- Відвідувань: 125
- Переглядів: 164
Українська мова підвищує рівень своїх вібрацій і підносить у Простір волі
Світ:
Спецтема:
230614yuriynagulko.jpg
Підвищення звукових вібрацій мови підвищує вібрації її мовників, а тому сприяє їх піднесенню у простір подій з вищими вібраціями і, відповідно, вищими можливостями.
Найвищі вібрації властиві Простору волі (в євангельській термінології – Царству божому). Можна припустити, що у мові цього простору відносна частота вживання звуку «і» буде найвищою у порівнянні з нижчими просторами.
Відтак тенденція заміни в українській мові «О» на «І» може означати прискорення руху до Простору волі.
Докладніше у статті: Частота чи простота? – до стратегії розвитку мови Сенсар
Що якіснішою мовою думаємо і говоримо, то якісніші події всередині нас і навколо нас. Слово творить життя.
Зверніть увагу
Останні записи
Кращий коментар
На мою думку, на нинішньому етапі взагалі нічого не треба реформувати в правописі української мові.
Будь-яка реформація ускладнює використання мови, а нам необхідно максимально розширити сферу її застосування - це питання національної безпеки.
Після того, як українська мова стане домінуючою, можна буде зайнятися мовними новаціями. До того ж, тоді буде зрозуміліше, куди вона розвивається.
Зараз нагальнішою є потреба повернення українським словам їх істинного сенсу.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Коментарі
Ігор.твоя правдаюЯ перевірилаб На думку спали спали слова И безпреривно гром гремел Звук О широкий а У звужується як стріла як ракета -на ньому справді можна піднятися Можеш навіть додати картинки у вигляді якоїсь широкої платформи і ракети одномісної наприклад
Тобто замість "молоко" краще буде вимовляти "мілікі" і писати не "тобто", а "тібті"?
Це навіть не азірівська мова буде, а якась пародія на азірівську=))
Чи я зовсім не так зрозумів дане спостереження?
Думаю, треба писати і вимовляти так, як є, поки що. А зміни вводити обережно, зважено і виправдано, якщо вони назріли. В статі йдеться про наявний стан і можливі перспективі, повторюся, якщо вони виправдані і на часі.
А в слові "ініціація"три звуки "і". тому воно є сакральним.адже ініціація єє засобом чи методром підняття на новий рівень. Слова взагалі природно склались.. Ми не говоримо про заміну всіх госних звуків на звук і і.взагалі. мова встатті йде непро те що ти говориш .Альберт .а про співставлення кожному звуку дії---------------------------------------------------------------------------------
Можна зрозуміти, що московські "свободньій", "гром", "конь"... давнішої мови !
Цитата: "Українська мова розвивається в напрямку заміни «о» на «і»: воля – вільний, конь – кінь, воск – віск, гром – грім тощо. Звук «і» має вищу частоту вібрацій у порівнянні зі звуком «о», відтак у порівнянні з давньою мовою сучасна мова стає легшою, витонченішою, делікатнішою."
Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !
Так, московська ж пішла від української, якшо можна так сказати.
Жнива почалися, браття!
Дякую, Ігоре, що нагадав цю статтю.
Вона досі іноваційна, цікава. Сприймаю її як штрих для уточнення і розвитку думки, до чого постараюся спричинитися.
Коли говориш про вібраційне витончення української мови,
1) чи береш під увагу лише духовну складову, чи також мовно-розумову ? Про духовну ти прекрасно виклав свою думку.
Щодо мовно-розумової складової, насуваються такі запитання:
2) чи маєш на увазі зміну кореня, чи відмінювання слова, чи може... "перевтілення" цілого слова?
"Кінь" же залишається "кінь" (у називній відміні),
але їздиш на "коні" (місцева відміна).
3) чи можна засуджувати недавнє оновлення українського правопису, зокрема вживання відміни "и" (покищо поряд з нав'язаним Мокселем "і" у відмінюванні іменників жіночого роду ІІІ-ої групи ?
-- Як було досі?
"III відміна: іменники жін. роду з кінцевим приголосним основи: вість, любов, міць, річ, розкіш, сіль, тінь, а також слово мати, в якому при відмінюванні з’являється суфікс -ер-".
Див. http://litopys.org.ua/pravopys/rozdil2.htm
☀ Як тепер ?
Див. https://ukrainskamova.com/publ/kljasichnij_pravopis/zakinchennja_vidminjuvanikh_sliv/rodovij_vidminok_odnina/62-1-0-15548
Див. > "И 4. -и мають":
б) Іменники жіночого роду III відм. на -ть за другим приголосним:
від ра́дости, з ві́сти, до сме́рти, без чве́рти...
Також винятково: до о́сени, без со́ли, кро́ви, любо́ви, Ру́си.
-- До того ж, слід ззначити, що нав'язане нам Мокселем закінчення "і" не відрізнялося аж у трьох відмінках (!) :
- родовому,
- давальному,
- місцевому;
> що й збільшувало можливість плутанини,
> збіднювало нашу мову,
> стирало її оригінальність і давність !
Мета - незмінна: принижувати нашу мову накладанням на неї клеймо "селянської" (при всій повазі до селян з мого боку !), сіяти ворожнечу, стирати багаті надбання, національну пам'ять.
-- А от повернення оригінального закінчення родового відмінку "и" підвищує чіткість значення в нашій мові, порозуміння нею.
Оскільки Україна - Миротворець -, то ж, природньо, її мова - теж миротворча !!! Чи не так ?
Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !
На мою думку, на нинішньому етапі взагалі нічого не треба реформувати в правописі української мові.
Будь-яка реформація ускладнює використання мови, а нам необхідно максимально розширити сферу її застосування - це питання національної безпеки.
Після того, як українська мова стане домінуючою, можна буде зайнятися мовними новаціями. До того ж, тоді буде зрозуміліше, куди вона розвивається.
Зараз нагальнішою є потреба повернення українським словам їх істинного сенсу.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Годжуся. Захистити саме існування української мови сьогодні - першенство !
Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !
Моя думка суголосна з Твоєю, друже Ігоре.
Дякую!))
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)