Україна домовилася з США про угоду щодо корисних копалин і сподівається на покращення відносини з адміністрацією Трампа

Київ узгодив з Вашингтоном умови угоди щодо видобутку корисних копалин, яка, як сподіваються українські посадові особи, поліпшить відносини з адміністрацією Трампа і прокладе шлях до довгострокових зобов'язань США у сфері безпеки, пише The Financial Times.

Українські посадовці заявили, що Київ готовий підписати угоду про спільну розробку своїх мінеральних ресурсів, зокрема, нафти та газу, після того, як США відмовилися від вимог щодо права на 500 млрд доларів потенційних доходів від угоди.

Хоча в тексті угоди відсутні чіткі гарантії безпеки, офіційні особи стверджують, що їм вдалося домовитися про набагато вигідніші умови, і описують угоду як спосіб розширити відносини зі США, щоб зміцнити перспективи України після трьох років війни.

«Угода про видобуток корисних копалин – це лише частина картини. Ми неодноразово чули від адміністрації США, що вона є частиною більшої картини», – заявила у 25 лютого в інтерв'ю Financial Times Ольга Стефанішина, віце-прем'єр-міністр і міністр юстиції України, яка очолювала переговори.

Український чиновник, обізнаний з цим питанням, повідомив, що президент Володимир Зеленський планує поїхати до Вашингтона 28 лютого, щоб зустрітися з Дональдом Трампом і офіційно оформити угоду.

25 лютого президент США, схоже, підтвердив візит свого українського колеги, заявивши: «Я чув, що [Зеленський] приїжджає в п'ятницю. Звичайно, я не проти, якщо він захоче».

Надзвичайно обтяжливі умови початкового проекту угоди, які Трамп представив як спосіб відплати України за військову та фінансову допомогу США після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році, викликали обурення в Києві та інших європейських столицях.

Після того, як минулого тижня Зеленський відкинув цей початковий текст, Трамп назвав його «диктатором» і, схоже, звинуватив Україну у розв'язанні війни.

Остаточна версія угоди, датована 24 лютого, з якою ознайомилася FT, передбачає створення фонду, до якого Україна перераховуватиме 50 відсотків надходжень від «майбутньої монетизації» державних мінеральних ресурсів, зокрема нафти та газу, а також пов'язаної з ними логістики. Фонд інвестуватиме в проекти в Україні.

Угода виключає корисні копалини, які вже надходять до української державної скарбниці, тобто вона не поширюватиметься на поточну діяльність «Нафтогазу» та «Укрнафти», найбільших виробників газу та нафти в Україні.

Однак в угоді немає жодної згадки про гарантії безпеки з боку США, на яких спочатку наполягав Київ в обмін на згоду на угоду.

Вона також залишає такі важливі питання, як розмір частки США у фонді та умови угод про «спільне володіння», для подальшого врегулювання в наступних угодах.

Після трьох років, протягом яких США були основним донором військової допомоги Києву, Трамп змінив політику Вашингтона, розпочавши двосторонні переговори з Росією без участі європейських союзників та України за столом переговорів.

Українські чиновники заявили, що угоду схвалили міністри юстиції, економіки та закордонних справ.

Початкова масштабна пропозиція адміністрації Трампа передбачала створення інвестиційного фонду реконструкції, в якому США «зберігають 100-відсоткову фінансову зацікавленість». 

Україна мала б вносити 50 відсотків доходів фонду від видобутку мінеральних ресурсів, включаючи нафту і газ та пов'язану з ними інфраструктуру, максимум до 500 мільярдів доларів. 

Ці умови, які українські чиновники назвали неприйнятними, були вилучені з остаточного проекту. Мандат фонду на інвестування в Україну є ще однією зміною, якої домагався Київ. 

У документі зазначено, що США підтримуватимуть економічний розвиток України в майбутньому. Українські посадовці додали, що угода є лише «рамковою», і що жодні доходи не перейдуть до інших рук, доки фонд не буде створений, що дає їм час для врегулювання будь-яких потенційних розбіжностей. 

Серед невирішених питань – узгодження юрисдикції угоди. Уряду Зеленського також доведеться отримати схвалення парламенту України, де опозиційні депутати дали зрозуміти, що вони щонайменше проведуть палкі дебати, перш ніж ратифікувати таку угоду. 

Кароліна Левітт, прес-секретар Білого дому, заявила 25 лютого, що «критично важливо, щоб ця угода була підписана», хоча вона не надала оновленої інформації про переговори.

Це – дослівний переклад статті Financial Times