Пшениця і кукіль – притча про перемогу в інформаційній війні (+аудіо)

Аудіоверсія: Пшениця і кукіль – притча про перемогу в інформаційній війні

Озвучення цієї статті можна також прослухати на Ютубі.

Попередні статті:

• Передмова до третьої редакції книги «Пшениця без куколю» (2022)
• Арійська традиція в Євангелії: ритуал освячення водою, хрещення, символіка хреста
• Арійський обряд побратимства в Добрій новині Ісуса Хреста, сина Божого
• Арійська нумерологія в Євангелії: числа 12, 5, 22, 30, 60 і 100
• Арійська традиція в Євангелії: світогляд, притчі, метафори, свастика
• Галлія–Гальлея–Галілея: країна галлів, її міста, села, ріки та гори
• Галілеяни: походження, імена, мова, український слід
• Цільова аудиторія і головний адресат євангельського послання
• Три головні ідеї Доброї Новини і три базові компоненти цивілізації
• Добра Новина про паразитичний егрегор, його імена і властивості

Джерело творчості

Джерелом творчості людини є її внутрішній бог – її божественне сонце. Цей бог діє через духовну сутність людини. Людина спроможна творити лише тоді, коли має зв’язок зі своїм духом. Така людина називається духовною. Що сильніший канал зв’язку з духом, то вища духовність людини. Проявами духовності є творчість, совість, свідомість, воля, краса.

Дух керує душею людини, тобто її психікою. Всі живі істоти мають душу, проте лише людина має дух. Цей дух безсмертний. Зв’язок з духом – це те, що відрізняє людину від тварини.

Душа має два компоненти – емоції та інтелект. Ми їх виразно бачимо як у людей, так і у вищих тварин. Інтелект – це спроможність вирішувати стандартні завдання, діяти автоматично у звичних ситуаціях. Автоматичність означає запрограмованість і передбачуваність. Це важливо знати для розуміння того, що описано в Добрій Новині.

Творчість світлих егрегорів

Егрегори не володіють творчістю, оскільки не мають власного духу. Їхній інтелект подібний до тваринного або комп’ютерного – він діє шляхом реалізації інстинктів, виконання алгоритмів, перебору доступних шаблонів, використання наявних даних.

Комп’ютер показує ознаки творчості лише тоді, коли ним керує творча людина. Так само «творчість егрегора» – це насправді творчість духовних людей, які його живлять. Що більше духовних людей під’єднано до егрегора, то більше у нього проявів творчості.

З другого боку, що духовніша людина, то вона світліша. Що сильніший зв’язок з духом, то яскравіші прояви божественного сонця – внутрішнього бога. Тому ознаки творчості проявляють лише світлі егрегори.

Псевдотворчість темних егрегорів

Темні егрегори об’єднують людей, у яких ослаблений або взагалі заблокований зв’язок з їхнім духом. Вони неспроможні створити нічого нового, тому їхні дії мають шаблонний характер. Їхня псевдотворчість – це спотворення вже існуючого, мавпування, пародія. Це ніщо інше як брехня, тому для позначення головного темного егрегору Євангеліє використовує слово «диявол», що означає «брехун», «наклепник», «спокусник». Диявол – батько брехунів, відповідно брехуни – це діти диявола.

Один зі способів спотворення – це перевертання з ніг на голову. Тому одне з імен диявола – сатана – означає не лише «противник», але й «той, що робить навпаки». Приклади перевертання – це коли брехня називається правдою, ін’єкції гною – корисними ліками, рабство – свободою.

Диявольський шаблон

Коли діти диявола прагнуть зупинити небажану для них правдиву інформацію, то намагаються її заборонити під виглядом «боротьби проти неправди». Новітнім способом нахабної дезінформації стала так звана «перевірка фактів»: професійні брехуни тепер називають себе «фактчекерами» (від англ. Fact checking). Жодні дискусії не допускаються, оскільки брехуни не спроможні до аргументованих дискусій.

Якщо ж не вдається заборонити чи приховати правду, то звичний диявольський шаблон полягає в тому, щоб заглушити її інтенсивним інформаційним шумом. Саме цей спосіб і було застосовано для блокування Доброї Новини про Царство боже.

Річ у тім, що одразу ж після створення Євангелія почалося масове тиражування його текстів, тому вилучити їх було неможливо. Звісно, можна було створити перекручений варіант Євангелія, але цю підробку люди могли легко виявити шляхом простого порівняння з оригінальним текстом. Тобто грубе перекручення не працювало.

Єдиний спосіб блокування Доброї Новини полягав у тому, щоб майже не чіпати оригінальний текст, натомість «доповнити» його протилежними думками, «забалакати» чимось несуттєвим, довести до абсурду і переспрямувати «наліво».

Як це працює? Уявіть собі, що у вас вже є текст Євангелія. Але ось до вас приходять якісь «добродії» і стверджують, що у них є повний варіант Євангелія, а ваш варіант неповноцінний, тому що удвічі менший за обсягом. Ви починаєте порівнювати обидва варіанти і бачите, що в «повному виданні» є все те ж саме, що й у вашому, але ще додатково є те, чого у вас нема. То ж коли у вас буде вибір між двома варіантами – «повноцінним» і «неповноцінним» – то вам, звісно, захочеться мати  «повноцінний». А це саме те, що й потрібно ворогу.

Заглушування інформації шляхом «доповнення» такою ж чи більшою кількістю дезінформації – це стандартний диявольський шаблон. Він ще має назву «перехоплення управління» і його формулюють так: «якщо рух не можна зупинити, то його треба очолити». У ситуації з Євангелієм це був єдиний ефективний спосіб зупинити просування Доброї Новини. Тому застосування цього шаблону було не лише передбачено, а й виразно описано – у притчі про пшеницю і кукíль.

Притча про пшеницю і кукіль

«Ще одну притчу подав він їм, кажучи: Царство боже подібне до чоловіка, що був посіяв добре зерно на своїм полі. Та коли люди спали, прийшов його ворог і посіяв кукіль поміж пшеницю й пішов. Коли виросло збіжжя і вигнало колосся, тоді й кукіль появився. Прийшли слуги господаря і кажуть до нього: Пане, хіба не добре зерно ти посіяв на твоїм полі. Звідки взявся кукіль? Він відповів їм: Ворог-чоловік зробив це. Слуги йому кажуть: Хочеш, ми підемо його виполемо? Ні! – каже, щоб, виполюючи кукіль, ви часом не вирвали разом з ним пшениці. Лишіть, хай росте до жнив одне й друге разом. А під час жнив я женцям скажу: зберіть перше кукіль та зв’яжіть його у снопи, щоб його спалити; пшеницю ж складіть у мою клуню» (Матвій 13.24–30).

«Тоді він відіслав народ і прийшов додому. І підійшли до нього його учні й кажуть: Виясни нам притчу про кукіль, що на полі. Він у відповідь сказав їм: Той, хто сіє добре зерно – це Син людський; поле – серце людське; добре зерно – це слово про Царство боже; кукіль – це лукавство; ворог, що його посіяв – це діти диявола; жнива – це кінець епохи; женці – це діти божі. Так, як збирають кукіль і у вогні палять, так само буде при кінці епохи» (Матвій 13.36–40).

Ісус називає себе «Сином людським» для того, щоб підкреслити, що він людина, тобто має таку ж саму боголюдську природу, яка потенційно присутня в кожній людині.

«Женці» – це послідовники Сина людського. Своїх послідовників, в тому числі апостолів, Ісус називає «дітьми»: «Не личить брати хліб у дітей і кидати щенятам» (Матвій 15.26), «Як настав ранок, стояв над берегом Ісус, але учні не знали, що то Ісус. Каже до них Ісус: Дітоньки, чи маєте чого перекусити?» (Іван 21.4,5). Терміну «діти божі» відповідає слово «арії», адже Ар – це ім’я внутрішнього бога. Арій – це той, хто вважає себе носієм індивідуальної божественної сутності Ар. Тому притчу можна було б закінчити так: «А під час жнив я скажу аріям: зберіть перше кукіль та зв’яжіть його у снопи, щоб його спалити; пшеницю ж складіть у мою клуню».

Чому це найважливіша притча

Притча про пшеницю і кукіль найважливіша тому, що дає ключ до прочитання та усвідомлення Доброї Новини.

По-перше, в ній Ісус Хрестос повідомляє, що наперед знає про найімовірніший спосіб фальсифікації євангельського послання.

По-друге, у формі подачі Доброї Новини вже закладено механізм інформаційного захисту від фальсифікації, відповідно, передбачено спосіб очищення пшениці божого слова від куколю дітей диявола.

По-третє, Ісус дає настанову дочекатися закінчення епохи, коли остаточно визріють плоди правди та плоди лукавства, після чого відділити одне від одного.

Що ж це за такий механізм інформаційного захисту Доброї Новини? Про нього поговоримо в наступній статті.

Продовження: Стратегія творців Доброї Новини і дзеркальна контрстратегія дітей диявола