Велика панда – тотем комуністичного Китаю, модель справжнього китайського характеру (+аудіо)

Аудіоверсія: Велика панда – тотем комуністичного Китаю, модель справжнього китайського характеру

Поведінка народів дуже складна, а тому важка для розуміння. Проте можна створити спрощену модель того чи іншого народу. Правильна модель дозволяє краще розуміти колективну душу народів і прогнозувати їх поведінку в різних ситуаціях. З давніх-давен в ролі таких поведінкових моделей виступають тотемні тварини.

Тотем як модель поведінки

Найперша користь від тотемів полягає в усвідомленні, що народи різні. Люди схильні судити про інших по собі і помилково вважати, що вони мало чим відрізняються від нас. Тотемні тварини відкривають очі на реальність: народи різні, інколи – дуже різні, а буває й протилежні.  

Як ми вже дослідили в попередніх статтях, тотемом українців є Сонячний Вепр, а тотемом росіян – Плямиста Гієна. Тож саме час дізнатися про тотем китайців.

Напівофіційним символом Китаю є велика панда. Але чи є вона реальним тотемом, а не фейковим – як «російський ведмідь»? Щоб це з’ясувати, порівняймо характерні риси поведінки великої панди і комуністичного Китаю.  

Неефективність і марнування ресурсів

Система травлення панди аномально неефективна: якщо більшість травоїдних засвоює 80% їжі, то панда лише 17% – тобто в 4 рази гірше. Тож коли вона не спить, то майже постійно харчується. По суті, панда перебуває у трьох станах – вона або спить, або їсть (близько 14-16 годин на добу), або випорожнюється (до 40 разів на добу). Їхній кал (10–15 кг на добу) складається в основному з неперетравлених фрагментів бамбука.

Це нагадує Китай. Як відомо, головним показником економічної ефективності вважається валовий внутрішній продукт (ВВП) на душу населення. За цим показником Китай перебуває на 73 місці у світі ($18110), поступаючись навіть Росії (29267 – 49 місце). Від США ($62606 – 10 місце) Китай відстає у 3,5 рази.

Логічним наслідком неефективності є рекордне забруднення довкілля. За станом на 2010 рік Китай щорічно викидає 8,8 млн. тон пластику – приблизно стільки ж, що й решта країн світу. Це в 30 разів більше, ніж США (0,3 млн. тон). Про це у 2015 році повідомив журнал «Science». Відтоді ситуація навряд чи кардинально змінилася.

Найбільші забруднювачі пластиком

Звертає увагу, що для китайської ментальності властива акцентуація на харчуванні. Китайці дуже переймаються їжею, забагато її купують і, як наслідок, багато викидають. Можливо, що це психологічна травма з часів «справжнього комунізму», коли населення Китаю дуже страждало від бідності та голоду.  

Шаблонне мислення

Велика панда харчується тільки бамбуком. Проте її організм погано засвоює цю їжу, тому доводиться щодня з’їдати до 20 кг бамбука. Це непросто, проте панда не відмовляється від своєї звички. Такий у неї харчовий шаблон, попри те, що вона може вживати й іншу їжу.

Це нагадує китайське мислення, орієнтоване на слідування давно установленим звичкам і на тиражування звичних речей. Гострий дефіцит власної творчості Китай компенсував відтворенням чужих здобутків і системними крадіжками інтелектуальної власності. На цьому й досі тримається вся його економіка і культура.

Повільність і відсутність стратегії

Через те, що панді постійно не вистачає енергії, вона рухається вкрай повільно. Проте, якщо дуже припече, може діяти енергійно і розвивати швидкість до 32 км за годину.

Високу швидкість Китай показує тільки у звичних, стандартних ситуаціях, де його дії доведені до автоматизму. Натомість у нових і незрозумілих ситуаціях Китай усе робить повільно, адже знає з власного досвіду, що його «творчість» погано закінчується.

При поверховому підході китайська повільність сприймається як особлива ґрунтовність і стратегічність мислення, основані на тисячолітній традиції. Насправді це не стратегія, а надмірна обережність і навіть страх перед майбутнім. Максимальний горизонт Китаю – середньострокова перспектива, а далі – суцільний туман, блеф і піар. Хоча видатний китаєзнавець професор Олексій Маслов стверджує, що Китай спроможний адекватно діяти тільки в короткостроковій перспективі – протягом одного року. Китай живе сьогоднішнім днем і не бажає бачити те, що йому не подобається. У випадку незрозумілих ситуацій він просто «впадає в ступор» – як це відбулося на початку 2020 року після вимушеного підписання Китаєм першої фази торгової угоди зі США.

Прихована агресивність

Панда живиться бамбуком, проте походить від всеїдних ведмедів і зберігає типову травну систему м’ясоїдних тварин – повідомляє журнал Американського товариства мікробіологів. Звідси глибинний внутрішній конфлікт – між природою хижака і способом життя травоїдної тварини.

Китай хотів би бути хижаком і завойовувати інші народи, але в нього нема до цього хисту. Воювати Китай не вміє і не любить. Протягом доступної нам історії Китай розширювався шляхом повільного, розтягненого на десятиліття захоплення навколишніх країн. Головний інструментарій війни – «економічна допомога», «повзуче проникнення», підкуп, корупція, культурна експансія, етнічна асиміляція, перехоплення управління.  

Це те, чим Китай займається й сьогодні. Його економічна політика вельми агресивна. Китай не робить інвестиції в інші країни для спільного управління активами і спільного збагачення – він «відгризає» цілі сектори економіки, великі підприємства чи портові міста для одноосібної їх експлуатації.

Така агресивність інколи призводить до різкої реакції з боку потерпілих. Так влітку 2019 року Прага розірвала побратимські стосунки з Пекіном, на початку 2020-го установила побратимські стосунки з Тайбеєм – столицею Китайської республіки на Тайвані, тобто з найбільшим ворогом Китаю. А все через те, що Китай намагався нахабно взяти під свій контроль Пенсійний фонд Чехії.

Слабка конкурентоздатність

Панда – це вимираючий вид з причини загальної неефективності і низької народжуваності. Цей вид може існувати тільки у штучно створених  «тепличних умовах». Популяцію панди вдалося стабілізувати тільки завдяки безпрецедентній підтримці китайського уряду і міжнародних природозахисних організацій.

Подібно до панди, Китай неспроможний до вільної конкуренції і життя власною силою. Китайська військова могутність була створена завдяки масштабній підтримці СРСР і РФ.

Економічну могутність Китаю забезпечили західні держави, передусім США, які розмістили в Китаї сучасні виробництва, передали передові технології, навчили сотні тисяч студентів, управлінців і місцевих робітників. Процес триває, наприклад, станом на 2020 рік в університетах США навчається близько 370 000 китайських студентів.

Фальшивий імідж, гібридна поведінка

Колективне виживання панд тримається на зовнішній підтримці, а підтримка – на привабливому іміджі кумедних тваринок. Позитивне уявлення про них сформоване в зоопарках, де панди добре нагодовані і доглянуті. Там у них все є, тож вони лише граються і байдикують. В умовах дикої природи все набагато прозаїчніше – панди займаються лише тим, що постійно тупо їдять бамбук і випорожнюються.

Китай – це країна, зовнішній образ якої чи не найбільш прикрашений. Вигадки про особливу китайську мудрість і духовність не відповідають дійсності. Їхні вірування примітивні. Такі слова як «бог» і «особистість» відсутні в китайській мові. Вся їхня активність спрямована на забезпечення матеріальної сторони життя. Китайці нікому не вірять – окрім близьких родичів, а домовленості виконують тільки під примусом.

Історія Китаю глибоко сфальсифікована. Сучасний Китай паразитує на звершеннях народів, які жили на цій території задовго до нього. Урядом Китаю всіляко приховується, що цивілізація Китаю була започаткована білими людьми – вихідцями з Європи. «Деякі археологи знову почали обговорювати те, що європейці могли бути відповідальними за впровадження в Китай таких базових речей, як колесо і перші металічні предмети. Ці теорії, фактично, знову підтверджуються; вони мали прихильників ще на початку минулого століття, але врешті-решт були поховані під лавиною політкоректності. В 1912 році, наприклад, визначний кембріджський вчений Альфред Хеддон в «Мандрах народів» вказав на можливість того, що прогресивний елемент давньої Китайської цивілізації мав місце завдяки міграції культурних людей із заходу» – пише британський історик Марк Дівін (Mark Deavin) у статті «Арійці: культурне переміщення в Китай».

Панда є найголовнішим елементом позитивного іміджу комуністичного Китаю та важливим складником його пропаганди. Завдяки цілеспрямованій державній політиці  весь світ знає, що панда – це Китай. Такий собі іграшковий ведмедик. Панди добрі, їх треба любити і захищати. Відповідно, Китай також добрий – йому треба допомагати, він потребує особливого ставлення. Логічно.

Висновки

1. Кожен етнос – це колективна істота з самобутнім типом поведінки, який є доволі складним, багатогранним, важко осяжним і непрогнозованим.

2. Для кращого розуміння свого етносу та інших етносів з давніх-давен застосовується спрощена поведінкова модель у вигляді тварини-тотему.

3. Китайському характеру добре відповідає поведінка великої панди, яка де-факто є офіційним символом Китаю.

4. Застосування образу великої панди в якості тотемної тварини Китаю корисне для  розуміння, моделювання і прогнозування поведінки цієї країни.

5. Штучно роздутий імідж панди застерігає, що Китай – це фальшивка, а його політика – суцільна гібридна війна проти решти світу.

Починаючи з 1984, Китай припинив практику дарування панд чи їх продажу. Він почав позичати (здавати в оренду) панд іншим країнам на період 10 років. Стандартна позика включає плату розміром до 1 000 000 $ на рік та умову, що малята панди, народжені під час позики, є власністю КНР. Тому що тотемна тварина – це родич, а родичі не продаються.

Продовження: Білоголовий орлан – тотемний птах США, модель поведінки наддержави