Попередні статті:
Головною відмінністю індустріальних і постіндустріальних спільнот є діаметрально протилежний характер соціальної організації.
Індустріальне суспільство – це маніпульовані натовпи. Яскравим прикладом є сучасна Україна, формою державного правління в якій є олігархічно-охлократичний союз: олігархи маніпулюють натовпом (охлосом) за допомогою пільг, субсидій, наркотиків і олігархічних ЗМІ, а натовп («лохторат») стабільно обирає їх в органи влади.
Натомість постіндустріальне суспільство – це екосистема самокерованих демосів, тобто організованих спільнот чисельністю до 150 осіб, в яких всі знають всіх. Самокерованість полягає в наявності керівного ядра (старшИни) у складі голови («політика»), радника («науковця»), скарбника («господаря»), судді («правника») і захисника («силовика»).
Керівне ядро або обирається (в колективних демосах) або призначається (в лідерських демосах) на основі добровільності й консенсусу, тобто взаємної згоди.
Демоси, в яких старшина обирається, реалізують колективну модель організації. Згідно з нею, спільнота делегує згадані 5 системних функцій членам своєї спільноти. У будь-який час (після мінімального періоду) демос може переделегувати системні функції іншим членам спільноти, а також змінити модель управління з колективної на лідерську.
Натомість у лідерський моделі людина одноосібно засновує демос і запрошує прихильників приєднатися до нього. За згоди лідера демос може змінити модель з лідерської на колективну.
Кожна зріла людина є носієм і виконавцем 5 системних функцій. Після заснування демосу його лідер делегує згадані системні функції членам своєї спільноти. У будь-який час (після мінімального періоду) лідер може переделегувати системні функції іншим членам демосу.
Лідерська модель є організаційно простішою, оскільки не передбачає процедури виборів. Водночас вона є складнішою психологічно, оскільки лідер одноосібно несе тягар відповідальності за всі свої рішення. Для компенсації він намагається максимально дослухатися до порад і настроїв членів свого демосу, інакше може залишитися на самоті: люди перейдуть в інший демос або заснують новий.
Для зручнішого втілення обох моделей самоорганізації соціальної екосистеми розробляється інтернет-сервіс Intermarium.online. Проте починати створення демосів можна вже зараз, знаючи «правила гри» і маючи бажання. Про заснування своїх демосів повідомляйте на «Народному Оглядачі».
Найлегшим способом заснування постіндустріальних демосів може виявитися система постіндустріальної освіти, запропонована Інститутом Міжмор’я – Intermarium Institute. З одного боку, для успішного здійснення будь-якої нової справи необхідне навчання. З другого боку, Інститут пропонує продуману систему правил, власний інтернет-сайт і додаткові стимули у вигляді дипломів і вчених звань.
Інститут де-факто починається «з чистої сторінки» як умовно лідерський проект. Після формування усіх кафедр його модель змінюється на колективну. Для цього завідувачі кафедр обирають з-поміж себе ректора і формують демос вищого рівня.
Наповнення Інституту кадрами починається з того, що кожен бажаючий реєструється на сайті відповідної кафедри Інституту як «здобувач», тобто претендент на отримання диплому магістра і посади викладача. Для реєстрації досить коротко описати тему дипломного проекту.
Після перевірки людина отримує статус «здобувач», електронну скриньку в домені intermarium.institute і персональний сайт для підготовки диплому (викладання текстів та їх обговорення), долучення учнів, здійснення колективної самоосвіти, розподілу функцій і формування лідерського демосу. Оскільки демоси спрямовані на формування постіндустріальної козацької держави, то всі члени демосів називаються козаками.
Якщо на кафедрі сформовано хоча б чотири ройових демоси, то вони можуть об’єднатися в сотню і обрати з-поміж себе сотника кафедри, який виконуватиме функцію завідувача кафедри і матиме вчене звання доцент. Тобто кафедри формуються як колективні духовні демоси.
Весь Інститут також є демосом духовного типу (тобто за інтересами), хоча може об’єднувати демоси ділові («проекти») і територіальні («громади»).
Якщо сотня кафедри зростатиме, то при наявності 400 козаків і 4 сотень вона може перетворитися на полк: тоді сотник-доцент набуває статусу полковник-професор.
Якщо ж цей полк зросте до 4000 козаків, то його можна структурувати на 4 полки і перетворити на кіш. При цьому завідувач кафедри – полковник-професор – стане кошовим отаманом з ученим званням старший професор.
На початковому етапі рішення про успішний захист диплому ухвалює засновник Інституту з залученням думок експертів та членів демосу здобувача, тобто його учнів. Після того, як буде сформовано кафедру, рішення про захист диплому ухвалює кафедра.
Прошу усіх бажаючих готуватися до роботи в Інституті Міжмор’я. Кожен співробітник без винятку має почати як здобувач, створити лідерський демос, захистити диплом, отримати статус ройового кафедри і вчене звання магістра. Після цього працюємо, щоб стати доцентами і професорами.
Теми своїх дипломних робіт анонсуйте у власних блогах.
Творимо!
Продовження у статтях:
Творці нового світу мають бути просвітленими і організованими.
Згадую своє навчання у Львівському університеті та Московському інституті кінематографії - отримав два дипломи, які для ніде і не запитували. Головним і важливим були отриманими знаннями, і те що творив, і на якому рівні міг знімати кіно і писати. Навчання в інституті знань, які потрібні тобі і громаді це прекрасно. Надіюсь що і здобувачі, а також ті що мають досвід сказати навчити і навчитись самим нового мають великі перспективи. Знання завжди в ціні. Погляньте скільки всяких курсів та шкіл є в інтернеті. Головне такі школи, інститути не матимуть кордонів і будуть універсальні для простору Міжмор'я.
Хай живе Міжмор’я!
Коментарі
Робота Інституту почнеться уже з початку серпня цього року, а може й раніше. Оскільки зрозуміло, що робити, то діяти треба максимально швидко і енергійно.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Наявність студентів передбачає підготовку фахівців, які по закінченні інституту можуть себе реалізувати в суспільстві. Тобто там повинні надаватися знання запотребувані суспільством. Надання таких знань вимагає залучення відповідних фахівців, які будуть працювати за винагороду. Це коротко на що варто звернути увагу.
Винагорода викладача навчального курсу (навіть у статусі здобувача) здійснюється за рахунок дарувань учнів, спільного бізнесу і внесків меценатів навчального курсу.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Я вже маю напрацювання для заснування демосу, на черзі експериментальна частина, згодом розповім.. :)
Сидить Мамай, в кобзу грає, що замислить - то все має.
Згадую своє навчання у Львівському університеті та Московському інституті кінематографії - отримав два дипломи, які для ніде і не запитували. Головним і важливим були отриманими знаннями, і те що творив, і на якому рівні міг знімати кіно і писати. Навчання в інституті знань, які потрібні тобі і громаді це прекрасно. Надіюсь що і здобувачі, а також ті що мають досвід сказати навчити і навчитись самим нового мають великі перспективи. Знання завжди в ціні. Погляньте скільки всяких курсів та шкіл є в інтернеті. Головне такі школи, інститути не матимуть кордонів і будуть універсальні для простору Міжмор'я.
Хай живе Міжмор’я!