Найшвидше на українську переходять підприємства в колись російськомовних містах Одеса, Дніпро та Харків. Стрімке зростання рівня суспільної підтримки державної мови, кардинальне збільшення її застосування як у публічних сферах, так і у приватному спілкуванні довели, що вона є потужним, націєствердним чинником єднання громадян. Динаміка і характер змін у 2022 році дозволяють говорити про запуск стрімкої “самоукраїнізації” суспільства.
Британське новинне агентство Reuters пише про причини двомовності українців, коли за радянських часів російська мова пропагувалась, а українська придушувалася. Зараз же ситуація кардинально інша – українці по всій країні прагнуть стерти вплив Росії та зміцнити свою незалежність від сусіда, пише Тарас Кремінь, уповноважений із захисту державної мови на Главком.
У статті йдеться про те, що найбільші банки України прибрали російську мову зі своїх мобільних додатків і сайтів, а великі компанії, які до 2022 року використовували російську як основну мову торгівлі, стали послуговуватись виключно українською. Зокрема, зазначається, що «найшвидше на українську переходять підприємства в колись російськомовних містах Одесі, Дніпрі та Харкові».
Reuters подає цікаві дані платформи пошуку роботи Work.ua: «Наприкінці 2022 року роботодавці розміщували 84% вакансій українською мовою та 13% російською. У 2015 році було майже навпаки: 16% вакансій були українською мовою та 80% російською».
Британська газета «The Guardian» публікує репортаж з Харківського літературного музею, де відбувається засідання мовного клубу. Видання наголошує, що харків’яни зацікавлені у вдосконаленні своєї української мови та хочуть позбутися «мови поневолювача». Переходячи на українську, вони протистоять російській агресії та імперіалізму.
«The Guardian» пише, що ще донедавна Харків був російськомовним містом. Аналізуючи причини, журналісти наголошують, що в Харкові за царських часів російська була мовою діловодства та освіти, а з середини ХІХ століття видання літератури українською мовою було під забороною. Після Жовтневої революції 1917 року настав період офіційної «українізації», коли в Харкові з’явилася жвава авангардна україномовна літературна сцена. Проте починаючи з 1933 року романісти, поети, журналісти та драматурги цього короткого модерністського розквіту були жорстоко придушені – сотні письменників були розстріляні, заслані, відправлені в ГУЛАГ.
Як наслідок, зауважує «The Guardian», наприкінці 1990-х українська вважалася мовою неосвічених сільських жителів міського Харкова, якою можна було почути на базарі від тих, хто приїхав у місто продавати свої продукти.
Після повномасштабного російського військового вторгнення харків’яни, які раніше розмовляли російською, почали використовувати українську навіть у повсякденному житті. Так розмовний клуб у Харкові відвідують люди різного віку та різних професій. Всіх їх об'єднує одна мета – поліпшити свої знання у володінні державною мовою.
На сайті Програми нових підходів до досліджень і безпеки в Євразії (PONARS Eurasia) професор Університету Осло Пол Колсте наголошує на тому, що «грім гармат у російському вторгненні став посмертним дзвоном для спільної українсько-російської ідентичності. Більше, ніж будь-хто інший, путін зробив внесок не лише в кристалізацію окремої української ідентичності, але й у консолідацію української нації, яка визначає себе насамперед як глибоко відмінну від росіян».
Уповноважений із захисту державної мови 30 квітня виклав Річний звіт, у якому йдеться про те, що в умовах воєнного стану Україна зробила значний поступ назустріч державній мові, а динаміка і характер змін у 2022 році дозволяють говорити про запуск стрімкої “самоукраїнізації” суспільства.
“Стрімке зростання рівня суспільної підтримки державної мови, кардинальне збільшення її застосування як у публічних сферах, так і у приватному спілкуванні довели, що вона є потужним, націєствердним чинником єднання громадян, важливим фактором зміцнення української громадянської нації, здатної успішно протистояти агресору, долати важкі історичні виклики, здобувати перемоги на полях битв”, – йдеться у документі.
У звіті наголошується, що державна мова різко зміцнила свої позиції та відіграла значну роль в інформаційній війні: “Мова поширення новин стала важливим фактором довіри до джерела та їх змісту, засобом формування і захисту власного українського медіапростору, стійкого до впливу російської пропаганди та інформаційно-психологічних спецоперацій ворога”.
Окремий розділ присвячено питанню лінгвоциду української мови на тимчасово окупованих територіях України: “Повномасштабне вторгнення російських військ на територію України 24 лютого 2022 року засвідчило, що наміри знищення української нації – це довгострокова політика Кремля, яка передбачає не лише фізичне знищення українців, а й знищення української ідентичності, невід'ємною частиною якої є мова. Підставою для російської військової агресії та масових вбивств українців став т. зв. мовний чинник. Штучне гасло “захист російськомовних громадян України” використали для виправдання окупації частини територій України”.
Метою «церкви програмістів» Aryan Softwerk є колективне досягнення Царства божого шляхом розробки софту для самоорганізації шляхетних духовних демосів – арійських церков. Розробка церковного софту –...
«Самоукраїнізація суспільства»: у мовній свідомості українців сталася кардинальна зміна
Світ:
Найшвидше на українську переходять підприємства в колись російськомовних містах Одеса, Дніпро та Харків. Стрімке зростання рівня суспільної підтримки державної мови, кардинальне збільшення її застосування як у публічних сферах, так і у приватному спілкуванні довели, що вона є потужним, націєствердним чинником єднання громадян. Динаміка і характер змін у 2022 році дозволяють говорити про запуск стрімкої “самоукраїнізації” суспільства.
23050201.jpg
Британське новинне агентство Reuters пише про причини двомовності українців, коли за радянських часів російська мова пропагувалась, а українська придушувалася. Зараз же ситуація кардинально інша – українці по всій країні прагнуть стерти вплив Росії та зміцнити свою незалежність від сусіда, пише Тарас Кремінь, уповноважений із захисту державної мови на Главком.
У статті йдеться про те, що найбільші банки України прибрали російську мову зі своїх мобільних додатків і сайтів, а великі компанії, які до 2022 року використовували російську як основну мову торгівлі, стали послуговуватись виключно українською. Зокрема, зазначається, що «найшвидше на українську переходять підприємства в колись російськомовних містах Одесі, Дніпрі та Харкові».
Reuters подає цікаві дані платформи пошуку роботи Work.ua: «Наприкінці 2022 року роботодавці розміщували 84% вакансій українською мовою та 13% російською. У 2015 році було майже навпаки: 16% вакансій були українською мовою та 80% російською».
Британська газета «The Guardian» публікує репортаж з Харківського літературного музею, де відбувається засідання мовного клубу. Видання наголошує, що харків’яни зацікавлені у вдосконаленні своєї української мови та хочуть позбутися «мови поневолювача». Переходячи на українську, вони протистоять російській агресії та імперіалізму.
«The Guardian» пише, що ще донедавна Харків був російськомовним містом. Аналізуючи причини, журналісти наголошують, що в Харкові за царських часів російська була мовою діловодства та освіти, а з середини ХІХ століття видання літератури українською мовою було під забороною. Після Жовтневої революції 1917 року настав період офіційної «українізації», коли в Харкові з’явилася жвава авангардна україномовна літературна сцена. Проте починаючи з 1933 року романісти, поети, журналісти та драматурги цього короткого модерністського розквіту були жорстоко придушені – сотні письменників були розстріляні, заслані, відправлені в ГУЛАГ.
Як наслідок, зауважує «The Guardian», наприкінці 1990-х українська вважалася мовою неосвічених сільських жителів міського Харкова, якою можна було почути на базарі від тих, хто приїхав у місто продавати свої продукти.
Після повномасштабного російського військового вторгнення харків’яни, які раніше розмовляли російською, почали використовувати українську навіть у повсякденному житті. Так розмовний клуб у Харкові відвідують люди різного віку та різних професій. Всіх їх об'єднує одна мета – поліпшити свої знання у володінні державною мовою.
На сайті Програми нових підходів до досліджень і безпеки в Євразії (PONARS Eurasia) професор Університету Осло Пол Колсте наголошує на тому, що «грім гармат у російському вторгненні став посмертним дзвоном для спільної українсько-російської ідентичності. Більше, ніж будь-хто інший, путін зробив внесок не лише в кристалізацію окремої української ідентичності, але й у консолідацію української нації, яка визначає себе насамперед як глибоко відмінну від росіян».
Уповноважений із захисту державної мови 30 квітня виклав Річний звіт, у якому йдеться про те, що в умовах воєнного стану Україна зробила значний поступ назустріч державній мові, а динаміка і характер змін у 2022 році дозволяють говорити про запуск стрімкої “самоукраїнізації” суспільства.
“Стрімке зростання рівня суспільної підтримки державної мови, кардинальне збільшення її застосування як у публічних сферах, так і у приватному спілкуванні довели, що вона є потужним, націєствердним чинником єднання громадян, важливим фактором зміцнення української громадянської нації, здатної успішно протистояти агресору, долати важкі історичні виклики, здобувати перемоги на полях битв”, – йдеться у документі.
У звіті наголошується, що державна мова різко зміцнила свої позиції та відіграла значну роль в інформаційній війні: “Мова поширення новин стала важливим фактором довіри до джерела та їх змісту, засобом формування і захисту власного українського медіапростору, стійкого до впливу російської пропаганди та інформаційно-психологічних спецоперацій ворога”.
Окремий розділ присвячено питанню лінгвоциду української мови на тимчасово окупованих територіях України: “Повномасштабне вторгнення російських військ на територію України 24 лютого 2022 року засвідчило, що наміри знищення української нації – це довгострокова політика Кремля, яка передбачає не лише фізичне знищення українців, а й знищення української ідентичності, невід'ємною частиною якої є мова. Підставою для російської військової агресії та масових вбивств українців став т. зв. мовний чинник. Штучне гасло “захист російськомовних громадян України” використали для виправдання окупації частини територій України”.
У 2016 році ми писали, що перемога у війні з Росією – це стати українцями. На жаль, це зрозуміли лише у 2022 році.
Війна підштовхнула українців використовувати свою мову. Нарешті зрозуміли, що мова – це зброя.
Зверніть увагу
Стартап Aryan Softwerk запрошує ІТ-фахівців спільноти Народний Оглядач до освоєння ринку самоорганізації арійських церков