Про людей, у яких завжди все погано. Як з ними спілкуватися

Як спілкуватися з такими людьми? Чому вони себе так ведуть? Чи потрібно їх пожаліти і спробувати зрозуміти? Чи можливо їх «змінити», показати краще майбутнє?

Ось що пише Lady:

1. Маніпуляція з метою отримати підтвердження - «все погано»

Як часто вам зустрічалися люди, які приходили на дружню зустріч і вона перетворювалася в чорну безпросвітну смугу? Такі люди спочатку неохоче, а потім з наростаючою амплітудою емоцій, говорять про те, що «виходу немає». І це тривє від зустрічі до зустрічі.

У якийсь момент починаєш думати, що щось тут не так. На всі пропозиції і варіанти вирішення проблеми, людина, не спробувавши, відразу каже «ні». «Ти не розумієш», «так я схоже пробував», «це не допоможе» - фрази, як круговорот, заманюють, і ти ловиш себе на бажанні втекти куди подалі. Часто ця думка «читається» на обличчі, і співрозмовник каже: «о, як я тебе замучив, вибач, я не хотів» - і тут же прокидається почуття провини за свої «негідні» думки.

Чому це відбувається?

Найчастіше несвідомо такі люди отримують увагу і дозвіл на бездіяльність. Свідомість є у всіх і в якийсь момент усамітнення людина починає розуміти, що вона просто не робить нічого зі своїм життям, що рішення проблеми вимагає занадто великих зусиль.

Поспілкувавшись з вами і отримавши підтвердження, що «все-таки погано», «друг» може спокійно йти додому і без докорів сумління жити далі за своїм сценарієм. При цьому він «злив» вам весь накопичений негатив, «підзарядився» енергією і цілком стерпно може жити далі.

2. Маніпуляція з метою самоствердження

Знайомий зустрічається з вами і розпитує про життя. У якийсь момент ви розказуєте про свій успіх, досягнення або щось позитивне, що відбулося в житті. І тут з'являються фрази: «бачиш, як тобі щастить», «бачиш, як тобі допомагають», «бачиш, який у тебе чоловік (дружина, друг, батько)», «щастить тобі, у тебе житло (робота, машина, будинок і т.д.)". Ви починаєте відчувати себе винуватим. За що? Чому? В результаті таких бесід стає страшно ділитися своїм життям і починаєш мимоволі згадувати, що ж у тебе погано, щоб не виділятися.

Чому це відбувається?

Знову ж таки, найчастіше, несвідомо, людина намагається вам показати, що ваші перемоги і досягнення - незаслужені. Таким способом він стверджує своє «Я», підкріплює теорію «глобальної несправедливості» і знімає з себе відповідальність за особисте життя і позицію в ній.

3. Маніпулятор по імені «поганий»

Така особистість вельми інтелектуально обдарована, вона не позиціонує себе відкрито як жертва і, більш того, образиться за таке ставлення по відношенню до неї. Часто в розмові людина реагує на будь-яке зауваження або прохання фразою «я ж поганий, що ти від мене хочеш?». У відносинах такий партнер може говорити «зі мною нічого не вийде, я зіпсований», «ось бачиш, тепер ти образився, я ж казав», «мені краще бути одному, ніхто не зможе полюбити такого, як я»,«я ненормальний» і т. д.

Тоді ви тут же намагаєтеся переконати людину: «ні-ні, тебе просто недооцінили, недолюбили» і т. д., твій партнер просто був «дурень (дура)», а я зможу тебе зрозуміти».

Чому це відбувається?

Ця людина найчастіше себе позиціонує як жертву нещасної любові, обставин, поганих відносин батьків. Він відкрито не претендує на жалість, агресивно реагує на відверте співчуття, і тим не менш постійно повторює, що «поганий». Таким чином він отримує підтвердження своєї унікальності, особливості, і знову ж таки, знімає з себе повністю відповідальність за відносини. Адже він одразу говорив, що він поганий! Що з нього взяти? Ви самі винні. Самі зв'язалися. Вас попередили. І в якомусь сенсі він має рацію, він вас дійсно попередив.

Як поводитися з такими людьми?

Останній випадок дуже добре демонструє ігри в рамках так званого Трикутника Карпмана - моделі взаємодії між людьми. Відповідно до цієї теорії, спілкування проходить по розподіленим ролям: рятувальник - переслідувач - здобич. Якщо ви спілкуєтеся зі «здобиччю», значить, ви берете на себе роль «рятівника», а суспільство, життя, обставини стають «переслідувачем».

Щоб вирішити проблему, важливо усвідомити свою роль і вийти з цієї гри. Модель Трикутника небезпечна тим, що рятувальник часто стає переслідувачем, здобич - рятувальником, переслідувач - здобиччю і т. д. Ваша «рятувальницька» позиція найчастіше робить вас здобиччю цієї людини, тому що в результаті маніпуляцій ви втрачаєте свою впевненість, енергію або повагу.

Якщо ви готові перестати грати в ці ігри, тоді дайте собі відповідь на запитання:

- Навіщо мені потрібна ця людина?
- Що я отримую від цього спілкування?
- Як би мені хотілося спілкуватися з цією людиною?
- Наскільки можливо реалізувати це спілкування по-іншому?
- Чи готовий я витрачати свої сили на вирішення проблеми іншої людини?
- Навіщо мені потрібно слухати його історії?

Головне в такому спілкуванні - це чесність перед самими собою. Зізнавшись собі в своїх бажаннях «рятувальника» (наприклад), можна зняти роль і звільнитися від сценарію.

Чи обов'язково рвати відносини з цією людиною? А якщо це близький родич або партнер?

Тоді важливо розуміти, що ви не несете відповідальність за життя іншої особи, якщо це не ваша дитина до 18 років. У кожної людини є своє життєве завдання, і ви не маєте права вирішувати його замість неї, навіть якщо вам здається, що ви краще знаєте рішення.

Якщо від спілкування не можна відмовитися, тоді задавайте співрозмовнику прямі запитання:

- Чим я можу тобі допомогти - конкретно?
- Що ти готовий сам робити?

Пам'ятайте, наше життя - це наш вибір, і тільки ми несемо за нього відповідальність.