Українські медійники підтримали рішення Латвії позбавити ліцензії російський телеканал «Дождь»

1 грудня ведучий телеканалу Алєксєй Коростельов сказав у прямому етері наступне: "Отправляйте нам сообщения на почту … или пишите в наш телеграм-бот... Мы надеемся, что многим военнослужащим и мы в том числе смогли помочь – например, с оснащением и просто с элементарными удобствами на фронте". Тобто канал, який позиціонує себе як опозиційний російській владі та знайшов прихисток в Литві, підтримує російських військовослужбовців, які воюють у нас, в Україні, вбиваючи наших воїнів та цивільних. 

Детектор Медіа публікує заяву:

"Ми, члени Медіаруху, українські журналісти й медійні неурядові організації, підтримуємо рішення Національної ради з електронних медіа Латвії (Nacionālā elektronisko plašsaziņas līdzekļu padome) позбавити ліцензії телеканал «Дождь». Вважаємо це рішення вмотивованим, а міркування регулятора щодо загрози національній безпеці Латвії, яку несе це медіа, – обґрунтованими.

Позиція окремих міжнародних, латвійських і російських організацій і людей, які закликають скасувати це рішення, на нашу думку, або заснована на непоінформованості, недостатньому розумінні контексту і суті подій, або політично вмотивована.

Захищаючи телеканал, який демонстративно ігнорує закони європейської держави, що дала йому прихисток, ці люди й організації мимоволі сприяють досягненню цілей російської агресії. А агресивні наміри Росії, нагадаємо, не обмежуються кордонами України й загрожують усій Європі.

На нашу думку, рішення Національної ради має легітимні, законодавчі, безпекові та політичні підстави, а також продиктоване міжнародними зобов’язаннями, які Латвія має в контексті свого членства у Європейському союзі. Це рішення не є наступом на свободу слова, бо відповідає процедурам, закріпленим у латвійському законодавстві, й загальноприйнятим традиціям співпраці.

Порушення закону, які вчинив телеканал, були очевидними та трапляються не вперше. Нагадаємо, 2017 року український регулятор – Національна рада з питань телебачення і радіомовлення – вилучила «Дождь» із переліку іноземних каналів, дозволених до ретрансляції в Україні, через зображення Кримського півострова частиною Росії. Те саме «Дождь» робив і в Латвії.

Зображення Криму частиною Росії, постійний дисклеймер, що «повідомлення створене іноземним агентом», а також незаконні поїздки журналістів «Дождя» в окупований Крим з території Росії, свідчать, що телеканал системно виконує саме російське законодавство. Натомість закони країн, у яких канал працює і ретранслюється, редакція «Дождя» систематично ігнорує. Свідченням цього є й відмова каналу супроводити свій ефір субтитрами державною мовою країни, в якій він працює.

Так звані «обмовки в ефірі» – формулювання «наша армія» щодо російської армії й слова ведучого Олексія Коростельова про «допомогу мобілізованим російським військовим з оснащенням і побутовими умовами» – ми розцінюємо як свідчення того, що позиція «Дождя» у війні, де Росія є агресором, а Україна боронить свій суверенітет, є фактично проросійською. Слова про «антивоєнну» спрямованість каналу суперечать його діям, зокрема, систематичному висвітленню проблем із забезпеченням російської армії, розв’язання яких допомагає Росії вести загарбницьку війну. І оскільки Сейм Латвії визнав Росію державою-спонсором тероризму і назвав її дії в Україні «цілеспрямованим геноцидом проти українського народу», реакція латвійського регулятора на таку позицію «Дождя» є логічною і справедливою.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Латвія видала дозвіл на роботу близько 250 російським журналістам. Рішення Національної ради може стати для них сигналом, що закони країни, в якій вони живуть і працюють,  слід поважати й виконувати. Якщо ж це рішення буде скасоване під тиском необґрунтованої, на нашу думку, критики, неконтрольована російська медіаприсутність у Латвії може стати серйозною загрозою національній і європейській безпеці.

Про це свідчить і український досвід боротьби з російськими та проросійськими медіа, які працювали на руйнування української державності, поширюючи дезінформацію, фейки та пропагандистські наративи Кремля. Російську медійну присутність в Україні вдалося знешкодити лише рішучими діями, які теж зазнавали критики як «наступ на свободу слова». Насправді ж вони відповідали рівню загроз, які постали перед Україною у зв’язку з російськими гібридними інформаційними впливами. Так само доречними є й дії Національної ради Латвії.

Кожна держава має право захищати свій національний суверенітет і безпеку в інформаційному просторі в той спосіб, який вважає за потрібне.

Принагідно дякуємо Латвії за підтримку України в боротьбі проти російської агресії, за гуманітарну й військову допомогу, а також підтримку українських громадян, змушених покинути свою країну через російське вторгнення.

Заява відкрита до підписання. Надсилайте Ваші підписи (у форматі – ім’я та медіа/організація, яку представляєте) на адресу .

Заяву підписали:

Медіарух
ГО «Детектор медіа»
Інститут масової інформації
Hromadske
Фундація Суспільність
ZMINA
Міжнародна громадська організація «Європейська Медіа Платформа»
Микола Чернотицький, голова правління Національної суспільної телерадіокомпанії України
Дмитро Хоркін, член правління Національної суспільної телерадіокомпанії України, генпродюсер Українського радіо
Андрій Куликов, голова правління Громадського радіо
Тетяна Трощинська, головна редакторка Громадського радіо
Тетяна Лебедєва, медіаекспертка
Олег Базар, головний редактор LB.ua
Вадим Карп'як, ведучий телеканалу ICTV і Радіо Культура
Олег Хоменок, Інститут розвитку регіональної преси
Альона Романюк, проект «По той бік путінської брехні»
Петро Шуклінов, редактор суспільно-політичного відділу Liga.net
Дмитро Тузов, ведучий «Радіо НВ»
Андрій Яніцький, економічний оглядач, журналіст «Еспресо ТВ»
Мирослава Барчук, ведуча «UA:Перший»
Олег Батурін, Центр журналістських розслідувань
Наталія Соколенко, ведуча Українського радіо
Людмила Тягнирядно, ведуча Українського радіо
Ольга Червакова, журналістка
Світлана Єременко, виконавчий директор Інституту демократії їм. Пилипа Орлика
Наталя Стеблина, аналітикиня Інституту демократії їм. Пилипа Орлика
Валерія Давидова, менеджерка нативної реклами Liga.net
Тетяна Вергелес, журналістка, редакторка.