Одна з функцій Державної комісії – старатися, щоб литовська мова жила в інформаційному середовищі. Зокрема, це машинний переклад, перевірка орфографії та інші технології
У Міністерстві зв'язку є велика програма "Литовська мова в інформаційному суспільстві", яка фінансує проект, пов'язаний з цією темою. Обсяг цієї програми на 4 роки був близько 40 млн. літів (приблизно 180 млн. грн.). Це дуже дороге задоволення, але ми вважаємо, що якщо литовської мови не буде в інформаційному середовищі, то через 10-20 років її не буде як офіційної мови. Адже наше життя переходить у віртуальне середовище, і ми там використовуємо литовську мову.
Якщо в нас немає можливості знайти інформацію литовською мовою, якщо немає машинного перекладу, наприклад, з китайської через англійську на литовську, то наша молодь перейде на англійську мову – і все.
Якщо комп'ютерні програми не будуть локалізовані на литовську мову, і якщо в школі ви бачите на екрані тільки англійське меню, англійські програми, якщо ви в соціальних мережах теж вживаєте не литовську, а іншу мову – це повільна смерть мови.
Я б не став аж настільки категорично стверджувати, що "такого нема в інших країнах". Наприклад, в Ізраїлі функціонує такий собі Інститут ім. Еліезера бен-Єгуди (людина, яка відродила практику вживання давньоєврейської мови в побуті - себто, де-факто створила сучасний іврит), головне завдання якого полягає в наступному:
Завдяки зусиллям Інституту ім. Еліезера бен-Єгуди, сучасний іврит є порівняно вільним від слів іншомовного походження. Звісно, вони є (наприклад, "тьятрон" - "театр" з французької, "пірошкі" - назва специфічного блюда, завезеного в Палестину емігрантами ще з Російської імперії, одиничні випадки вживання суфіксів також на совісті "російських" євреїв). Проте слів іншомовного походження в івриті все ж на порядок менше, ніж могло би бути без цього...
Коментарі
Що саме найцікавіше так це те що мені за звичай попадаються саме ті програміста які клали на українську мову в просторі інтернету посилаючись на доцільність використання саме англійської яка є не тільки міжнародною мовою але ще й мовою програмування.
От чого наша нація гине, бо ніхто навіть й думати не хочу про збереження мови...
Який простір подій - такі й люди. Альберте, пора вже тобі виповзати з простору страждань.
Ось український програміст Віталій Подоба написав книжку українською мовою з програмування на Пітоні і Джанго.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Ну що ж подивимося, може співання мантр мене і витягне з того простору страждань. Он вже з жовтня місяця ходжу на кіртан медитації та роблю ще там домашні медитації) Та то неважливо.
Дякую за посилання, приємна для мене новина.
Практика Живого Слова Олександра Філатовича поєднана із практикою Олексія Тищенка,могли би стати непоганим кіртан-ом..
Вірю в те, що розумію.
Я б не став аж настільки категорично стверджувати, що "такого нема в інших країнах". Наприклад, в Ізраїлі функціонує такий собі Інститут ім. Еліезера бен-Єгуди (людина, яка відродила практику вживання давньоєврейської мови в побуті - себто, де-факто створила сучасний іврит), головне завдання якого полягає в наступному:
Завдяки зусиллям Інституту ім. Еліезера бен-Єгуди, сучасний іврит є порівняно вільним від слів іншомовного походження. Звісно, вони є (наприклад, "тьятрон" - "театр" з французької, "пірошкі" - назва специфічного блюда, завезеного в Палестину емігрантами ще з Російської імперії, одиничні випадки вживання суфіксів також на совісті "російських" євреїв). Проте слів іншомовного походження в івриті все ж на порядок менше, ніж могло би бути без цього...
От тільки Ізраїль я так розумію не на стільки це так активно афішує як це робить Литва, раз про Литву ми на НО дізналися, а про Ізраїль якби не ти, то певно ще 100 років про це не знали би тут на НО. Так що дякую за інформацію)
Так, це правильний підхід щодо мови. Хоча це не інститут, а Академія, ось її сайт. Правда, не зрозуміло, які в неї повноваження - треба читати закон Ізраїлю.
Щодо литовської держкомісії - то з таким статусом це справді може бути унікальне утворення.
Ще одною державою з активною мовною політикою є Франція. До речі, вона не приєдналася до Європейської хартії регіональних мов - і нічого страшного не сталося.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Дякую за уточнення, тепер знатиму, що це Академія )))
Так, підхід правильний - але нам, в Україні своє робить...
А у нас свої проблеми:
- безліч діалектів
Для самої лише картоплі до біса назв існує: картопля, крумплі, бараболя, бульба, ріпка, мандебурка, біб...
- старий і новий правопис
"Конус" чи "стіжок"? "Аеродром" чи "летовище"? "Фільтр" чи "цідило"? "Кулемет" чи "скоростріл"? "Крісло" чи "фотель"? "Маятник" чи "хитун"? "Екватор" чи "рівник"?..
Було діло, я стикався з перевиданням текстів українських письменників-фантастів, написаних до 1931 року - то там, в перших редакціях, геть інша мова!.. Згодом, у 30-х роках всі ці твори були відредаговані згідно з "лінією Партії", а заразом і зросійщені.
Отже, проблеми специфічні, до того ж їх полюбляють роздмухувати політики у передвиборчий період. Тому хоч державна інституція, що слідкувала би за чистотою української мови, вкрай потрібна, проте діяти маємо вкрай обережно й виважено.
І головне - не відкладати проблему в "довгу шухляду". Інакше є ризик не розпочати ніколи...