Розставатися з можливістю мати свого "ручного" генпрокурора йому особливо важко. Президент Зеленський боїться прозорих конкурсів на ключові посади. Боїться втратити тотальний вплив на прокуратуру та інших силовиків.
"Україна в заручниках. Виживання України залежить від Президента Зеленського, який вірогідно був дотичний до високопосадової корупції. Президента, якого ми не можемо змінити" – каже Дар'я Каленюк, виконавчий директор Центру протидії корупції.
Зеленський – відомий прихильник системи, за якої лояльність значить більше, ніж професійність. Набір відмовок, чому відкриті конкурси неможливі, нагадують риторику Тимошенко, а ще раніше – Медведчука.
Зрозумілі та чесні правила конкурсу можна забезпечити лише за умови наявності у міжнародних експертів вирішального голосу. Саме тому незалежні конкурси мають стати правилом для керівних посад в сфері правосуддя та правопорядку, пише у Фейсбук Центр протидії корупції.
Відкритий відбір на посаду генпрокурора та наявність гарантій від його політично обумовленого звільнення можуть дати старт реальним змінам у системі прокуратури.
Такі конкурси, звісно, не є панацеєю і стовідсотковою гарантією успіху інституції. Проте досвід показує, що це поки що найкраща конструкція, яка принаймні дає шанс на політичну незалежність цих держструктур.
Нереформовані інституції з політично керованим керівництвом банально атакують незалежні антикорупційні органи, намагаючись знищити та дискредитувати їх, зазначається у статті. Саме тому незалежні конкурси мають стати правилом на ключові керівні посади в сфері правосуддя та правопорядку.
Конкурс на посаду генпрокурора – реформа, якої Україна потребує як внутрішньополітично, так і для виконання зобов'язань перед партнерами. А досвід показує, що єдина можливість провести конкурс ефективно – це максимально вилучити політичний вплив на нього.
Призначення генпрокурором Руслана Кравченка у 2025 році – показовий приклад причин для реформи. Ніхто не пояснював, чому саме Кравченко заслуговує на посаду генпрокурора, які його попередні здобутки, ніхто не оцінював його доброчесність та незалежність. Причому конкурсні відбори на посади рядового прокурора САП та очільника НАБУ Руслан Кравченко провалив. А одразу після призначення намагався посилити свій контроль над НАБУ та САП, що підірвало б незалежність антикорорганів.
У підсумку, практика призначень генеральних прокурорів і подальші їхні дії демонструють, що за відсутності конкурсу та незалежного оцінювання – це гарантія політичного контролю над органом. Прокуратура, замість того, щоб діяти професійно та незалежно, стає просто засобом політичного тиску.
Лише незалежний відбір генпрокурора та наявність гарантій від його політично обумовленого звільнення можуть дати старт реальним змінам у системі прокуратури.
Схему доборів з вирішальним голосом міжнародних експертів можна критикувати. Проте поки що це єдиний алгоритм, який неодноразово доводив свою ефективність на практиці в системі правоохоронних і судових органів.
Кращого механізму призначень на вищі посади в правоохоронні та судові органи в Україні ніхто ще не винайшов.
Наші інтереси:
Розуміємо, що Зеленський потужно тримається за Президентство і розраховує тільки на лояльних його системі та безпринципних осіб.
Третій Гетьманат пропонує альтернативу «цифровому концтабору» та ліволіберальному хаосу. Дана праця призначена для стратегів, інвесторів, розробників та всіх Людей Волі, які розглядають Україну як...
Зеленський – відомий прихильник системи, за якої лояльність до нього значить більше, ніж професійність
Світ:
Розставатися з можливістю мати свого "ручного" генпрокурора йому особливо важко. Президент Зеленський боїться прозорих конкурсів на ключові посади. Боїться втратити тотальний вплив на прокуратуру та інших силовиків.
26042306.jpg
"Україна в заручниках. Виживання України залежить від Президента Зеленського, який вірогідно був дотичний до високопосадової корупції. Президента, якого ми не можемо змінити" – каже Дар'я Каленюк, виконавчий директор Центру протидії корупції.
Зеленський – відомий прихильник системи, за якої лояльність значить більше, ніж професійність. Набір відмовок, чому відкриті конкурси неможливі, нагадують риторику Тимошенко, а ще раніше – Медведчука.
Зрозумілі та чесні правила конкурсу можна забезпечити лише за умови наявності у міжнародних експертів вирішального голосу. Саме тому незалежні конкурси мають стати правилом для керівних посад в сфері правосуддя та правопорядку, пише у Фейсбук Центр протидії корупції.
Відкритий відбір на посаду генпрокурора та наявність гарантій від його політично обумовленого звільнення можуть дати старт реальним змінам у системі прокуратури.
Такі конкурси, звісно, не є панацеєю і стовідсотковою гарантією успіху інституції. Проте досвід показує, що це поки що найкраща конструкція, яка принаймні дає шанс на політичну незалежність цих держструктур.
"Гра в лояльність проти майбутнього в ЄС. Як Зеленський боїться прозорих конкурсів на топові посади" – так називається стаття, що вийшла на "Українській правді", співавтором якої є Дар'я Каленюк.
Нереформовані інституції з політично керованим керівництвом банально атакують незалежні антикорупційні органи, намагаючись знищити та дискредитувати їх, зазначається у статті. Саме тому незалежні конкурси мають стати правилом на ключові керівні посади в сфері правосуддя та правопорядку.
Конкурс на посаду генпрокурора – реформа, якої Україна потребує як внутрішньополітично, так і для виконання зобов'язань перед партнерами. А досвід показує, що єдина можливість провести конкурс ефективно – це максимально вилучити політичний вплив на нього.
Призначення генпрокурором Руслана Кравченка у 2025 році – показовий приклад причин для реформи. Ніхто не пояснював, чому саме Кравченко заслуговує на посаду генпрокурора, які його попередні здобутки, ніхто не оцінював його доброчесність та незалежність. Причому конкурсні відбори на посади рядового прокурора САП та очільника НАБУ Руслан Кравченко провалив. А одразу після призначення намагався посилити свій контроль над НАБУ та САП, що підірвало б незалежність антикорорганів.
У підсумку, практика призначень генеральних прокурорів і подальші їхні дії демонструють, що за відсутності конкурсу та незалежного оцінювання – це гарантія політичного контролю над органом. Прокуратура, замість того, щоб діяти професійно та незалежно, стає просто засобом політичного тиску.
Лише незалежний відбір генпрокурора та наявність гарантій від його політично обумовленого звільнення можуть дати старт реальним змінам у системі прокуратури.
Схему доборів з вирішальним голосом міжнародних експертів можна критикувати. Проте поки що це єдиний алгоритм, який неодноразово доводив свою ефективність на практиці в системі правоохоронних і судових органів.
Кращого механізму призначень на вищі посади в правоохоронні та судові органи в Україні ніхто ще не винайшов.
Розуміємо, що Зеленський потужно тримається за Президентство і розраховує тільки на лояльних його системі та безпринципних осіб.
Зверніть увагу
Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція (версія 1.0)