Чому це – погане рішення і до чого воно може призвести. Мер Києва вже заявив, що Парламент України, фактично, позбавив місцеву владу можливості допомагати Збройним силам.
"Забравши у міст і селищ військовий ПДФО (ще й заднім числом), Верховна рада, уряд демонструють, що центральна влада не впоралася з фінансуванням армії, – написав мер Києва Віталій Кличко у своєму Телеграм-каналі. – Це при тому, що всі міста й так платять в Держбюджет 40% ПДФО своїх громад. А Київ – 60%. І всі міста також додатково спрямовують на допомогу захисникам кошти з бюджетів громад".
Кличко вважає, що це рішення особливо вдарить по невеликих містах і містечках, де військовий ПДФО становив значну частину бюджету.
Як відомо, ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) – це 18% від зарплати. До 2022 року 60% ПДФО повертались у місцеві бюджети, 15% – в обласні, решта – в державний бюджет.
Головним негативним наслідком перенаправлення податку на "військові" виплати з місцевих бюджетів до державного може стати погіршення стосунків наших військових з громадами, вважає відомий журналіст Сергій Дібров, який зараз служить у ЗСУ. Ось, що він написав на Фейсбук:
"Військові, зрозуміло, герої, але, скажемо відверто, не найкращі сусіди. Проте їх поява на території громади супроводжувалася відчутним збільшенням надходжень до бюджету громади, і тому вони скрізь були бажаними гостями, яким завжди йшли назустріч.
Облаштувати біля села полігон, з пострілами та вибухами з ранку до ночі? Якщо треба, то треба!
Танки їздять, розбивають дороги? Не турбуйтеся, робить свою справу, все відремонтуємо!
Військова частина просить волонтерської допомоги, придбати щось потрібне просто зараз, в обхід довгої військової бюрократії? Підемо назустріч! Придбаємо будматеріали, інструменти, дрони, рації, канцтовари або папір, якій військовій частині потрібен тоннами!
Така ситуація склалася тому, що любов до захисників з боку цивільних мешканців, окрім патріотичного ґрунту, мала також цілком здорову та відчутну грошову підтримку у вигляді додаткових надходжень до бюджету села чи міста.
Саме тому громади фактично конкурували за те, де стоятимуть військові частини, і ставлення до людей у формі, попри всі побутові незручності, було найпозитивнішим.
Так, звісно, мова не йде про те, що всі 100% від отриманого податку на виплати військовим громади витрачали на допомогу армії. Склалися такі собі типові джентльменські домовленості про те, на яку частку від отриманого громадою податку можуть розраховувати військові частини – у вигляді придбаних на їх прохання товарів, або як субвенція, тобто перерахування за рішенням сесії грошей на казначейський рахунок військової частини під цільове використання.
По підсумку така ситуація задовольняла і місцеві громади, які в умовах війни й падіння економіки отримували фінансування, і військових, які мали поруч з собою фінансово забезпечених друзів".
Наші інтереси:
Розуміємо, що влада через свою ручну Верховну Раду робить все для своєї централізації (чи узурпації?)
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Верховна Рада схвалила перенаправлення податків військових з місцевих бюджетів до державного бюджету
Категорія:
Світ:
Чому це – погане рішення і до чого воно може призвести. Мер Києва вже заявив, що Парламент України, фактично, позбавив місцеву владу можливості допомагати Збройним силам.
23110902.jpeg
"Забравши у міст і селищ військовий ПДФО (ще й заднім числом), Верховна рада, уряд демонструють, що центральна влада не впоралася з фінансуванням армії, – написав мер Києва Віталій Кличко у своєму Телеграм-каналі. – Це при тому, що всі міста й так платять в Держбюджет 40% ПДФО своїх громад. А Київ – 60%. І всі міста також додатково спрямовують на допомогу захисникам кошти з бюджетів громад".
Кличко вважає, що це рішення особливо вдарить по невеликих містах і містечках, де військовий ПДФО становив значну частину бюджету.
Як відомо, ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) – це 18% від зарплати. До 2022 року 60% ПДФО повертались у місцеві бюджети, 15% – в обласні, решта – в державний бюджет.
Головним негативним наслідком перенаправлення податку на "військові" виплати з місцевих бюджетів до державного може стати погіршення стосунків наших військових з громадами, вважає відомий журналіст Сергій Дібров, який зараз служить у ЗСУ. Ось, що він написав на Фейсбук:
"Військові, зрозуміло, герої, але, скажемо відверто, не найкращі сусіди. Проте їх поява на території громади супроводжувалася відчутним збільшенням надходжень до бюджету громади, і тому вони скрізь були бажаними гостями, яким завжди йшли назустріч.
Потрібні приміщення? Будь ласка! Дрова? Організуємо!
Облаштувати біля села полігон, з пострілами та вибухами з ранку до ночі? Якщо треба, то треба!
Танки їздять, розбивають дороги? Не турбуйтеся, робить свою справу, все відремонтуємо!
Військова частина просить волонтерської допомоги, придбати щось потрібне просто зараз, в обхід довгої військової бюрократії? Підемо назустріч! Придбаємо будматеріали, інструменти, дрони, рації, канцтовари або папір, якій військовій частині потрібен тоннами!
Така ситуація склалася тому, що любов до захисників з боку цивільних мешканців, окрім патріотичного ґрунту, мала також цілком здорову та відчутну грошову підтримку у вигляді додаткових надходжень до бюджету села чи міста.
Саме тому громади фактично конкурували за те, де стоятимуть військові частини, і ставлення до людей у формі, попри всі побутові незручності, було найпозитивнішим.
Так, звісно, мова не йде про те, що всі 100% від отриманого податку на виплати військовим громади витрачали на допомогу армії. Склалися такі собі типові джентльменські домовленості про те, на яку частку від отриманого громадою податку можуть розраховувати військові частини – у вигляді придбаних на їх прохання товарів, або як субвенція, тобто перерахування за рішенням сесії грошей на казначейський рахунок військової частини під цільове використання.
По підсумку така ситуація задовольняла і місцеві громади, які в умовах війни й падіння економіки отримували фінансування, і військових, які мали поруч з собою фінансово забезпечених друзів".
Розуміємо, що влада через свою ручну Верховну Раду робить все для своєї централізації (чи узурпації?)
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта