На сайті https://www.numbeo.com містяться дані про ціни різних товарів і послуг у різних містах світу. Зокрема, там містяться дані про ціни місячного доступу для фізичних осіб до Інтернету з наступними характеристиками: 60 Mbps, безлімітні дані, кабель або ADSL. Для порівняння цін на Інтернет в Україні з іншими містами світу була сформована вибірка із міст за наступними критеріями:
Результати станом на початок серпня 2018 року наведені в таблиці.
Як бачимо, Інтернет в найбільших містах України є одним із найдешевших у світі. У цілому, всі міста Східної та Центральної Європи перебувають у нижній частині переліку, що відображає достатню привабливість нашого регіону для розвитку галузей, пов’язаних із інформаційно-телекомунікаційними технологіями.
Водночас, у найважливіших глобальних містах, які відіграють провідну роль у світовій економіці (Нью-Йорк, Лос-Анджелес, Дубай, Лондон, Париж), вартість користування Інтернетом є майже в 10 разів вищою, ніж в Україні.
Варто відзначити, що найдорожчим є Інтернет у країнах Африки, що може бути пов’язано із недостатньою розвиненістю інфраструктури дротового зв’язку та браком кваліфікованого персоналу для її технічного обслуговування.
Можна зауважити, що середній рівень доходів у розвинутих країнах є вищим, ніж в Україні, що може призводити до більшої доступності Інтернету, незважаючи на його вищу ціну.
У багатьох дослідженнях з цього питання робиться висновок, що Інтернет є доступним, якщо витрати на нього не перевищують 10 дол. США на місяць або третину середнього доходу за місяць.
Як видно із вищенаведеної таблиці, вартість Інтернету в Україні цілком відповідає цим критеріям.
Крім того, для порівняння вартості Інтернету та вартості базового споживчого кошика можна використати дані сайту www.numbeo.com про ціни МакМеню у Макдональдсі у містах із вищенаведеної вибірки.
Вартість бургерів у Макдональдсі часто використовується для спрощеного розрахунку паритету купівельної спроможності, оскільки даний товар продається майже в усіх країнах світу, є абсолютно однаковим за способом виробництва, а його собівартість включає вартість основних продуктів харчування (пшеничне борошно, м’ясо, сир, картопля, тощо), оренду комерційного приміщення, сплату комунальних послуг, використання низькокваліфікованої праці. Результати розрахунку співвідношення вартості місячного користування Інтернетом до вартості МакМеню наведені на діаграмі.
Бідність, як правило, характеризується значною часткою витрат на продукти харчування у загальному доході особи. Таким чином, в Україні та інших країнах Центральної та Східної Європи Інтернет є значно доступнішим для осіб із невисокими доходами, ніж в азійських та африканських країнах, що розвиваються, де Інтернет фактично є товаром розкоші.
У найважливіших глобальних містах, таких як Нью-Йорк та Лондон, витрати на Інтернет також складатимуть достатньо високу частку у загальних витратах осіб із невисокими, як для місцевої економіки, доходами.
Також цікавими є результати порівняння вартості у різних містах світу споживчого кошика, до якого включені вартість користування Інтернетом за місяць, вартість комунальних послуг (електроенергія, опалення, охолодження, водопостачання, вивезення сміття для стандартної квартири площею 85 кв.м) та вартість 30 МакМеню. Замінник вартості продуктів харчування.
Як видно з діаграми, вартість такого споживчого кошика у Києві виявляється однією з найнижчих у світі, причому це неможливо пояснити виключно відносно низькими доходами в Україні.
Так, вартість Інтернету в Києві є суттєво нижчою, ніж у Лагосі та Джакарті, а вартість продуктів харчування – нижчою, ніж у Каїрі та Бангалорі. Це компенсує відносно високу вартість комунальних послуг у порівнянні з містами, де відсутні витрати на опалення у зв’язку із кліматичними умовами (Лагос, Каїр, Бангалор), або де комунальні послуги субсидуються з державного бюджету (Пекін, Мінськ).
Водночас, у містах, де рівень доходів є суттєво вищим, ніж у Києві, вартість усіх трьох складових споживчого кошика є також щонайменше у 2-3 рази вищою. Можна також припустити, що у містах на кшталт Дубаю, Лос-Анджелеса та Джакарти, де відсутні рахунки за опалення у зв’язку з відсутністю потреби в ньому, саме рахунки за Інтернет викликають найбільше роздратування у суспільства. А у містах Африки, на кшталт Лагосу та Аддис-Абеби, відбувається справжній «Інтернет-геноцид»: доступ до Інтернету можуть собі дозволити лише найзаможніші верстви суспільства.
Таким чином, Інтернет в Україні на сьогодні є одночасно одним із найдешевших і найдоступніших для незаможних верств суспільства у світі. Це може стати важливою конкурентною перевагою нашої країни, якщо йдеться про розвиток постіндустріальної економіки та засвоєння нових технологій.
Зазначу, що країни Азії та Африки, у яких наразі спостерігаються вищі темпи зростання ВВП, ніж в Україні, ще протягом досить тривалого часу не зможуть зрівнятися з Україною за рівнем проникнення Інтернету саме через його низьку доступність для незаможних верств суспільства, яка була описана вище.
Починаючи із середини 2000-х рр. частка користувачів Інтернету в загальній кількості населення України зросла більше, ніж у 10 разів, та наразі є вищою за показники більшості країн, що розвиваються, однак нижчою, ніж у розвинутих країнах Америки та Європи.
Оскільки Інтернет в Україні є одним із найдоступніших у світі, нижчий рівень проникнення Інтернету в Україні у порівнянні з розвинутими країнами не можна пояснити виключно нижчим рівнем доходів в нашій країні.
Скоріше за все, важливий вплив має також вікова структура населення із переважанням людей середнього та похилого віку, які є менш сприйнятливими до нових технологій.
Крім того, значна частка населення все ще проживає у селах або у невеликих містах, умови побуту в яких схожі із сільськими. У зв’язку із цим витрати державного бюджету на оснащення сільських шкіл комп’ютерними класами з Інтернетом можуть дати набагато більших ефект для економічного зростання, ніж штучне підтримання «на плаву» застарілих та енергомістких виробництв чи субсидування споживання енергоресурсів населенням.
Автор: Федір Мєшков, аналітик департаменту оцінки і бізнес-планування Kreston GCG
Цінувати наявне. Вмикати критичне мислення для аналізу.
Є три види брехні: брехня, велика брехня і статистика.
Чому б не порівняти вартість інтернету з мінімальним прожитковий мінімумом, мінімальною пенсією, мінімальною зарплатою, середньою зарплатою..., стипендією...?
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Коментарі
Є три види брехні: брехня, велика брехня і статистика.
Чому б не порівняти вартість інтернету з мінімальним прожитковий мінімумом, мінімальною пенсією, мінімальною зарплатою, середньою зарплатою..., стипендією...?
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Ви ж розумієте, що є ціна обладнання, трафіку. І можливо на цінну інтернету прожитковий мінімум ніяк не впливає. І навіть якщо ми взагалі безкоштовно будемо працювати - від цього ціна імпортного газу не зміниться
Я все чудово розумію.
Просто коли публікуються подібні дослідження робиться відповідний "висновок" і ціна на послугу зростає.
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
про це не подумав, мастять сані значить
Спочатку створюється інформаційне обгрунтування..., формується певна думка в суспільстві...
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!