Ще 2 способи, щоб зробити Україну незалежною

Про це на сайті Атлантичної Ради пише в англомовній статті Ольга Бєлькова, депутатка ВРУ, член енергетичного комітету Ради.

Пріоритет № 1:

Розширення вітчизняного виробництва. Ринкове ціноутворення є першою попередньою умовою в цій сфері, але ми повинні закріпити його не тільки законодавчо, а й на практиці. Для цього нам потрібна участь усіх компаній, як глобальних, так і місцевих, які грають за правилами, добуваючи і торгуючи газом в Україні.

Ухвалення законодавства є першим кроком, але культура прозорості та добросовісної конкуренції не зможе вкоренитися, якщо приватний сектор не проявить лідерства і авторитетні міжнародні компанії не вийдуть на український ринок, приносячи кращі практики, новітні технології і надійний стандарт корпоративного управління.

Це єдиний надійний спосіб зафіксувати наші законодавчі досягнення і зупинити політиків, які можуть наважитися змінити правила і спробувати повернути енергетичні субсидії неефективним компаніям, відібравши їх у незахищених споживачів.

Нещодавно був оголошений новий раунд аукціонів на ліцензії на виробництво і на угоди про розподіл продукції. Це складна справа, якщо не сказати більше. Державна геологічна служба України виставила тридцять наземних нафтових блоків для продажу на онлайн-аукціонах на платформі державних закупівель ProZorro.Sale, запуск якої був визнаний великою перемогою над корупцією в області державних тендерів.

Концесійні блоки будуть виставлені на торги в рамках серії ліцензійних раундів, що гарантує новий рівень прозорості та підзвітності. Ми вітаємо пропозиції світових енергетичних компаній, і я особисто переконана, що успішний тендер на отримання нових дозволів стане важливим кроком на шляху до енергетичної незалежності України, яка буде досягнута протягом десятиліття.

Цей новий підхід обіцяє покласти край десятиліттям непрозорого розподілу доступу до природних ресурсів в Україні. Нам потрібно більше газу, більше компаній, які б конкурували між собою за право розробляти природні ресурси, і, що найважливіше, нові технології для збільшення виробництва. Україна відкрила ліцензійні раунди 2019 року, пропонуючи сорок два наземних блоки з площею майже 12 000 квадратних миль.

Ще одна важлива можливість полягає в реконструкції старих родовищ. Державна компанія "Укргазвидобування" підписала угоди з кількома провідними компаніями з обслуговування нафтових родовищ - Schlumberger, Halliburton і Baker Hughes - і прагне до подальшої співпраці в рамках контрактів з розширення виробництва для розробки своїх виснажених родовищ.

Тендери контрактів з розширення виробництва вже розпочато Укргазвидобуванням, і результати мають бути оголошені в березні.

Пріоритет № 2: Спільна експлуатація газотранспортної системи України.

Українська газотранспортна система є унікальною; вона має пропускну здатність в 145 мільярдів кубічних метрів на рік і сховищами на 30 мільярдів кубічних метрів; в 2017 році за допомогою української газотранспортної системи було переміщено 94 мільярди кубометрів палива зі сходу на захід, при цьому досить багато потужностей залишилося вільними.

Важливо відзначити, що при єдиному транзитному коридорі українська газотранспортна система складається з декількох трубопроводів. Це забезпечує безперебійну передачу навіть в разі несправності або зупинки для планового обслуговування. Додаткова перевага існуючої наземної інфраструктури полягає в тому, що відстежувати її продуктивність і діагностувати проблеми, що виникають, набагато простіше, ніж у випадку підводних трубопроводів, таких як "Північний потік".

Для Європи і України спільна експлуатація цієї життєво важливої ​​геостратегічної інфраструктури є безпрограшною можливістю. Рівень витрат на транзит може бути вигідний як постачальникам, так і споживачам природного газу, особливо в разі довгострокових контрактів на десять і більше років.

Кремль, зі свого боку, продовжує просувати проект "Північний потік-2", який запущено для поділу Європи, і навіть російськими аналітиками визнаний як комерційно необґрунтований. Досить цікавий момент полягає в тому, що новообраний лідер Християнсько-демократичного союзу Німеччини Аннегрет Крамп-Карренбауер усвідомлює загрозу, яку цей трубопровід являє для безпеки Європи.

Поточні оцінки витрат на технічне обслуговування і інвестиції, необхідні для української газотранспортної системи, складають від 100 до 300 мільйонів доларів на рік, це забезпечить передачу до 110 мільярдів кубометрів газу. Щорічні операційні грошові потоки в кілька мільярдів доларів легко покривають ці потреби. Для того, щоб українська система повністю функціонувала, необхідно забезпечити її належне використання та генерувати доходи.

Найкращий спосіб забезпечити суверенітет, незалежність і енергетичну безпеку України - це повністю інтегрувати її в ринки ЄС. Партнерське співробітництво з глобальними енергетичними компаніями є протиотрутою від агресії Росії проти України та інших її сусідів, де енергія часто є зброєю вибору. 

Хоча я парламентарій, 2019 рік має бути більше роком реалізації, а не законодавства. Попри вибори наші міжнародні друзі та партнери - як і всі ми в Україні - повинні зосередитися на закріпленні цих реформ та використанні законів, які вже є в книгах. Конкурентний енергетичний ринок, який використовує багато міжнародних гравців, нові технології та кращі практики корпоративного управління, будуть найкращою гарантією незалежності України.

Оригінал статті: Two More Ways to Make Ukraine Independent