В Дзензелівці вшанували Христофора Барановського

Про це пише на своїй сторінці у Фейсбуці лідер гурту Тінь Сонця і активний промоутер української історії та українського способу життя Сергій Василюк.

Він повідомив, що на відкриття меморіальної дошки в Дзензелівці, яку зробив скульптор Дмитро Бур'ян, було запрошено багатьох помітних економістів та фінансистів України - Олександра Сугоняку, Михайла Савлука, Юрія Левченка та Генадія Михайленка. На заході виступили також історики Валерій Рекрут та Вадим Мицик.

Що ж привернуло дружню громаду дзензелян, яких налічувалось близько двох сотень, та таких солідних гостей до постаті Барановського?

Близько ста років тому Дзензелівку справедливо було би назвати найрозвинутішим селом у світі. Завдяки щирій праці на благо українського селянства керівників дзензелівського ощадно-позичкового товариства Олександра Черненка (засновника) та Христофора Барановського (управляючого) дзензеляни та жителі сусідніх округ значно поліпшили своє економічне становище, зокрема, звільнилися від боргової кабали місцевих лихварів.

Довіра населення до Дзензелівського кооперативу постійно зростала, що дало можливість збільшити кількість його членів та суми вкладів. За перші десять років товариство об’єднало в своїх лавах близько 3 тис. осіб. З 1895 по 1910 роки Дзензелівським кооперативом було видано кредитів майже на 3 млн. крб. Крім того, кооператив мав товарний склад, з якого реалізовував сільськогосподарський реманент, посівне насіння, добрива, бляхи.

За підрахунками В.Ф.Тотоміанца, Дзензелівське ощадно-позичкове товариство за основними показниками своєї роботи посідало третє місце серед кредитних кооперативів Російської імперії. Пізніше, в середовищі Дзензелівського ощадно-позичкового товариства виникла ідея створення губернського союзу кредитних кооперативів. Так, у 1907 році був заснований Київський Союзбанк – перше в Україні союзне утворення споживчих кооперативів. Барановський був його засновником і першим головою правління. Оскільки влада не дозволяла вести діяльність банку в Києві, він проводив діяльність лише в Дзензелівці до 1911 року.

Київський „Союзбанк” посідав перше місце серед кредитних кооперативних союзів України і друге в Російській імперії. На 1 серпня 1913 року його баланс перевищував 2 мільйона крб. Свідченням високого авторитету Київського союзу установ дрібного кредиту стало прийняття його у грудні 1913 року до лав Міжнародного сільськогосподарського кооперативного союзу.

Після встановлення в Україні окупаційної радянської влади, більшовики відзвітували у західній пресі так: „Ми опанували нашим впливом всю індустрію підкупом і агітацією, робітничі організації терором, пропагандою проти верхів управи і т.п. Рівночасно ми взяли під наш контроль комерцію через банки. Після перемоги над національною кооперацією український націоналізм втратив свою економічну базу. Після призначення нашого товариша Моргуліса директором Українського банку, наша перемога була цілковита”.