Стартап-нація

Збудована з нуля у 2000-х роках українська індустрія програмного забезпечення сягнула багатомільярдних обертів і вже відіграє важливу роль на міжнародній арені. Успіх Ізраїлю у цій галузі добре відомий, в той час, коли про масштаб, рівень, зрілість та темпи зростання української софтверної індустрії, як і раніше відомо небагатьом.

Ізраїльська технологічна екосистема розвивалася завдяки великій чисельності досвідчених фахівців з країн СРСР (та з України, в тому числі), своєчасності та державній підтримці. Українська софтверна індустрія виросла з послуг по розробці клієнтського програмного забезпечення. Більше ніж 50 тис програмістів працюють на аутсорсінгові компанії, що розвивають інноваційні технології для таких гігантів, як Google, Microsoft, Cisco та ін. Ця робота дає висококласним фахівцям доступ до останніх досягнень в галузі продуктів та технологій, і багато хто з цих спеціалістів пізніше запускає власні стартапи.

На відміну від M&A-активності у Ізраїлі, в Україні світові технолідери, такі як Samsung та інші відкрили та зростили свої  R&D-центри. Попри те, що великої активності на українському ринку злиття та поглинання поки не помітно, Google, Rakuten и Ebay зробили в останні роки певні придбання, що заслуговують на увагу.

Українськи розробники зробили продуктів на мільярди, якщо не на десятки мільярдів доларів і, що набагато важливіше, вони отримали доступ до міжнародних ринків, ноу-хау та продуктових компетенцій. Техногіганти, ті що прийшли в Україну, побудували R&D-центри та допоміжні підрозділи.

Не більше ніж 5% фахівців перебралися в продуктові компанії і половина з них працює на глобальному та американському ринку. Дивовижно, але за повної відсутності держпідтримки і майже нульовому венчурному фінансуванні, 1000 українських стартапів генерує більше 2 мільярдів доларів. Зауважте, що український венчурний ринок – це всього 40 мільйонів доларів у 2014 р (а у 2011 – менше ніж 10 мільйонів). Сьогодні сумарна вартість ТОП-10 українських продуктових компаній перевищує 1 мільярд доларів. Деякі з них є привабливими цілями для світових технолідерів і, на скільки мені відомо,  вже обговорюються можливі масштабні угоди стосовно злиття та поглинання.

Підприємці, ті що народилися та отримали освіту в Україні, такі як Ян Кум (Jan Koum) та Макс Левчін (Max Levchin), добилися вражаючих успіхів у Силіконовій долині. Чого в Україні хоч греблю гати – це талантів. Так, складові екосистем все ще знаходяться у розвитку, але немає жодних сумнівів в тому, що Україна – майбутня «стартап-нація». Питання тільки в тому, коли – раніше чи пізніше – це відбудеться.

І останнє, але теж вкрай важливе. Існує вислів: «Не було щастя, та нещастя помогло». Відкрита російська військова агресія об’єднала Україну від заходу до сходу і, на мою думку, лише 2014 року українці стали єдиним народом. Ніколи раніше українські  IT підприємці так чітко не бачили таких широких і глобальних перспектив. Сьогодні більше 90% стартапів орієнтовані на міжнародний та американський ринок, а ще рік тому цей відсоток не перевищував 50%. У них є не тільки багато ідей, а й висока якість виконання. Українці демонструють єдині цінності й націлені боротися за свою країну сьогодні і в майбутньому.