Просуваючи європейську велич – що говорить про Європу нова Стратегія національної безпеки США

Попередня стаття: 
Стримування військових загроз – пріоритет на запобіганні конфлікту навколо Тайваню

Континентальна Європа втрачає частку у світовому ВВП – з 25 відсотків, що мала у 1990 році, до 14 відсотків сьогодні. І це – частково через національні та транснаціональні регуляторні норми, що підривають креативність та працьовитість. Але цей економічний занепад затьмарюється реальною і більш суворою перспективою знищення цивілізації, йдеться у новій Стратегії національної безпеки США. 

До більш глобальних проблем, що стоять перед Європою, належать діяльність Європейського Союзу та інших транснаціональних органів, що підривають політичну свободу і суверенітет, міграційна політика, яка трансформує континент і створює конфлікти, цензура свободи слова і придушення політичної опозиції, різке зниження народжуваності та втрата національної ідентичності і впевненості в собі.

Якщо нинішні тенденції збережуться, через 20 років або навіть менше континент стане невпізнанним. Тому далеко не очевидно, чи матимуть деякі європейські країни достатньо сильну економіку та збройні сили, щоб залишатися надійними союзниками, зазначається у документі. 

"Ми хочемо, щоб Європа залишилася європейською, відновила свою цивілізаційну впевненість у собі та відмовилася від невдалого фокусу на регуляторному придушенні. Ця відсутність впевненості в собі найбільш очевидна у відносинах Європи з Росією. Європейські союзники мають значну перевагу над Росією в майже всіх аспектах, за винятком ядерної зброї. В результаті війни Росії в Україні відносини Європи з Росією зараз значно погіршилися, і багато європейців вважають Росію екзистенційною загрозою. Управління відносинами Європи з Росією вимагатиме значного дипломатичного залучення США – як для відновлення умов стратегічної стабільності на євразійському континенті, так і для зменшення ризику конфлікту між Росією та європейськими державами.

Основним інтересом Сполучених Штатів є проведення переговорів про швидке припинення воєнних дій в Україні з метою стабілізації європейських економік, запобігання непередбачуваній ескалації або розширенню війни, відновлення стратегічної стабільності з Росією, а також забезпечення можливості відновлення України після воєнних дій для її виживання як життєздатної держави", – йдеться у документі.  Далі читаємо:

"Війна в Україні (в оригіналі – The Ukraine War, і дехто перекладає це як "українська війна" – прим. моя, О.К.) мала зворотний ефект, збільшивши зовнішню залежність Європи, особливо, Німеччини. Сьогодні німецькі хімічні компанії будують в Китаї одні з найбільших у світі переробних заводів, використовуючи російський газ, який вони не можуть отримати у себе вдома. Адміністрація Трампа перебуває у суперечці з європейськими чиновниками, які мають нереалістичні очікування щодо війни, перебуваючи в нестабільних урядах меншості, багато з яких зневажають основні принципи демократії, щоб придушити опозицію. Більшість європейців прагне миру, але це бажання не втілюється в політику значною мірою через те, що ці уряди підривають демократичні процеси. Це має стратегічне значення для Сполучених Штатів саме тому, що європейські держави не можуть реформуватися, якщо вони застрягли в політичній кризі. Проте Європа залишається стратегічно і культурно важливою для Сполучених Штатів.

Трансатлантична торгівля залишається одним зі стовпів світової економіки та американського процвітання. Європейські сектори – від виробництва до технологій та
енергетики – залишаються одними з найміцніших у світі. Європа є батьківщиною передових наукових досліджень та провідних світових культурних інституцій. Ми не тільки не можемо собі дозволити списати Європу з рахунків, це було б самогубством для того, чого прагне досягти ця стратегія.

Американська дипломатія повинна і надалі стояти на захисті справжньої демократії, свободи вираження думок та беззастережного вшанування окремих особливостей та історії європейських держав. Америка заохочує своїх політичних союзників у Європі сприяти відродженню цього духу, і зростаючий вплив патріотичних європейських партій дійсно дає підстави для великого оптимізму.

Нашою метою має бути допомога Європі у виправленні її нинішнього курсу. Нам потрібна сильна Європа, яка допоможе нам успішно конкурувати, і буде співпрацювати з нами, щоб запобігти домінуванню будь-якого супротивника в Європі. 

Америка, що цілком зрозуміло, має сентиментальну прихильність до європейського континенту, звичайно, до Великої Британії та Ірландії. Характер цих країн також стратегічно важливий, оскільки ми розраховуємо на творчих, здібних, впевнених демократичних союзників для створення умов стабільності та безпеки. Ми хочемо працювати з країнами-партнерами, які прагнуть відновити свою колишню велич".

Далі у документі йдеться про НАТО. У довгостроковій перспективі, імовірно, що максимум через кілька десятиліть, деякі члени НАТО стануть переважно неєвропейськими. Тому залишається відкритим питання, чи будуть вони розглядати своє місце у світі або союз зі Сполученими Штатами так само як ті, хто підписав Хартію НАТО. Отже, читаємо далі:

"Наша загальна політика щодо Європи повинна надавати пріоритет таким питанням:

• Відновлення стабільності в Європі та стратегічної стабільності з Росією.
• Надання Європі можливості стояти на власних ногах і діяти як група об'єднаних суверенних держав, зокрема, шляхом прийняття на себе основної відповідальності за власну оборону, без домінування з боку будь-якої ворожої сили.
• Культивування опору поточній траєкторії розвитку Європи всередині європейських держав. 
• Відкриття європейських ринків для американських товарів і послуг та забезпечення справедливого ставлення до американських працівників і підприємств.
• Розбудова здорових держав Центральної, Східної та Південної Європи через комерційні зв'язки, продажі зброї, політичну співпрацю та культурно-освітні обміни. 
• Покласти край сприйняттю НАТО як союзу, що постійно розширюється, та запобігати цьому. 
• Заохочувати Європу вживати заходів для боротьби з меркантильним надлишком виробничих потужностей, крадіжкою технологій, кібершпигунством та іншими ворожими економічними практиками".