Страшніше за НАБУ і СБУ. Як Євросоюз використовуватиме OLAF для контролю української влади

Загальна сума фінансування за цією програмою має становити 50 млрд євро до 2027 року. Україна вже отримала три транші в рамках Ukraine Facility: 4,5 млрд євро у березні, 1,5 млрд у квітні та 1,9 млрд у червні, пише Ділова столиця.

Але це були не регулярні, а надзвичайні транші, обумовлені необхідністю терміново рятувати нашу макрофінансову стабільність. Тепер Євросоюз переходить до регулярних траншів, що означає "спочатку реформи, потім гроші".

9 липня Україна направила до Єврокомісії запит на отримання першого регулярного траншу, де прозвітувала про виконання дев'яти індикаторів другого кварталу. 17 липня Єврокомісія "дійшла висновку, що Україна задовільно виконала дев'ять індикаторів реформ, пов'язаних з першим регулярним платежем".

Єврокомісія виділила три найважливіші досягнення:

• реформа Бюро економічної безпеки України;
• нові стандарти корпоративного управління для державних підприємств;
• прийняття Національного плану з енергетики та клімату.

Тепер виділення грошей має затвердити Рада ЄС. "Незважаючи на всі труднощі, Україна просуває ключові реформи для свого відновлення та просування на шляху до ЄС. Це проклало шлях до того, щоб Комісія дала зелене світло додатковій виплаті Україні близько 4,2 млрд євро, і я сподіваюся, що Рада тепер швидко погодиться. ЄС продовжуватиме підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно", – заявила президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн.

Перший віцепрем'єр, міністр економіки Юлія Свириденко повідомила, що Україна розраховує отримати перший регулярний транш у вересні, а за два місяці – ще один. "Ми щиро сподіваємось на позитивну оцінку і те, що зможемо у вересні отримати ці необхідні кошти, – анонсувала вона. – У третьому кварталі необхідно виконати ще 9 індикаторів. І завдяки цьому ми зможемо отримати додаткові 4 млрд євро у листопаді цього року".

Втім, щоб отримати гроші, потрібно виконати ще одну умову. Вона пов'язана не з реформами, а з контролем за витрачанням європейської допомоги.

Програму Ukraine Facility було затверджено Європейською радою, Європарламентом та Радою ЄС у лютому. А 20 березня міністр фінансів України Сергій Марченко та єврокомісар з питань бюджету та управління Йоганнес Хан підписали у Брюсселі угоду між Україною та ЄС про участь України у програмі ЄС щодо боротьби з шахрайством.

Суть цієї угоди полягає в тому, що хоча Україна ще не стала членом ЄС, але оскільки вона отримує з бюджету Євросоюзу великі суми, то визнає над собою юрисдикцію його органів у сфері контролю за витрачанням коштів.

21 червня Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроект №0281 щодо ратифікації цієї угоди. 8 липня євроінтеграційний комітет Ради рекомендував депутатам ухвалити цей закон.

В угоді записано, що вона застосовується з 1 січня 2023 року. Це означає, що органи ЄС зможуть проводити перевірки всіх фізичних та юридичних осіб в Україні, які розпоряджалися або користувалися фінансуванням від ЄС у 2023-му та наступних роках.

У додатку II до угоди записано, що ЄС має право проводити технічні, наукові, фінансові та інші види огляду та аудиту у приміщенні будь-якої фізичної особи, яка проживає в Україні та управляє коштами ЄС, бере участь у їх використанні або користується ними, та будь-якої юридичної особи, яка створена в Україні та отримує фінансування від ЄС.

Такі огляди та аудити можуть проводити представники установ та органів ЄС, зокрема Єврокомісії та Європейського суду аудиторів, та інші особи, уповноважені Єврокомісією. Ці представники повинні мати належний доступ до місць, робіт і документів (як в електронній, так і в паперовій формі) і до всієї інформації, необхідної для проведення таких аудитів, включно з правом на отримання паперової або електронної копії та вилучення з будь-якого документа або вмісту будь-якого носія даних.

Європейський суд аудиторів (European Court of Auditors, ECA) – це одна із семи інституцій Євросоюзу (поряд із Європарламентом, Європейською радою, Радою ЄС, Єврокомісією, Судом ЄС та Європейським центральним банком), перерахованих у статті 13 договору про ЄС.

Основна функція ECA полягає в аудиторській перевірці того, що кошти ЄС витрачаються законно та з розумним управлінням. Його штаб-квартира розташована у Люксембурзі.

Ще страшніший орган, з погляду потенційних розкрадачів бюджетних коштів, – це Європейське управління боротьби з шахрайством, відоме як OLAF (абревіатура французької назви Office européen de lutte anti-fraude). Його штаб-квартира розташована у Брюсселі. Різниця між ECA та OLAF у тому, що ECA проводить аудит (як наша Рахункова палата), а OLAF здійснює розслідування.

Для українських діячів, схильних до шахрайства, OLAF може виявитися серйознішою загрозою, ніж НАБУ, ДБР, БЕБ та СБУ.

У додатку II до угоди записано, що Єврокомісія та OLAF уповноважені на проведення адміністративних розслідувань, включно з виїзними перевірками та інспекціями, на території України. Ці розслідування можуть проводитись у приміщенні будь-яких фізичних осіб, які проживають в Україні, та юридичних осіб, створених в Україні, які отримують фінансування від ЄС.

Якщо фізична чи юридична особа чинить опір, державні органи України зобов'язані допомогти Єврокомісії чи OLAF провести виїзну перевірку, чи інспекцію, включаючи належні превентивні заходи для збереження доказів.

Якщо порушення будуть знайдені, то Єврокомісія накладатиме на юридичних та фізичних осіб України штрафи, які, як записано у додатку ІІ, "підлягають примусовому виконанню в Україні". А OLAF звертатиметься до прокуратури ЄС.

У додатку II йдеться, що "державні органи України співпрацюють із прокуратурою ЄС, щоб забезпечити виконання нею повноважень щодо проведення розслідувань, підтримки звинувачень та притягнення до відповідальності винних та співучасників правопорушень, які впливають на фінансові інтереси ЄС".

У річному звіті OLAF, опублікованому місяць тому, підбито підсумки розслідувань цієї організації у 2023 році:

• OLAF виявило шахрайства на більш ніж 1,2 млрд євро (у тому числі рекомендувало повернути до бюджету ЄС 1,04 млрд євро; запобігло неправомірному витрачанню 209,4 млн євро із бюджету ЄС);
• відкрило 190 нових розслідувань після 1178 попередніх аналізів, проведених експертами OLAF;
• повідомило прокуратуру ЄС про 79 випадків можливих кримінальних злочинів.

Зокрема, OLAF розслідувало звинувачення у змові, маніпулюванні процедурами закупівель, конфлікті інтересів та завищенні рахунків.

Приклади розслідувань OLAF із захисту грошей платників податків ЄС охоплюють усі сфери видатків ЄС – від регіонального фінансування до сільського господарства та досліджень. OLAF провело розслідування у всіх державах – членах ЄС та у третіх країнах.

Тепер під юрисдикцію ECA та OLAF підпаде й Україна, включаючи програму Ukraine Facility. 22 травня Юлія Свириденко та єврокомісар з питань європейської політики сусідства та переговорів про розширення Олівер Варгеї підписали у Брюсселі рамкову угоду між Україною та ЄС про спеціальні механізми реалізації фінансування згідно з інструментом Ukraine Facility. Воно вже ратифіковане Верховною Радою 6 червня.

Там записано, наприклад, що Україна має надавати агентам чи представникам Єврокомісії, OLAF, ECA та прокуратури ЄС доступ до об'єктів та приміщень, де здійснюється реалізація інвестицій та реформ, що фінансуються відповідно до цієї угоди, а також будь-яких документів та комп'ютеризованих даних з управління такими інвестиціями та реформами.

Україна також має надавати Єврокомісії, OLAF, ECA та прокуратурі ЄС повний та прямий доступ до будь-яких національних баз даних, які є релевантними для здійснення їхнього мандату. Україна повинна надавати OLAF інформацію про банківські рахунки, пов'язані з його розслідуваннями, та про банківські операції.

Водночас ці дві угоди з Україною (підписані 20 березня та 22 травня) забезпечують Євросоюзу можливості для ефективного контролю за витрачанням в Україні європейської допомоги. І це, мабуть, не менш важливий важіль для впливу на українську владу, аніж щоквартальні індикатори реформ.