Якщо ми не знаходимо одну хвилину, щоб зупинитися і послухати одного з кращих музикантів у світі, який грає кращу музику з будь-коли написаних, як багато важливого в цьому житті ми здатні не помітити?
Холодного січневого ранку на станції метро Вашингтону розташувався чоловік і став грати на скрипці. Протягом 45 хвилин він зіграв шість творів. За цей час, так як була година пік, повз нього пройшло більше тисячі чоловік, більшість з яких були по дорозі на роботу.
По закінченні трьох хвилин чоловік середнього віку звернув увагу на музиканта. Він уповільнив свій крок, зупинився на кілька миттєвостей і ... поспішив далі по своїх справах.
За хвилину скрипаль отримав свій перший заробіток: жінка кинула гроші у футляр і, без зупинки, продовжила свій крок.
Ще кілька хвилин по тому один чоловік сперся до стіни і став слухати, але, незабаром, він поглянув на свій годинник і продовжив шлях.
Найбільшої уваги музикантові дісталося від трирічного хлопчика. Його мама в поспіху вела його за собою, але хлопчик зупинився щоб подивитися на скрипаля. Мама потягнула трохи сильніше і хлопчик продовжив рух, постійно озираючись назад. Ця ситуація повторювалася і з декількома іншими дітьми. Всі без винятку батьки не дали їм затриматися і на хвилину.
За 45 хвилин гри тільки шість осіб ненадовго зупинилися і послухали, ще 20, не зупиняючись, кинули гроші. Заробіток музиканта склав $ 32.
Ніхто з перехожих не знав, що скрипалем був Джошуа Белл - один з кращих музикантів у світі. Грав він одні з найскладніших творів, з коли-небудь написаних, а інструментом служила скрипка Страдіварі, вартістю $ 3,5 мільйона.
За два дні перед виступом в метро, на його концерті в Бостоні, де середня вартість квитка становила $ 100, був аншлаг.
Гра Джошуа Белла в метро є частиною соціального експерименту газети Вашингтон Пост про сприйняття, смак і пріоритети людей. Принципи якого були: у буденному середовищі в невідповідний момент: Чи відчуваємо ми красу?
Як ми реагуємо, і що робимо щоб зрозуміти це? Чи визнаємо ми талант у несподіваній обстановці?
Один з можливих висновків з цього досвіду може бути:
Якщо ми не знаходимо одну хвилину, щоб зупинитися і послухати одного з кращих музикантів у світі, який грає кращу музику з будь-коли написаних, як багато важливого в цьому житті ми здатні не помітити?
Стратегія палінгенезії полягає не в тому, щоб поборювати старий світ, а в тому, щоб використовувати його як ресурс для власного розвитку. Чеснота милосердя дозволяє вчитися у ворогів і...
Про сприйняття, смак і пріоритети людей.
Якщо ми не знаходимо одну хвилину, щоб зупинитися і послухати одного з кращих музикантів у світі, який грає кращу музику з будь-коли написаних, як багато важливого в цьому житті ми здатні не помітити?
787850_original.jpg
По закінченні трьох хвилин чоловік середнього віку звернув увагу на музиканта. Він уповільнив свій крок, зупинився на кілька миттєвостей і ... поспішив далі по своїх справах.
За хвилину скрипаль отримав свій перший заробіток: жінка кинула гроші у футляр і, без зупинки, продовжила свій крок.
Ще кілька хвилин по тому один чоловік сперся до стіни і став слухати, але, незабаром, він поглянув на свій годинник і продовжив шлях.
Найбільшої уваги музикантові дісталося від трирічного хлопчика. Його мама в поспіху вела його за собою, але хлопчик зупинився щоб подивитися на скрипаля. Мама потягнула трохи сильніше і хлопчик продовжив рух, постійно озираючись назад. Ця ситуація повторювалася і з декількома іншими дітьми. Всі без винятку батьки не дали їм затриматися і на хвилину.
За 45 хвилин гри тільки шість осіб ненадовго зупинилися і послухали, ще 20, не зупиняючись, кинули гроші. Заробіток музиканта склав $ 32.
Ніхто з перехожих не знав, що скрипалем був Джошуа Белл - один з кращих музикантів у світі. Грав він одні з найскладніших творів, з коли-небудь написаних, а інструментом служила скрипка Страдіварі, вартістю $ 3,5 мільйона.
За два дні перед виступом в метро, на його концерті в Бостоні, де середня вартість квитка становила $ 100, був аншлаг.
Гра Джошуа Белла в метро є частиною соціального експерименту газети Вашингтон Пост про сприйняття, смак і пріоритети людей. Принципи якого були: у буденному середовищі в невідповідний момент: Чи відчуваємо ми красу?
Як ми реагуємо, і що робимо щоб зрозуміти це? Чи визнаємо ми талант у несподіваній обстановці?
Один з можливих висновків з цього досвіду може бути:
Якщо ми не знаходимо одну хвилину, щоб зупинитися і послухати одного з кращих музикантів у світі, який грає кращу музику з будь-коли написаних, як багато важливого в цьому житті ми здатні не помітити?
Зверніть увагу
Чи треба любити ворогів, або 5 проявів сили, що відрізняють людину від людиноподібної тварини – Нагірна проповідь