На YouTube каналі "Ковчег Україна" виклали нову пісню Птах на вірші Сергія Жадана. ДахаБраха поклала його поезію на музику. Зазначається, що це – новий альтернативний гімн України і що текст пісні треба вчити напам'ять і повторювати щодня як молитву:
Летить птах над чорною водою. Кружляє птах над нашою бідою.
Над нашою свободою. Голос чоловічий чує за собою:
душе пташина, пташина тіне, земля єдина і небо єдине.
Небо над нами лише відчиняється, для нас із тобою все лише починається.
Нам іти за важкою бороною. Нам змагатися з нічною звіриною.
Нам на світанні слухати криниці. Нам доростати до липневої пшениці.
Пташе, пташе, вертайся додому. Нам обживати цю землю невідому.
Нам любити ці родючі долини. Нам прокидатися пізньої години.
Будеш, пташе, співати над полем. Ми все ще віднайдемо і все ще відмолим.
Ми все ще повернемо з того, що втратили. Головне, щоб птахи залишались крилатими.
Лети, пташе, над нічними берегами. Кричи, пташе, над гарячими снігами.
Лишай усе, що потрібно лишити. Це наша земля, ми тут будемо жити.
Птах повертається з гілкою вишні. Горять сузір’я – високі, всевишні.
Землі торкається тінню пташиною. Назви цю землю потім Україною.
Наш корабель – важкий, ніби книга. Риба плавниками рухає стиха.
Півчі вгорі розгортають вітрила. Це наша богородиця з нами говорила.
Давній корабель навантажений скарбами. Впливає у поле з золотими снопами.
Здіймається рікою, великою, тривкою, такою тихою, глибокою такою.
Повільний корабель вантажений піснями темряву випалює сигнальними вогнями,
Пливе до нестями, пливе до знемоги. Шукає землю любові і тривоги.
Це наша земля, означена мовою, травою червневою, стежкою зимовою,
теплою колядкою, подібною до квітки. Ми знаємо, хто ми і знаємо – звідки.
Земля Сонячного Вепра: Борія, Гіперборія, Вишня Борія (2006 рік)
Піднесення духу і зміцнення віри у власні сили через музику і пісні, особливо, якщо ці пісні містять давні традиційні мелодії.
Проймає. Чудова пісня! Знову Вишня Борія.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Коментарі
Проймає. Чудова пісня! Знову Вишня Борія.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Ми знаємо, хто ми і знаємо - звідки!
Мурашки по шкірі.
Ми - українці!
Сміливі, розумні, красиві!
У нас є вічність!
Радіймо життю граючи!
Слова гарні, але щодо виконання... Думаю, що це чорновий ескіз. Врешті-решт, паросток мистецтва Золотої ери виростає з перегною так званого "сучасного мистецтва".
Все, що робиться з власної волі, – добро!