. Але після цього він почувався в силі, голодування не ослабило його, а навпаки. Тож йому вдалось досить легко пройти таке випробування.

3.32. Бачення сіддхів.

Це більше стосується Івана, Ісусового попередника. “Ісус, омившись, молився, відкрилось небо, і Іван побачив Духа Божого, який спустився, і зійшов на Ісуса” (ПБК, ст. 494). Як відомо, сіддхи можуть пересуватись у просторі між небом і землею.

3.39. Подолання води і трясовини. 3.42. Легкість тіла. Невагомість. Ходіння по воді, по павутині. Переміщення в акаші.

Сам Патанджалі не говорить про раптове переміщення в просторі, але це потім описує коментатор, послідовник відповідної школи йоги.

"Коли ж побачив Ісус, як вони втомилися, веслуючи, пішов до них по морю, і хотів минути їх. Бачать учні – Ісус іде до них по морю" (ПБК, 515). Загалом Ісус не тільки умів ходити по воді, а ще й навчив цьому свого учня Петра. Це свідчить про високий рівень майстерності у цій справі.

Крім того, Хрестос міг долати будь-які перешкоди в просторі. Про це свідчать два випадки.

1) “І от як Він був за столом з ними, взяв хліб, благословив і, розламавши його, дав їм. Тоді відкрилися в них очі, і вони Його впізнали. Та Він зник від них” (ПБК, ст. 552).

2) “Як звечоріло, і двері були зачинені там, де були учні, прийшов Ісус, став посеред них. Вони, схвильовані, гадали, що привида бачать. Та Він сказав їм: Та це ж я! Доторкніться до Мене та збагніть, що привид тіла й кісток не має, як бачите, що Я маю” (ПБК, ст. 552). Зверніть увагу, що Ісус раптово з’явився в будинку із зачиненими дверима. Це цілком відповідає коментарю до йога-сутр, де вказано, що йог може переміщувати в акаші по своїй волі.

3.46. Тілесна досконалість.

Крім того, що у Ісуса була хороша спадковість, він ще здійснив преображення. “...узяв Ісус Петра, Якова та Івана, його брата, повів їх окремо на високу гору і преобразився перед ними: обличчя Його сяяло, наче сонце, а одежа стала біло-яскравою, наче світло – такою, що ніякий білильник на землі так не вибілив би її” (ПБК, ст. 520).

3.49. Абсолютне домінування на усіма формами існування.

Про це Ісус сам говорить: “Дана Мені всяка влада на небесах і на землі.”

Наведене вище наводить на думку, що Ісус не був унікальним у своїх уміннях, наданих йому Богом на виняткове користування. А скоріше розвинув їх відповідними практиками, оскільки Патанджалі стверджує, що такого може досягнути кожен йог, що виконуватиме певні настанови і вправи. Цілком можливо, що до такої практики Ісуса долучили його батьки або наставники з тієї школи, до якої він міг належати.

Є підстави припустити, що цього можуть досягнути і звичайні люди, якими на початку були апостоли. Також така схожість опису можливостей, котра характерна авторам, котрі суттєво віддалені в просторі і, можливо, в часі, свідчить, що в давнину могла існувати культура чи цивілізація, для котрої були характерні такі особливі психофізичні якості. Можливо, Ісус хотів відродити або відновити в людській пам’яті відомості про таку спільноту. Ця гіпотеза більше розкрита в статті Аріохрестиянство - проект безсмертних.