Як епідеміологи-інфекціоністи та вчені з питань охорони здоров’я, ми серйозно занепокоєні шкідливим впливом на фізичне та психічне здоров’я домінантної політики щодо COVID-19, і рекомендуємо підхід, який ми називаємо цілеспрямованим захистом.

Маючи різні політичні погляди та географічне походження ми присвятили свою кар’єру захисту людей. Поточна політика масових обмежень має руйнівні наслідки для здоров’я населення як в короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі. Результати (можна назвати декілька) включають зниження рівню вакцинного охоплення дітей, погіршення наслідків серцево-судинних захворювань, зниження скринінгу на рак та погіршення психічного здоров’я. Усе це в найближчі роки призведе до збільшення надмірної смертності, найтяжчий тягар, якого понесе робочий клас та молоді члени суспільства. Позбавлення учнів школи є серйозною несправедливістю.

Затягування цих заходів доти, доки вакцина не стане доступною, завдасть непоправної шкоди, і уразить в першу чергу найменш соціально захищені категорії.

На щастя, наше розуміння вірусу зростає. Ми знаємо, що ризик смерті від COVID-19 у тисячу разів вищий в старих та немічних, ніж у молодих. Дійсно, для дітей COVID-19 є значно меншою за багато інших небезпек, включаючи грип.

У міру формування імунітету серед населення ризик зараження для всіх – включаючи вразливих – падає. Ми знаємо, що зрештою всі популяції досягнуть колективного імунітету – тобто точки, на якій рівень нових інфекцій є стабільним – і що цьому може сприяти (але без залежності від неї) вакцина. Тому нашою метою має бути мінімізація смертності та соціальної шкоди доти, поки ми не отримаємо колективний імунітет.

Найбільш співчутливий підхід, який врівноважує ризики та переваги досягнення колективного імунітету, полягає в тому, щоб дозволити тим, хто має мінімальний ризик смерті, жити своїм нормальним життям, формувати імунітет до вірусу через природну інфекцію, водночас краще захищаючи тих, хто знаходиться на найвищому рівні ризику. Ми називаємо це цілеспрямованим захистом.

Заходи захисту вразливих груп мають бути основною відповіддю системи охорони здоров’я на COVID-19. Наприклад, будинки пристарілих повинні використовувати персонал із набутим імунітетом та часто проводити ПЛР-тестування для іншого персоналу та всіх відвідувачів. Ротацію персоналу слід звести до мінімуму. Пенсіонери, які живуть вдома, повинні мати продукти та інші необхідні речі, доставлені додому. Коли це можливо, їм слід зустрічатися з членами сім’ї зовні, а не всередині. Може бути впроваджений вичерпний та детальний перелік заходів, включаючи підходи до домогосподарств із кількома поколіннями, і це цілком відповідає масштабам та можливостям систем охорони здоров’я.

Тим, хто не є вразливим, слід негайно дозволити відновити звичайне життя. Прості гігієнічні заходи, такі як миття рук і перебування вдома під час хвороби, повинні практикуватися всіма, щоб зменшити поріг колективного імунітету. Школи та університети повинні бути відкритими для звичайного навчання. Позакласні заходи, такі як спорт, слід відновити. Молоді дорослі з низьким ризиком повинні працювати у звичайному режимі, а не вдома. Повинні відкритися ресторани та інші підприємства. Мистецтво, музика, спорт та інші культурні заходи повинні відновитись. Люди, які піддаються більшому ризику, можуть брати участь, якщо захочуть, тоді як суспільство в цілому користується захистом, який надають вразливим ті, хто створив колективний імунітет.

4 жовтня 2020 року ця декларація була написана та підписана у Грейт-Баррінгтоні, США, авторами:

Доктор Мартін Куллдорф, професор медицини Гарвардського університету, біостатист та епідеміолог досвідчений у виявленні та моніторингу спалахів інфекційних хвороб та оцінці безпеки вакцин.

Доктор Сунетра Гупта, професор Оксфордського університету, епідеміолог із досвідом роботи в галузі імунології, розробки вакцин та математичного моделювання інфекційних захворювань.

Доктор Джей Бхаттачар’я, професор медичної школи Стенфордського університету, лікар, епідеміолог, економіст охорони здоров’я та експерт з питань політики охорони здоров’я щодо інфекційних захворювань та вразливих груп населення.

Джерело