Правова процедура, яка могла б відсторонити Росію від головування у Раді безпеки існує, кажуть експерти. Але країни-учасниці наразі не готові її застосувати, пише Українська служба "Голосу Америки".
«Абсурдом і аномалією» назвали російське головування у Радбезі представники України, а також низка країн-учасниць ООН, які обурені цим фактом. Постпред України при ООН Сергій Кислиця назвав «безпрецедентною за всю історію ООН ганьбою» факт головування Росії в Радбезі ООН. За його словами, це “стане ще одним яскравим свідченням тієї глибокої кризи, в якій перебуває Рада Безпеки”.
Критику дій Росії не раз висловлювали й представники США в ООН. Але щодо самого виключення Росії з членів Ради Безпеки вони були обережніші.
«На жаль, Росія є постійним членом Ради Безпеки, і не існує міжнародно-правового шляху, щоб змінити цю реальність», – прокоментували ситуацію у постійному представництві США при ООН.
Відмовилися коментувати це питання на камеру усі шість постійних представництв в Радбезі ООН. Там сподіваються, що Росія буде поводитися професійно, щоб Радбез міг продовжувати свою роботу щодо забезпечення миру у світі.
Натомість представники академічної спільноти кажуть, що вихід є і наводять можливі варіанти вирішення ситуації.
Томас Ґрант, доктор юридичних наук, професор Кембридзького університету переконаний: питання головування Росії є принциповим для світової спільноти. Адже ця країна наполегливо порушує Статут ООН з 2014-го року.
Ґрант переконаний, що насправді існує процедура, яка може відсторонити Росію від засідань Ради Безпеки – це процедурне положення, яке дозволяє заборону на присутність певного представника.
«Ця процедура повноважень не використовувалася в минулому для фактичного відсторонення представника від участі. Але вона є і вона доступна, – каже професор Ґрант. – Це працює просто. Будь-який член Ради може висунути заперечення щодо присутності того чи іншого представника країни на засіданні. Рада має обов’язково розглянути це питання».
Для позитивного рішення, за словами Ґранта, потрібно дев’ять голосів. Далі Рада голосує за процедурне рішення і право вето на нього не поширюється.
Проте, цей механізм жодного разу ще не був використаний. Ґрант пояснює це небажанням країн застосувати такий рішучий крок проти одного із постійних членів Радбезу, щоб не створювати прецеденту, який може бути використаний у майбутньому проти них самих.
До дискусії щодо членства Росії в Радбезі та її головування долучилися й інші науковці. Професор Єльського університету Джеффрі Сонненфельд написав вже дві статті на цю тему для журналу "Time".
«Ми провели багато досліджень щодо російських компаній, а також щодо краху російської економіки. І ми першими майже рік тому заявили, що Росія програла на економічному фронті та більше не є економічною наддержавою. Тож це – дуже ефективно. Зараз ми взялися за дипломатичний фронт, коли зрозуміли, що Росія вдруге головуватиме в Раді Безпеки 1 квітня. Цей день у багатьох країнах світу є Днем гумору. І це здається сумним і трагічним жартом, що країна-агресор, яка повинна була б взяти самовідвід, буде головувати в Раді Безпеки», – каже Сонненфельд.
За його словами, світова спільнота навіть не здогадується, що Росія отримала членство в ООН та місце постійного члена Радбезу саме як спадкоємиця Радянського Союзу. І процесуально це рішення не було окремо ухвалене Генеральною Асамблеєю.
Про це неодноразово говорили й представники України. Так, присутність Росії в Радбезі ООН є наслідком найбільшого дипломатичного шахрайства ХХ століття, – сказав днями міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, виступаючи на віртуальній дискусії аналітичного центру Четем Гаус у Лондоні.
«Не було жодної хвилини дискусії про це [процедура отримання Росією членства в ООН - ред.], це було порушення статуту Організації Об’єднаних Націй, – каже Сонненфельд – Це дозволяє Росії висміювати ООН. Основна місія цієї організації – не друкувати брошури, щоб дати дітям читати в школі, а підтримувати мир. Але вона не змогла цього зробити впродовж минулого року, попри те, що 145 членів ООН проголосували за засудження дій Росії”.
Сонненфельд визнає: аби зрушити це питання з місця у США, потрібна політична підтримка як демократів, так і республіканців, щоб посилити тиск на американський уряд.
Заступник міністра закордонних справ Литви Мантас Адоменас, своєю чергою, додає: минулий рік показав фундаментальні слабкості ООН.
«Росія як спадкоємиця Радянського Союзу зараз користується цією позицією, аби використати свій імунітет постійного члена Ради Безпеки, щоб порушувати статут ООН. Ми є в юридичному глухому куті, оскільки на будь-які зміни Росія накладе вето», – каже Адоменас.
Проте, якщо країни-члени хочуть зберегти довіру до ООН, вони повинні ініціювати реформування Ради Безпеки, у тому числі шляхом розширення Радбезу і, таким чином, обмеження можливостей Росії маніпулювати та експлуатувати цей орган.
Виділення в тексті мої, О.К.
Маємо розуміти, що ООН наразі є абсолютно непотрібною організацією, якщо допускає такий абсурд (щоб країна-агресор була в Раді Безпеки ООН та ще й головувала там!). Те, що держава, яка перетворює своє право вето в Раді Безпеки ООН на право вбивати, головує в Раді безпеки ООН – ганьба. Ганьба для ООН, яка займається зараз чим завгодно, але не тим, для чого була створена. "Радбез ООН буде працювати задля забезпечення миру у світі" виглядає як кепкування над Україною.
Якщо хочеш щось зрозуміти – поглянь, з чого воно почалося. Першим генсеком ООН був агент ГРУ Елджер Гісс – Чому Альгер Хісс став радянським агентом. Розслідування через півстоліття.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Коментарі
Якщо хочеш щось зрозуміти – поглянь, з чого воно почалося. Першим генсеком ООН був агент ГРУ Елджер Гісс – Чому Альгер Хісс став радянським агентом. Розслідування через півстоліття.
Все, що робиться з власної волі, – добро!