Зображення користувача Олена Каганець.
Олена Каганець
  • Відвідувань: 0
  • Переглядів: 0

Порозуміння між Києвом і Варшавою стане зразком для Європи

Спецтема:

11 липня 1943 року на землях довоєнного Волинського воєводства Польщі сталася кривава міжетнічна драма. В Україні її згодом назвали Волинською трагедією, а в Польщі - Волинською різнею.

Обопільні етнічні чистки чинила Українська Повстанська Армія та польська Армія Крайова за участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів.

До роковин за жертвами у Волинській трагедії українці написали лист покаяння і прощення до польського суспільства.

"Просимо прощення і рівною мірою прощаємо злочини і кривди, вчинені щодо нас, – це єдина духовна формула, що повинна бути мотивом кожного українського і польського серця, яке прагне миру й порозуміння". - йдеться в листі

"Київ і Варшава – це стратегічна східна опора всієї Європи. Маємо усвідомити, що приклад нашого взаємного порозуміння здатен стати зразком для всього європейського простору".

"Напередодні меморіальних подій, що з липня розпочнуться в обох державах, закликаємо повернутися до традиції спільних парламентських відозв, які не розділятимуть, а об'єднуватимуть нас у покаянні і прощенні. Керуючись духом братерства, закликаємо разом встановити спільний День пам'яті за жертвами нашого минулого і віри у неповторення зла".

Нагадаємо, Волинська трагедія - кривавий епізод українсько-польського конфлікту часів Другої світової війни.1943 року Крайовий провід українських націоналістів на Волині прийняв рішення про вигнання місцевих поляків. На той час українці становили близько 80% населення регіону, поляки - 15%. Обґрунтовувалося таке рішення покарати частину поляків за співпрацю з гітлерівцями, за допомогу радянським партизанам та за вбивства польськими партизанами українських громадських діячів на Холмщині.

Наші інтереси: 

І хто стравив два народи? Кому це було вигідно? Угадайте з трьох разів! 

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Радіймо, арії!

Сайт медичного центру «Живе Слово» Олександра Філатовича має нову адресу filatovich.org.ua

Медичний центр Живе Слово продовжує свою працю! Всім шанувальникам інформотерапії Живим Словом щиро зичимо міцного здоров'я і радості!

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Доктор Смалець.
0
Ще не підтримано

Я б категорично розділив такі чини, як каятись і просити пробачення.

Справді, шапка з голови не впаде, якщо гречно попросити у поляків вибачення за те, що колись давно якісь погані українці гнобили і убивали невинних поляків. Це нормальний дипломатичний жест. Але поляки обов'язково мають зробити аналогічний жест в сторону українців (бо колись давно деякі несвідомі поляки так само, холєра, замордували певну кількість українців). Якщо вони не напишуть листа-відповіді, то наш лист треба негайно відкликати або зізнатися всім, що у нас відсутня національна гідність.

Каятися - це зовсім інше. Покаяння - інтимний акт між окремою людиною і Творцем. Чоловік усвідомив, що зробив щось наперекір Богові (а значить і собі, своїй совісті), порушив правила, і хоче розкаятись і повернутись на правильний шлях.

Каятись за те, що ти не робив, - це або лицемірне шоу для лохів, або (якщо це робиться щиро) - акт саморуйнування особистості. Якщо починає каятись весь народ - це акт саморуйнування національної свідомості, масова шизофренія. Процедура розроблена сіоністськими ідеологами, вперше випробувана на німцях, а тепер активно впроваджується в масову свідомість через ЗМІ.

Звісно, що самі євреї ні за що не розкаялись і ні в кого не просили пробачення, адже вони ніколи нікому не робили нічого поганого. А от усі інші народи (в ідеалі) повинні перед євреями регулярно каятись і просити пробачення за холокост. Після цього вже дозволяється трохи поповзати один перед другим, наприклад, українцям перед поляками. Ну, це в паузах - щоб не втратити навички "каяття", бо святий народ вже трохи не встигає приймати вибачення від усіх інших народів - не обраних і не просвітлених.

А чому ми не можемо щиро помиритися з поляками без того безглуздого повзання, міцно і гордо стоячи на ногах?

(Невже хтось серйозно думає, що вони колись простять нам Хмельницького і Бандеру?...)

Коментарі

Зображення користувача Ія Подолянка.
0
Ще не підтримано

Угадати можна з першого разу та й гадати не треба

Зображення користувача Володимир Федько.
0
Ще не підтримано

Цитата:
Обґрунтовувалося таке рішення покарати частину поляків за співпрацю з гітлерівцями, за допомогу радянським партизанам та за вбивства польськими партизанами українських громадських діячів на Холмщині.

Суцільний бандитизм !

Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!

Зображення користувача Доктор Смалець.
0
Ще не підтримано

Я б категорично розділив такі чини, як каятись і просити пробачення.

Справді, шапка з голови не впаде, якщо гречно попросити у поляків вибачення за те, що колись давно якісь погані українці гнобили і убивали невинних поляків. Це нормальний дипломатичний жест. Але поляки обов'язково мають зробити аналогічний жест в сторону українців (бо колись давно деякі несвідомі поляки так само, холєра, замордували певну кількість українців). Якщо вони не напишуть листа-відповіді, то наш лист треба негайно відкликати або зізнатися всім, що у нас відсутня національна гідність.

Каятися - це зовсім інше. Покаяння - інтимний акт між окремою людиною і Творцем. Чоловік усвідомив, що зробив щось наперекір Богові (а значить і собі, своїй совісті), порушив правила, і хоче розкаятись і повернутись на правильний шлях.

Каятись за те, що ти не робив, - це або лицемірне шоу для лохів, або (якщо це робиться щиро) - акт саморуйнування особистості. Якщо починає каятись весь народ - це акт саморуйнування національної свідомості, масова шизофренія. Процедура розроблена сіоністськими ідеологами, вперше випробувана на німцях, а тепер активно впроваджується в масову свідомість через ЗМІ.

Звісно, що самі євреї ні за що не розкаялись і ні в кого не просили пробачення, адже вони ніколи нікому не робили нічого поганого. А от усі інші народи (в ідеалі) повинні перед євреями регулярно каятись і просити пробачення за холокост. Після цього вже дозволяється трохи поповзати один перед другим, наприклад, українцям перед поляками. Ну, це в паузах - щоб не втратити навички "каяття", бо святий народ вже трохи не встигає приймати вибачення від усіх інших народів - не обраних і не просвітлених.

А чому ми не можемо щиро помиритися з поляками без того безглуздого повзання, міцно і гордо стоячи на ногах?

(Невже хтось серйозно думає, що вони колись простять нам Хмельницького і Бандеру?...)

Зображення користувача Явсе Світ.
0
Ще не підтримано

Через такі речі народу прищеплюється якась карма поразки,вічно винні,вічно грішні раби божі і все таке.Просто розібратися як все було,зробити висновки,потиснути руки один одному.

Вірю в те, що розумію.

Зображення користувача Михайло Харачко.
0
Ще не підтримано

Це робота московських спецслужб з метою нацькувати близьких родичів

Сидить Мамай, в кобзу грає, що замислить - то все має.