Українське походження російської мови

За офіційними даними фольклористів їх налічується більше 300 тисяч (за неофіційними - їх близько півтора мільйона), пише Морс.

Тексти, які накопичувалися протягом тисячоліть, майже неможливо перекласти. Язичницьких пісень про створення світу немає у росіян.

Жоден слов'янський народ не має такої багатої лексики.

Загальну кількість слів мови, включаючи не тільки літературні, а й діалекти та архаїзми, зафіксувати дуже важко. Але можна говорити про те, що російська мова нараховує 200 000 слів (словник Даля), у той час як в українській мові - близько 250 000 слів (Великий тлумачний словник сучасної української мови).

Чия мова чиїм діалектом є? Можна будь-яке російське слово зі слов'янським коренем вивести, користуючись українською мовою. Але не кожне українське слово ви виведете, користуючись російською мовою.

Тільки задумайтеся: українське "од" задом наперед читається як "до" (зворотний напрямок).

У російській мові, як не намагайся, а зі слова "от" ти слово "до" не отримаєш.

У російській мові немає українських слів "до рогу" (до перехрестя), зате є похідне від них - слово "дорога".

Немає в російській мові українського слова "прати", зате є похідне від нього - "прачка".

Немає в російській мові українського слова "пружний", зате є похідне від нього - "пружина".

Немає слова "тягти" (тягнути), зате є "тяготы".

Немає слова "гребти", зате є похідне від нього "грабли".

Немає в російській мові слова "місити", зате є у росіян похідне від нього - слово "миска" (посудина для замішування тіста).

У нас "пеньок" - "опеньки". В обох словах зустрічається корінь "пеньок".

У росіян це буде "пенёк" - "опята" (у другому слові настільки викривили корінь, що слово пеньок вже не виходить).

У нас "сир" - "сироватка" (від слів "сир м'яти" - "сироватка" - те, що залишається після віджимання сиру) - в обох словах корінь "сир". У російській мові настільки викривився корінь, що слово "сир" уже не виходить - "сыворотка".

В українській мові "ведмідь" - той хто відає, де мед. У російській мові "медведь" - мед, який відає де він є. Маразм, чи не так?

І після цього нам розповідають, що наша мова похідна від їхньої. Може навпаки? І дехто при цьому погано засвоїв наші слова.

У нас "діти" - "дитина" (множина - однина). У російській же мові "дети" (багато дітей) - "детина" (велетень). Абсурд, чи не так?

Українською - "бджола" (від слів "буде жалити"). Російською - "пчела".

Український ланцюжок: людина-люди-людство. Російський ланцюжок: человек-люди-человечество.

Український ланцюжок: будинок-будувати-буда. Російський ланцюжок: дом-строить-будка. Суцільні винятки з правил.

Українське "суворий" (згадайте Суворова) - російське "суровый" - перекрутили.

Українське "нагромадження" (від слова "громадити"). Російське "нагромождение" (слова "громождить" нема). 

Українське "лихий" (поганий. А дослівно - від слова "лишити" - в російській мові це слово має негативне забарвлення). Але російське "лихий" - це герой.

Український ланцюжок: "очі" - "окуляри". Російський ланцюжок "глаза" - "очки" (німецьке слово glass - скло).

Український ланцюжок: праска-прасувати. Підпорядковується одному правилу. Російський ланцюжок: утюг-гладить. Не підкоряється жодному правилу.

У збірнику Святослава 1073 зустрічаємо українське "дав" замість церковнослов'янської "дал".

Українське "буджу" (від "будити" - корінь "буд" - скрізь присутній) - в російській же "бужу" (корінь "буд" взагалі не виходить). Російське "ж" (зі слова бужу), з'явилося лише в 16 столітті і було перероблено з церковнослов'янської жд. (Жд досі зустрічається в слові "возбуждать" - але корінь "буд" - від будити з цього слова аж ніяк не вийде. Тобто церковнослов'янська мова - похідна від староукраїнської, а не навпаки).

Українське бути-буду (і там і там "у"). Російське быть-буду (не підкоряється жодному правилу).

У всіх слов'ян пишеться "його" (єго), але тільки росіяни читають це слово як "єво".

Від українського дрібно "посікти" походить слово "пісок" (тобто, посічений дрібно), але слова "секти" в російській мові немає. Звідси ж і українське слово "сокира" - від слова "сікти". А в російській йому відповідає тюркське "топор".

Українське "вдома" (тобто в + домі) - має значення. Російське "вдома" - не має значення.

В українському "зобов'язувати" в корені присутнє слово "в'язати". У російській же букву "в" викинули - "обязывать".

У російській замість українського слова "коло" вживають "круг". Але присутнє похідне від нашого кола - це слова "колода" (у розрізі колоди у формі закладено коло).

Російське "стена" походить від українського "з тину" - брали тин і обмазували його глиною.

Українське "дім" похідне від слова "дим". Та й за звучанням воно ближче до початкового варіанту, ніж російське "дом".

Українське слово "лан" (поле) присутнє в корені російського слова "поляна", але слова "лан" у російській мові немає.

Український ланцюжок "вітер-вітрило". Російський ланцюжок "ветер" - "парус". До Петра 1 в російських діалектах вживалося українське слово "ветрило" і "щегла" (замість західноєвропейського "мачта"). Порівняйте це з українським "щогла".

До Петра І вживалося російське "тятя" - аналог українського "тато". Папа ж у російську мову потрапило з французької мови при Катерині ІІ-ій.

Так само і слов'янські назви місяців, ми, українці зберегли, а в Росії їх замінили на французькі відповідності.

Українське слово "годити" (догоджати). Від нього походить російське "год", але слова "годити" в російській немає. Тобто "год" (рік) - це пора від урожаю до урожаю (годити - родити). Зате є похідне від слова "годити" - це "выгода". 

З українського "лагодити" випало "го" - вийшло російське "ладить". Таким чином Ладога - це перекручене українське "Злагода" (спокій, порядок) - тобто дослівно - спокійне озеро.

Український ланцюжок "харчі-харчуватися-харчовий". Російський ланцюжок "харчи-питаться–пищевой".

В українській мові буква "в" стабільна в таких словах "взяв", "дівати", "дів". У російській же мові такої сталості не спостерігається - спостерігається то буква "в", то буква "л" (чергування в-л): "взяЛ”-деВать-деЛ".

Український ланцюжок “розповідь-оповідання-оповідка-повідати-відати-відвідати-заповідати.” Російський ланцюжок “рассказ-повествование-рассказ-поведать-ведать-посещать-завещать” - Не підкоряється одному правилу, таке враження, що набрана з різних слов'янських мов-діалектів.

Український ланцюжок "керувати-кермо-корма" (на кормі було кермо). Російський ланцюжок "руководить" (руками водити) - руль (англійське слово) - корма.

Для українців "намагатися" (на + могти) тобто пересилювати себе, перевершувати свої сили. У російській же мові йому відповідає слово "попытка" від слова "пытка" - яскравий приклад різного способу мислення, закладеного в мові. Відповідно, українська мова вчить працювати, а російська мова вчить лінуватися.

Український ланцюжок "Рух-рухати-рушити". Російський ланцюжок "движение-ворошить-рушить". Російське "рушить" - знищувати - похідне від українського "рушати" - "рух". Порухаєш стіну - вона впаде.

Українське "крапати", "р" відпала - вийшло російське "капать".

Українське "лелека" від імені богів Леля і Лілі та їхньої дитини - Лялі. Звідси і віра в те що дитину приносить лелека. Звідси, дитина лежить в люльці і йому співають Люли. Але слова "лелека" в російській мові немає, а дітей він все одно приносить. Аист - скорочено від українського "жАб ЇСть" (жаб їсть).

У російській мові немає українського "плескати", але коли росіяни танцюють - вони "плескають" (плескають у долоні). Звідси і слово пляс.

Українське "їжак" (від слів їжа - в казках їжачок носить їжу на голках). Російське "ежик" - це понівечене українське "їжак", але слова "їжа" в російській немає. Зате є в російській "ешь" - похідне від "їжа".

Українське "рідкий" - "рідина" походить від слова "родити". Без рідини нічого не народить на городі. Російське ж слово "жидкий" - це викривлене на польський манер слово (поляки змінюють букви "р" на "ж", як в словах Ряшів-Жешув - українське та польське назва одного й того ж міста).

Український ланцюжок "дуХ-диХати-диХання." (Скрізь "х") Російський ланцюжок "дух-дышать-дыхание" ("х" чергується з "ш" - немає сталості). Всі ці слова похідні від українського "дмухати" (м випала - вийшло дух).

У російській мові немає українського слова "купа", "копа". Зате є слова похідні - "куплять", "копить" (на купу - на кучу).

Російське "еще" - похідне від українського "є ще".

Російські слова "сегодня", "сейчас", "сию минуту" - містять українське слово "це" (се) (цього, цей, цю). У російській мові такого слова немає. Замість нього вживають слово "этот".

Український ланцюжок: кошти-коштувати-кошторис-коштовний-кошерний-кошель. Російський ланцюжок: деньги-стоить-бюджет-драгоценный-кошерный-кошелёк.

Український ланцюжок: ліки-лікувати-лікувальний-лікар. Російський ланцюжок: лекарство-лечу-лечебний-врач.

Український ланцюжок: їжа-їж. Російський ланцюжок: еда-ешь.

Український ланцюжок: жувати-жую. Російський ланцюжок: жевать-жую (то "е", то "у").

Український ланцюжок: йти-прийти. Російський ланцюжок: идти-прийти.

В російській мові присутнэ ім'я "Володя", але українського "володіти" нема.

Від українського "плутати" відпала "л" - вийшло російське "путать". Але слово "плут" в російській мові присутнэ в первісному стані.

Український ланцюжок: ловити-виловлюю. Російський ланцюжок: ловить-вылавливаю (то "о", то "а").

Російське "зеркало" походить від українського "зиркати" (дивитися). Російське "зрение" - викривлене українське слово "зір".

Українське "райдуга" (дуга в рай) - буква "й" відпала - вийшло російське "радуга".

Українське слово "вирій" - "вир". Російський відповідник - (рай) "ирий" - "водоворот". Тобто слова "вир", "вирувати" в російській мові немає. Вир - це портал в рай. Світло в кінці тунелю. Дослівно вир - це портал.

Український ланцюжок: негіднік-гідний. Російський ланцюжок: негодяй-достойный.

Український ланцюжок: ступня-ступаю-поступово. Російський ланцюжок: стопа-ступаю-постепенно. Останнє слово є в англ. мові: step - крок.

Українські "мій" і "мий" звучать по різному. Їм відповідають російські "мой" і "мой" (читаються однаково - виникає плутанина - ознака деградації відмінювання слів).

Українське "мити-мию" (скрізь "и"). Російське "мыть-мою" (то "ы", то "о" - немає сталості).

Російське "порядок" вийшло з українського "по + рядок", але слова "рядок" в російській немає.

Українське "вимога" відсутнє в російській мові. Зате є похідне від нього - "вымогатели".

Російські слова "требовать", "потребность" походять від українського "треба".

У російських казках є "Сивка-Бурка" і слово "сивий". Але українського слова "сивіти" нема, як і слова "сивина".

Російське "обойма" походить від українського "обіймати", але слова "обіймати" в російській мові немає.

Український ланцюжок "слиз" - "слизький". Російська ланцюжок "слизь" - "скользкий".

Українське "пряжене молоко" - "п" відпала - вийшла російська "ряжанка". Пряжити - це "нагрівати" українською. Але слова "пряжити" в російській немає.

У російській є слово "размякнуть", але українського слова "м'який" немає.

У російській "шальной" є, а українського слова "шал" немає.

У російській "порожняк" є, а слова "порожній" немає.

У російській "смерд" є, а "смердіння" нема. Є понівечене - "смрад".

У російській мові є така рослина - "солодка". Але українського слова "солодка" в російській мові немає. Корінь цієї рослини солодкий на смак.

У російській є слово "якобы", але українського слова "як", від якого воно створене немає.

Російські дієприслівники на -чи, -ши - українського походження. Вони швидше становлять виняток. Тоді як за правило взяті форми на -я. Приклади: идучи-идя, глядевши-глядя, будучи, евши, хлебавши.

У російській мові є "потуги", але немає слова "потужний".

У російській мові є слово "беспечный", але немає українського слова, від якого воно створене - "безпека".

Від українського слова "кістка" (кісточка) походить російське "кисть". Але українського "кістка" в російській немає.

У всіх слов'янських моває є слово "голова" (гола). Але тільки українці голили голову. Тобто вистригати оселедець - чуб. Хоча на ранніх етапах всі слов'яни носили чуби. Той же Святослав, наприклад, польська династія П'ястів, хорвати на картині Целестіна Медовича "Прихід хорватів" з чубами намальовані. Новгородський ідол із чубом знайдений.

Українська ланцюжок: теля-телята. Російська ланцюжок: теленок-телята.

Наші пращури орали землю і при цьому співали пісень - гімни богам. Звідси у нас орати - це зорювати землю, а в російській мові місцеві фіно-угри не зрозуміли, що ми робимо і "орать" - це у них кричати (навіть не славити богів, зауважте).

У всіх слов'янських мовах невістка - це молода дружина (весілля вони вже давно відіграли). Тільки в російській мові невеста - це дівчина, яка тільки виходить заміж. Тобто російське населення слабо розуміло сенс слов'янських слів