ОСНОВНІ ПРАВИЛА ВЖИВАННЯ ВЕЛИКОЇ ТА МАЛОЇ ЛІТЕР

Велика та мала літери в тексті й реченні

А. З великої літери пишемо:

1) початкове слово будь-якого тексту, його окремих частин, розділів, підрозділів, параграфів тощо;
2) перше слово речення після крапки, знака питання (знака питання з крапками), знака оклику (знака оклику з крапками), трьох крапок, якими закінчується попереднє речення: У хаті тепло: від пені йде дух, розходиться по всіх закутках (М. Коцюбинський); Вона пішла. А куди ж іти? Може, знову піти роботи шукати? Та де ж її знайдеш? Роботи! (Б. Грінченко); Не буди мене… Ще трошки… Хвилиночку… Ой… (О. Довженко);
3) перше слово речення, що вставляється в текст між двома окремими реченнями чи приєднується до попереднього речення і береться в дужки: Як добре, що не світиться в сінях. (Нема нічого злого, що б на добре не вийшло.) Хтось відчинив входову браму (Б. Лепкий); Довкола стовбура кружляємо. Ану, бува, наздоженеш! (Що цього вже не буде — знаємо, проте — живеш.) (В. Стус);
4) перше слово підрядкових текстових виносок на зразок: Про це див. у праці…; Тут і далі цитуємо за виданням…; Зазнач. праця…; Там само…;
5) початкове слово ухвальної частини тексту постанови, указу тощо, яка йде після слів "постановляє", "постановляю", "повідомляє"; також початкове слово тексту протоколу після слів "слухали", "ухвалили":
Кабінет Міністрів України постановляє:
Перенести робочий день 9 березня на 11 березня цього року (з Постанови):
Слухали:
Фінансова дисципліна у виробничому об’єднанні "Електроприлад". Інформація контрольно-ревізійної комісії (акт перевірки бухгалтерії та адміністрації додається);
Ухвалили:
Вказати головному бухгалтерові об’єднання "Електроприлад" п. Тарасенкові М.Г. на недостатньо ефективний стиль роботи бухгалтерії з фінансовими документами, а генеральному директорові об’єднання п. Захарченкові В.М. на відсутність з його боку належного контролю за фінансово-господарською дисципліною в установі (з протоколу);
6) перше слово кожного рядка віршованого тексту (з огляду на авторську настанову) незалежно від наявності розділового знака в кінці попереднього рядка і від форми передачі такого тексту — строфами чи в суцільний рядок (в останньому випадку зберігати початкову велику літеру рядків, що не починають окремого речення, не обов’язково):
Україно! Доки жити буду,
Доти відкриватиму тебе (В. Симоненко);
І не хотілося мені, Щоб тії ночі, тії дні Минали в безрік (Я. Щоголів); Повітря склом виблискує ламким, і тиша ніжно дзвонить над полями (М. Рильський);
7) перше слово текстових рубрик, позначених цифрою (або великою літерою) з крапкою (у цьому разі одну рубрику від іншої також відокремлюємо крапкою):
Кабінет Міністрів України постановляє:
Затвердити Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (додається) і ввести його в дію з 1 січня 1996 року.
Міністерству статистики вжити заходів щодо створення та введення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (з Постанови);
5.1. Асоціація є юридичною особою.
5.2. Асоціація має печатку встановленого зразка і штамп зі своїм найменуванням, може мати спеціальні бланки, емблеми, значки, вимпели (зі Статуту асоціації гімназій і ліцеїв України);
8) перше слово авторських діалогічних ремарок драматургічного тексту, поданих у дужках усередині або в кінці репліки чи монологу дійової особи: В а л е р і й. Ну? (Дзвінок, бере трубку.) Так!.. Вислав сорок машин. Так, і сам виїжджав на кар’єр. (До Шумила.) Ну, закінчуємо! (О. Довженко); Л і л я. Я допоможу вам, дядю Пашо! (Підтримуючи Пахома Микитовича, виходить.) (Ю. Яновський);
9) перше слово ремарок, що подаються в дужках тексту промови і передають ставлення слухачів до сказаного: Слава і честь борцям за вільну незалежну Україну (Бурхливі тривалі оплески. Присутні встають і співають національний гімн.) (з газети);
10) перше слово прикінцевих текстових ремарок (поданих у дужках) на зразок:(Закінчення в наступному номері); (Далі буде);
11) перше слово текстових ілюстрацій-речень, поданих у дужках, лапках (усередині авторської фрази) або після двокрапки (наприкінці авторської фрази): Розглянемо односкладні речення на зразок: "Спать мені не хочеться"; Деякі односкладні речення (Світає; Дощить) мають нульову валентність (з наукової статті).
Примітка. У текстах великого державного або міжнародного значення (у парламентських та урядових постановах, державних та міжнародних актах тощо) актуалізовані слова і фрази можна повністю передавати великими літерами: Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто ПРОГОЛОШУЄ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ та створення Української Держави — УКРАЇНИ (з Акту проголошення незалежності України).
Великими літерами іноді передаємо також заголовки текстів та їхніх композиційно завершених частин, ключові слова рекламних оголошень, реєстрові слова словникових статей, прізвища на афішах, у програмах, ділових паперах тощо: Фірма пропонує активний ВІДПОЧИНОК… (з газети). Нові КАРТРИДЖІ за новими цінами (з рекламного оголошення).

Б. З малої літери пишемо:

1) слова після крапок у реченні, що передають уривчастість мовлення: — Любити мені хочеться, мамо… Вас же любили колись. Може, я… знайду… мамо… знайду… (О. Довженко); — Дивіться… он там… встає (М. Коцюбинський); За ними ще один… ще… їх багато (В. Підмогильний);
2) слово в реченні, що стоїть після інтонаційно виділеної в ньому мовної одиниці зі знаками питання чи оклику: Все (довкруги? в тобі?) поснуло, бо ти все спиш, і спиш, і спиш (В. Стус); В нас уже є досвід — сумний досвід! — в загрозі втрати інтелектуального потенціалу, з різних причин не усунутій свого часу, криється лихо, далеко більше від економічних катастроф (з журналу).
Якщо інтонаційно виділене слово (чи слова) в тексті не є частиною речення, а саме виконує його функцію, то подальшу фразу починаємо з великої літери: Село! Село! Веселі хати! Веселі здалека палати, бодай ви терном поросли! (Т. Шевченко); Рідний край! На світі немає нічого дорожчого за нього, за землю, яка породила тебе і виростила (І. Цюпа);
3) перше слово текстових рубрик, позначених цифрою або малою літерою з подальшою круглою дужкою (у цьому разі одну рубрику від іншої відокремлюємо крапкою з комою або комою, якщо рубрики малослівні); так само перше слово текстових рубрик без будь-яких цифрових і буквених позначок і з початковим тире, напр.:
Комісія працює в таких напрямках:
а) координація роботи засобів масової інформації, які впливають на суспільну свідомість;
б) організація системи конкурсів, змагань, олімпіад тощо;
в) організація тестування знань та профорієнтаційного прогнозування;
г) видача цільових чеків на освіту дітей;
ґ) індивідуальна робота з сім’ями (з газети); Основними завданнями центрів є:
забезпечення прав громадян України…;
здійснення комплексу організаційних заходів…;
організація та здійснення широкого і систематичного рекламування об’єктів приватизації;
створення та ведення реєстрів акціонерів;
сприяння розвиткові в Україні фондового ринку (з Положення про центри сертифікаційних аукціонів);
Демократична школа передбачає дотримання таких принципів:
— школа — організація дітей і педагогів, які об’єдналися для спільної навчально-виховної діяльності;
— навчання учнів фінансується суспільством на основі загальної рівності;
— вчитель і учень мають право загального вибору;
— критерії якості навчально-виховного процесу — відповідність рівня підготовки випускників потребам суспільства, що перевіряється практикою (з газети);
4) перше слово ремарок наприкінці речення або тексту в дужках, що вказують на їхнє джерело (якщо це слово не є власною назвою): У нас є ті духовності, що дають право увійти до європейського дому й стати врівень з цивілізованими народами світу(з виступу); Хочеш їсти калачі — не сиди на печі (прислів’я);
5) перше слово авторських діалогічних ремарок драматургічного тексту, поданих у дужках після найменування дійової особи: М і л і ц і о н е р (іде до дверей, гукає). Свідок Чуйко! (Ю. Яновський); К а р т а ш о в (яблуко випало з рук). Дозвольте, дозвольте!.. (О. Довженко).

Велика та мала літери при вигуках, звертаннях, прямій мові, цитатах

А. З великої літери пишемо:

1) перше слово речення, що йде після вигуку (або окличного вигукового чи звуконаслідувального слова), після якого стоїть знак оклику: О! А ти, Олесю, в Києві? — крикнула Любецька (І. Нечуй-Левицький); Гей! Поля жовтіють, І синіє небо… (М. Рильський); Трю-лю-лю! Я роблю тепер, що хочу, Що захочу, те й роблю!(В. Симоненко); Годі! З рук у мене випало перо… (Олександр Олесь); Увага! Рушив поїзд (О. Довженко); Отакої! Вставай — вареники гарячі (А. Головко);
2) перше слово після звертання, відокремленого знаком оклику: Вітре буйний, вітре буйний! Ти з морем говориш (Т. Шевченко); Кораблі! Шикуйтесь до походу! Мрійництво! Жаго моя! Живи! (В. Симоненко);
3) перше слово після стверджувальних і заперечних слів, відокремлених знаком оклику: Так! У справедливих армій доля завжди прекрасна (О. Гончар); Ні! Вона б не сказала про це ніколи й нікому! (П. Загребельний);
4) перше слово після питальних слів або риторичних фраз, відокремлених знаками питання чи оклику: Що? Ти смієшся з мене?; Як?! Ти мене не слухаєш?; Чому? Хіба сьогодні свято? (Г. Хоткевич);
5) перше слово прямої мови, яка стоїть після двокрапки і береться в лапки або починається з тире: І серця я свого спитав: "О серце, де, куди йдемо ми?" (І. Франко); І грек сказав: — Ну й парить, ох і спека! (Л. Костенко);
6) перше слово цитати — окремого речення, що подається після двокрапки і береться в лапки: Про бідність у господарстві приповідка каже: "На голу кістку і сорока впаде!" (О. Воропай); Перед смертю Сковорода заповідав поховати його на узвишші, поблизу гаю та стодоли, і написати на хресті: "Світ ловив мене, але не спіймав" (Д. Яворницький).

Б. З малої літери пишемо:

1) слово після вигуку (або звуконаслідувального слова), що стоїть усередині речення і позначається знаком оклику: Ждемо день, і другий — гай-гай! — немає Тетяни (С. Васильченко); Ото розлука — пу-гу-гу! — пу-гу-гу-гу! — розлука (В. Стус);
2) слова автора після прямої мови зі знаком питання, знаком оклику чи трьома крапками: — Ну? Де твоє естетичне почуття? — сказав Василь тихо (О. Гаврилюк); —О, ні! — стріпує отець Сойка енергійно головою (С. Тудор); — Хто там? — Я… — знехотя відповів Тиміш (В. Підмогильний);
3) перше слово цитати, включеної в речення як його частина: Як зазначає коментатор Л. Нуаре, "людська мова є продукт колективної людської праці". Цей висновок Нуаре вражає своєю простотою і елементарною очевидністю (Л. Булаховський); Першу ложку куті господар підкидає до стелі, — "щоб так ягнята стрибали, як ця пшениця скаче від землі до стелі!". Другу ложку куті підкидає, — "щоб телята рикали так, як це зерно стрибає від землі до стелі", а третю, — "щоб бджоли роїлися" (О. Воропай);
4) перше слово цитати, що стоїть після двокрапки і наводиться з середини речення:Часом здоровий глузд дає відповідь найбільш наближену до відповіді антрополога: "бо їх так виховано" (зб. "Українська душа").

Велика та мала літери в назвах людей, істот і посад

А. З великої літери пишемо:

1) індивідуальні найменування людей:
а) прізвища і прізвиська (зокрема діячів давнини), імена, імена по батькові, а також зменшені імена: Григорій Савович Сковорода, Марко Лукич Кропивницький, Микола Васильович Гоголь, Федір Михайлович Достоєвський; Лаврентій Зизаній, Памво Беринда, Феофан Прокопович; Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Володимир Мономах, Данило Галицький, Петро Могила, Петро Сагайдачний (Конашевич), Мстислав Хоробрий, Олександр Невський; Данило Апостол, Дем’ян Многогрішний; Ян Гус, Карел Чапек, Юліуш Словацький, Фридерик Шопен, Христо Ботев, Іван Вазов, Іво Андрич, Наполеон Бонапарт, Гюстав Флобер, Джон Голсуорсі, Теодор Драйзер, Джордж Вашингтон, Генріх Манн, Луїджі Піранделло, Рабіндранат Тагор, Муса Джаліль, Важа Пшавела, Омар Хайям; Іоанн Златоуст, Іоанн Хреститель, Симон Зилота; Карл Дванадцятий, Александр Македонський, Катон Старший, Річард Левове Серце; також особові наймення індіанців (незалежно від кількості складників):Чингачгук, Маленький Вовк; також пестливі форми імен: Богданочко (про Богдана),Юрко, Юрась (про Юрія), Маруся Чурай, Маруся Богуславка; Івась, Петрик, Петрусь, Тодось, Ясик, Ганнуся, Катруся, Олеся, Улянка;
б) псевдоніми, конспіративні клички, народні наймення-символи: Марко Вовчок(Марія Олександрівна Вілінська), Леся Українка (Лариса Петрівна Косач), Олена Пчілка (Ольга Петрівна Косач), Остап Вишня (Павло Михайлович Губенко), Янка Купала (Іван Домінікович Луцевич), Якуб Колас (Костянтин Михайлович Міцкевич),Скиталець (Степан Гаврилович Петров), Марк Твен (Самюель-Ленхорн Клеменс);Кобзар (про Тараса Шевченка), Каменяр (про Івана Франка), Хміль (про Богдана Хмельницького);
в) складники китайських, корейських, в’єтнамських, бірманських, індонезійських, таїландських індивідуальних найменувань: Сунь Ятсен, Вень Тінюнь, Лі Бо; Лім Хон Ін; Хо Ші Мін; У Ну Мунг, У Чин Су; Вілуйо Пуспоюдо, Сунджоно Ходиното; Кулаб Сайпрадит; Ватакан;
г) іншомовні прізвища з початковими частками О’, Д’, Аль-, Ван-, Мак-, Сан-, Сен-, Ібн, Ла, Ле: О’Генрі, О’Кейсі, О’Коннор, Д’Аламбер, Д’Артаньян, Ван-Дамм, Ван-Дейк, Мак-Магон, Сан-Мартін, Сен-Сімон; Ібн Русте, Ібн Сіна, Ла Гума, Ле Шательє та ін.;
ґ) наймення відомих літературних героїв зі словом Дон ("пан"): Дон Жуан, Дон Хуан, Дон Кіхот;
д) складні імена, прізвища, псевдоніми (кожний складник): Зиновій-Богдан, Богдан-Ігор, Вільгельм-Ріхард, Жан-Жак, Джеймс-Фенімор, Марія-Тереза, Марія-Антуанетта, Еріх-Марія; Байда-Вишневецький, Квітка-Основ’яненко, Нечуй-Левицький, Старицька-Черняхівська, Соловйов-Сєдой, Новиков-Прибой;
е) множинні форми від прізвищ (прізвиськ) на позначення роду, династії або вжитих у стилістично піднесеному тоні: Вишневецькі, Кайдаші, Симиренки; Бурбони, Великі Моголи, Габсбурги, Романови, Рюриковичі, Ягеллони;
є) присвійні прикметники від імен та прізвищ із суфіксами -ів (-ов-а, -ев-а, -ов-е, -ев-е), -їв (-єв-а, -єв-е), -ин (-ин-а, -ин-е), -їн (-їн-а, -їн-е), що вказують на належність чого-небудь комусь: Грінченків словник, Франкове слово, Шевченкова мовотворчість; Грицева наука, Андріїв приз, Лесині вірші, Маріїн лист;
ж) прикметникові індивідуальні утворення від прізвищ: Нобелівська премія, вулиця Гоголівська, Франківська кімната, Шевченківська енциклопедія, Гонкурівська преміята ін.
2) індивідуальні позначення:
а) іпостасей (осіб) Святої Трійці, найменувань Богородиці та слів, що їх заміняють (також кожне слово таких складних і складених найменувань): Бог, Бог-Отець, Ягве (Єгова), Бог-Син, Бог-Дух Святий, Господь, Всевишній, Вседержитель, Син Божий, Святий Дух, Богородиця, Божа Матір, Пречиста [Діва], Богоматір, Трійця та ін.; Він, Його (про Бога), Вона, Її (про Богоматір) та ін.;
б) біблійних персонажів: Адам, Авель, Ісус Христос, Марія Мигдалина, Петро, Павло, Матвій, Мойсей, Лука, Йосиф Прекрасний, Юда Іскаріот, Хам, Іван (Іоанн) Предтечата ін.;
в) міфологічних істот і божеств: Перун, Лада, Мара, Жива, Купало, Ярило, Дажбог, Білобог, Сварог, Коляда, Сонце-Дажбог, Вогонь-Сварожич, Род, Стрибог, Хорс, Велес, Лель; Зевс, Юпітер, Афіна, Афродіта Кнідська, Венера Мілоська; Ахіллес, Антей, Геракл, Прометей; Будда, Магомет, Аллах, Молох, Карма, Рама, Брахма, Шива, Вішну, Моргана, Левіафан та ін.;
г) персоніфікованих дійових осіб у байках, казках, драматичних творах: Вовк, Кіт, Лебідь, Рак, Щука, Мірошник, Жаба, Віл, Зозуля, Півень, Свита, Торбини, Перекотиполе, Виноград; Коцький, Червона Шапочка, Синя Борода, Попелюшка, Дід Мороз, Санта-Клаус, Снігуронька; Лісовик, Мавка, Перелесник; також кожне слово складних назв казкових дійових осіб: Івасик-Телесик, Іван-Побиван, Зайчик-Побігайчик; також перше слово персоніфікованих словосполучень: Той, що греблі рве; Той, що в скелі сидить;
3) клички тварин (свійських і приручених): Рябко, Сірко (собаки); Сніжинка (кішка);Гнідко, Стріла (коні); Круторогий, Сивий (воли); Голубка, Лиска (корови); Раві, Шаші(слони); Красень, Фараон (папуги) та ін.;
4) пошанні звертальні й прощальні форми в офіційному та приватному листуванні:Пане, Добродію, Громадянине, Друже та ін.; Пане Президенте, Пане Голово, Ваша Королівська Величність, Ваша Святість та ін.; Ваш, Твій та ін.;
5) умовні назви осіб (суб’єктів) в офіційних документах:
а) персоніфіковані найменування сторін, що укладають угоди, контракти тощо: Автор, Видавництво, Замовник, Виконавець, Купувальник, Постачальник та ін.;
б) персоніфіковані найменування у практиці міжнародних відносин та в актах міжнародного значення: Високий Гість, [Високі] Договірні Сторони та ін.;
6) назви найвищих посад (крім родових найменувань у їхньому складі):
а) в Україні: Президент України (Президент), Глава Держави (у знач. "Президент"),Голова Конституційного Суду України, Голова Верховної Ради України, Прем’єр-міністр України (Прем’єр-міністр), Глава (Голова) Уряду (у знач. "Прем’єр-міністр"),Генеральний Прокурор України (Прокурор України), Голова Верховного Суду України, Голова Господарського Суду України;
б) інших країн згідно з етикетними нормами офіційного протоколу: Президент Індії, Президент Мексики, Маршал Сейму Республіки Польща, Прем’єр-міністр Канади та ін.;
в) міжнародного й дипломатичного рівнів: Генеральний секретар ООН, Генеральний консул (але Надзвичайний і Повноважний Посол);
г) у церковній ієрархії: Далай-лама, Патріарх Київський і всієї України-Русі, Папа Римський, Святійший отець та ін.;
ґ) різного рангу згідно з нормами офіційного протоколу: Міністр освіти та науки України, Посол Ісламської Республіки Іран, Президент Національної академії наук України, Генеральний консул Канади, Великий Князь, Принц Уельський;
7) символи (релігійні, міфічні, філософські та ін.), зумовлені текстовою стилістичною настановою: Антибог, Воля, Доля, Душа, Життя, Ідея, Нова Україна, Потойбічність, Правда, Смерть, Темрява, Філософія без Дзеркала, Щастя та ін.

Б. З малої літери пишемо:

1) службові слова — складники іншомовних індивідуальних особових найменувань(бен, ван, да, де, ді, дю, дер, ед, ель, лос, фон та ін.): Юсуф бен Хедда, Людвіг ван Бетховен, Леонардо да Вінчі, Лопе де Вега, Кур де Жебелін, Бретон де лос Еррерос, Кола ді Рієнцо, ді Вітторіо, дю Гар, Нур ед Дин, Абд ель Керим, фон дер Гольц та ін.; але Декандоль, Деліль, Дерибас, Лагарп, Ламеттрі, Лафонтен, Лесаж, Фонвізін;
2) слова дон ("пан") і донна ("пані") перед особовим ім’ям як форма ввічливого звертання: дон Мануель, дон Фердинанд, донна Кларита, донна Роса та ін.;
3) компонент -паша в тюркських особових назвах: Гедик-паша, Осман-паша, Сулейман-паша та ін.;
4) кваліфікаційні прикладки після імен: Іван-царенко, Ілля-пророк, Кирик-мужичок, Мойсей-літописець та ін.;
5) узагальнені назви — похідні від імен і прізвищ та утворення від них: донжуан (донжуанство, донжуанський), ловелас, ментор (менторський), меценат (меценатство), робінзон (робінзонада), браунінг (пістолет), галіфе (штани), дизель(двигун), макінтош (одяг), максим (кулемет), рентген (апарат), френч (одяг);
6) загальні назви — похідні від найменувань персонажів казок, вистав, творів для дітей тощо: баба-яга, дід-мороз, іван-покиван, попелюшка, червона шапочка та ін.;
7) родові, узагальнені та образні назви міфологічних істот: ангел, демон, лісовик, муза, німфа, русалка, титан, фавн, фея, бог Перун, молох війни, змагання геркулесів, юда (зрадник);
8) множинні прізвища, вжиті в стилістично зневажливому або жартівливому тоні:калитки, квіслінги, пузирі, хлестакови, шарикови, шерлокихолмси та ін.;
9) загальні назви, утворені від власних імен (прізвищ): бандерівець, гегельянець, маніловщина, махновець, петлюрівець, фрейдизм, шевченкіана та ін.;
10) назви народів, племен, а також людей за національною ознакою або за місцем проживання: австрійці, бельгійці, венесуельці, корейці, японці; ацтеки, германці, деревляни, помори, тиверці; американець, болівієць, словачка, чех, шриланкійка; волинянин, закарпатець, киянка, львів’янин, одесит, полтавець, полтавка, харків’янита ін.;
11) назви титулів, посад, звань, наукових ступенів тощо: архангел, архімандрит, архістратиг, віце-президент, віце-прем’єр, віце-прем’єр-міністр, генеральний директор, глава держави (уряду, адміністрації), державний секретар, єпископ, президент академії наук, проректор, ректор, учений секретар, федеральний канцлер; адмірал, академік, генерал-лейтенант, заслужений діяч мистецтв, народний артист України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, магістр, професор, член-кореспондент; доктор наук, кандидат наук та ін.;
12) назви найвищих посад іноземних держав, а також високих посад різного рангу, якщо цього не вимагає офіційний протокол: президент США, міністр закордонних справ Чехії, міністр юстиції України, посол Бельгії, президент Національної академії наук України та ін.;
13) множинні або узагальнені клички тварин: лиски, мурки, рябки, сірки та ін.;
14) загальні назви тварин: бульдог, вівчарка, дог, пінчер, сенбернар (породи собак);йоркшир (порода свиней); легорн (порода курей); сименталка (порода корів) та ін.;
15) прикметники, утворені від власних особових імен:
а) за допомогою суфіксів -івськ- (-ївськ-), -инськ- (-їнськ-): бальзаківський вік, миколаївські часи, катерининська Росія, рентгенівський знімок, шевченківський стиль;
б) якщо вони входять до складу стійких словосполучень: авгієві стайні (конюшні), ахіллесова п’ята, геркулесові стовпи, гордіїв вузол, дамоклів меч, езопівська мова, прокрустове ложе, юдині срібняки; архімедова спіраль, базедова хвороба, бертолетова сіль, віттова хвороба, гайморова порожнина, піфагорова теорема.
 

Велика та мала літери в географічних та астрономічних назвах

А. З великої літери пишемо видові найменування (незалежно від кількості їхніх складників):

1) населених пунктів та їхніх частин: Аддис-Абеба, Алушта, Біла Церква, Бордж-Омар-Ідрис, Бофорт-Уєст, Бринтон-Парк, Володимир-Волинський, Гамбург, Дніпропетровськ, Жовті Води, Кейптаун, Новий Орлеан, Нью-Йорк, Пресиденсія-Роке-Саєнс-Пенья, Руська Поляна, Санкт-Петербург, Сан-Себастьян, Санта-Марія, Умм-Саад, Микільська Борщагівка та ін.;
2) інших топографічних об’єктів: Азія, Антарктида, Європа, Євразія, Південна Америка, Північна Америка (материки); Альберт-Ніл, Амудар’я, Бінтанг-Болон, Блакитний Ніл, Великий Усуту, Вікторія-Ніл, Даллоль-Босо, Дніпро, Західний Буг, Західний Логон, Південний Буг, Рейн, Темза (річки); Байкал, Балатон, Ільмень, Сент-Люсія, Севан (озера); Абу-Кір, Великий Сирт (затоки); Босфор, Дарданелли(протоки); Вааль-Вілче (водосховище); Мала Азія (півострів); Аксель-Хейберг, Великий Кайман, Ганнерс-Куойн, Гран-Канарія, Дезерта-Гранді, Кейп-Бретон, Крукед-Айленд (острови); Великий Кавказ, Західні Альпи, Приполярний Урал, Стара-Планіна, Східна Сьерра-Мадре, Сьєрра-Невада (гори); Великий Арарат, Герлаховські-Штит, Монте-Роза, Пенья-Невада (вершини); Ключевська Сопка, Лассен-Пік (вулкани);Кабу-Рошу, Кава-Бурун (миси); Гобі, Калахарі, Каракуми, Сахара (пустелі); Великий Басейн, Південний Лісостеп, Південний Степ (географічні області); Козинські Горби(урочище); Булонський Ліс (парк); Асканія-Нова, Біловезька Пуща (заповідники) та ін.; також: Північний Льодовитий океан, Східно-Китайське море та ін.;
3) сторін горизонту (у переосмислених назвах): Близький Схід (у знач. "група країн"), Далекий Схід (у знач. "частина країни", "група країн"), Захід (у знач. "частина країни", "група країн"), Крайня Північ (у знач. "територія, що прилягає до Північного Льодовитого океану"), Південь (у знач. "частина країни"), Схід (у знач. "група країн", "частина країни") та ін.;
4) переосмислених географічних об’єктів: Версаль (у знач. "Версальський мир"),Канни (у знач. "оточення та розгром"), Латинська Америка (у знач. "південний американський континент"), Мюнхен (у знач. "Мюнхенська угода 1938 p."), Парнас (у знач. "світ поезії"), Седан (у знач. "воєнний розгром"), Чорна Африка (у знач. "частина контитенту на південь від Сахари") та ін.;
5) індивідуалізованих родових одиниць як складників видових географічних найменувань (у тому числі й іншомовних): Земля Франца-Йосифа, Нова Земля, Північна Земля (острови); Високий Замок (гора), Костянтинів Камінь (гора); Чеський Ліс (гори); Іссик-Куль (куль — "озеро"), Порт-Едуард, Порто-Ново, Порту-Алегре(порто, порту — "порт"), Ріо-Гранде, Ріо-Негро (ріо — "річка"), Хара-Нур (нур — "озеро") та ін.;
6) службових мовних одиниць як індивідуалізованих початкових частин складних видових географічних назв: Де-Мойн, Ед-Дамур, Ез-Заллак, Ель-Бахра, Ен-Насира, Ер-Рувайс, Ес-Сат, Ет-Тамад, Еш-Шейх-Бадр, Ла-Бока, Лас-Mamac, Ле-Кренто, Лос-Анджелес (міста); Лос-Командос (архіпелаг); Енх-Тайван (гора); Де-Брейне, Ла-Манш (протоки), Лос-Фрайлес (острів) та ін.;
7) держав та автономних адміністративно-територіальних одиниць (також індивідуалізованих родових позначень як їхніх складників): Автономна Республіка Крим, Арабська Республіка Єгипет, Аргентинська Республіка, Башкортостан, Бруней Даруссалам, Держава Бахрейн, Держава Кувейт, Домініканська Республіка, Єменська Арабська Республіка, Іранська Республіка, Князівство Монако, Кооперативна Республіка Гайана, Королівство Непал, Королівство Таїланд, Мексиканські Сполучені Штати, Народна Республіка Бангладеш, Об’єднані Арабські Емірати, Папуа-Нова Гвінея, Південна-Африканська Республіка, Республіка Білорусь, Республіка Індонезія, Російська Федерація, Саудівська Аравія, Султанат Оман, Федеративна Республіка Бразилія; Багамські Острови (Співдружність Багамських Островів), Берег Слонової Кістки (Республіка Берег Слонової Кістки), Коморські Острови (Республіка Коморські Острови), Сейшельські Острови (Республіка Сейшельські Острови), Соломонові Острови та ін.;
8) союзів держав: Європейське Економічне Співтовариство, Європейський Союз, Ліга Націй, Організація Об’єднаних Націй, Співдружність Незалежних Держав (Співдружність, країни Співдружності) та ін.;
9) держав, регіонів, територій, одиниць територіального поділу (традиційні або неофіційні назви): Буковина, Вінниччина, Внутрішня Молдавія, Волинь, Галичина, Екваторіальна Африка, Закавказзя, Закарпаття, Західна Україна, Курдистан, Наддніпрянщина, Побужжя, Поділля, Полісся, Полтавщина, Приазов’я, Прикарпаття, Причорномор’я, Приуралля, Слобожанщина, Трансильванія, Центральна Африка; Англія, Голландія, Країна Басків та ін.;
10) образно переосмислені назви держав та географічних об’єктів: Країна Вранішньої Свіжості (Корея), Країна Кленового Листя (Канада), Країна Мільйона Слонів (Лаос),Країна Тисячі Озер (Фінляндія), Країна Вранішньої Свіжості (Корея), Країна Східного Сонця (Японія); Золотоверхий (Київ, Михайлівський собор), Північна Пальміра(Санкт-Петербург), Славута, Славутич (Дніпро) та ін.; але: Новий світ, Старий світ; Місто жовтого диявола (Нью-Йорк), Місто на семи пагорбах (Рим), Столиця світу(Париж);
11) держав і територій (історичні назви): Великий Луг (Луг), Волощина, Галицько-Волинське князівство, Запорозька Січ (Січ, Запорожжя), Золота Орда (Орда), Галілея, Київська Русь (Русь), Московська Русь (Московія, Московщина), Сарматія, Скіфія, Священна Римська імперія, Карпатська Україна, Українська Народна Республіка та ін.;
12) вулиць з індивідуалізованими родовими позначеннями як їхніми складниками:Боричів Тік, Добрий Шлях, Козячий Брід, Єлисейські Поля, Ярославів Вал та ін.;
13) астрономічних об’єктів (також народні назви): Велика Ведмедиця (Великий Віз), Козеріг, Марс, Місяць, Сатурн, Сонце, Юпітер, Квочка, Пасіка, Чумацький (Молочний) Шлях; Море Дощів, Море Нектару, Море Хмар, Океан Бур (на Місяці) та ін.;
14) космогонічних об’єктів: Вирій, Ірій, Царство Небесне, Рай, Едем та ін.

Б. З малої літери пишемо:

1) родові позначення у складі видових найменувань: а) населених пунктів та їхніх частин, географічних та топографічних об’єктів: місто Білгород-Дністровський, село Сухий Яр, хутір Відрадний, Личаківське кладовище, масив Теремки; Аденська затока, Бразильське плоскогір’я, Брейда-фіорд, Варангер-фіорд, Анзорські острови, пік Ането, Великі рівнини (географічна область), Гвіанська котловина, Велике Гірке озеро, Гібралтарська протока, гора Говерла, течія Гольфстрим, Грибова губа, мис Доброї Надії, Драконові гори, Західно-Індійський хребет, острови Зеленого мису, мис Капітана Джеральда, острови Королеви Шарлотти, море Лаптєвих, Лівійська пустеля, річка Малий Усуту, Москва-ріка, Нагаєва бухта, Панамський перешийок, Перська затока, Південний полюс світу, Північне полярне коло, острови Принца Уельського, річка Святого Лаврентія, Світовий океан, Східно- Європейська рівнина, Тихий (абоВеликий) океан, Чорне море та ін.;
б) сторін горизонту: вітер із заходу, норд-ост, південний захід, південь країни, північ, схід області та ін.;
в) неофіційних груп та офіційних союзів держав (також у минулому): Балканські країни, країни Балтії, Варшавський договір (1955), країни Близького Сходу, Західноєвропейський союз, Пан’європейський союз, Північноатлантичний договір(1949 р.), Троїста згода (але країни Згоди), Троїстий союз, Священний союз, Союз держав Центральної Африки;
г) автономних областей та округів, а також країв, провінцій, штатів, воєводств, префектур, областей, районів, сільрад тощо; так само об’єктів старого державного та адміністративного територіального поділу: префектура Бутара Руандійської Республіки, провінція Верхнє Огове Габонської Республіки, департамент Верхня Марна, Єврейська автономна область, Житомирська область, Золотоніський район Черкаської області, штат Колорадо, Красноярський край, Кулябівська сільрада, Люблінське воєводство, Ненецький автономний округ, графство Німба Республіки Ліберії, Харківська міськрада; Австро-Угорська імперія, Берегівський округ, Вітебське воєводство, Лохвицький повіт, Пирятинський полк, Сосницька сотня, Черкаське староство та ін.;
ґ) вулиць (бульварів, провулків, проспектів, набережних, узвозів), шляхів (залізничних, морських та ін.), а також майданів, площ, парків тощо: Андріївський узвіз, бульвар Капуцинів, Військово-Грузинська дорога, вулиця Маршала Жукова, вулиця Пилипа Орлика, Музейний провулок, Залізничне шосе, Літній сад, Львівська площа, майдан Незалежності, набережна Лейтенанта Шмідта, Оболонський проспект, Південно-Західна залізниця, Північний морський шлях, Стрийський парк, Ромоданівський шлях та ін.;
д) транспортних об’єктів: Київський вокзал (Москва), Південний вокзал (Полтава),станція Київ-Волинський, платформа Сорочий Брід, станція метро "Майдан Незалежності", станція метро "Контрактова площа", зупинка "Вулиця Садова", порт Одеса, пристань Ржищів (на Дніпрі) та ін.;
е) астрономічних об’єктів: зірка Альтаїр, комета Галлея, Тунгуський метеорит, сузір’я Великого Пса, туманність Андромеди;
є) узагальнені космогонічні назви: вирій, ірій, рай та ін.;
2) службові слова — складники назв держав, населених пунктів та інших географічних об’єктів: Анс-д’Ено, Антигуа і Барбуда, Барроу-ін-Фернесс, Берген-оп-Зом, Віла-дус-Ремедіос, Кабо-Грасьяс-а-Дьос, Кашіас-ду-Сул, Колонія-дель-Сакраменто, Кортина-д’Ампеццо, Мар-дель-Плата, Ньюкасл-апон-Тайн, Пасо-де-лос-Лібрес, Порт-о-Пренс, Порт-оф-Спейн, Поса-Рика-де-Ідальго, Пуент-а-П’єр, Рив’єр-дю-Рампар, Ріо-Браво-дель-Норте, Ростов-на-Дону, Сагуа-ла-Гранде, Сала-і-Гомес, Сан-Франциско-де-Макорис, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Тринідад і Тобаго, Шалон-сюр-Сон; Бока-де-ла-Сьєрпе, Бокас-дель-Драгон(протоки); Кордильєра-де-Мерида, Сьєрра-де-лас-Мінас (гори); Фернанду-ді-Норонья(острови), Ферт-оф-Лорн (затока) та ін.;
3) назви страв, напоїв, тканин тощо, утворених від географічних найменувань:болонья, бостон, джерсі (тканини); мадера, токай (сорти вин); байкал, саяни (напої);боржомі, віші, миргородська, свалява (мінеральні води) та ін.
Примітка. Велику чи малу літеру в назвах країни проживання (батьківщина, вітчизна) пишемо залежно від їхньої стилістичної диференціації.

Велика та мала літери в назвах установ та організацій

А. З великої літери пишемо:

1) усі слова складених видових назв:
а) найвищих державних установ України: Верховна Рада України, Верховний Суд України, Вищий Господарський Суд України, Генеральна Прокуратура України, Кабінет Міністрів України, Конституційний Суд України; також Центральна Рада (в УНР);
б) найвищих міжнародних організацій: Всесвітня Рада Миру, Генеральна Асамблея ООН, Організація Об’єднаних Націй, Рада Безпеки ООН та ін.;
в) установ, у назвах яких першому слову — видовому найменню підпорядковані інші видові найменування: Адміністрація Президента України, Асамблея Ради Європи, Конгрес Всесвітньої Ради Миру, Конгрес США, Президія Верховної Ради України, Сейм Литви, Українська Рада Миру та ін.;
2) обидві частини видового найменування, що пишеться через дефіс: Києво-Могилянська академія, Києво-Печерська лавра, Кирило- Мефодіївське братство, Південно-Західна залізниця, Свято-Михайлівський монастир та ін.;
3) перше слово складених видових назв (також підпорядковані видові найменування в їхній структурі):
а) державних, громадських, профспілкових, релігійних та інших установ, органів та організацій України (крім найвищих) і зарубіжних держав Австралійський конгрес тред-юніонів, Антимонопольний комітет України, Асоціація офіцерів запасу України, Головна державна податкова інспекція України, Військово-Морські сили України, Вища атестаційна комісія України, Державна рекламно-інформаційна компанія України, Збройні сили України, Конфедерація конголезьких профспілок, Національна гвардія України, Національний банк України, Національні збори Франції, Президія Великого народного хуралу Монголії, Приймальня Верховної Ради України, Ощадний банк України, Рада кантонів (верхня палата парламенту Швейцарії), Рада Федерації Росії, Служба безпеки України, Спілка композиторів України, Східноукраїнська інвестиційна компанія, Українська греко-католицька церква, Українська православна церква, Установчі збори (представницький орган для вироблення конституції),Федеральне бюро розслідування (США), Федерація незалежних профспілок України, Федерація футболу України та ін.,
б) державних установ, військових і громадських організацій минулого Державна дума(царської Росії), Земський собор, Крайова Армія (Армія Крайова), Народний комісаріат внутрішніх справ, Рада генеральної старшини, Рада старійшин, Тимчасовий уряд, Українські січові стрільці (Січові стрільці), Українська галицька (повстанська) армія та ін.,
в) міністерств і відомств та їхніх структурних підрозділів, урядових та парламентських комісій тощо Державний департамент авіаційного транспорту країни, Державний комітет телебачення і радіомовлення України, Державний митний комітет України, Комісія Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, Комісія з державних нагород при Президентові України, Міністерство закордонних справ України, Національна радіокомпанія України, Оперативна міжвідомча комісія Кабінету Міністрів України, Прес-служба при Президентові України, Рада національної безпеки та оборони при Президентові України та ін.,
г) установ місцевого значення Видавництво при Львівському університеті імені І.Я. Франка, Головне управління внутрішніх справ (району, міста, області), Київський військовий округ, Комітет науково-технічної термінології НАН України, Луганський обласний виконавчий комітет рад народних депутатів, Центральноукраїнське видавництво, Чернігівська облспоживспілка, Шевченківський районний військовий комісаріат міста Києва та ін.,
ґ) міжнародних громадських, профспілкових та інших організацій (крім найвищих)Всеєвропейська федерація кікбоксингу, Всесвітня служба погоди, Генеральна конференція ЮНЕСКО, Дитячий фонд ООН, Економічна і соціальна рада ООН, Європейська конференція профспілок, Європейська спілка демократичної молоді, Європейський валютний фонд, Конфедерація футболу Південної Америки, Міжнародна асоціація українських економістів, Міжпарламентський союз, Олімпійський конгрес, Організація з безпеки і співробітництва в Європі, Спільний ринок, Украінсько-німецький фонд та ін.,
д) політичних організацій України та Інших країн світу Лейбористська партія Великобританії, Міжрегіональний блок реформ, Народний рух України, Організація українських націоналістів, Партія єдності і розвитку (Індонезія), Республікансько-демократична партія України, Селянська демократична партія України, Українська республіканська партія, Федерація ліберальних і демократичних партій Європейського Співтовариства та ін.
Примітка. Уточнення в назві політичної організації, подане в дужках, пишемо з малої літери Соціал-демократична партія України (об’єднана) — СДПУ(о);
е) виробничих об’єднань, підприємств, фірм, культурно-освітніх, наукових, навчальних установ, закладів культури, спорту, торгівлі, побуту тощо (повне офіційне найменування) Авіаційний науково-технічний комплекс імені О.К. Антонова, Банківська академія Національного банку України, Будинок дитячої творчості, Будинок художника Спілки художників України, Денисівська середня загальноосвітня школа, Київський ліцей міжнародних відносин, Книжкова палата України, Львівський палац одруження, Маринський палац, Музей народної архітектури та побуту, Національна опера України, Палац правосуддя (у ряді країн), Сорбонна (університет у Парижі), Парк культури і відпочинку імені М.Т. Рильського, Українська академія друкарства, Український вільний університет, Національна бібліотека НАН України імені В.І. Вернадського та ін.
Примітка. В офіційних та рекламних текстах, на вивісках, покажчиках, етикетках тощо найменування установи чи організації пишемо звичайно з великої літери (також усі слова такої назви) Банк "Відродження", Міліція, Радгосп "Оржицькии", Сектор перекладів, Шахта "Глибока" та ін. З великої літери пишемо умовні однослівні позначення установ та організацій як суб’єктів ділових контрактів, угод тощо Музей, Об’єднання, Підприємство, Управління та ін.
Індивідуалізовані образні найменування родових і видових назв у значенні "уряд", "військове відомство", "поліція", "служба безпеки" тощо пишемо з великої літериБілий дім, Капітолій (вищі урядові кола США), Київ (вищі урядові кола України),Кремль, Москва (вищі урядові кола Росії), Пекін (вищі урядові кола Китаю), Пентагон(військове відомство США), Скотленд-Ярд (поліційне відомство Великобританії) та ін.

Б. З малої літери пишемо:

1) родові позначення у складі офіційних видових найменувань різного типу: Київська міська рада народних депутатів, Міжнародний комітет Червоного Хреста (організації);Державна Третьяковська галерея, Карлів університет, Київський літературно-меморіальний будинок-музей Т.Г. Шевченка (заклади); партія Бланко (Уругвай),партія Венстре (Норвегія), партія Колорадо (Уругвай), партія Хейре (Норвегія);агентство Пренса латіна, агентство Франс пресс та ін.;
2) родові назви на зразок банк, видавництво, відділення, комплекс, компанія, рада, сектор, товариство, управління, президія, приймальня, фірма в неофіційному вживанні: агропромисловий комплекс, акціонерне товариство, банк "Хрещатик", видавництво "Освіта", відділ культури, відділення гуманітарних наук, компанія з торгівлі нерухомістю, президія художньої ради театру, приймальня міністра, селищна рада, сектор обліку, спеціалізована вчена рада (для захисту дисертацій), управління справами, фірма "Роксолана" та ін.;
3) традиційні неофіційні назви вітчизняних і зарубіжних державних (представницьких та адміністративних) органів: бундестаг, департамент, палата, джирга, конгрес, ландтаг, меджліс, муніципалітет, парламент, сейм, сенат, стортинг, уряд, хурал та ін.

Велика та мала літери в назвах історичних подій, епох, пам’яток, назвах календарних дат

А. З великої літери пишемо індивідуалізовані найменування (у назвах-словосполученнях видові складники):

1) історичних подій та епох: Велика французька революція, Визвольна війна українського народу 1648—1654 рр., Відродження (епоха Відродження, раннє Відродження, українське Відродження), Гетьманщина, Друга світова війна (також традиційно Велика Вітчизняна війна), епоха Просвітництва, епоха Ренесансу (Ренесанс), епоха Реформації (Реформація), Козаччина, Коліївщина, Льодове побоїще, Лютнева революція, Львівське збройне повстання 1848 р., Семирічна війна, Хмельниччина та ін.;
2) релігійних і народних свят і постів: Благовіщення, Вербна неділя, Великдень (Пасха), Богоявлення Господнє (Водохреща, Водохрещі, Йордан, Йордань), Введення (Уведення), Вознесіння Господнє (Вознесіння, Знесіння, Ушестя), Громниця, Зелені свята, Івана Купала (Іван Купало), Петра і Павла, Покрова Пресвятої Богородиці (Покрова), [Перша, Друга, Третя] Пречиста, Різдво Христове, Різдвяні свята, Святвечір (Коляда), Святого Духа, Собор Архангела Гавриїла, Сорок святих, Стрітення, Теплого Олекси, Трійця, Успіння Пресвятої Богородиці; Великий піст, Чистий четвер, Велика неділя, Страсний тиждень, Петрів піст, Успенський піст, Різдвяний (Пилипів) піст, Масниця тощо;
3) календарних та історичних дат і свят: День Європи, День Збройних сил України, День знань, День міліції, День Незалежності України, День Перемоги (Свято Перемоги, 9 Травня), День прав людини, День Руху неприєднання, Новий рік та ін.; але у назвах церковно-календарних свят: день Преподобного Антонія Печерського, день Великомучениці Катерини та ін.;
4) історичних та архітектурних пам’яток, пам’ятників тощо: Андріївська церква, Домський собор, Ейфелева вежа, Ермітаж, Зимовий палац, Золоті ворота, Колізей, могила Невідомого солдата, обеліск Вічної слави, пам’ятник Перемоги, пам’ятник Слави, собор Паризької Богоматері (Нотр-Дам), собор Святого Петра, Софійський собор (Свята Софія), Хотинський замок, церква Святого Йоргена, церква Всіх святихта ін.

Б. З малої літери пишемо родові найменування або його складники:

1) історичних подій та епох: античний світ, греко-перські війни, громадянська війна, доба феодалізму, епоха класицизму (класицизм), епоха романтизму (романтизм), золотий вік, космічний вік, реформа 1861 p., середні віки, середньовіччя, хрестові походи та ін.;
2) геологічних та археологічних періодів: азильська культура, кам’яний вік, крейдовий період, мідний вік, неоліт, палеозойська ера, палеоліт, трипільська культура та ін.;
3) некалендарних дат: день відчинених дверей, день зустрічі випускників, день інформації, санітарний день та ін.

Велика та мала літери в заголовках, назвах книг, творів мистецтва, наукових праць, офіційних документів, почесних нагород

А. З великої літери пишемо:

1) заголовки текстів, їхніх частин, розділів, підрозділів, параграфів тощо (у заголовках-словосполученнях — перше слово);
2) назви художніх і мистецьких творів, підручників, наукових праць тощо (у назвах-словосполученнях і реченнях — перше слово, а також наявні в них видові найменування): "Велика рідня", "Гайдамаки", "Дай серцю волю, заведе в неволю", "Домбі і син", "Енеїда", "Майстер і Маргарита", "Сад Гетсиманський", "Тронка", "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" (художні твори); "Богема", "Запорожець за Дунаєм", "Мазепа", "Паяци", "Фауст" (опери); "Дивлюсь я на небо", "Повій, вітре, на Вкраїну", "Стоїть гора високая" (пісні); "Запорожці пишуть листа турецькому султанові", "Явлення Христа народові" (картини); "Камінний хрест", "Тіні забутих предків"(кінофільми); "Історія України", "Математика", "Читанка" (підручники); "Словник української мови", "Граматика української мови", "Історія української літератури"(наукові праці); Енциклопедія домашнього господарства, Енциклопедія українознавства, Українська мала енциклопедія та ін.;
3) перше слово складених назв музичних творів: Дев’ята симфонія Бетховена, Друга симфонія Ревуцького, Перший концерт Чайковського та ін.;
4) назви газет, журналів, писемних пам’яток (у складених — перше слово і видові найменування): "Вечірній Київ", "Голос України", "Дейлі експрес", "Україна молода", "Літературна Україна" (газети); "Вітчизна", "Всесвіт", "Дзвін", "Слово і час"(часописи); "Літопис Самовидця", "Руська правда", "Слово о полку Ігоревім" (писемні пам’ятки) та ін.;
5) у подвійних назвах — перші слова обох складників: "Андрій Соловейко, або Вченіє — світ, а невченіє — тьма", "Глитай, або ж Павук", Дейлі телеграф енд Морнінг пост"та ін.;
6) перше слово назв законодавчих, виконавчих, дипломатичних та інших офіційних документів: Акт проголошення незалежності України, Декларація про державний суверенітет України, Декрет Кабінету Міністрів України, Договір про заборону випробування ядерної зброї в атмосфері, в космічному просторі і під водою, Женевські угоди (1954, 1962), Закон України "Про освіту", Заява Генеральної Асамблеї ООН, Звернення Президента України до Верховної Ради України, Книга почесних гостей, Кодекс Законів України про адміністративні правопорушення, Комюніке про зустріч на найвищому рівні, Конвенція про дорожній рух, Конституційний закон, Конституція України (Основний закон), Концепція промислового розвитку України, Кримінальний кодекс України, Меморандум про гарантії безпеки України, Пакт миру (1952). Постанова Кабінету Міністрів України "Про розміри стипендіального забезпечення студентів, учнів, слухачів навчальних закладів, а також аспірантів і докторантів", Правила дорожнього руху, Програма житлового будівництва, Протокол про наміри між Національною академією наук України і Міністерством освіти та науки України, Регламент Верховної Ради України, Розпорядження Президента України, Статут ООН, Угода про відновлення миру у В’єтнамі, Указ Президента України "Про нагородження Почесною відзнакою Президента України", Олімпійська хартія та ін.;
7) назви нагород, відзнак (у складених — перше слово і видові найменування):Національна премія імені Тараса Шевченка; "За відмінні успіхи в навчанні, праці і за зразкову поведінку", "За оборону Києва", "Медаль материнства" (медалі); "Мати-героїня", Материнська слава", "Перемога" (ордени); Похвальна грамота, Почесний знак Президента України, Кубок УЕФА та ін.;
8) назви культових книг: Апостол, Біблія (Слово Боже, Святе Письмо, Книга Книг), Євангеліє (Євангелія), Коран, Мінея, Новий Заповіт (Завіт), Псалтир, Старий (Ветхий) Заповіт (Завіт), Тора, Тріодь, Часослов та ін.

Б. З малої літери пишемо родові найменування:

1) в неофіційних назвах документів різного типу (в тому числі родові складники видових назв, якщо вони не стоять на початку): акт, директива, закон, заява; Митний кодекс України, польсько-українське комюніке, Віденська конвенція (1961), підписати меморандум згідно з наказом, Північноатлантичний пакт (1949), постанова уряду України, підписати протокол, Корабельний статут, указ Президента України та ін.;
2) нагород, відзнак тощо: Королівський кубок, золота медаль, орден Почесного легіону, орден Святого Володимира, Гонкурівська премія, Міжнародна премія миру, премія імені Івана Огієнка та ін.;
3) культових книг (у тому числі пам’яток культури): Київський псалтир, Мстиславове євангеліє, Острозька біблія, Остромирове євангеліє, Пересопницьке євангеліє та ін.;
4) навчальних дисциплін, наукових спеціальностей: українська мова, дошкільна психологія, загальне мовознавство, міжнародне право, філософія, фінанси і кредит та ін.

Велика та мала літери в назвах форумів, з’їздів, сесій, конгресів, наукових конференцій, симпозіумів, фестивалів, спортивних змагань

А. З великої літери пишемо початкові слова офіційної назви:

1) внутрішніх та міжнародних форумів різного характеру: Всесвітній конгрес за мир і життя, проти ядерної зброї, Конгрес захисту культури (Париж, 1935), Всесвітня конференція з авторського права, Всеукраїнська педагогічна конференція, VII Міжнародна конференція з проблем семантичних досліджень, І Міжнародний симпозіум: "Людина: мова, культура, пізнання", II Міжнародний з’їзд славістів; II Всеукраїнські читання з прав людини та ін.;
2) внутрішніх та міжнародних фестивалів, конкурсів, змагань: Ігри доброї волі, Олімпійські ігри, Міжнародний конкурс дитячого малюнка, Міжнародний конкурс піаністів і скрипалів імені П.І. Чайковського, Міжнародний кінофестиваль країн Азії, Африки і Латинської Америки та ін.

Б. З малої літери пишемо родові найменування у складі назв форумів, змагань, зібрань тощо різного типу і рангу:

виробнича нарада, зимова Олімпіада, Каннський кінофестиваль, конгрес україністів, Панамериканські ігри, Потебнянські читання, сесія Верховної Ради України, Всеукраїнський церковний собор та ін.

Велика та мала літери в найменуваннях сортів рослин

А. З великої літери пишемо спеціалізовані видові найменування сортів рослин (у назвах-словосполученнях — перше слово):

Антонівка, Білий налив, Голден делішес, Паперівка, Сніговий кальвіль (яблуні);Лісова красуня, Українська глива (груші); Рекорд, Угорка (сливи); Шпанка рання(вишня); Епікур (картопля), Чорний принц (тюльпан) та ін.

Б. З малої літери пишемо узагальнені найменування сортів рослин:

антонівка, бера, глива, угорка, шпанка та ін.

Велика та мала літери в назвах, що беруться в лапки

А. З великої літери пишемо:

1) назви закладів, підприємств, організацій, що беруться в лапки (якщо назва складається з кількох слів, то з великої літери пишемо перше з них): "Арсенал"(завод), "Гарант траст компані" (банк), "Золотий колос" (готель), "Золотий пляж"(санаторій), "Львівська політехніка" (університет), "Філко корпорейшн" (фірма),"Чайка" (кемпінг) та ін.;
2) назви марок машин: "Антей" (літак), "Білорусь" (трактор), "Нива" (комбайн);"Вольво", "Тойота" (автомобілі); "Ікарус", "Турист" (автобуси) та ін.;
3) назви асортименту продовольчих товарів: "Київ вечірній", "Пташине молоко"(цукерки); "Княжий келих", "Українська з перцем" (горілки); "Каберне", "Троянда Закарпаття" (вина); "Наша марка", "Крекер" (печиво); "Буковинський", "Швейцарський" (сири); "Мальборо", "Столичні" (цигарки) та ін.;
4) усі слова назви, якщо вона пишеться через дефіс або якщо первісне її вживання передбачає великі літери: Донецька шахта "Вітка-Глибока" (шахта); "Київська Русь-Фортуна" (компанія); "Чумацький Шлях" (акціонерне товариство) та ін.

Б. З малої літери пишемо родові найменування у складі неофіційної назви підприємства чи організації:

будинок відпочинку "Зоря", пансіонат "Здоров’я", санаторій "Україна", фабрика трикотажних виробів "Киянка" та ін.

Велика та мала літери в скороченнях

А. З великої літери пишемо:

1) скорочені назви установ, закладів, організацій як видових найменувань (переважно з початковими усіченнями Голов, Держ, Діпро, Київ, Мін, Пром, Укрта ін.): Головенерго, Держстандарт, Держтелерадіо, Діпроміст, Київгаз, Міноборони, Мінфін, Промінвестбанк, Укрінформ, Кабмін, Укоопспілка та ін.;
2) індивідуальні скорочення з початковими усіченнями Євро, Інтер: Євробачення, Європарламент, Інтербачення, Інтерпол;
3) переважна більшість ініціальних абревіатур (більшість ініціально-буквених, частина ініціально-звукових, буквено- і звуково-цифрові, буквено-звукові): АПК(агропромисловий комплекс), АТС (автоматична телефонна станція), ВKB (вільно конвертована валюта), ВО (виробниче об’єднання), ВПК (військово-промисловий комплекс), КНР (Китайська Народна Республіка), МП (мале підприємство), НЛО(нерозпізнаний літальний об’єкт), СНД (Співдружність Незалежних Держав), СНІД(синдром набутого імунного дефіциту), УРП (Українська республіканська партія), УТН(Українські телевізійні новини), ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров’я), ДАІ(Державна автоінспекція), ЕОМ (електронно-обчислювальна машина), НАН(Національна академія наук), СУМ (Словник української мови), УРС (Українсько-російський словник); ДТ-20, КБН-3, ПКВ-75, РАТ-0,35; УНДІП (Український науково-дослідний інститут педагогіки), ЦСКА (Центральний спортивний клуб армії) та ін.;
4) транслітеровані ініціально-буквені та ініціально-звукові абревіатури: АНП, АНС, ППА (зарубіжні інформаційні агентства); АРЕНА (політична партія в Бразилії), НATO, ФІДЕ, ФІФА, ЮНЕСКО (міжнародні організації) та ін.;
5) власне буквені транслітеровані абревіатури (за традицією): Бі-бі-сі, Ен-бі-сі, Сі-бі-ес, Сі-бі-сі, Сі-ен-сі та ін.;
6) комбіновані складово-ініціальні скорочення: ВАбанк, ДемПУ, КрАЗ, КиївНДІПміст, ЛуМЗ, УкрНДІРІ та ін.;
7) скорочені географічні назви: Бенілюкс, Донбас, Кривбас, Танзанія; Півн. мор. шлях, Півд. Америка та ін.;
8) деякі графічні скорочення (бібліографічні скорочення назв міст, окремі умовні позначки, буквені символи при маркуванні, покажчики, окремі умовні скорочення одиниць виміру тощо): А (автобус — знак на зупинці), А-72, А-76, Б-100/130 (марки автоавіабензину), А (ампер), В (вольт), Г (газовий — у маркуванні кам’яного вугілля), Д ("Динамо"), Д. (Дніпропетровськ), Д-144, Д-458, Д-493 (дорожні машини),З. (захід), К. (Київ), К (курсант військового навчального закладу) та ін.

Б. З малої літери пишемо:

1) скорочення, що є родовими назвами: держадміністрація, драмтеатр, керсправ, колдоговір, медпункт, облвиконком, помреж, райвійськкомат, сільрада та ін.;
2) ініціально-звукові скорочення, що функціонують у мові як звичайні слова: вуз, дзот, дот, загс, муно, неп та ін.;
3) власне буквені (питомі й запозичені) скорочені родові найменування: есер, есес, усус, цека, чека та ін.;
4) відмінкові закінчення ініціально-звукових і комбінованих абревіатур, переданих великими літерами: з ВАКу, перед ВАКом, на КрАЗі, від МАЗу, ТЮГу, ТЮГом, у ЦУМІ, з УНІАНом та ін.;
5) сполучник у складі ініціальних абревіатур: ТНіР (типові норми і розцінки), ПКіВ(парк культури і відпочинку) та ін.;
6) більшість умовних (графічних) скорочень різного типу: англ., а/п, вид-вo, г, д-т, кг, м, мм, р-н, см, cт., т, ф-т, упр. та ін.

До найпоширеніших загальноприйнятих графічних скорочень належать такі:

авт. — автор; авторський
акад. — академік
ап. — апостол
б. — будинок
б. м. — без місця
б. н. — без назви
б/п — безпартійний
б. р. — без року
вид-во — видавництво
вип. — випуск
вул. — вулиця
г — грам
гр. — громадянин
грн — гривня
д. — доктор [наук]
див. — дивись (дивіться)
доц. — доцент
дц — дециметр
знач. — значення
єп. — єпископ
ім. — імені
і под. — і подібне (подібні)
і т. д. — і так далі
і т. ін. — і таке інше (такі інші)
канд. — кандидат [наук]
кв. — квартира
км — кілометр
кн. — князь
м — метр
м. — місто
мм — міліметр
митр. — митрополит
млн — мільйон
млрд — мільярд
наб. — набережна
н. е. — наша ера
о. — острів; отець
оо. — отці
обл. — область; обласний
оз. — озеро
п. — пан; параграф; пункт
п/в — поштове відділення
перев. — переважно
пор. — порівняй[те]
преп. — преподобний
пп. — пани, панове; параграфи; пункти
пр. — проспект
проф. — професор
п/с — поштова скринька
р. — рік; річка
pp. — роки
P. X. — Різдво Христове
с. — село; сторінка
см — сантиметр
св. — святий
свв. — святі
ст. — станція; сторіччя (століття)
т — тонна
т. — том
т-во — товариство
тел. — телефон
та ін. — та інше (інші)
тис. — тисячоліття
тт. — томи
у. о. — умовна одиниця
х. — хутір
ч. — частина
чл.-кор. — член-кореспондент

Примітка. Деякі скорочення прийнято писати через скісну риску: а/п — автопідприємство, км/год — кілометр за годину, п/с — поштова скринька, с/г — сільське господарство, тел./факс — телефон-факс та ін.