В Україні всі реформи відбувалися тільки під зовнішнім тиском. Судова система не реформується сама собою, тому що її все влаштовує. Політичний клас в Україні не буде нічого міняти, тому що його теж все влаштовує. Але немає нічого дурнішого, ніж ставити на одну шахову дошку українських олігархів, які заробляють на Україні та українцях, і МВФ, бюрократичну організацію, створену для того, щоб країни виходили з кризи.
Про це пише у своєму дописі на Фейсбук відомий спеціаліст з фінансів Сергій Фурса.
МВФ — єдина сила, яка в змозі реформувати Україну. Ось і весь зовнішній вплив. І все, що було зроблено за останні п’ять років, всі позитивні зміни — це саме результат тиску МВФ. Результат «зовнішнього управління». Причому за цей час ніякий зовнішній керівник не приватизував за копійки українські активи, ніякий зовнішній управлінець не сів на фінансові потоки в Укрнафті або Центренерго.
Суддя Вовк, на якому тавра ставити ніде, чиї розмови прослухали всі, хто хотів, каже, що з ним борються іноземні агенти, і це є метою зовнішнього управління. Тобто не боротьба з корупцією, а саме відбирання суверенітету країни. І ніхто так не стоїть на сторожі суверенітету України, як суддя Вовк. Він — останній захист незалежності країни.
А в парламенті збираються вбити ProZorro і проголосувати за «локалізацію», використовуючи привід боротьби з іноземними агентами та захист українського товаровиробника.
На думку Фурси, так звана «локалізація» — корупціогенний закон, який ще й порушує наш договір про асоціацію (з ЄС - ред.)
Всі на боротьбу із зовнішніми силами! Українські олігархи з довідками, що їхній продукт «зроблений в Україні» — останній захист незалежності країни. Даєш перевагу продавцям з довідками. А українські платники податків не збідніють, якщо заплатять на 30% більше.
І найприкріше, що в таку боротьбу вірять не тільки таксисти. Тепер у неї вірить і президент країни. Який знімає незалежного голову Нацбанку, ставить іншого і акцентує, що той повинен бути незалежний від зовнішнього управління.
Президент України вірить в російську пропаганду про зовнішнє управління. Це — біда. Це — горе. Це — трагедія. І це — прояв вкрай низького рівня компетентності, який нам всім дуже дорого обійдеться.
А коли ви чините опір зовнішньому впливу, то ви чините опір змінам. А значить, ви стаєте на бік судді Вовка, якого все влаштовує. Але ось біда, поки є такий суддя Вовк, тут не буде інвестицій. І це тішить олігархів. Бо не буде конкуренції. А значить, ви стаєте на бік олігархів, яким не подобається інфляційне таргетування від Нацбанку. А значить, у вас не буде інвестицій, а буде інфляція і девальвація. А значить, ви стаєте на бік рішал, які звикли заробляти на тендерах, і знищуєте Прозорро.
Що об'єднує суддю-корупціонера, рішалу з київського кафе, російського пропагандиста з медведчуківського телеканалу і посіпаку олігарха? Вони всі — проти зовнішнього управління. Вони хочуть повернути Україну до Майдану. Повернути колишні правила. І зробити так, щоб нічого не змінювалося.
Концепція дистиляції знань, що походить зі сфери штучного інтелекту, може стати ключем до особистої трансформації та національного відродження. Подібно до нейромережі, людина може дистилювати власне...
Вб'ємо ProZorro і врятуємо суддю Вовка. Або все — заради боротьби зі світовим імперіалізмом
Світ:
В Україні всі реформи відбувалися тільки під зовнішнім тиском. Судова система не реформується сама собою, тому що її все влаштовує. Політичний клас в Україні не буде нічого міняти, тому що його теж все влаштовує. Але немає нічого дурнішого, ніж ставити на одну шахову дошку українських олігархів, які заробляють на Україні та українцях, і МВФ, бюрократичну організацію, створену для того, щоб країни виходили з кризи.
20072104.jpg
Про це пише у своєму дописі на Фейсбук відомий спеціаліст з фінансів Сергій Фурса.
МВФ — єдина сила, яка в змозі реформувати Україну. Ось і весь зовнішній вплив. І все, що було зроблено за останні п’ять років, всі позитивні зміни — це саме результат тиску МВФ. Результат «зовнішнього управління». Причому за цей час ніякий зовнішній керівник не приватизував за копійки українські активи, ніякий зовнішній управлінець не сів на фінансові потоки в Укрнафті або Центренерго.
Суддя Вовк, на якому тавра ставити ніде, чиї розмови прослухали всі, хто хотів, каже, що з ним борються іноземні агенти, і це є метою зовнішнього управління. Тобто не боротьба з корупцією, а саме відбирання суверенітету країни. І ніхто так не стоїть на сторожі суверенітету України, як суддя Вовк. Він — останній захист незалежності країни.
А в парламенті збираються вбити ProZorro і проголосувати за «локалізацію», використовуючи привід боротьби з іноземними агентами та захист українського товаровиробника.
На думку Фурси, так звана «локалізація» — корупціогенний закон, який ще й порушує наш договір про асоціацію (з ЄС - ред.)
Всі на боротьбу із зовнішніми силами! Українські олігархи з довідками, що їхній продукт «зроблений в Україні» — останній захист незалежності країни. Даєш перевагу продавцям з довідками. А українські платники податків не збідніють, якщо заплатять на 30% більше.
І найприкріше, що в таку боротьбу вірять не тільки таксисти. Тепер у неї вірить і президент країни. Який знімає незалежного голову Нацбанку, ставить іншого і акцентує, що той повинен бути незалежний від зовнішнього управління.
Президент України вірить в російську пропаганду про зовнішнє управління. Це — біда. Це — горе. Це — трагедія. І це — прояв вкрай низького рівня компетентності, який нам всім дуже дорого обійдеться.
А коли ви чините опір зовнішньому впливу, то ви чините опір змінам. А значить, ви стаєте на бік судді Вовка, якого все влаштовує. Але ось біда, поки є такий суддя Вовк, тут не буде інвестицій. І це тішить олігархів. Бо не буде конкуренції. А значить, ви стаєте на бік олігархів, яким не подобається інфляційне таргетування від Нацбанку. А значить, у вас не буде інвестицій, а буде інфляція і девальвація. А значить, ви стаєте на бік рішал, які звикли заробляти на тендерах, і знищуєте Прозорро.
Що об'єднує суддю-корупціонера, рішалу з київського кафе, російського пропагандиста з медведчуківського телеканалу і посіпаку олігарха? Вони всі — проти зовнішнього управління. Вони хочуть повернути Україну до Майдану. Повернути колишні правила. І зробити так, щоб нічого не змінювалося.
Нагадаємо, що за чотири роки роботи системи Prozorro економія перевищила 100 мільярдів гривень.
Система Prozorro — це електронні державні закупівлі. ProZorro — це революція держзакупівель.
Важливо розуміти, що зовнішнє управління для України зараз — це не проблема, а необхідність.
Зверніть увагу
Трипільський ультранаціоналізм: дистиляція минулого як соціальна технологія та трамплін до Золотої ери (+подкаст)