У дітей чорнобильців не знайшли мутацій ДНК, викликаних радіацією, – дослідження

Дослідження було проведено професором Мередіт Йегер з Національного інституту раку США в Мериленді. У центрі уваги були діти робітників, залучені для допомоги в очищенні сильно забрудненої зони навколо АЕС, а також діти евакуйованих з покинутого міста Прип'ять та інших населених пунктів в 70-кілометровій зоні навколо нього, пише Фокус, посилаючись на матеріал BBC.

Доктор Стівен Чанок, також з Національного інституту раку, каже, що дослідницька група набирала цілі родини, щоб вчені могли порівняти ДНК матері, батька і дитини.

"Тут ми не дивимося на те, що трапилося з тими дітьми, які були в утробі матері під час аварії, ми дивимося на те, що називається мутаціями de novo", — говорить учений.

Це — нові мутації в ДНК. Вони випадковим чином виникають в яйцеклітині або сперматозоїді. Залежно від того, де в генетичному проекті дитини виникає мутація, вона може або не мати ніякого впливу, або бути причиною генетичного захворювання.

"У кожному поколінні відбувається близько 50-100 таких мутацій — і вони випадкові", — говорить Стівен Чанок. — "У певному сенсі вони є будівельними блоками еволюції".

"Ми досліджували геноми матері та батька, а потім дитину. І ми витратили ще дев'ять місяців на пошук будь-якого сигналу — серед цих мутацій — який був би пов'язаний з радіаційним впливом на батьків. Ми не змогли нічого знайти", — стверджує Стівен Чанок.

За словами вчених, це означає, що вплив радіації на організм батьків не впливає на дітей, які будуть зачаті в майбутньому.

Професор Джеррі Томас з Імперського коледжу Лондона витратила десятиліття на вивчення біології раку, особливо пухлин, які пов'язані з ушкодженнями від радіації. Вона каже, що це нове дослідження було першим, яке продемонструвало, що "навіть коли люди піддавалися відносно високим дозам радіації — це не впливало на їх майбутніх дітей".

"Багато боялися мати дітей після атомних бомбардувань в Нагасакі та Хіросімі", — говорить професор Джеррі Томас. — "Також були ті, хто боявся мати дітей після аварії на Фукусімі, тому що вони думали, що їхня дитина постраждає від радіації, якої вони зазнали".

Професор Томас не брала участі в дослідженні геному. Вона та її колеги провели ще одне дослідження раку, пов'язане з Чорнобилем. Вони вивчали рак щитоподібної залози, тому що відомо, що ядерна аварія викликала близько 5000 випадків цього виду раку. Переважно люди пройшли курс лікування і стали здорові.

Після аварії на ЧАЕС влада не змогла запобігти продажу зараженого молока в регіоні. Багато з тих, хто в той час були дітьми, пили його, отримуючи великі дози радіоактивного йоду, який потрапив у навколишнє середовище з пошкодженого реактора.

"Ми виявили, що немає ніякої різниці між раком щитоподібної залози, викликаним чорнобильською радіацією, і будь-яким іншим раком щитоподібної залози", — говорить професор Томас.

"Так що не існує "демонічної пухлини", що виходить із Чорнобиля, яку ми не змогли б вилікувати. Ми можемо лікувати її точно так само, як ми лікуємо інші випадки".

Нагадаємо, 35 років, 26 квітня 1986 року, на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС стався вибух, який повністю зруйнував реактор, і почалася пожежа. Під час аварії стався викид радіоактивних речовин.

СРСР намагався приховати катастрофу, і тільки через два дні почали вивозити населення з найближчого до ЧАЕС міста Прип'ять та 30-кілометрової зони навколо станції.