Український винахідник, який зробив переворот в авіаіндустрії, — Володимир Джус. У Штатах про нього пишуть книжки, називають українським Генрі Фордом, а його розробки не втрачають своєї актуальності й у наш час.
Хто б міг подумати, що це кажуть про вихідця з простої селянської родини, що мешкала неподалік Збаража.
У 18 років Володимир наважується переїхати у Штати. У кишенях всього 25 доларів, та пройде трохи часу і до цієї суми можна буде доплюсувати ще 6 нулів.
Переломним стане момент, коли українець без вищої освіти і жодних покровителів влаштується на фабрику з виробництва літаків і двигунів. Його технологічні пропозиції допоможуть компанії зекономити тисячі доларів, та на добробуті Джуса це ніяк не позначалось.
Джус не зважав і працював далі. Якось він почув скарги інженерів, що під час приземлення літак здригається і дзеленчить, так ніби десятки металевих банок ударяються одна об одну. Вони намагались скріплювати капот шматком дроту і смужками металу, та це не допомогло зменшити вібрації. Здавалося б, дрібниця, але через неї траплялись аварії, а літаки виходили з ладу.
Українець засів у власній майстерні і таки вигадав надійний, а головне простий у встановленні та дешевий замок. Він вимагав лише чверть оберта, дротяна пружина щільно замикала механізм. Замки встановили на експериментальних літаках і висновок інженерів був одностайний — вони бездоганні.
Дирекція фабрики й цього разу запропонувала запатентувати винахід від її імені, та ставати на ті самі граблі винахідник не хотів. Він звільняється і вкладає усі свої заощадження у власну фабрику.
Перше замовлення було на якихось 4 долари.
Та обсяги стрімко зростали. Джус патентує винахід у США, Франції, Англії. Його клієнтами стає вся авіапромисловість. Уже за 4 роки оборот фабрик зріс до півмільйона доларів. А от справжній бум прийде під час Другої світової війни. Фабрика в той час працювала цілодобово й випускала щомісяця 15 мільйонів закріплювачів.
Після закінчення війни обсяги виробництва літаків впали, та Джус швидко продемонстрував машинобудівним корпораціям, як використовувати його винахід в автомобілях, кораблях, гоночних болідах, трамваях, потягах і навіть медицині.
Сумні новини прийшли з України – маму відправили у сибірські табори, а брат вступив у ряди УПА і там загинув. У 50-х роках Володимир Джус вирішує заснувати Український Інститут Америки, який би на чужині допомагав українцям зберегти мову, національні традиції, давав стипендії для навчання молодих українців та допомагав знайти роботу. А щоб землякам було де збиратись — купує за чверть мільйона розкішний особняк на 5-й авеню.
Вже в 1991 році, як тільки Україна стала незалежною, Український Інститут Америки був визнаний усіма офіційними організаціями незалежної України. Відтоді взяла початок активна співпраця з українським представництвом ООН, генеральним консулатом України в Нью-Йорку, мерією міста.
На сторожі статутних завдань Інституту знаходиться Рада Директорів, а Президентом після смерті Володимира Джуса був обраний його син, Теодор Джус.
"Цей історичний особняк був присвячений з нагоди 25-ої річниці Українського інституту Америки. В пам'ять про Уільяма Джуса, засновника і благодійника" - напис на меморіальній табличці.
Наші інтереси:
Відкриваємо видатних українців.
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Євангельська концепція палінгенетичного реактора об’єднує надлюдську самореалізацію, соціальну взаємодію та трансформацію людства. Щасливі скромні та приязні, бо вони опанують Землю.
Українець, який зробив переворот в авіаіндустрії
Світ:
Спецтема:
Український винахідник, який зробив переворот в авіаіндустрії, — Володимир Джус. У Штатах про нього пишуть книжки, називають українським Генрі Фордом, а його розробки не втрачають своєї актуальності й у наш час.
Хто б міг подумати, що це кажуть про вихідця з простої селянської родини, що мешкала неподалік Збаража.
У 18 років Володимир наважується переїхати у Штати. У кишенях всього 25 доларів, та пройде трохи часу і до цієї суми можна буде доплюсувати ще 6 нулів.
Переломним стане момент, коли українець без вищої освіти і жодних покровителів влаштується на фабрику з виробництва літаків і двигунів. Його технологічні пропозиції допоможуть компанії зекономити тисячі доларів, та на добробуті Джуса це ніяк не позначалось.
Джус не зважав і працював далі. Якось він почув скарги інженерів, що під час приземлення літак здригається і дзеленчить, так ніби десятки металевих банок ударяються одна об одну. Вони намагались скріплювати капот шматком дроту і смужками металу, та це не допомогло зменшити вібрації. Здавалося б, дрібниця, але через неї траплялись аварії, а літаки виходили з ладу.
Українець засів у власній майстерні і таки вигадав надійний, а головне простий у встановленні та дешевий замок. Він вимагав лише чверть оберта, дротяна пружина щільно замикала механізм. Замки встановили на експериментальних літаках і висновок інженерів був одностайний — вони бездоганні.
Дирекція фабрики й цього разу запропонувала запатентувати винахід від її імені, та ставати на ті самі граблі винахідник не хотів. Він звільняється і вкладає усі свої заощадження у власну фабрику.
Перше замовлення було на якихось 4 долари.
Та обсяги стрімко зростали. Джус патентує винахід у США, Франції, Англії. Його клієнтами стає вся авіапромисловість. Уже за 4 роки оборот фабрик зріс до півмільйона доларів. А от справжній бум прийде під час Другої світової війни. Фабрика в той час працювала цілодобово й випускала щомісяця 15 мільйонів закріплювачів.
Після закінчення війни обсяги виробництва літаків впали, та Джус швидко продемонстрував машинобудівним корпораціям, як використовувати його винахід в автомобілях, кораблях, гоночних болідах, трамваях, потягах і навіть медицині.
Сумні новини прийшли з України – маму відправили у сибірські табори, а брат вступив у ряди УПА і там загинув. У 50-х роках Володимир Джус вирішує заснувати Український Інститут Америки, який би на чужині допомагав українцям зберегти мову, національні традиції, давав стипендії для навчання молодих українців та допомагав знайти роботу. А щоб землякам було де збиратись — купує за чверть мільйона розкішний особняк на 5-й авеню.
Вже в 1991 році, як тільки Україна стала незалежною, Український Інститут Америки був визнаний усіма офіційними організаціями незалежної України. Відтоді взяла початок активна співпраця з українським представництвом ООН, генеральним консулатом України в Нью-Йорку, мерією міста.
"Цей історичний особняк був присвячений з нагоди 25-ої річниці Українського інституту Америки. В пам'ять про Уільяма Джуса, засновника і благодійника" - напис на меморіальній табличці.
Відкриваємо видатних українців.
Зверніть увагу
Чеснота приязності та ельфійський реактор – другий крок до вічного життя та опанування планети Земля