- Відвідувань: 17
- Переглядів: 19
П’ять рівнів української кризи: Конфуцій таки мав рацію (+аудіо)
Світ:
Спецтема:
190525drugedno.jpg
Зміст
Аудіоверсія статті: П’ять рівнів української кризи: Конфуцій таки мав рацію
Те, що багато років сором’язливо замовчувалося, нарешті виринуло на поверхню. Почнімо з народного волевиявлення – «безглуздого і нещадного». Багато хто вважає, що у нас поганий електорат. А може справа в поганій політичній системі?
Яка у нас насправді форма державного правління?
Офіційно вважається, що Україна є республікою, а джерелом влади в ній є народ. Проте республіка – це спільнота громад, які вибудовують органи управління знизу догори. У нас же навпаки: олігархічна верхівка формує владу згори донизу, а для своєї легітимації використовує маніпульовані натовпи. З погляду політології це так звана «етатична модель». Вибори-2019 показали, що маніпульований натовп може вибрати що завгодно, в тому числі й власне самознищення.
– Невже народ такий дурний?
В етатичній моделі нема поняття «народ». Якщо це слово й застосовується, то лише в розумінні «населення». Про це відверто сказано в Конституції: «Український народ – громадяни України всіх національностей». Йдеться про різноетнічне населення всіх етносів з паспортом держави Україна.
Натомість народ – це етносоціальний організм, тобто спільнота людей одного етносу. Фундаментом етнічного феномену є базовий інстинкт розпізнавання «свої–чужі», виявлення кращих серед своїх і слідування за ними. Завдяки цьому інстинкту кожний етнос має природну тенденцію до структурування і формування власних органів управління.
В результаті народ може перебувати у двох станах – аморфного етносу і структурованої нації. Етнос – це народ на початковій фазі розвитку. Нація – це народ, який витворив власну систему управління. Можна сказати, нація – це політично організований етнос. Нація – це народ, який почав жити власним розумом.
Подібно до людини, народ має голову і тіло. Завдання голови – виробляти рішення, завдання тіла – їх виконувати.
Народ вирощує собі голову у вигляді спеціально підготовленої етнічної еліти. Ця еліта ухвалює рішення і відповідає за них, не перекладаючи на народ свою роботу і свою відповідальність. А все тому, що народ плекає свою еліту саме для вироблення рішень. Управління – це сфера відповідальності «голови». Висування кращих відбувається у громадах особисто знайомих людей, націлених на спільний результат. Так працює республіка.
Натомість в етатичній моделі виборці змушені виконувати невластиву для них функцію. Від людей вимагають відповідальних рішень там, де вони гарантовано є некомпетентними. А потім цих людей звинувачують у тому, що вони самі вибрали біду на свою голову. З причини своєї протиприродності, кожні етатичні вибори несуть масовий психоз, стрес, роздори і розчарування. Все протиприродне приводить до страждань і поразок.
Навесні 2019 року президента України вибирав не український народ, а населення України. Це населення обрало на найвищий державний пост єврейського коміка, який жодного дня не займався ні політикою, ні економікою, ні громадською діяльністю. Цей вражаючий для всього світу факт масового безумства на повний зріст ставить питання про абсурдність і небезпечність існуючої політичної системи.
Висновок: треба змінювати форму державного правління – переходити від етатичної до республіканської моделі, від населення України до Української нації.
Це перший, поверховий рівень загальної цивілізаційної кризи, який найбільш наглядно проявився в сьогоднішній Україні. Він констатує наявність хвороби. Проте вже наступний, глибший рівень пропонує засіб для її розв’язання.
Друге дно: етнічний тест, перепис населення
Протягом виборів сформувався «феномен 25%». Про це ми вже говорили у статті «Козаки» і «свинопаси». Йдеться про виборців, які між українцем Порошенком і євреєм Зеленським обрали українця. Згадані 25% зберегли українські етнічну самосвідомість (етнічний інстинкт), спроможність виявляти лідерів і слідувати за ними – всупереч надпотужному зовнішньому інформаційному пресу.
Оскільки ця соціальна група має власну ідентичність і чітко відрізняє своїх (25%) від чужих (75%), то вона є новітнім українським етносом. Натомість решта виборців є представниками населення, в якого відсутній український етнічний інстинкт – і це офіційно засвідчено тим фактом, що вони обрали своїм лідером політично некомпетентного єврея.
Новітній український етнос – новітнє козацтво – має свою вертикальну структуру, адже до нього увійшли самостійно мислячі виборці. Це ті 16%, які проголосували за Петра Порошенка у першому турі. Окрім того, цей етнос відчуває себе політичною силою з власною політичною метою. Тому цей етнос вже є протонацією, тобто нацією на етапі первинного формування. Про це у статті Нація-25: структура, ідеологія, символіка, перспективи.
У попередньому розділі ми говорили про кризу політичного устрою і потребу переходу від «населення з паспортом України» до Української нації нового циклу. Вибори-2019 увиразнили цей цивілізаційний виклик і водночас сформували зародок новітньої нації у вигляді руху 25%. Де хвороба – там і ліки. Головне завдання сьогоднішнього дня – націотворення. І тут ми зачіпаємо третій рівень поточної кризи.
Ідеологія – це політична стратегія
Для побудови будь-якої споруди необхідно мати план. Для творення новітньої нації необхідно мати новітню ідеологію націоналізму. І тут велика проблема, адже те, що сьогодні називається націоналізмом, насправді є лівим популізмом або лівим екстремізмом. Слово «лівий» означає збочення, відхилення від правильного шляху, рух «наліво» – до чогось гріховного.
Натомість націоналізм – це права, тобто правильна ідеологія. Проте після Другої світової війни вона була розтоптана, оббрехана і затаврована. Сталінська і ліберальна пропаганда представила націоналізм як щось інфернальне, пекельне, сатанинське. І настільки жахливе, щоб на цьому тлі сталінська тиранія виглядала «білою і пухнастою». Ці вкрай спотворені і відверто абсурдні уявлення про націоналізм достеменно спростовані документами і фактажем, проте вони досі домінують в масовій свідомості, в роботах істориків і риториці політиків.
Творення в Україні нової, постіндустріальної нації почнеться лише тоді, коли вся ця брехня буде відкинута, а історія 20 століття отримає об’єктивне висвітлення і осмислення. Для багатьох це буде важко, адже з’ясується, що історичними реалізаціями націоналізму були німецький націонал-соціалізм, італійський фашизм, церква-держава Андрея Шептицького, Організація Українських Націоналістів Коновальця-Мельника. Натомість так люба для багатьох бандерівщина була сталінським проектом, спрямованим на ліквідацію ОУН і українського націоналізму в цілому.
Це був третій рівень поточної кризи. Далі ще серйозніше. Річ у тім, що ідеологія є соціально-практичним продовженням світогляду і релігії. А в цій царині просто катастрофа.
Світогляд і релігія
Ідеологія – це систематизований світогляд, пристосований до практичного використання. Який світогляд, така й ідеологія. Проблема в тому, що світогляд сучасної людини глибоко деформований і фальсифікований. Це стає очевидним як тільки починаєш занурюватися в будь-яке важливе питання. Зокрема, історія України, особливо XX століття, – це майже суцільний фальсифікат. Глибоко сфальсифікованими є уявлення про бога, людину, народ, націю, здоров’я, дітонародження, харчування, політику, державу... Те, що називається релігією, насправді є її запереченням. Вчення Ісуса Хреста підмінене іудохристиянством, Біблія на 95% складається з іудейських текстів, Євангеліє на 55% нашпиговане фарисейськими вставками, а головний християнський ритуал є неприхованим сатанізмом.
Зрозуміло, що на основі поставленого з ніг на голову світогляду неможливо створити продуктивну ідеологію, відтак неможливо позбутися посткомуністичної системи і витворити нову.
І тут ми відкриваємо найглибший рівень кризи, витягнений на поверхню виборами 2019 року.
Сенсар – носій сенсу
Для того, щоб створити передову націю, треба мати ясну ідеологію. Щоб створити таку ідеологію, треба мати чітку мову. У чіткій мові словам відповідає точний сенс – і тоді люди правильно розуміють одне одного. Якщо хтось говорить «чорне», то всі мають розуміти, що йдеться саме про чорне, а не біле чи синє. Натомість якщо сьогодні хтось говорить «народ», то це слово одні розуміють як етнос, другі – як громадян держави, треті – як населення краю, а четверті – як натовп. Така мова тільки збиває з пантелику і руйнує осмислену діяльність.
Саме до такого стану доведена сучасна українська мова. Терміни «нація», «релігія», «людина», «дух», «душа», «бог», «громада», «політика» втратили свій первинний точний сенс і різними людьми розуміються по-різному. Наприклад, для одних хвороба – це недуга, з якою треба боротися, а для інших хвороба – це спроба організму позбутися недуги, тому цю спробу треба підтримати. Для одних релігія – це відновлення зв’язку з внутрішніми богом, а для інших – церковні ритуали і забобони.
Відбулось перевертання понять «правда» і «брехня», «святість» і «нечисть», «друзі» і «вороги». Аріянство, тобто первинне вчення Ісуса Хреста, називається єрессю, а іудохристиянство – істинною вірою. Ті, хто визволяв Україну, вважаються її ворогами, а хто воював на стороні Сталіна – визволителями. Герої ОУН називаються колаборантами, а бандерівці, що їх знищували, – зразковими героями.
Лише повернення словам істинного сенсу забезпечить поступ, а не деградацію. «Пізнаєте істину – і вона визволить вас». Україні потрібен Сенсар – носій сенсу, мова пізнання реальності і ефективної комунікації.
Сказане вище дозволяє зрозуміти глибину концепції «виправлення імен». Пам’ятаєте?
ОДНОГО РАЗУ ЦЗИ-ЛУ ЗАПИТАВ КОНФУЦІЯ: «УЧИТЕЛЮ, З ЧОГО ПОЧАТИ РЕФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВИ?» Учитель відповів: «З виправлення імен». «До чого тут імена?» – здивувався учень. Конфуцій сказав: «Якщо імена неправильні, то слова не мають під собою підстав. Якщо ж слова не мають під собою підстав, то справи не можуть здійснюватися».
Основою слова є його зміст. Тому починати перетворення треба з найглибшого, змістовного рівня реальності – і поступово підніматися на поверхню політичного життя. Справжнім реформатором України стане той, хто поверне словам істинний сенс.
Виправлення імен дозволить сформувати правдивий світогляд.
Правдивий світогляд народить продуктивну ідеологію націотворення.
Націотворча ідеологія сформує українську націю Золотої Ери.
Продовження: Президентські вибори 2019 року стали прикриттям масштабного соціального експерименту
В тему:
«Козаки» і «свинопаси»: що насправді відбулося на виборах і як діяти далі (+аудіо)
Нація-25: структура, ідеологія, символіка, перспективи
25% виборців - це нова українська протонація (відеоканал Гартленд)
Конфуцій і фашисти: як протидіяти термінологічній зброї
Три кроки для поліпшення виборчої системи і захисту від масового психозу
Історична місія Володимира Зеленського, про яку він сам не здогадується
Роль Порошенка і Зеленського в сучасному націотворенні – Азбука націоналізму (відео)
Національний солідаризм, або Коли бик Дгарма стоїть на чотирьох ногах (про закон чотирьох фаз)
Психологічна структура націонал-соціалізму: постіндустріальна четвірка головних цінностей
Індастріал, ультраіндастріал, постіндастріал – що це таке?
Держава Національного Солідаризму: без експлуатації, рабства і паразитування
Чи може національний солідаризм бути цікавим проектом для народних мас?
Осмислюємо ситуацію, визначаємо можливості, діємо. Плануємо - малюємо - реалізуємо...
Зверніть увагу
Останні записи
Кращий коментар
Проблема в тому, що в різних традиціях слово "національність" означає різні речі. Одні його вживають як етнічність (звідси уточнюючий термін "етнонаціональність"), інші - як громадянство.
Це створює термінологічну плутанину. Наша загальна стратегія - повернення словам їхнього первинного сенсу і однозначності.
Врешті-решт, замість слова "народність" можна вживати "етнонаціональність", адже народ може бути як етносом, так і нацією.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Коментарі
З погляду теорії стаття блискуча. Але... теорія без практики мертва!
Візьмемо розділ "Світогляд і релігія".
На мій погляд, повернення до вчення Ісуса Хреста можливе тільки еволюційним шляхом через стадію позитивного християнства. Досвід Третього Райху в реформації релігії переконливо засвідчив, що миттєвий перехід неможливий.
Перш за все, для поступового переходу через позитивне християнство до вчення Ісуса Хреста потрібні авторитетні першоджерела, видані в друкованій формі і поширені серед вірян. По-друге, потрібна зацікавленість, як священництва, так і вірян в поверненні до первинного вчення Ісуса Хреста. По-третє, потрібен проект реформації Церкви, підтриманий авторитетними релігійними і світськими інтелектуалами.
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
13 років, які пройшли після видання "Пшениці без куколю" (2006) засвідчили, що ніякого "позитивного християнства" вже не буде. Принаймні я точно не буду на це убивати час.
Аріянство нині розвивається як паралельний потік. До нього приєднується еліта.
Аріянство буде релігією 25%. Всі інші поступово підключаться пізніше.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Коли я говорю, що на мій погляд повернення до вчення Ісуса Хреста можливе тільки еволюційним шляхом через стадію позитивного християнства, то вважаю, що для цього перш за все потрібні авторитетні першоджерела, видані в друкованій формі і поширені серед вірян.
Прикладом можуть бути статті, опубліковані на НО протягом 2012-2019 рр.:
Хрестиянство та іудохристиянство – дві різні релігії
https://www.ar25.org/node/21109
та інші...
- Чи була безсмертною Діва Марія?
- Святі, герої, мученики
- Арійство (арійське хрестиянство) – реставрація релігії Золотої доби Трипілля
- Сварга і дракон – символи арійства
- Первинні арійські хрестиянські храми прикрашалися сваргами
- Аріанство – релігія знань
- Аріанство у слов’ян
- Скуфія брахманів і Русь кшатріїв
- Русь – земля Тура
- Русь аріанська
- Хрещення варнових богів Русі
- Аріанські храми в Україні
- Свята Русь – держава Золотої доби
- Розмови про походження хрестиянства на Радіо Культура (аудіо)
- Аріохрестиянство – проект безсмертних: нове дихання.
упорядковані в книгу (хоча б в електронному форматі для читання на комп'ютері, планшеті, смартфоні).
Така книга стала б базовим, дуже цінним інформаційним джерелом (разом з книгами "Пшениця без куколю" та "Євангеліє Ісуса Хреста), для вивчення і поширення аріохрестиянства, для поступового переходу (через позитивне християнство) до аріохрестиянства.
Досвід Третього Райху в реформації релігії переконливо засвідчив, що миттєвий перехід неможливий. Це не можна ігнорувати.
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Наці спростували всі «непорушні» закони історичного розвитку, довівши на своєму прикладі, що політика – це мистецтво неможливого. Вони діяли так, як ніби створюване ними має жити вічно, хоча, при цьому прекрасно розуміли, що все може впасти в один момент. Це позиція, притаманна вищій людині, і саме в цьому сенсі слід розглядати їх ідею про створення Тисячолітнього Райху.
Так само вони діяли і в царині релігії.
Значна частина творців і керівників Третього Райху сприймали національний соціалізм як новий світогляд і в кінцевому підсумку основу для нової віри, яка прийде на зміну всіх релігій світу. Уже в 1920 році, в рік заснування Націонал-соціалістичної німецької робітничої партії (NSDAP), в її програмі було заявлено, що вона «представляє точку зору позитивного християнства». Так вперше прозвучало одне з можливих назв нового релігійного вчення, створюваного наці, і яке стало складовою частиною їх ідеології.
Прийнята у 1920 році програма NSDAP, під пунктом №24, проголошувала, що вона «представлятиме точку зору позитивного християнства». Нове релігійне вчення «позитивного християнства» мало базуватися на релігійно-філософських засадах аріософії, пангерманізму, расовій теорії та неовотанізмі, які мали бути закріплені переконаннями чи соціальними забобонами і соціальними цінностями груп німецького суспільства.
В роки Боротьби (1920 - 1933) у своїх справжніх промовах і виступах Фюрер неодноразово звертався до питань релігії і завжди заявляв про свою прихильність "Позитивному Християнству". Це не було простим християнством з його одвічною опорою на старозавітний іудаїзм, який Гітлер категорично заперечував. Це було тим самим Аріохристиянством, близьким до того, про який міркували Мігель Серрано, Вайстор, Герман Вірт, Розенберг, Йорг Ланц фон Либенфельс і інші філософи, містики і аріософи Третього Райху.
Серед робіт націонал-соціалістичних лідерів, написаних до їх приходу до влади, виділяється книга «Міф XX століття» Альфреда Розенберга, ідеолога партії і головного редактора центрального друкованого органу партії – газети «Фелкішер Беобахтер», що побачила світ у 1930 році. Розенберг прагнув створити не просто ще одну теорію суспільного розвитку, а абсолютно нову релігію. Фактично Розенберг виступав за реформацію християнського вчення, очищенню його від брехні, внесеної фарисеями.
З 1932-го по 1945-й (протягом 13 років) була проведена величезна робота по деюдаїзації церкви, перервана завоюванням Третього Райху радянськими і союзними військами.
***
Випуск тільки однієї книги - "Пшениця без куколю" - не міг вплинути на суспільство! Потрібна постійна робота, розрахована на десятки років.
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Маємо 5 років для формування Руху. Часу в нас стільки, скільки треба - не більше і не менше.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Формування будь-якого Руху повинно здійснюватися за попередньо оголошеною програмою!
Програма "25 пунктів" НСДАП (нім. 25 Punkte-Programm N.S.D.A.P.) була проголошена 1 квітня 1920 року і залишалася незмінною до останніх хвилин існування Третього Райху.
Конститу́ція США (англ. United States Constitution) була прийнята 17 вересня 1787 року під час Конституційної Конвенції в Філадельфії і ратифікована в усіх 13 тодішніх американських штатах. Дотепер ратифіковано 27 поправок до Конституції США, тобто за 232 роки до Конституції було внесено 27 поправок.
Таким чином, в спільноті НО необхідно оголосити програму дій на ці 5 років, щоб кожен член спільноти НО (чи її незареєстрований прихильник) мав змогу прийняти для себе обгрунтоване рішення - брати участь у формуванні Руху за правилами НО, чи обрати іншу політичну чи громадську організацію для самореалізації і розбудови Української Держави!
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Програма - це концентрована ідеологія, а ідеологія виростає зі світогляду.
Для реалізації програми потрібні люди, спроможні її зрозуміти і підтримати.
Тому першим пунктом нашої програми є розробка правого світогляду і його просування серед шляхетних людей, розвиток "Народного Оглядача" і розширення кола його прихильників.
Для цього вдосконалюємо наш портал, публікуємо книги, знімаємо відео, озвучуємо тексти, проводимо конференції, розробляємо софт, організовуємо прихильників.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Нещодавно мав розмову з одним своїм давнім приятелем... Торкнулися проблеми національної самоідентифікації, виборів, розмов про "народження нового українського етносу"...
І тут приятель мене запитує: "А хто ти по національності?"
Я ледь кавою не захлинувся від несподіванки... Ми ж знаємо один одного 45 років.
"Українець!, - відповідаю, - як і ти!"
(А приятель мій - правник з академічною освітою і величезним досвідом практичної роботи.)
- "А чим ти можеш довести, що ти українець!? Пред'яви мені хоч один документ, в якому записано, що ти українець!"
- "Свідоцтво про народження є, - кажу я, - військовий квиток".
- "В свідоцтві про народження записано, що твої батько і мати українці. Це документ про їх національність! А не про твою! Про твою національність там жодного слова нема! Документ свідчить тільки про те, що ти народився в УРСР і твої батьки українці. А твою національність - українець - визначили і записали по батькам в перший паспорт, який ти отримував у 16 років. Військовий квиток твій теж радянський - держави, яка давно не існує! В нього твою національність - українець - записали згідно запису в паспорті. Тобто, в СРСР, юридично, ти був українцем.
А ти мені покажи документ України (після 1991 року), в якому написано, що ти УКРАЇНЕЦЬ! Так от, ніякий ти не українець, а "громадянин України" згідно Конституції".
Дійсно, як я можу юридично довести, що я УКРАЇНЕЦЬ, якщо поняття "національність" юридично не існує !?
***
На мій погляд, розробляючи програму потрібно говорити і про повернення в документи графи "національність"!
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Так ото ж!
І знову ми повернемося до "виправлення найменувань".
Що таке "національність" в розрізі поняття "нація"?
Ромів в Україні також записували "українцями", щоб вони почали вести осілий спосіб життя. Чи стали вони від запису в паспорті "українцями"?
Якщо національність - це належність/самоідентифікація гравця, який грає на боці України, як патріота української культури, то як слід писати: "українська національність" чи "національність - українець"?
Треба визначитися - як маєвикористовуватися найменування "українець"? Як етнос, чи як нація?
Якщо "Українська нація", то звідси "національність - українська".
... знову втрачається/затирається запис в документі про кровну приналежність...
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Спочатку у мене відібрали "національність"!
Потім мене зареєстрували під номером (ідентифікаційний код)!
В поліклініці моя медична картка під номером мого мобільного телефона.
Вчора купував гаджет у "Фокстроті" і мені надали "картку лояльності" за номером мого мобільного...
В декількох супермаркетах картки за номером мого мобільного...
Залишилось, мабуть, тільки чіп вживити :-(
А коли відійду в інший світ, то на цвинтарі поставлять ще одну табличку з номером.
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
"Нація золотих комірців" написана з огляду та з опертям на корінний етнос - Нація золотих комірців. Тому тут національність - українець.
В сучасній державі Україна, де інтереси корінного етносу "кладуть під сукно" космополітизму, запис про національність можливий лише хіба такий - "українська". (до слова, як у РФії).
"Повернення найменувань" має це врахувати. Або внести такі графи (хоча графа 2 і 3, практично про одне і те ж):
...або
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Від слова "національність" треба відмовлятися, бо воно затуманює відмінність між етносом, нацією, громадянством і підданством.
Етнос - це народ без власної держави.
Нація - це народ з власною державою, суверенна політична одиниця.
Громадянство - це наявність паспорту відповідної держави з правом політичної діяльності (обирати і бути обраним).
Підданство - дозвіл на постійне проживання без політичних прав.
Слово "національність" нині вживається в розумінні "етнічність", тобто належність до певного народу (який може бути етносом або нацією).
Якщо бути точним, то в ідентифікаційних документах має бути три записи:
1) народність: ...
2) громадянство: ...
3) підданство: ...
Народність (етнічність) може бути лише одна, адже головною ознакою етносу є унікальна ідентичність.
Підданство можуть мати люди різних народностей. Людина може мати підданство будь-якої кількості держав.
Громадянство, за рідкісними винятками, можуть мати лише люди титульної народності. Особливо це стосується етнічних націй і, відповідно, їхніх держав.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
УГУ...
Весь мир насилья мы разрушим,
До основанья! А затем...
Мы наш, мы новый мир построим...
Це вже було!
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
"...Терміном «Етнос» чи висловом «етнічна спільнота» можна позначати деякі ширші та вужчі культурні цілості (напр., давній грек міг ідентифікувати себе з еллінами або ж племенем).
У таких випадках етнологи іноді використовують терміни «надетнос» («суперетнос») і «субетнос»: застосування цих понять залежить від того, яку саме спільноту вважають Е.
Етнокультурну спільність слов’ян в істор. період слід розглядати швидше як надетнічну культурну спільність (Е. у ранній період були племінні утворення, а у наш час – етнічні нації).
У виникненні етніч. націй етніч. чинник відіграв важливу роль, але у взаємодії з ідеол., політ., культур., юрид. факторами.
Буття етніч. спільнот – динам. процес, у якому взаємодіють культурна інтеграція та диференціація.
Якщо культурні відмінності, що виникають в межах Е., не поглиблюються настільки, щоб «розірвати» Е., то ці відмінності зумовлять появу «субетносів».
Поглиблення культур. розходження субетносів може призвести до перетворення їх в окремі Е., хоча й культурно споріднені.
Одначе культурна спорідненість Е. не обов’язково є наслідком внутр. диференціації, часто вона впроваджена «зверху».
Навпаки, надетнічна культурна спільність, що може мати як внутр., так і зовн. походження, здатна перетворити колишні Е. в субетноси: деякі сучасні регіон. культурні особливості (напр., діалекти) за своїм походженням субетнічні (субнац.) утворення. ..."
(Етнос. Енциклопедія Сучасної України - http://esu.com.ua/search_articles.php?id=18071)
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Дякую за підтримку, друже Ігоре!
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Лельо, Хто є на Небі,
Хай святиться Ім'я Твоє
Хай прийде Царство Твоє
Хай буде Воля Твоя
як на Небі так і на землі
Хліб наш щоденний
дай нам сьогодні
і пробач нам провини наші
як і ми пробачаєм винуватцям нашим
бо Твоє є Царство
і сила і слава
Лельо та Сина і Святого Духу
нині і повсякчас
та на віки вічні!
Амінь!
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Не на небі, а на небесах (у внутрішніх просторах нашого духу).
Хліб не щоденний, а насущний (суттєвий, важливий, реально необхідний).
Не провини, а борги. Наш борг перед Творцем полягає в тому, щоб ставати досконалішими. Творець відпускає нам борги, коли допомагає нам стати досконалішими. Ми відпускаємо борги тоді, коли, за прикладом Творця, допомагаємо іншим розвиватися.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Саме так!
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Проблема в тому, що в різних традиціях слово "національність" означає різні речі. Одні його вживають як етнічність (звідси уточнюючий термін "етнонаціональність"), інші - як громадянство.
Це створює термінологічну плутанину. Наша загальна стратегія - повернення словам їхнього первинного сенсу і однозначності.
Врешті-решт, замість слова "народність" можна вживати "етнонаціональність", адже народ може бути як етносом, так і нацією.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
"...Поняття «Е.» поєднує в собі об’єктив. складник (культурну спільність) із суб’єктивним – етніч. самосвідомістю (усвідомлення індивідом влас. належності до даної спільноти як чогось відмінного від ін. спільнот); містить у собі елемент протиставлення ін. спільнотам («ми» – «вони», «свої» – «чужі») та деяке уявлення про основу своєї єдності. Е. Сміт виокремив 6 ознак етніч. ідентичності: 1) групова власна назва; 2) міф про спіл. предків; 3) спіл. істор. пам’ять; 4) ознаки спіл. культури, що відрізняють дану спільноту від інших; 5) зв’язок із конкрет. «рідним краєм»; 6) почуття солідарності у знач. частини насел. Поняття «Е.» не можна визначити індуктив. способом (шляхом знаходження ознак, якими обов’язково повинен володіти будь-який Е.)...." (Етнос. Енциклопедія Сучасної України.)
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Радіємо, Арії !
Гарна розмова у вас вийшла, Лицарі НО!
У мене аж на душі посвітлішало.
І про символи не забудьте... :))
Усе проминає, за винятком Бога і Любові.
Григорій Сковорода
Ми раді, що Ти, Оро, завбачила у цьому дискусі Світло! ))
РаДіймо!
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Нинішня відсутність у документах графи "національність" відкриває чудові можливості для націотворчого Руху. Хто до нього належить - той є членом нової української нації, всі інші - населення (піддані Вільної Української Держави).
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Тобто, змішати в одну купу всі етноси, підтримувати міжетнічні шлюби і з цього витворити т. зв. "українську націю"... Подібна спроба вже була. І витворила новий тип людини - "радянський народ"!
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Соціальна група 25% - це на 99% виборці з українським етнічним корінням і українською етнічною самосвідомістю.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Так загубиться корінний етнос.... Якщо змішувати...
Але, однак, українська нація (як політичне утворення) саме так і народжується - об'єднанням народів навколо корінного етносу - українців. От тільки, українців, які себе такими, нажаль, мало усвідомлють і дозволяють приходькам брати собі нашу самоназву без жодних зобов'язань перед нами. А зобов'язання прості - модно називатися українцем? Вчи мову, історію України, працюй для України, дихай Україною, живи в Україні з Україною в серці! Тоді ти станеш української нації зі збереженням своєї народності!
Народність - татарин, Громадянство - України, підданство - лише для тих, хто не хоче вчити мову, історію, перейматися українською культурою, але сплачує податки.
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Пере́пис населе́ння УРСР на 12 січня 1989:
- За даними перепису в республіці проживало 51 452 034 осіб.
- Українці, що були титульною нацією республіки, становили близько 72,73 % усіх мешканців (37 419 053).
- Найбільшою національною меншиною були росіяни — 22,07% (11 355 582).
- Євреї становили 0,95 % (486 326).
Українську мову вважали рідною 64,7% мешканців республіки, а російську — 32,8%.
Перепис населення України 2001 року:
- Українці - 77,8 % (37 541 700);
- Росіяни - 17,3 % (8 334 100);
- Євреї - 0,2 % (103 600).
Результати президентських виборів 2019:
- За українця Петра Порошенка проголосували 25% (з 62 % виборців, що взяли участь у голосуванні) або 15% (зі 100 % виборців);
- За єврея Володимира Зеленського проголосували 73% (з 62 % виборців, що взяли участь у голосуванні) або 85% (зі 100 % виборців);
- 38 % виборців (зі 100 %) взагалі проігнорували вибори.
Так ХТО НАВКОЛО КОГО ОБ'ЄДНАВСЯ ?
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Як і Лебон, Адольф Гітлер також відзначав «жіночість» народних масс.
«Душа народу відрізняється у багатьох відношеннях жіночними рисами. Доводи тверезого розуму на неї діють менше, ніж доводи почуття».
(«Моя боротьба», кн. 1. гл. 6)
«Люди в переважній більшості так по-жіночому налаштовані, що їх думками і діями набагато частіше керують чуттєві сприйняття, ніж чисте міркування. Ці сприйняття зовсім не витончені, вони простуваті і обмежені. У них зовсім немає нюансів, тільки позитивні або негативні поняття любові і ненависті, справедливості і несправедливості, правди і брехні: напівпочуттів не існує».
(Adolf Hitler. Ma doctrine. Paris, Fayard, 1938, p. 61, 62).
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
І тут знову повертаємося до питання "Хто є українцем?"
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Нагадаю, що ми вже багато років займаємось виправленням імен - цій справі присвячені проекти "Сенсар - мова нової раси" і "Азбука націоналізму".
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Згадую оповідання Чехова "ЖИЗНЬ ПРЕКРАСНА! (Покушающимся на самоубийство)", лейтмотивом якого звучало "Радуйся", тобто українською - "Радій!"
Мова йде про психотерапію і навіювання! Навіть про гіпноз! Як про засіб та спосіб нейтралізації жахливої навколишньої дійсності!
За Чеховим для того, щоб відчувати в собі щастя без перерви, навіть в хвилини скорботи і печалі, потрібно:
а) вміти задовольнятися сьогоденням і
б) радіти свідомості, що «могло б бути і гірше».
Фіналом звучить:
"Якщо дружина тобі зрадила, то радій, що вона зрадила тобі, а не ВІтчизні".
Ця гумореска свідчить також і про те, що А.П. Чехова можна розглядати, як одного з основоположників вітчизняного психотерапевтичного пофігізму. Адже один з постулатів цього вчення як раз і говорить про те, що надмірно серйозне ставлення до життя - одна з причин нашої беззахисності перед ним.
А якщо знайомі та родичі зрадили і тебе, і Батьківшину?
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
РаДій, що не зрадив їх Ти!!!))
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Ось уже четверте століття наш народ переслідується багатоликим роком. Знову і знову нас наздоганяють рецидиви занепаду. Причини завжди одні й ті ж. Українець, що піддався внутрішньої слабкості, що втратив душевну рівновагу, з розпорошеною волею і вже нездатний на вчинок, стає безсилий боротися за своє власне життя. Ось тут-то, як раз, і починаються всякого роду абстрактні мрії про права, замість практичного їх відстоювання. А тим часом, поки він витає в хмарах, на землі у нього вибивають грунт з-під ніг, і відбирають цілком конкретну власність.
Актуально!?
Але це було сформульовано європейським політиком 86 років тому назад!
"Ось уже два тисячоліття наш народ переслідується цим багатоликим роком. Знову і знову нас наздоганяють рецидиви занепаду. Причини завжди одні й ті ж. Німець, що піддався внутрішньої слабкості, що втратив душевну рівновагу, з розпорошеною волею і вже нездатний на вчинок, стає безсилий боротися за своє власне життя. Ось тут-то, як раз, і починаються всякого роду абстрактні мрії про права, замість практичного їх відстоювання. А тим часом, поки він витає в хмарах, на землі у нього вибивають грунт з-під ніг, і відбирають цілком конкретну власність".
(А. Гітлер, промова 21 березня 1933 р. у Потсдамі)
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
З політичної спадщини минулого!
"Кардинальні зміни в житті народу не можуть відбутися, - я хотів сказати - майже ніколи не можуть відбутися, - якщо в їх основі не лежить нагальна потреба в таких змінах. Неможливо зробити революцію, з дійсно далекосяжними наслідками, якщо сам народ внутрішньо до неї не прагне".
"Коли люди надломлюються і починають впадати у відчай, саме тоді їм найбільше потрібні великі генії. Саме тоді на бідних і нещасних людей з минулого дивляться тіні великих людей, які зуміли стати борцями проти злиднів, ганьби, нещасть, які зуміли показати людям дорогу до щасливого життя.
Горе народу, який соромиться звертати свої погляди за допомогою до великих людей!"
"Український народ слід знову і знову ... повертати до твердого усвідомлення деяких непорушних істин: не можна дозволити знову пересварити нас один з одним; не можна дозволити зовнішньому дробити нашу внутрішню єдність; не можна кидати один одного в біді. Ми повинні триматися разом, навіть якщо часом здається, що вірніше рятуватися самотужки. Майбутнє приховано від нас, але досвід минулих століть служить нам постійним нагадуванням - надія на відродження залишається з нами до тих пір, поки єдина нація остаточно не розчинилася в строкатому населенні, що роздирається протиріччями. Збереження народності, цього безцінного дару минулого справжньому, - запорука того, що ми обов'язково знайдемо дорогу в майбутнє!"
"Горе, якщо сьогодні в нашому народі згасне ідеалізм, і якщо цінність особистості людини буде знову вимірюватися за кількістю життєвих благ, які він зміг для себе урвати. Народ, у якого справи йдуть саме так, і сам недорого вартий, і благополуччя його може виявитися досить недовговічним!"
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
"Боротьба, яка з наростаючою жорстокістю велася з 1917 року, була спрямована проти самої нашої культурної традиції як такої; проти всіх форм вираження українського, що передається від покоління до покоління. І боротьба ця була ні чим іншим, як бунтом однієї сторонньої національної групи, яка міцно влаштувалася всередині нашого народу, але так і не навчилась поважати ні гостинних господарів, ні їх культуру. Нездорова расова психологія даної групи населення з самого початку визначила постійний конфлікт її представників з навколишнім національним середовищем, без найменшої спроби порозуміння і подолання своєї етнічної і культурної инородности".
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
МИ повинні враховувати, що українське суспільство хворе!
І якщо за 100 років національно-визвольних змагань (з яких 27 років Україна де-юре незалежна) одужання не наступило, то сподіватися, що за 5 років хронічна хвороба буде подолана, легковажно!
Джерело цитати: Країна шкідливих порад. Піти всупереч суспільним очікуванням чи надалі купатися в променях загальної любові? // https://www.ar25.org/node/42815
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Якщо суспільство хворе, то що маємо робити? Лікувати суспільство чи робити все за нього?
Я схиляюся до оздоровлення.
Треба видаляти не ломехуз, а здорових мурах.
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Останній місяць на додаток до інформації з Інтернету регулярно дивився телевізор.
Як дослідник, що більше 30 років займається вивченням діяльності спецслужб світу, можу сказати, що операція по перехопленню управління Україною під час війни була проведена блискуче!
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
І хто ж це перехопив управління Україною?
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Схематично це виглядає так…
Операція по перехопленню управління в Україні була розроблена при президенті Кучмі в передбаченні президентських виборів 2004 року, на яких Леонід Кучма згідно закону не міг балотуватися.
Ключовою фігурою операції був Віктор Янукович, який ще з радянських часів тісно співпрацював із КДБ/ФСБ, причому, як ніхто інший, знаходився на гачку у цих органів.
У листопаді 2002 р. Л. Кучма відправив у відставку Прем'єр-міністра Анатолія Кінаха та запропонував на цю посаду Віктора Януковича. Контрольований парламент 234 голосами «за» це призначення затвердив (21/11/2002).
Прем’єр-міністр Янукович призначав на ключові посади людей проросійської орієнтації. Більше того, важливі посади зайняли громадяни Росії.
Напередодні президентських виборів з посади був зміщений міністр оборони Євген Марчук; на цю посаду повернули відданого Кучмі військового – Кузьмука О.І.
Але сценарій операції «Наступник» (згадаймо аналогічну операцію з заміною Єльцина на Путіна) поламав Віктор Ющенко. Тоді Ющенко вирішили отруїти, і отрутою вибрали діоксін. Якби Ющенко помер, то все списали б на «гострий панкреатит». Але Ющенко вижив і в його крові був знайдений діоксін! Цей хімічний реактив в Україні ніде не застосовується!
Перша фаза операції по перехопленню управління в Україні зірвалася.
***
За допомогою несвідомого електорату на президентських виборах 2010 року переміг Янукович.
Маючи досвід попереднього провалу, російські спецслужби і Янукович зробили висновки і більш ретельно підготували операцію.
На відповідальні пости силових міністрів (МВС і СБУ) були призначені віддані Януковичу люди з проросійською орієнтацією, а на посаду міністра оборони був спочатку призначений Саламатін Д.А., а потім Лебедєв П.В. Завданням Лебедєва було максимально розвалити Збройні Сили України, знищити військовий потенціал.
Одночасно в Генеральному штабі Міноборони Росії розроблялася операція по нарощуванню російського військового потенціалу в Криму.
***
Відмова Януковича від євроінтеграції та побиття студентів на майдані викликали вибух обурення і народили спротив.
***
Янукович виявився слабким і неготовим до радикальних дій! І наприкінці лютого Росія вирішила піти на різку ескалацію громадянського конфлікту – розстріл протестуючих на Інститутскій.
Але Янукович і група його прихильників втекли з України.
В ситуації тимчасового безвладдя Росія провела операцію по анексії Криму і здійснила пряму військову агресію проти України. Величезну підтримку військовим Росії надало проросійське населення Донецької і Луганської областей.
***
Зусиллями Турчинова, який в цей критичний момент взяв на себе керівництво державою, ситуація стабілізувалася; в Україні пройшли президентські і парламентські вибори.
В травні Президентом України був обраний Петро Порошенко.
***
Фактично 5 років антиукраїнські сили, керовані з Росії, готували реванш, який і здійснили за допомогою безвідповідального електорату, інфікованого різними бацилами, в тому числі і вірусом зради.
В операції широкомасштабно були задіяні ЗМІ, які знаходяться у ворожих руках і щоденно цілеспрямовано вели і ведуть підривну пропаганду.
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Схема переконлива.
Але... "Речі не такі, які нам здаються"...
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Реванш іде по всіх напрямках!
Нардеп Нестор Шуфрич подав до Генпрокуратури заяву про вчинення державної зради екс-президентом Петром Порошенком і екс-секретарем РНБО Олександром Турчиновим.
Про це повідомив генпрокурор Юрій Луценко в ефірі програми "Свобода слова" на ICTV: "Останні дні діячі минулого почали закидати нас десятками заяв про скоєння злочину. Одну із них я взяв із собою. Відомий пан Шуфрич приніс у Генпрокуратуру заяву про скоєння Турчиновим і Порошенком злочину. За його заявою, вони посміли дати наказ військам стріляти у тих, хто окуповував нашу землю, а значить мають відповісти, як він вважає, по статті 111 Кримінального кодексу - це державна зрада", - сказав він.
Луценко вважає подання цієї заяви Шуфричем проявом реваншу. Генпрокурор зазначив, що заяви від представників режиму Януковича до правоохоронних органів є однією з причин, чому він не подав у відставку.
***
Портнов учетверте поскаржився на Порошенка до Держбюро розслідувань!
Колишній заступник глави Адміністрації президента Віктора Януковича Андрій Портнов подав до Державного бюро розслідувань чергову заяву про нібито злочин екс-президента Петра Порошенка.
Про це Портнов повідомив у своєму Telegram-каналі: "Друзі, поки відносно Порошенка йдуть першочергові слідчі дії щодо трьох перших кримінальних проваджень про державну зраду, відмивання коштів, зловживання службовим становищем, легалізацію в офшорах злочинних доходів і несплату податків, сьогодні ми звернулися з четвертою заявою про злочин Порошенка — спробу узурпації ним судової влади", - написав він.
***
Які ще докази про перехоплення управління в Україні ще потрібні!?
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Це не перехоплення управління, а мрії невдах. Позови Портнова наче спеціально робляться для того, щоб їх відхилити і виправдати Порошенка, а позивача представити заангажованим дурнем. Я було навіть подумав, що це Порошенко з ним домовився щоб той підіграв.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Угу...
А крім "теорії договорняків" якісь ще є ?
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Нагальним завданням "реваншистів" є сформувати в суспільстві, серед незрілого (є більш різкі вислови, але я утримаюся від їх озвучення) електорату образ Порошенка і його команди як "команди злочинців", щоб не допустити формування ним у парламенті потужної фракції з новообраних депутатів. На це завдання працюють ЗМІ, підконтрольні олігархам, на це спрямовані також і заяви щодо "здійснення Порошенком злочинів". Для "реваншистів" важливо тримати Порошенка в постійній нервовій напрузі, заставити його весь час виправдовуватися.
Парламентські вибори ось-ось, а результати "розслідувань" будуть відомі нескоро. І те, що результати розслідувань не підтвердять вини Порошенка не важливо. Важливо те, що під час виборів обиватель буде думати, що Порошеннко винний, що Порошенко - злочинець!
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Додав аудіоверсію цієї статті. Слухаємо!
Все, що робиться з власної волі, – добро!