Сталінські агенти в Америці, або Переписуючи історію

Масштаби цього явища до сих пір недооцінені. Багато обвинувачень, які в роки холодної війни вважалися надмірними в очах лівої інтелігенції, набули документального підтвердження, коли в 1995 році  Агентство Національної Безпеки США оприлюднило документи, відомі під кодовою назвою Venona.

Починаючи с лютого 1943 р. розвідувальне управління армії США працювало над расшифровкою секретних повідомлень між Москвою та резидентами в Західному регіоні. Секретні телеграфні повідомлення, про які йде мова, передавалися з 1940 по 1948 роки.

Велика частина з них була прочитана за чотири роки (1947-1950), а на деякі знадобилося більше часу, аж до 1980 року. Документально було підтверджено, що не тільки Комуністична партія США фінансується Москвою, але її генеральний секретар Ерл Браудер та його соратники вербували шпигунів для Москви.

Було підтверджено, що Альгер Хісс (Державний департамент), Чарлз Крамер (Сенат), Гаррі Декстер Вайт (Казначейство), Джордж Сильверман (Рада з залізничних пенсій), Харольд Вере (Міністерство сільського господарства), Ноель Філд (Держдеп), Лоуренс Дугган (Держдеп), Лохлін Кюрі (Білий дім) і багато-багато інших службовців американських державних установ були шпигунами НКВД.

Як би не були цінні дані розшифрованих документів під кодом Венона, існує безліч інших джерел, з яких видно, що підсумки Другої світової війни були трагічно викривлені в догоду кривавій сталінській диктатурі, підстроєні під бажання тирана при недоумкуватості або прихильності американської адміністрації.

Взяти хоча б широко знану зустріч в Ялті. Рузвельт приїхав не просто вмираючим, що кинулося в очі всім, хто його бачив тоді, але навіть і інтелектуально працював в напівсили від своїх попередніх можливостей. Він підписав папір і погодився на те, від чого згодом відмовився.

Взяти, наприклад, "План Моргентау" американського секретаря казначейства, згідно з яким Німеччина повинна була після війни повністю позбутися своєї промисловості і перетворитися на сільськогосподарську зону.

Американський комуніст Альгер Хісс, сталінський шпигун, грав вирішальну закулісну роль у ялтинському форумі, проштовхуючи потрібні Сталіну документи. Службовець Держдепу, А. Хісс, був правою рукою нового призначенця - Секретаря Госждепу Стеттініуса. Хісс зустрічався з Рузвельтом і опосередковано, а то й напряму впливав на рішення, прийняті в Ялті.

Хісс і йому подібні допомагали ткати павутиння паутини дезінформації. В інтересах Сталіна було зіштовхнути Японію і США, і хто, як ви думаєте, допомагав написати американський ультиматум, представлений Японії ще до Перл-Харбора? А не хто інший, як агент Москви Гаррі Уайт.

Радянські шпигуни та агенти впливу створили сприятливе середовище у рузвельтовській адміністрації. Сам Рузвельт і його дружина дотримувалися прорадянських переконань, а права рука президента Гаррі Гопкінс тим паче.

Вищезгаданий друг Рузвельта розпочав свою кар'єру як соціальний працівник, який розподіляє  кошти для малозабезпечених. Пізніше він з такою ж легкістю буде розподіляти кошти за програмою ленд-ліз, і не тільки.

З його легкої руки в Союз була відправлена документація військово-технічного характеру, включаючи інформацію про уран і важку воду.

Гопкінс був одним із тих, хто покривав Катинь, стверджуючи, що це справа була роздута багатими польськими поміщиками. Гопкінс всіляко сприяв апетитам Сталіна  щодо країн Східної Європи. Документи Венона, а також перейшовший на Захід агент КГБ Олег Гордієвський підтверджують, що Гопкінс був сталінським секретним агентом. Можете не сумніватися, що карта світу після Другої світової війни була б дещо іншою, якби не сталінські шпигуни і агенти впливу, "корисні" та "безпорадні" ідіоти.

Сьогодні на Заході склалася громадська думка, сформована лівацькою професурою, що маккартизм, наприклад, був однією з західних параной, шпигуноманією, викликаною зовнішньополітичними успіхами СРСР. Досі багатьом американським історикам справа представляється так, що якщо ми чогось донині не знаємо, то і знати про це не так важливо, і що американці, звинувачені в сприянні інтересам СРСР, були невинними жертвами.

Деякі фахівці часів холодної війни пишуть з тривогою, що прорадянський погляд на історію пронизує багато документів, біографій, історичних творів у Західному регіоні. Більше того, очевидні випадки цензури  або зникнення документів із офіційних джерел інформації, включаючи Національні архіви США.

Не тільки в Росії з кожною зміною влади видирають сторінки історії!

Докладніше: Московська агентура в США, або Хто спонукав Франкліна Рузвельта до війни проти Японії і Третього Райху